Ухвала від 01.10.2025 по справі 580/8711/24

УХВАЛА

01 жовтня 2025 року

м. Київ

справа № 580/8711/24

адміністративне провадження № К/990/38281/25

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Яковенка М. М., перевіривши касаційну скаргу комунального підприємства "Черкасиводоканал" Черкаської міської ради на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2025 року у справі № 580/8711/24 за адміністративним позовом Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області до комунального підприємства "Черкасиводоканал" Черкаської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні позивача: Міністерство фінансів України, Міністерство розвитку громад та територій України, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Управління Державної казначейської служби України у м. Черкаси Черкаської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Черкаська міська рада про стягнення заборгованості,

установив:

Головне управління Державної податкової служби у Черкаській області звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до комунального підприємства "Черкасиводоканал" Черкаської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні позивача: Міністерство фінансів України, Міністерство розвитку громад та територій України, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Управління Державної казначейської служби України у м. Черкаси Черкаської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Черкаська міська рада, в якому просило суд: стягнути з комунального підприємства «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради (код ЄДРПОУ 03357168) борг у сумі 1468094.68 доларів США та пеню у сумі 121272.02 грн.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2025 року позов задоволено частково.

Стягнуто в дохід державного бюджету з Комунального підприємства «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради заборгованість - кошти з рахунків, відкритих у банківських установах, обслуговуючих платника податків, за зобов`язаннями відповідно до договору про субкредитування від 17.06.2015 №13010-05/63 та додаткових угод від 07.06.2019 №13010-05/63-1, №13010-05/63-2, №13010-05/63-3, від 18.05.2021 №13010-05/63-4 у рамках Другого проєкту розвитку міської інфраструктури у сумі 1468094.68 доларів США (основний борг у сумі 837792.82 дол. США, плата за користування кредитами (позиками), залученими державою у сумі 630301.86 дол. США).

У задоволенні іншої частини вимог відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2025 року, скасовано рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2025 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийнято в цій частині нову постанову, якою позов Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області задоволено.

Стягнуто з комунального підприємства "Черкасиводоканал" Черкаської міської ради пеню у сумі 121272,02 грн (сто двадцять одна тисяча двісті сімдесят дві гривні 02 копійки).

В іншій частині рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2025 року залишено без змін.

Не погоджуючись з рішенням суддів апеляційної інстанції, від скаржника надійшла касаційна скарга.

Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог ст. 330 КАС України судом встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Згідно ч. 4 ст. 328 КАС України закріплено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 4 ст. 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі п. 2 ч. 4 ст. 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт ч. 4 ст. 328 КАС України.

У касаційній скарзі, як на підставу для відкриття касаційного провадження, відповідач формально наводить п. 2 ч. 4 ст. 328 КАС України.

Водночас касаційна скарга не містить обґрунтування зазначеної підстави для касаційного оскарження.

Суд звертає увагу скаржника, що обов`язковими умовами при оскарження судових рішень на підставі п. 2 ч. 4 ст. 328 КАС України є зазначення:

- норму матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; постанову Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; вмотивоване обґрунтування необхідності такого відступу (для п. 2 ч. 4 ст. 328 КАС України).

Натомість, необхідність відступлення від висновків у постанові Верховного Суду заявник касаційної скарги мотивує лише відмінністю фактичних обставин в даній справі, а нормативно-правового обґрунтування відступлення від правового висновку застосованого до спірних правовідносин не наводить. При цьому, заявник касаційної скарги довільно ототожнює поняття необхідності відступлення від висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах з нерелевантністю їх застосування судом до спірних правовідносин.

Суд звертає увагу, що вмотивоване обґрунтування необхідності відступу від висновку Верховного Суду полягає у доведенні того, що висновок, який викладений у постанові Верховного Суду, не відповідає правильному тлумаченню і застосуванню конкретної норми. Обов`язковою умовою для цього є подібність умов її застосування з огляду на конкретні обставини справи та позиції сторін у справі. Тобто, висновок, який викладено у постанові Верховного Суду, і висновок, який, на переконання заявника, має бути здійснений за результатами відступу від правової позиції, повинен стосуватися одних і тих самих норм права (їх сукупності) в ідентичних редакціях.

У разі оскарження рішень судів попередніх інстанцій з підстав передбачених п. 2 ч. 4 ст. 328 КАС України заявник касаційної скарги повинен навести обґрунтовані та переконливі аргументи, які слугували підставою для висновків про необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

Доводи касаційної скарги зводяться до опису встановлених судами у цій справі обставин та їх переоцінки, що виходить за межі повноважень касаційного суду.

Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені ч. 4 ст. 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені ч. 4 ст. 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку. Посилання на постанову Верховного Суду в частині надання правової оцінки доводам заявника не є свідченням застосування судами попередніх інстанцій у цій справі норм права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені ст. 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При цьому, з урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Варто зазначити, що відповідно до приписів ст. 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Враховуючи приписи п. 4 ч. 5 ст. 332 КАС України та не викладення скаржником у касацій скарзі підстав для касаційного оскарження судових рішень у цій справі, визначених п. 2 ч. 4 ст. 328 КАС України, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.

За таких обставин касаційну скаргу слід повернути скаржнику, що не перешкоджає йому реалізувати своє право звернутися із касаційною скаргою повторно.

Відповідно до ч. 7 ст. 332 КАС України копія ухвали про повернення касаційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному ст. 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.

Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи особисто або через представника.

Керуючись статтями 248, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу комунального підприємства "Черкасиводоканал" Черкаської міської ради на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2025 року у справі № 580/8711/24 - повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя М. М. Яковенко