Рішення

від 20.06.2006 по справі 2/180-2317

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/180-2317

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" червня 2006 р.Справа № 2/180-2317

Господарський суд Тернопільської області

у складі   судді Колубаєвої В.О.             

Розглянув справу

за позовом  Кооперативного підприємства "Теко" Тернопільської облспоживспілки вул. Гайова, 42, м.Тернопіль,46000           

до  Кооперативного підприємства "Фортуна" вул. Галицька, 153, м. Бучач,Бучацького району, Тернопільської області,48400            

про  стягнення заборгованості  в сумі 1011 грн. 95 коп..

За участю представників сторін:

позивача:

відповідача:

Суть справи: Позивач пред'явив позов про стягнення 1011 грн. 95 коп. –заборгованість за продтовари одержані представником відповідача по т.т.накладних №4002818 від 18.08.2004 р., №4002840 від 25.08.2004 р.

Відповідач відзив на позов та витребуваних судом документів не представив. Справа розглядається згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи  і приймаючи до уваги, що:

1) В   судовому засіданні  перед розглядом  справи  представникам роз'яснено  їх права і обов'язки , передбачені   ст.22 Господарського процесуального  кодексу України.

2) 18 та 25 серпня 2004р. відповідач  одержав від позивача продтовари , що підтверджено т.т. накладними №4002818 від 18.08.2004 р., №4002840 від 25.08.2004 р. підписаними представниками обох сторін, підпис відповідача скріплений печаткою з відтиском "Кооперативне підприємство "Фортуна" код 25348974.

Оскільки договір між сторонами відсутній, тобто строк оплати товару сторонами не узгоджений,  то позивач керуючись вимогами ст. 530 Цивільного кодексу України листом №4 юр. від 10.02.2006 р. (квитанція пошти №337/289245 від 10.02.06р.) звернувся до відповідача з вимогою виконати зобов'язання по оплаті товару в семиденний строк (до 20.02.2006р.)

Позивач стверджує, що незважаючи на його вимоги сума боргу 1011 грн. 95 коп. не сплачена.

 Відповідач не представив доказів перерахування вартості одержаного товару. Тому з врахуванням ст. 33 Господарського процесуального кодексу України слід вважати, що на час розгляду  справи за відповідачем перед позивачем рахується борг у сумі 1011 грн. 95 коп.

Що є порушенням ст. 526 Цивільного кодексу України, у відповідності до якої: “Зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вимог, що звичайно ставляться. При одержані товарно-матеріальних цінностей та при відсутності будь-якого договору, вимога що звичайно ставиться - то є оплата вартості одержаних цінностей” та вимог ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України та ст. ст. 625, 692, 693 Цивільного кодексу України  

При таких обставинах позовні вимоги позивача в даній частині позову слід визнати обґрунтованими і вони підлягають задоволенню.

          4) Згідно  ст. 49 Господарського процесуального кодексу України видатки по держмиту слід покласти на відповідача.

5) Відповідно до ст. 44, 47-1 Господарського процесуального кодексу України, Постанови Кабінету Міністрів України №411  від 29.03.2002р. витрати на інформаційно-технічне забезпечення  судового процесу  пов'язані  з розглядом даної справи в сумі 118 грн. покласти на відповідача повністю.

Керуючись вищезазначеним, ст. ст. 43,48,82,84,85,116  Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов позивача задовольнити повністю.

          2.  Стягнути з Кооперативного підприємства "Фортуна", вул. Галицька, 153, м. Бучач,Бучацького району, Тернопільської області (код 25348974):

-          на користь Кооперативного підприємства "Теко" Тернопільської облспоживспілки, вул. Гайова, 42, м. Тернопіль (код 32220168) суму 1011 грн. 95 коп. –за матеріальні цінності; 102 грн. 00 коп. –державного мита; 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення 22 червня 2006 року через місцевий господарський суд.

Суддя                                                                                          В.О. Колубаєва