Постанова від 30.09.2025 по справі 914/2840/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2025 року

м. Київ

Cправа № 914/2840/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Пєскова В. Г. - головуючого, Картере В. І., Огородніка К. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 (вх. № 5083/2025)

на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 23.06.2025

у складі колегії суддів: Желіка М. Б.- головуючого, Галушко Н. А., Орищин Г. В.

у справі № 914/2840/21

за заявою боржника ОСОБА_1

про неплатоспроможність фізичної особи,

ВСТАНОВИВ:

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в ухвалі від 18.08.2025 відмовив у відкритті касаційного провадження у справі № 914/2840/21 за касаційною скаргою ОСОБА_1 в частині оскарження ухвали Господарського суду Львівської області від 19.03.2025 та відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 23.06.2025.

Перед Верховним Судом у цій справі постало питання правомірності відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на підставі пункту 3 частини першої статті 261 ГПК України.

Обставини справи

1. У провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа № 914/2840/21 за заявою боржника ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , боржник, скаржник) про неплатоспроможність.

2. Господарський суд Львівської області ухвалою від 02.11.2021, зокрема, відкрив провадження у справі про неплатоспроможність боржника - ОСОБА_1 ; ввів процедуру реструктуризації боргів боржника; ввів мораторій на задоволення вимог кредиторів; призначив керуючим реструктуризацією ОСОБА_1. абітражного керуючого Гупала Тараса Вальдемаровича.

3. Суд першої інстанції постановою від 06.09.2022, залишеною без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 16.02.2023, зокрема, у задоволенні клопотання Акціонерного товариства "Альфа-Банк" про закриття провадження у справі відмовив; затвердив звіт арбітражного керуючого Гупала Тараса Вальдемаровича про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за виконання повноважень керуючого реструктуризацією; ОСОБА_1 визнав банкрутом і ввів процедуру погашення боргів боржника.

4. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду постановою від 13.06.2023 за результатами розгляду касаційної скарги Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 16.02.2023 та на постанову Господарського суду Львівської області від 06.09.2022 у справі оскаржувані судові рішення скасував, справу направив на новий розгляд до Господарського суду Львівської області.

5. Господарський суд Львівської області ухвалою від 19.03.2025 задовольнив клопотання Акціонерного товариства "Альфа-Банк" (в подальшому перейменоване АТ "Акцент-БАНК") про закриття провадження у справі; припинив процедуру реструктуризації боргів ОСОБА_1 та повноваження керуючого реструктуризацією Дорожкіна Василя Костянтиновича; скасував мораторій на задоволення вимог кредиторів, введений ухвалою Господарського суду Львівської області від 02.11.2021 у справі; провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 закрив; задовольнив клопотання арбітражного керуючого Дорожкіна Василя Костянтиновича про стягнення з ОСОБА_1 на його користь Дорожкіна Василя Костянтиновича 75 795,00 грн.

6. Суд першої інстанції з встановлених обставин ненадання боржником повних і достовірних відомостей щодо його майна, доходів та витрат, дійшов висновку про недобросовісну поведінку боржника та відсутність саме внаслідок такої поведінки погодженого ним і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів зі спливом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації у цій справі, що є достатньою підставою для закриття провадження у справі на підставі частини одинадцятої статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства.

7. Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду Львівської області від 19.03.2025, ОСОБА_1 звернувся до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив звільнити його (відстрочити) від сплати судового збору; поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Львівської області від 19.03.2025 у справі № 914/2840/21; скасувати оскаржену ухвалу та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити та відновити процедуру реструктуризації боргів ОСОБА_1 та повноваження керуючого реструктуризацією Дорожкіна В. К.; відновити мораторій на задоволення вимог кредиторів, введений ухвалою Господарського суду Львівської області від 02.11.2021 у справі № 914/2840/21; провадження у справі відновити та передати справу до Господарського суду Львівської області для продовження розгляду; стягнути з кредиторів на користь позивача витрати на правничу допомогу.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

8. Західний апеляційний господарський суд ухвалою від 23.06.2025 відмовив ОСОБА_1 у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою від 16.06.2025 (вх. ЗАГС № 01-05/1852/23 від 17.06.2025) на ухвалу Господарського суду Львівської області від 19.03.2025 у справі № 914/2840/21.

9. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 03.06.2025 у справі № 914/2840/21 ОСОБА_1 було відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 (вх. ЗАГС № 01-05/1119/25 від 11.04.2025) на ухвалу Господарського суду Львівської області від 19.03.2025 у справі № 914/2840/21, а відповідно до пункту 3 частини першої статті 261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо є ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

10. ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Львівської області від 19.03.2025 та ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 23.06.2025 у справі № 914/2840/21.

11. У касаційній скарзі у частині оскарження ухвали Західного апеляційного господарського суду від 23.06.2025 скаржник зазначає, що вважає оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції незаконною, при цьому наголошує, що «апеляційним судом як і судом першої інстанції було порушено цілий ряд норм матеріального та процесуального права, не було враховано судову практику, яка є обов`язковою для врахування, та не було в повній мірі враховано обставини справи».

12. При цьому ОСОБА_1 посилається на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 13.09.2023 у справі № 204/2321/22, а саме: основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і держава, в свою чергу, не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права. Застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства. Скаржник стверджує, що, вирішуючи питання про наявність чи відсутність підстав для відкриття апеляційного провадження чи повернення апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції мав враховувати обов`язок сприяти учаснику справи в реалізації його процесуальних прав з дотриманням принципу розумності та пропорційності, з метою уникнення надмірного формалізму, із додержанням балансу між метою забезпечення належної процесуальної поведінки сторони та забезпеченням її права на апеляційне оскарження судового рішення. Відповідний висновок має бути висловлено із додержанням балансу між метою забезпечення належної процесуальної поведінки сторони та забезпеченням її права на апеляційне оскарження судового рішення.

Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу

13. У відзиві на касаційну скаргу Акціонерне товариство «Акцент-Банк» просить відмовити у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 23.06.2025 у справі № 914/2840/21, повністю погоджуючись із висновками та мотивами суду апеляційної інстанції.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

14. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що згідно зі статтею 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

15. Предметом касаційного перегляду, з урахуванням ухвали Верховного Суду від 18.08.2025, є ухвала Західного апеляційного господарського суду від 23.06.2025 про відмову скаржнику у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Львівської області від 19.03.2025 у справі № 914/2840/21 на підставі пункту 3 частини першої статті 261 ГПК України.

16. Як встановив суд апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 03.06.2025 у справі № 914/2840/21 ОСОБА_1 було відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 (вх. ЗАГС №01-05/1119/25 від 11.04.2025) на ухвалу Господарського суду Львівської області від 19.03.2025 у справі № 914/2840/21.

17. Відповідно пункту 3 частини першої статті 261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо є постанова про залишення апеляційної скарги цієї ж особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення.

18. Тобто правилами пункту 3 частини першої статті 261 ГПК України апеляційному суду приписано імперативно відмовляти у відкритті апеляційного провадження, якщо є ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення.

19. Оскільки конструкцією вказаної норми встановлено імперативне правило щодо наслідків повторного подання апеляційної скарги тією ж самою особою на теж саме судове рішення, якщо є ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення, то відмова у відкритті апеляційного провадження з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 261 ГПК України, не є реалізацією дискреції, а є виконанням судом процесуального обов`язку.

20. Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

21. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

22. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України").

23. Процесуальне обмеження щодо повторної подачі апеляційної скарги після відмови у відкритті апеляційного провадження цієї особи на це саме судове рішення, передбачене пунктом 3 частини першої статті 261 ГПК України, узгоджується із статтею 129 Конституції України щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та таке обмеження не є обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

24. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, ОСОБА_1 посилається на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 13.09.2023 у справі № 204/2321/22, щодо права на апеляційне оскарження судового рішення, а також щодо обов`язку суду апеляційної інстанції сприяти учаснику справи в реалізації його процесуальних прав з дотриманням принципу розумності та пропорційності, з метою уникнення надмірного формалізму, однак не зазначає, які саме висновки суду апеляційної інстанції в ухвалі від 23.06.2025 не відповідають вказаним висновкам Великої Палати Верховного Суду. При цьому скаржником не обґрунтовано порушень апеляційним судом норм процесуального права, зокрема, пункту 3 частини першої статті 261 ГПК України.

25. Зважаючи на викладене, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, в межах доводів та вимог касаційної скарги, Верховний Суд вважає законним та обґрунтованим висновок апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , на ухвалу Господарського суду Львівської області від 19.03.2025 у справі № 914/2840/21 на підставі пункту 3 частини першої статті 261 ГПК України, оскільки ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 03.06.2025 у справі № 914/2840/21 ОСОБА_1 вже було відмовлено у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на це саме судове рішення.

26. За оцінкою Верховного Суду, доводи ОСОБА_1 , наведені ним у касаційній скарзі в частині оскарження ухвали Західного апеляційного господарського суду від 23.06.2025, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження.

27. Водночас касаційний суд не надає оцінку доводам касаційної скарги щодо правомірності ухвали Господарського суду Львівської області від 19.03.2025 про закриття провадження у справі, оскільки вона не є предметом цього касаційного перегляду.

28. При цьому Суд враховує, що, як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (пункти 29, 30 рішення Європейський суд з прав людини від 09.12.1994 у справі "Руїз Торіха проти Іспанії"). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (пункт 2 рішення Європейський суд з прав людини від 27.09.2001 у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії").

29. Колегія суддів суду касаційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що скаржнику надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують вказаного висновку.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

30. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

31. За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

32. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а ухвали суду апеляційної інстанції - без змін.

В. Розподіл судових витрат

33. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК покладається на скаржника.

34. Оскільки ухвалою від 18.08.2025 Верховний Суд відстрочив ОСОБА_1 за його клопотанням сплату судового збору до закінчення перегляду ухвали суду апеляційної інстанції в касаційному порядку, судовий збір у сумі 2 422,40 грн слід стягнути до Державного бюджету.

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтями 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 23.06.2025 у справі № 914/2840/21 залишити без змін.

3. Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) в дохід Державного бюджету судовий збір за подання касаційної скарги у справі № 914/2840/21 у розмірі 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).

4. Доручити Господарському суду Львівської області видати наказ.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді В. Картере

К. Огороднік