Ухвала від 01.10.2025 по справі 209/7725/24

Справа № 209/7725/24

Провадження № 2/209/219/25

УХВАЛА

01 жовтня 2025 року м. Кам`янське

Дніпровський районний суд міста Кам`янського у складі:

головуючого судді - Левицької Н.В.,

за участі секретаря судового засідання - Погрібної О.В.,

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - адваката Стребіж А.О.

відповідачів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які беруть участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції

представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Тризни Є.М., який бере участь участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального провадження клопотання ОСОБА_2 про виклик ранішене заявленихсвідків тапро витребуваннямедичної документаціїусправі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , третя особа, без самостійних вимог, щодо предмету спору: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання батьківства, внесення змін до актового запису про народження дитини даних про батька, -

ВСТАНОВИВ

В провадженні суду, на стадії судового розглядупо суті, перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , третя особа, без самостійних вимог, щодо предмету спору: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання батьківства, внесення змін до актового запису про народження дитини даних про батька. Чергове засідання у справі призначено на 01.10.2025.

16 вересня 2025 року до суду, через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_2 подано клопотання про виклик раніше не заявлених свідків та про витребування медичної документації.

У клопотанні з покликанням на ст. 91 ЦПК України, відповідач просила викликати свідків в судове засідання, які можуть підтвердити обставини викладені в позивній заяві, а саме: її доньки ОСОБА_5 , яка може повідомити про появу гр. ОСОБА_4 в житті ОСОБА_6 ; про вагітність гр. ОСОБА_4 ; про обставини, що ставлять під сумніви походження дитини гр. ОСОБА_4 від ОСОБА_6 та про сумніви достовірної інформації, що зазначена у висновку спеціаліста № 356 МГ від 07.02.2023 року та висновку експерта № 24-МГ від 06.02.2025 року та наявність кримінальної справи відносно експертів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_4 в якій ОСОБА_5 є заявником, а також експертів КЗ «ДОБ СМЕ» ДОР: ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , які проводили експертизи та можуть повідомити суду обставини, зокрема щодо відбору біологічних зразків у ОСОБА_6 , їх збереження тощо.

Щодо клопотання про витребування медичної документації, зазначила, що до позовної заяви позивач додає індивідуальну карту вагітної і породіллі 10-М-22 ОСОБА_1 , однак з позиції відповідачки, повністю прочитати документ неможливо, оскільки копія документу неякісна, а відтак враховуючи те, що підготовче засідання було закрито без її участі, вона не змогла подати відповідне клопотання на підготовчій стадії, тому з урахуванням ст.ст. 83, 84 ЦПК України просить суд витребувати завірену належним чином копію індивідуальної карти вагітної та породіллі ОСОБА_4 із зазначеним графіком відвідувань і результатів обстежень, копії результатів УЗД-1 та біохімічний скринінг 1 триместру та копії результатів УЗД-2 та біохімічний скринінг 2 триместру, а також копії документів, які були складені при народженні дитини гр. ОСОБА_1 з зазначенням групи крові дитини.

У судовому засіданні ОСОБА_2 подані клопотання підтримала та просила їх задовольнити. На запитання суду щодо поважності причин пропуску строку для подання відповідних клопотань, зазначила, що підготовче засідання у справі було закрито без її участі, а тому вона не змогла вчасно їх подати до суду, відтак звернулась з відповідними клопотаннями лише 16.09.2025.

Відповідач ОСОБА_3 підтримав подані клопотання з підстав наведених ОСОБА_2 ..

Представник відповідача ОСОБА_3 адвокат Тризна Є.М. просив суд врахувати, що відповідачі не змогли належним чином реалізувати свої права у визначений процесуальним законом строк з причини юридичної необізнаності, тому підтримав клопотання щодо витребування доказів. Щодо виклику експертів, зазначив, що враховуючи наявність у матеріалах справи висновку спеціаліста та висновку експерта, до суду слів викликати експерта та спеціаліста, які б змогли надати роз`яснення.

Представник позивача щодо виклику свідків, зокрема експертів, як свідків, заперечила та зазначила, що відповідач подала клопотання на стадії судового розгляду в порушення вимог ЦПК України, підстав для поновлення строку не навела, не обґрунтувалаповажність пропускустроку зверненняз вказанимклопотанням,а такожнеможливості подання таких клопотань на стадії підготовчого провадження. Просила суд врахувати, що відповідачі мали більш ніж достатньо часу для реалізації своїх прав, зокрема подання різного роду клопотань, жодних перешкоду цьомуне здійснювалось.Звернення з різним родом клопотань на стадії судового розгляду слід розцінювати, як зловживання своїми процесуальними правами та затягуванням судового розгляду справи. Щодо виклику експертів просила врахувати, що виклик експерта чи спеціаліста в якості свідка не передбачено нормами цивільно процесуального кодексу, а експерт може бути викликаний лише щодо роз`яснення наданого ним висновку.

Вислухавши думку учасників справи, оцінивши наведені відповідачкою підстави щодо пропуску строку для вчинення процесуальної дії та підстави для поновлення такого строку, суд зазначає наступне.

Забезпечення доказів - це оперативне закріплення у встановленому цивільним процесуальним законом порядку відомостей про факти, яке вчиняється суддею з метою використання їх як докази при розгляді та вирішенні цивільних справ у суді. Забезпечення доказів у жодному випадку не можна ототожнювати із їх дослідженням або оцінкою. Єдина мета забезпечення доказів - це їх фіксація для забезпечення можливості їх дослідження та оцінки при подальшому розгляді справи.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною першою статті 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування тобто обставин, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Цивільний процесуальнийкодекс встановлює, що відповідач відповідно до ч. 1 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. При цьому відповідно до приписів ч. 2, 3 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Таким чином, докази на підтвердження та/або спростування обставин і фактів, що входять до предмета доказування кожної сторони по справі, подаються разом з першими заявами по суті справи.

У свою чергу, відповідно до ч. 4, 5 ст. 83 ЦПК України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

Відповідно до ч. 8 ст. 83 ЦПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом ( ч. 2 ст. 116 ЦПК України).

За змістом положень ч. 1 ст. 69 ЦПК України свідком може бути кожна особа, якій відомі будь-які обставини, що стосуються справи.

Відповідно до статті 91 ЦПК України виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, - до початку першого судового засідання у справі. В ухвалі про відкриття провадження у справі або в іншій ухвалі, якою суд вирішує питання про виклик свідка, суд попереджає свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання чи відмову від давання показань на вимогу суду.

Також слід зазначити, що відповідно до ч. 5 ст. 102 ЦПК України суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку.

При цьому, слід звернути увагу відповідачки на те, що висновок експерта є доказом у справі, який для судуне маєзаздалегідь встановленоїсили іоцінюється судомразом ізіншими доказами.При цьому сам експерт не допитується, як свідок, та не може свідчити про фактичні обставини справи, а надає свої висновки про результати проведених досліджень та може бути викликаний до суду для надання усних пояснень щодо його висновку.

Разом з цим, як убачається з матеріалів цивільної справи, ухвалою суду від 24.10.2024 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання з викликом та направленням на адресу сторін повідомлень з зазначенням дати, часу та місця проведення судового засідання.

В ході підготовчого провадження та під час проведення підготовчих засідань у даній цивільній справі судом проведено підготовчі дії, передбачені статтями 189-199 ЦПК України.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 17.04.2025 закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду по суті.

Разом з цим, в ході підготовчого провадження, відповідач ОСОБА_2 неодноразово скеровувала до суду клопотання, які стосувались розгляду справи, зокрема і щодо відкладення проведення підготовчих засідань, також судом вирішувались клопотання які подавались ОСОБА_2 , при цьому у письмових заявах на стадії підготовчого провадження, відповідач про виклик свідків чи витребування документів суд не повідомляла, таких клопотань не заявляла. Більше того, після призначення справи до судового розгляду, відповідачкою також подавались різного роду клопотання, які вирішувались за її участі у судових засіданнях 07.05.2025 та 31.07.2025, при цьому відповідач з клопотанням про виклик свідків чи витребування документів до суду також не зверталась. Натомість з клопотанням про виклик незаявлених свідків та витребування медичної документації звернулася лише 16.09.2025, після закриття підготовчого провадження у справі, яка слухається в порядку загального позовного провадження, тобто з пропуском процесуального строку, визначеного ст.91 Цивільного процесуального строку.

Відповідно до ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим кодексом. Під процесуальним строком розуміють строк, в межах якого вчиняються певні процесуальні дії. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. ( ст. 127 ЦПК України).

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Із практики Європейського Суду з прав людини випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом. Виходячи з принципу змагальності в цивільному процесі, прав та обов`язків сторін у справі, визначених Цивільним процесуальним кодексом України, суд виключно з ініціативи та в межах доводів сторін може поновити строк звернення до суду за обґрунтованим їх зверненням. Тому у разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку. Зазвичай це обставини, що не залежать від волі такої особи. Поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтвердженні належними доказами. Норми цивільного процесуального законодавства не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі підстави визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що відповідачкою ОСОБА_2 16.09.2025 подано клопотання з пропуском процесуального строку, в той же час обставина, яку навела у судовому засіданні відповідач щодо поважності причин пропуску такого строку та відповідно його поновлення для вчинення процесуальної дії на стадії розгляду справи по суті, носить формальний характер, відповідач покликалась лише на те, що ухвалою суду від 17.04.2025 закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду по суті без її участі. При цьому відповідач не навела причин та не надала доказів, які б підтвердили неможливість подати заяву про виклик свідків чи витребування медичних матеріалів до закінчення підготовчого провадження, з причин, що не залежали від відповідача, враховуючи той факт, що протягом підготовчого провадження відповідач не була обмежена у процесуальних правах подати заяви (клопотання) на стадії цивільного процесу в підготовчому провадженні, оскільки мала достатньо часу для реалізації таких прав.

За наведених обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для залишення без розгляду клопотань ОСОБА_2 про виклик свідків та витребування медичної документації, у зв`язку з пропуском процесуального строку та відсутності підстав для його поновлення.

Керуючись статями 76, 81, 83, 91, 126, 127, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд - ,

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_2 в поновленні строку для подання клопотання про виклик свідків та витребування медичної документації.

Клопотання ОСОБА_2 про виклик свідків та про витребування медичної документації, які подані до суду через систему «Електронний суд» 16.09.2025 - залишити без розгляду.

Відповідно до положень ч.1 та ч.2 ст.354 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Наталія ЛЕВИЦЬКА