Постанова від 01.10.2025 по справі 733/1387/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

01 жовтня 2025 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 733/1387/24

Головуючий у першій інстанції Вовченко А. В.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1234/25

Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого-судді Шарапової О.Л.,

суддів: Онищенко О.І., Скрипки А.А.,

з участю секретаря: Шапко В.М.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: ОСОБА_2 ,

третя особа - Ічнянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Прилуцькому районі Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції

Особа, яка подала апеляційну скаргу: ОСОБА_2 .

Оскаржується рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 06 червня 2025 року, повний текст складено 06 червня 2025 року, місто Ічня, суддя Вовченко А.В.

В С Т А Н О В И В:

У червні 2024 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 , в якому просив виключити відомості про його батьківство з актового запису №89 від 26.08.2015 складеного відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Ічнянського районного управління юстиції у Чернігівській області про народження дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 народила доньку ОСОБА_4 . У актовому записі відомості про батька дитини були записані відповідно до ст. 135 СК України, а саме зі слів матері. Позивач з відповідачкою у шлюбних відносинах не перебував.

У 2018 році він подав заяву про визнання батьківства та до актового запису про народження ОСОБА_4 були внесені зміни, а саме: у гр. Батько було зазначено ОСОБА_1 та змінено прізвище з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 ». З моменту визнання батьківства на утримання доньки ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 позивач сплачує аліменти та намагався брати участь у вихованні дитини, однак з березня 2023 року відповідачка не дозволяє бачитись та спілкуватись з дитиною, чинить перешкоди, налаштовує дитину проти нього. Через вказані обставини у позивача виникли сумніви у своєму батьківстві.

Рішенням Ічнянського районного суду Чернігівської області від 06 червня 2025 року позовні вимоги задоволенні.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що оскаржуване рішення є незаконним.

Особа, яка подала апеляційну скаргу звертає увагу, що позивач у 2019 році добровільно визнав батьківство та ініціював внесення відповідних змін до актового запису про народження дитини. Позивач надав власні персональні дані усвідомлюючи або маючи підстави усвідомлювати, що не є біологічним батьком. Зазначає, що згідно ст. 136 СК України особа, яка знала, що не є батьком дитини, але зареєструвала себе батьком за заявою з матір`ю дитини або подала заяву про визнання батьківства, не має права оспорювати батьківство.

Особа, яка подала апеляційну скаргу зазначає, що суд першої інстанції визнав позов доведеним лише на підставі її неявки в експертну установу, однак, відсутність експертизи не може вважатися доказом відсутності батьківства, тим більше за наявності інших важливих обставин.

Особа, яка подала апеляційну скаргу вказує, що на момент призначення експертизи вона перебувала за межами України разом з дітьми, двоє з яких малолітні; найменша дитина на той момент була немовлям, старша донька відвідує школу, заняття з гімнастики та танці, а старший син має серйозну кардіологічну патологію, що потребує періодичного медичного нагляду. Крім того, вона перебуває під тимчасовим захистом у Швейцарії, що обмежує її можливості для перетину кордону. Перебування за кордоном було обґрунтоване об`єктивними причинами без пековою ситуацією в Україні, потреби дітей та стан здоров`я.

Особа, яка подала апеляційну скаргу посилається на те, що донька ОСОБА_4 з 2019 року носить прізвище позивача, тривалий час підтримувала з ним емоційний зв`язок. Позов про виключення відомостей із запису про батька, на її переконання має мотив уникнення відповідальності, зокрема обов`язку сплати аліментів, крім того суперечить ст. 7 Конвенції ООН про права дитини, яка гарантує право дитини на збереження своєї ідентичності, включаючи родинні зв`язки.

Особа, яка подала апеляційну скаргу вважає, що поведінка позивача підтверджує його визнання батьківства, оскільки у 2023 році він звертався до суду з позовом про усунення перешкод у спілкуванні з донькою, що підтверджує його визнання себе батьком.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 адвокат Сакун І.А. просить рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 06 червня 2025 року залишити без змін, а апеляційну скарну без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасника справи, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 народила доньку ОСОБА_4 . У актовому записі відомості про батька дитини були записані відповідно до ст. 135 СК України, а саме зі слів матері.

Згідно повідомлення Ічнянського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Прилуцькому районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції вбачається, що актовий запис про народження №89 від 26.08.2025 складений Ічнянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Прилуцькому районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на ОСОБА_3 , відомості про батька внесені відповідно до ст. 126 Сімейного кодексу України на підставі заяви про визнання батьківства поданої батьками дитини (т. 1 а.с. 13).

23 квітня 2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до Ічнянського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області зі спільною заявою про визнання батьківства щодо ОСОБА_3 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 у ОСОБА_2 .

У цій заяві, ОСОБА_2 , мати ОСОБА_7 , підтверджує, що ОСОБА_1 є її батьком. Відповідно до статті 126 Сімейного кодексу України просять внести відомості про батька до актового запису про народження їх дитини та вказати по батькові дитини за іменем батька ОСОБА_8 , а також присвоїти їй прізвище батька ОСОБА_6 (т. 2 а.с. 17).

На підставі вказаної заяви було внесено зміни до актового запису про народження № 89 від 26.08.2015, у графі: «Відомості про дитину»: ОСОБА_7 , змінено на ОСОБА_3 .

«Відомості про батька»: ОСОБА_9 , громадянин України, змінено на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України; у графу «Місце проживання» батька додано відомості: АДРЕСА_1 (т. 2 а.с. 18).

17 березня 2020 року Ічнянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) видано (повторно) свідоцтво про народження ОСОБА_3 серії НОМЕР_1 на підставі актового запису № 89 від 26 серпня 2015 року, батьками ОСОБА_3 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , записані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 6).

Згідно копії рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 02 липня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Ічнянська міська рада Прилуцького району Чернігівської області, як орган опіки та піклування про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі батька у вихованні дитини, вбачається, що ОСОБА_1 сплачує аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Заборгованості зі сплати аліментів, станом на 03.02.2023, не має (т. 2 а.с. 4-8).

Позивач намагався брати участь у вихованні дитини, однак з березня 2023 року відповідачка не дозволяє бачитись та спілкуватись з дитиною, чинить перешкоди, налаштовує дитину проти нього. Через вказані обставини у позивача виникли сумніви у своєму батьківстві.

Ухвалою Ічнянського районного суду Чернігівської області від 05 грудня 2024 року за клопотанням представника позивача з метою з`ясування питання біологічного батьківства позивача по відношенню до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у справі було призначено судово-молекулярну генетичну експертизу, проведення якої доручено експертам Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи (т. 1 а.с. 43-45).

Проте, 18.03.2025 з Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи ухвала про проведення експертизи повернута без виконання у зв`язку із неодноразовою неявкою ОСОБА_2 з дитиною на експертизу (т. 1 а.с. 56).

Згідно зі статтею 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров`я про народження нею дитини; походження дитини від батька визначається: 1) за заявою матері та батька дитини; 3) за рішенням суду.

Походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану (частина перша статті 126 СК України).

Державна реєстрація народження дитини проводиться з одночасним визначенням її походження та присвоєнням їй прізвища, власного імені та по батькові. Походження дитини визначається відповідно до Сімейного кодексу України (частина перша статті 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»).

За змістом зазначених норм права, походження дитини від певної особи визначається в момент державної реєстрації актового запису цивільного стану за фактом народження дитини від цієї особи в шлюбі або поза ним, що підтверджується документом закладу охорони здоров`я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, або рішенням суду про встановлення факту народження, свідоцтвом про шлюб, заявою матері та батька дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану про добровільне визнання батьківства, актовим записом про народження.

Згідно ст. 136 СК України особа, яка записана батьком дитини відповідно до ст. ст. 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини.

У разі доведеності відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження.

Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття.

Оспорювання батьківства неможливе у разі смерті дитини.

Не має право оспорювати батьківство особа записана батьком дитини, якщо на момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є її батьком, а також особа, яка дала згоду на застосування допоміжних репродуктивних технологій відповідно до частини першої статті 123 цього Кодексу.

До вимоги чоловіка про виключення запису про нього, як батька з актового запису про народження дитини позовна давність не застосовується.

Виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини у зв`язку з тим, що ця особа не є біологічним батьком дитини, є обставиною, яка припиняє обов`язок утримання дитини з боку особи, яка була зазначена у актовому записі про народження, як батько.

Таким чином, предметом доказування у спорі про оспорювання батьківства, особою, яка записана батьком дитини (позивачем), є доведення відсутності кровного споріднення з дитиною, а також необізнаність позивача в момент реєстрації, що він не є біологічним батьком дитини.

Пунктами 2.13, 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5 встановлено, що підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є: рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

Верховний Суд неодноразово вказував, що висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є достатньою підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини (точність позитивного результату ДНК-аналізу (тобто підтвердження батьківства) складає 99,999999%) і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердження або спростування факту кровного споріднення та має вирішальне значення у вирішенні спору даної категорії справ.

Відповідно до статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері, іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

Згідно з частинами четвертою статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні (стаття 109 ЦПК України).

Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК - тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Калачова проти Росії» від 07 травня 2009 року, заява № 3451/05).

Згідно ч. 4 та п. п. 3-5 ч. 5 статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_2 неодноразово не з`явилась до експертної установи, а тому суд вважає, що відповідачка визнала факт того, що ОСОБА_1 не є батьком її доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Твердження відповідачки, що вона перебуває за кордоном і не змогла приїхати на експертизу через фінансові труднощі та хворобу старшої дитини нічим не підтверджуються і ці пояснення суд визнає не доведеними.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що позивач доклав можливих зусиль для доведення того, що він не є батьком дитини, батьком якої він записаний. Будь-яких доказів, які б доводили безпідставність вимог позивача відповідачем не подано та враховуючи, що відповідачем не спростовано походження дитини від позивача, позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, який узгоджується з матеріалами справи та приписами законодавства.

Доводи апеляційної скарги про те, що на момент подання заяви про визнання батьківства позивач усвідомлював або мав підстави усвідомлювати, що не є біологічним батьком ОСОБА_4 , суду до уваги не приймає, оскільки на підтвердження цього факту не надано належних, допустимих та достатніх доказів.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції та не дають підстав для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 06 червня 2025 року, залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повної постанови.

Головуюча: Судді: