Рішення від 23.09.2025 по справі 903/537/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23 вересня 2025 року Справа № 903/537/25

Господарський суд Волинської області у складі судді Вороняка А. С., за участі секретаря судового засідання Коритан Л. Ю., розглянувши матеріали по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Надровидобування

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю СК Трейд Ойл

про стягнення 6283139,55 грн,

за участю представників-учасників справи:

від позивача: Гвоздевич О. О., адвокат, ордер серія ВС № 1397963 від 09.09.2025;

від відповідача: н/з

Права та обов`язки учаснику судового процесу роз`яснені відповідно до ст.ст. 42, 46 ГПК України.

Відводу складу суду не заявлено.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

Суть спору: 20.05.2025 через систему Електронний суд надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Надровидобування як уповноваженої особи та в інтересах Договору про спільну діяльність від 27.04.2018 № 1 - уповноважена особа Товариство з обмеженою відповідальністю Надровидобування до Товариства з обмеженою відповідальністю СК Трейд Ойл в якому просять стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю СК Трейд Ойл (код за ЄДРПОУ 44747653, місцезнаходження: вул. Рівненська, буд. 42, місто Луцьк, Луцький район, Волинська область, 43010) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Надровидобування (код ЄДРПОУ 41894346, місцезнаходження: вул. Центральна, буд. 79 с. Прилісне, Камінь-Каширський район, Волинська область, 44614) як уповноваженої особи та в інтересах Договору про спільну діяльність 27.04.2018 № 1 на розрахункові рахунки спільної діяльності, що відкриті на підставі договору на здійснення спільної діяльності (про спільну інвестиційну діяльність) № 1 від 27.04.2018 (ІПН 100009204, місцезнаходження: вул. Центральна, буд. 79 с. Прилісне, Камінь-Каширський район, Волинська область, 44614) 6283139,55 грн, з них 4034000,00 грн сума основної заборгованості, 574441,60 грн інфляційні, 150779,02 грн 3 % річних та 1523918,93 грн збитків.

При обґрунтуванні позовних вимог посилаються, що відповідач не здійснив поставку згідно договору поставки № 230223/1 від 23.02.2023 оплаченого товару об`ємом 117000 л та не погасив заборгованість у розмірі 4034000,00 грн, тому позивачі провели розрахунок боргу за період 01.01.2024 - 31.03.2025 відповідно до ст. 625 ЦК України із врахуванням індексу інфляції і 3% річних, а також збитків 1523918,93 грн відповідно до інформації сайту https://index.minfin.com.ua від 04.04.2025 і Висновку за результатами цінового моніторингу В-250 від 27.02.2025 на дизельне паливо виданого Волинською торгово- промисловою палатою за придбання палива дизельного об`ємом 117000 л у інших постачальників.

Ухвалою суду від 26.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Надровидобування до Товариства з обмеженою відповідальністю СК Трейд Ойл про стягнення 6283139,55 грн, з них 4034000,00 грн сума основної заборгованості, 574441,60 грн інфляційні, 150779,02 грн - 3 % річних та 1523918,93 грн збитків; підготовче засідання призначено на 24.06.2025; запропоновано відповідачу надати відзив на позов, заперечення на відповідь на відзив; прокурору та позивачу відповідь на відзив; у відкритті провадження в частині позову Товариства з обмеженою відповідальністю Надровидобування в інтересах договору про спільну діяльність від 27.04.2018 № 1 уповноважена особа Товариство з обмеженою відповідальністю Надровидобування до Товариства з обмеженою відповідальністю СК Трейд Ойл про стягнення 6283139,55 грн, з них 4034000,00 грн сума основної заборгованості, 574441,60 грн інфляційні, 150779,02 грн 3 % річних та 1523918,93 грн збитків відмовлено.

Ухвалу суду від 26.05.2025 надіслано судом на адресу місцезнаходження відповідача, яка відповідає відомостям із ЄДРПОУ: вул.Рівненська,42, м.Луцьк, Волинська область, 43010.

02.06.2025 поштовий конверт за ідентифікатором № 0610256104817 повернувся до суду із довідкою відділення поштового зв`язку ф.20 адресат відсутній за вказаною адресою.

У судовому засіданні 24.06.2025 представник позивача вказала, що станом на 24.06.2025 відзиву відповідача не отримували. Крім того зазначила, що відповідач також не одержав у відділенні АТ Укрпошта позовну заяву на підтвердження чого просила долучити до матеріалів справи заяву від 24.06.2025 з долученими до неї доказами. Дана заява з додатками долучена до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 24.06.2025 постановлено повідомити сторони про те, що підготовче засідання відбудеться 24.07.2025; здійснено офіційне оприлюднення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України про повідомлення відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю СК Трейд Ойл про дату та час судового засідання.

Ухвалу суду від 24.06.2025 надіслано судом на адресу місцезнаходження відповідача, яка відповідає відомостям із ЄДРПОУ: вул.Рівненська,42, м.Луцьк, Волинська область, 43010.

02.07.2025 поштовий конверт за ідентифікатором № 0610264900452 повернувся до суду із довідкою відділення поштового зв`язку ф.20 адресат відсутній за вказаною адресою.

Представник позивача у судовому засіданні 24.07.2025 позовні вимоги підтримала, просила закрити підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.

У судовому засіданні 24.07.2025 суд, на виконання вимог ст. 195 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), враховуючи строки розгляду справи, постановив на місці закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 12.08.2025.

Ухвалою суду від 24.07.2025 постановлено повідомити сторони про те, що розгляд справи по суті відбудеться 12.08.2025.

Ухвалу суду від 24.07.2025 надіслано судом на адресу місцезнаходження відповідача, яка відповідає відомостям із ЄДРПОУ: вул.Рівненська,42, м.Луцьк, Волинська область, 43010.

04.08.2025 поштовий конверт за ідентифікатором № 0610270633067 повернувся до суду із довідкою відділення поштового зв`язку ф.20 адресат відсутній за вказаною адресою.

11.08.2025 позивач через систему «Електронний суд» подав клопотання про відкладення розгляду справи по суті, оскільки не може забезпечити явку свого представника в судове засідання 12.08.2025. Дане клопотання з додатками долучено до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 12.08.2025 повідомлено сторони про те, що розгляд справи по суті, за клопотанням позивача, відкладено на 09.09.2025.

Ухвалою суду від 09.09.2025 повідомлено сторони про те, що розгляд справи по суті відбудеться 23.09.2025. Запропонувано позивачу в строк до 19.09.2025 надати суду письмові пояснення, а саме: щодо фактичного (належного) власника(ів) перерахованих відповідачу коштів в сумі 4034000,00 грн за дизельне паливо. Здійснено офіційне оприлюднення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України про повідомлення відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю СК Трейд Ойл про дату та час судового засідання.

19.09.2025 через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшли письмові пояснення на виконання вимог ухвали від 09.09.2025 у яких зокрема, просить суд залучити до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Комунальне підприємство «Волиньприродресурс» Волинської обласної ради. Крім того, до письмових пояснень долучили докази.

22.09.2025 через систему «Електронний суд» від Комунального підприємства «Волиньприродресурс» Волинської обласної ради надійшла заява про вступ у справу в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

22.09.2025 через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшли доповнення до письмових пояснень від 19.09.2025.

Розглянувши заяву представника позивача та Комунального підприємства «Волиньприродресурс» Волинської обласної ради про залучення третьою особою, письмові пояснення та доповнення до письмових пояснень, суд зазначає таке.

Згідно з п.6 ч.2 ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (частина друга статті 161 ГПК України).

Суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним (частина п`ята статті 161 ГПК України).

Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (ч. 1 ст. 113 ГПК України).

Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч.1, 2 ст. 118 ГПК України).

Суд також враховує, що за змістом ч. 1 ст. 50 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Враховуючи, що клопотання представника позивача та Комунального підприємства «Волиньприродресурс» Волинської обласної ради про залучення третьою особою, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору подане після закінчення підготовчого провадження, суд залишає їх без розгляду.

Щодо письмових пояснень на виконання вимог ухвали від 09.09.2025 суд приймає останні в частині письмових пояснень, що стосуються зазначення про фактичного (належного) власника(ів) перерахованих відповідачу коштів в сумі 4034000,00 грн за дизельне паливо. Разом з тим, в частині поданих інших пояснень, разом з доказами, суд залишає їх без розгляду, з огляду на таке.

Згідно ч. 2 ст. 80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідно до ч. 4 ст. 80 ГПК України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

Згідно ч.8 ст. 80 ГПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч.1, 2 ст. 118 ГПК України).

Згідно ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд зазначає, що позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви, а відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву, відповідно строк на подання доказів у нього закінчився та відповідно до вимог процесуального закону не був продовжений за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку( не просили його продовжити), тому додаткові пояснення з долученими доказами, в силу положень ч. 2 ст. 118 ГПК України та ч.8 ст. 80 ГПК України, залишено судом без розгляду.

Крім того, представник позивача не просив дозволу подати додаткові пояснення, а суд дозволу учаснику справи подати додаткові пояснення не надавав та не визнавав їх подання необхідними.

У судовому засіданні 09.09.2025 та 23.09.2025 представник позивача позовні вимоги підтримала та просила позов задовольнити повністю.

Відповідач у судове засідання 23.09.2025 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

Ухвалу суду від 09.09.2025 надіслано судом на адресу місцезнаходження відповідача, яка відповідає відомостям із ЄДРПОУ: вул.Рівненська,42, м.Луцьк, Волинська область, 43010.

Поштовий конверт за ідентифікатором № 0610279001918 повернувся до суду із довідкою відділення поштового зв`язку ф.20 адресат відсутній за вказаною адресою.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 ГПК України у разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складення в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, встановленому законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

За визначенням п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

З огляду на викладене суд розглядає справу за відсутності відзиву відповідача за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч.1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно ч.3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні учасників справи, а не можливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Тобто, неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про дату, час та місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.

Застосовуючи згідно з ч.1 ст.3 ГПК України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватися від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" від 07.07.1989).

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Папазова та інші проти України" (заяви №№ 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07) від 15.03.2012р. (п.29) суд повторює, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України"). Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (§51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006р. у справі "Красношапка проти України").

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих п.1 ст.6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

З врахуванням наведеного, а також вжиття судом всіх передбачених чинним законодавством заходів повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду спору по суті, суд приходить до висновків про відсутність підстав до відкладення розгляду справи та можливість розгляду справи за відсутності відповідача.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

установив:

Товариство з обмеженою відповідальністю Надровидобування (надалі позивач, уповноважена особа, оператор спільної діяльності, Сторона-2; код за ЄДРПОУ 41894346, місцезнаходження: вул. Центральна, буд. 79 с. Прилісне, Камінь-Каширський район, Волинської області, Україна, 44614) уклало Договір на здійснення спільної діяльності (про спільну інвестиційну діяльність) № 1 від 27.04.2018 (далі - Договір СД) з Комунальним підприємством «Волиньприродресурс» Волинської обласної ради (Сторона-1, код за ЄДРПОУ 40422121, місцезнаходження: майдан Київський, буд. 9, м. Луцьк, Волинської області, 43027) (том 1, а.с. 26-31).

Відповідно до п.3.2 Договору СД ТОВ Надровидобування (Сторона-2) як Уповноважену особу наділяють правами та обов`язками для виконання завдань, цілей та умов Договору про СД. Згідно з п.3.2.25 Договору СД позивач має обов`язок пред`являння претензій, позовів, представництво від імені спільної діяльності в судах.

Як передбачено п.п. 3.2.16 Договору СД ТОВ Надровидобування здійснює ведення обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством під час укладання договору про спільну діяльність та п.п. 3.2.17. нарахування, утримання та сплата (внесення) податків і зборів.

23.02.2023 укладено договір поставки № 230223/1 між уповноваженою особою ТОВ «Надровидобування» в інтересах договору про спільну діяльність від 27.04.2018 № 1 - Уповноважена особа ТОВ «Надровидобування» (Сторона 2); індивідуальний податковий номер 100009204, місцезнаходження: вул. Центральна, буд. 79 с. Прилісне, Камінь-Каширський район, Волинської області, Україна, 44614) та Товариством з обмеженою відповідальністю СК Трейд Ойл (Відповідач/Сторона 1; код ЄДРПОУ 44747653, місцезнаходження: вул. Рівненська, буд. 42, місто Луцьк, Луцький район, Волинська область, 43010) у відповідності до п. 1.1 Договору якого Сторона 1 за Договором зобов`язуються поставити та передати зі складу Стороні 2 нафтопродукти, а Сторона 2 зобов`язується прийняти та оплатити товар на умовах даного договору (далі - договір)(том 1, а.с. 57-58).

Найменування Товару: нафтопродукти в асортименті (п. 1.2 договору).

Загальна кількість товару, асортимент і ціна товару погоджується сторонами при формуванні замовлення та визначаються в накладних, які виписуються Стороною 1 (п. 2.2 договору).

Згідно п. 4.1 вище наведеного Договору передача кожної партії товару здійснюється лише за умови надходження авансового платежу (передоплати) усієї вартості (ціни) партії товару на поточний рахунок Сторони 1.

Крім того, за умовами Договору оплата ціни (вартості) товару здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на банківський поточний рахунок Сторони 1. Розрахунки за товар здійснюються в грошовій одиниці України гривні. Сторона 2 зобов`язана здійснити оплату кожної замовленої партії товару на підставі рахунку, виставленого Стороною 1, протягом дня його виставлення (п. 4.2 договору).

Відповідно до п.7.1 договору за невиконання та/або неналежне виконання умов цього Договору винна Сторона несе відповідальність в порядку, визначеному чинним законодавством України та цим Договором.

Як зазначено у п.7.2 договору у випадку порушення (невиконання та/або неналежного виконання) Стороною 1/Стороною 2 своїх зобов`язань в частині оплати за поставлені Товари/строків поставки замовленого та оплаченого товару Сторона 1/ Сторона 2 в якості оперативно-господарської санкції вправі в односторонньому порядку призупинити передачу у власність (поставку) Товарів Стороні 1 /Стороні 2 вимагати від Сторони 1 поставки оплаченої партії товару або повернення оплачених грошових коштів за замовлений товар, також Сторони не позбавлені права звернення до відповідного суду для захисту своїх прав та інтересів за цим Договором.

Даний договір підписаний повноважними представниками сторін без будь яких зауважень та скріплений печаткою (зі сторони позивача).

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема Акту звірки взаємних розрахунків від 31.12.2023 станом на дату розгляду справи, відповідачем не поставлено товар, палива дизельного об`ємом 117 000 л, на суму 4 034 000,00 грн. (том 1, а.с. 61-61).

Судом встановлено, що фактично ТОВ «Надровидобування», як уповноважена особа в інтересах договору про спільну діяльність від 27.04.2018 № 1 здійснила оплату за паливо дизельне об`ємом 234 000 л на рахунок відповідача згідно платіжних інструкцій на загальну суму 7 885 000,00 грн, зокрема (том 1, а.с. 192-199):

- № 855 від 24.02.2023 на суму 304000,00 грн, в т.ч. ПДВ (рахунок на оплату № 28 від 24.02.2023);

- № 893 від 24.03.2023 на суму 110000,00 грн, в т.ч. ПДВ (рахунок на оплату № 34 від 24.03.2023);

- № 895 від 27.03.2023 на суму 178000,00 грн, в т.ч. ПДВ (рахунок на оплату № 34 від 24.03.2023);

- № 935 від 07.04.2023 на суму 288000,00 грн, в т.ч. ПДВ (рахунок на оплату № 44 від 07.04.2023);

- № 1 від 13.04.2023 на суму 1095000,00 грн, в т.ч. ПДВ (рахунок на оплату № 46 від 13.04.2023);

- № 7 від 21.04.2023 на суму 2070000,00 грн, в т.ч. ПДВ (рахунок на оплату № 53 від 21.04.2023);

- № 99 від 12.06.2023 на суму 3840000,00 грн, в т.ч. ПДВ (рахунок на оплату № 66 від 09.06.2023).

У подальшому, відповідач здійснив поставку палива дизельного об`ємом 117 000 л фактично ТОВ «Надровидобування», як уповноваженій особа в інтересах договору про спільну діяльність від 27.04.2018 № 1 на загальну суму 3 851 000,00 грн, що підтверджується видатковими накладними (далі ВН) і товарно-транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів (нафти) (далі ТТН) за період 03.04.2023 по 29.12.2023 (том 1, а.с.68-190): ВН № 29 від 03.04.2023 на суму 38000,00 грн, в т.ч. ПДВ і ТТН № 030423/1 від 03.04.2023; ВН № 43 від 05.04.2023 на суму 38000,00 грн, в т.ч. ПДВ і ТТН № 050423/1 від 05.04.2023; ВН № 44 від 07.04.2023 на суму 38000,00 грн, в т.ч. ПДВ і ТТН № 070423/1 від 07.04.2023; ВН № 45 від 10.04.2023 на суму 38000,00 грн, в т.ч. ПДВ і ТТН № 100423/1 від 10.04.2023; ВН № 46 від 12.04.2023 на суму 38000,00 грн, в т.ч. ПДВ і ТТН № 120423/1 від 12.04.2023; ВН № 47 від 14.04.2023 на суму 38000,00 грн, в т.ч. ПДВ і ТТН № 140423/1 від 14.04.2023; ВН № 48 від 17.04.2023 на суму 38000,00 грн, в т.ч. ПДВ і ТТН № 170423/1 від 17.04.2023; ВН № 49 від 19.04.2023 на суму 38000,00 грн, в т.ч. ПДВ і ТТН № 190423/1 від 19.04.2023; ВН № 50 від 21.04.2023 на суму 36000,00 грн, в т.ч. ПДВ і ТТН № 210423/1 від 21.04.2023; ВН № 51 від 24.04.2023 на суму 36000,00 грн, в т.ч. ПДВ і ТТН № 240423/1 від 24.04.2023; ВН № 52 від 26.04.2023 на суму 36000,00 грн, в т.ч. ПДВ і ТТН № 260423/1 від 26.04.2023; ВН № 53 від 28.04.2023 на суму 36000,00 грн, в т.ч. ПДВ і ТТН № 280423/1 від 28.04.2023; ВН № 54 від 01.05.2023 на суму 36000,00 грн, в т.ч. ПДВ і ТТН № 010523/1 від 01.05.2023; ВН № 55 від 03.05.2023 на суму 36000,00 грн, в т.ч. ПДВ і ТТН № 030523/1 від 03.05.2023; ВН № 56 від 05.05.2023 на суму 36000,00 грн, в т.ч. ПДВ і ТТН № 050523/1 від 05.05.2023; ВН № 57 від 08.05.2023 на суму 36000,00 грн, в т.ч. ПДВ і ТТН № 080523/1 від 08.05.2023; ВН № 73 від 10.05.2023 на суму 36000,00 грн, в т.ч. ПДВ і ТТН № 100523/1 від 10.05.2023; ВН № 74 від 12.05.2023 на суму 36000,00 грн, в т.ч. ПДВ і ТТН № 120523/1 від 12.05.2023; ВН № 75 від 15.05.2023 на суму 36000,00 грн, в т.ч. ПДВ і ТТН № 150523/1 від 15.05.2023; ВН № 76 від 17.05.2023 на суму 33500,00 грн, в т.ч. ПДВ і ТТН № 170523/1 від 17.05.2023; ВН № 77 від 19.05.2023 на суму 33500,00 грн, в т.ч. ПДВ і ТТН № 190523/1 від 19.05.2023; ВН № 78 від 22.05.2023 на суму 33500,00 грн, в т.ч. ПДВ і ТТН № 220523/1 від 22.05.2023; ВН № 79 від 24.05.2023 на суму 33500,00 грн, в т.ч. ПДВ і ТТН № 240523/1 від 24.05.2023; ВН № 80 від 26.05.2023 на суму 33500,00 грн, в т.ч. ПДВ і ТТН № 260523/1 від 26.05.2023; ВН № 81 від 29.05.2023 на суму 33500,00 грн, в т.ч. ПДВ і ТТН № 290523/1 від 29.05.2023; ВН № 82 від 31.05.2023 на суму 33500,00 грн, в т.ч. ПДВ і ТТН № 310523/1 від 31.05.2023; ВН № 84 від 02.06.2023 на суму 33500,00 грн, в т.ч. ПДВ і ТТН № 020623/1 від 02.06.2023; ВН № 85 від 05.06.2023 на суму 33500,00 грн, в т.ч. ПДВ і ТТН № 050623/1 від 05.06.2023; ВН № 86 від 07.06.2023 на суму 33500,00 грн, в т.ч. ПДВ і ТТН № 070623/1 від 07.06.2023; ВН № 104 від 09.06.2023 на суму 32000,00 грн, в т.ч. ПДВ і ТТН № 090623/1 від 09.06.2023; ВН № 105 від 12.06.2023 на суму 32000,00 грн, в т.ч. ПДВ і ТТН № 120623/1 від 12.06.2023; ВН № 106 від 14.06.2023 на суму 32000,00 грн, в т.ч. ПДВ і ТТН № 140623/1 від 14.06.2023; ВН № 107 від 16.06.2023 на суму 32000,00 грн, в т.ч. ПДВ і ТТН № 160623/1 від 16.06.2023; ВН № 108 від 19.06.2023 на суму 32000,00 грн, в т.ч. ПДВ і ТТН № 190623/1 від 19.06.2023; ВН № 109 від 21.06.2023 на суму 32000,00 грн, в т.ч. ПДВ і ТТН № 210623/1 від 21.06.2023; ВН № 110 від 23.06.2023 на суму 32000,00 грн, в т.ч. ПДВ і ТТН № 230623/1 від 23.06.2023; ВН № 111 від 26.06.2023 на суму 32000,00 грн, в т.ч. ПДВ і ТТН № 260623/1 від 26.06.2023; ВН № 112 від 28.06.2023 на суму 32000,00 грн, в т.ч. ПДВ і ТТН № 280623/1 від 28.06.2023; ВН № 113 від 30.06.2023 на суму 32000,00 грн, в т.ч. ПДВ і ТТН № 300623/1 від 30.06.2023; ВН № 114 від 03.07.2023 на суму 32000,00 грн, в т.ч. ПДВ і ТТН № 030723/1 від 03.07.2023; ВН № 115 від 05.07.2023 на суму 32000,00 грн, в т.ч. ПДВ і ТТН № 050723/1 від 05.07.2023; ВН № 116 від 07.07.2023 на суму 32000,00 грн, в т.ч. ПДВ і ТТН № 070723/1 від 07.07.2023; ВН № 117 від 10.07.2023 на суму 32000,00 грн, в т.ч. ПДВ і ТТН № 100723/1 від 10.07.2023; ВН № 118 від 12.07.2023 на суму 32000,00 грн, в т.ч. ПДВ і ТТН № 120723/1 від 12.07.2023; ВН № 119 від 14.07.2023 на суму 32000,00 грн, в т.ч. ПДВ і ТТН № 140723/1 від 14.07.2023; ВН № 120 від 17.07.2023 на суму 32000,00 грн, в т.ч. ПДВ і ТТН № 170723/1 від 17.07.2023; ВН № 121 від 19.07.2023 на суму 32000,00 грн, в т.ч. ПДВ і ТТН № 190723/1 від 19.07.2023; ВН № 133 від 21.07.2023 на суму 32000,00 грн, в т.ч. ПДВ і ТТН № 210723/1 від 21.07.2023; ВН № 134 від 24.07.2023 на суму 32000,00 грн, в т.ч. ПДВ і ТТН № 240723/1 від 24.07.2023; ВН № 135 від 26.07.2023 на суму 32000,00 грн, в т.ч. ПДВ і ТТН № 260723/1 від 26.07.2023; ВН № 136 від 28.07.2023 на суму 32000,00 грн, в т.ч. ПДВ і ТТН № 280723/1 від 28.07.2023; ВН № 137 від 31.07.2023 на суму 32000,00 грн, в т.ч. ПДВ і ТТН № 310723/1 від 31.07.2023; ВН № 140 від 02.08.2023 на суму 32000,00 грн, в т.ч. ПДВ і ТТН № 020823/1 від 02.08.2023; ВН № 141 від 04.08.2023 на суму 32000,00 грн, в т.ч. ПДВ і ТТН № 040823/1 від 04.08.2023; ВН № 142 від 07.08.2023 на суму 32000,00 грн, в т.ч. ПДВ і ТТН № 070823/1 від 07.08.2023; ВН № 143 від 09.08.2023 на суму 32000,00 грн, в т.ч. ПДВ і ТТН № 090823/1 від 09.08.2023; ВН № 144 від 11.08.2023 на суму 32000,00 грн, в т.ч. ПДВ і ТТН № 110823/1 від 11.08.2023; ВН № 145 від 14.08.2023 на суму 32000,00 грн, в т.ч. ПДВ і ТТН № 140823/1 від 14.08.2023; ВН № 146 від 16.08.2023 на суму 32000,00 грн, в т.ч. ПДВ і ТТН № 160823/1 від 16.08.2023; ВН № 147 від 18.08.2023 на суму 32000,00 грн, в т.ч. ПДВ і ТТН № 180823/1 від 18.08.2023; ВН № 148 від 21.08.2023 на суму 32000,00 грн, в т.ч. ПДВ і ТТН № 210823/1 від 21.08.2023; ВН № 150 від 23.08.2023 на суму 32000,00 грн, в т.ч. ПДВ і ТТН № 230823/1 від 23.08.2023; ВН № 151 від 25.08.2023 на суму 32000,00 грн, в т.ч. ПДВ і ТТН № 250823/1 від 25.08.2023; ВН № 152 від 28.08.2023 на суму 32000,00 грн, в т.ч. ПДВ і ТТН № 280823/1 від 28.08.2023; ВН № 153 від 30.08.2023 на суму 32000,00 грн, в т.ч. ПДВ і ТТН № 300823/1 від 30.08.2023; ВН № 154 від 01.09.2023 на суму 32000,00 грн, в т.ч. ПДВ і ТТН № 010923/1 від 01.09.2023; ВН № 155 від 04.09.2023 на суму 32000,00 грн, в т.ч. ПДВ і ТТН № 040923/1 від 04.09.2023; ВН № 156 від 06.09.2023 на суму 32000,00 грн, в т.ч. ПДВ і ТТН № 060923/1 від 06.09.2023; ВН № 157 від 08.09.2023 на суму 32000,00 грн, в т.ч. ПДВ і ТТН № 080923/1 від 08.09.2023; ВН № 158 від 11.09.2023 на суму 32000,00 грн, в т.ч. ПДВ і ТТН № 110923/1 від 11.09.2023; ВН № 159 від 13.09.2023 на суму 32000,00 грн, в т.ч. ПДВ і ТТН № 130923/1 від 13.09.2023; ВН № 160 від 15.09.2023 на суму 32000,00 грн, в т.ч. ПДВ і ТТН № 150923/1 від 15.09.2023; ВН № 161 від 18.09.2023 на суму 32000,00 грн, в т.ч. ПДВ і ТТН № 180923/1 від 18.09.2023; ВН № 162 від 20.09.2023 на суму 32000,00 грн, в т.ч. ПДВ і ТТН № 200923/1 від 20.09.2023; ВН № 163 від 22.09.2023 на суму 32000,00 грн, в т.ч. ПДВ і ТТН № 220923/1 від 22.09.2023; ВН № 164 від 25.09.2023 на суму 32000,00 грн, в т.ч. ПДВ і ТТН № 250923/1 від 25.09.2023; ВН № 165 від 27.09.2023 на суму 32000,00 грн, в т.ч. ПДВ і ТТН № 270923/1 від 27.09.2023; ВН № 166 від 29.09.2023 на суму 32000,00 грн, в т.ч. ПДВ і ТТН № 290923/1 від 29.09.2023; ВН № 167 від 02.10.2023 на суму 32000,00 грн, в т.ч. ПДВ і ТТН № 021023/1 від 02.10.2023; ВН № 168 від 04.10.2023 на суму 32000,00 грн, в т.ч. ПДВ і ТТН № 041023/1 від 04.10.2023; ВН № 169 від 07.10.2023 на суму 32000,00 грн, в т.ч. ПДВ і ТТН № 071023/1 від 07.10.2023; ВН № 170 від 09.10.2023 на суму 32000,00 грн, в т.ч. ПДВ і ТТН № 091023/1 від 09.10.2023; ВН № 171 від 11.10.2023 на суму 32000,00 грн, в т.ч. ПДВ і ТТН № 111023/1 від 11.10.2023; ВН № 172 від 13.10.2023 на суму 32000,00 грн, в т.ч. ПДВ і ТТН № 131023/1 від 13.10.2023; ВН № 173 від 16.10.2023 на суму 32000,00 грн, в т.ч. ПДВ і ТТН № 161023/1 від 16.10.2023; ВН № 174 від 18.10.2023 на суму 32000,00 грн, в т.ч. ПДВ і ТТН № 181023/1 від 18.10.2023; ВН № 175 від 20.10.2023 на суму 32000,00 грн, в т.ч. ПДВ і ТТН № 201023/1 від 20.10.2023; ВН № 176 від 23.10.2023 на суму 32000,00 грн, в т.ч. ПДВ і ТТН № 231023/1 від 23.10.2023; ВН № 177 від 25.10.2023 на суму 32000,00 грн, в т.ч. ПДВ і ТТН № 251023/1 від 25.10.2023; ВН № 178 від 27.10.2023 на суму 32000,00 грн, в т.ч. ПДВ і ТТН № 271023/1 від 27.10.2023; ВН № 179 від 30.10.2023 на суму 32000,00 грн, в т.ч. ПДВ і ТТН № 301023/1 від 30.10.2023; ВН № 180 від 01.11.2023 на суму 32000,00 грн, в т.ч. ПДВ і ТТН № 011123/1 від 01.11.2023; ВН № 181 від 03.11.2023 на суму 32000,00 грн, в т.ч. ПДВ і ТТН № 031123/1 від 03.11.2023; ВН № 182 від 06.11.2023 на суму 32000,00 грн, в т.ч. ПДВ і ТТН № 061123/1 від 06.11.2023; ВН № 183 від 08.11.2023 на суму 32000,00 грн, в т.ч. ПДВ і ТТН № 081123/1 від 08.11.2023; ВН № 184 від 10.11.2023 на суму 32000,00 грн, в т.ч. ПДВ і ТТН № 101123/1 від 10.11.2023; ВН № 185 від 13.11.2023 на суму 32000,00 грн, в т.ч. ПДВ і ТТН № 131123/1 від 13.11.2023; ВН № 186 від 15.11.2023 на суму 32000,00 грн, в т.ч. ПДВ і ТТН № 151123/1 від 15.11.2023; ВН № 187 від 17.11.2023 на суму 32000,00 грн, в т.ч. ПДВ і ТТН № 171123/1 від 17.11.2023; ВН № 188 від 20.11.2023 на суму 32000,00 грн, в т.ч. ПДВ і ТТН № 201123/1 від 20.11.2023; ВН № 189 від 22.11.2023 на суму 32000,00 грн, в т.ч. ПДВ і ТТН № 221123/1 від 22.11.2023; ВН № 190 від 24.11.2023 на суму 32000,00 грн, в т.ч. ПДВ і ТТН № 241123/1 від 24.11.2023; ВН № 191 від 27.11.2023 на суму 32000,00 грн, в т.ч. ПДВ і ТТН № 271123/1 від 27.11.2023; ВН № 192 від 29.11.2023 на суму 32000,00 грн, в т.ч. ПДВ і ТТН № 291123/1 від 29.11.2023; ВН № 193 від 01.12.2023 на суму 32000,00 грн, в т.ч. ПДВ і ТТН № 011223/1 від 01.12.2023; ВН № 194 від 04.12.2023 на суму 32000,00 грн, в т.ч. ПДВ і ТТН № 041223/1 від 04.12.2023; ВН № 195 від 06.12.2023 на суму 32000,00 грн, в т.ч. ПДВ і ТТН № 061223/1 від 06.12.2023; ВН № 196 від 08.12.2023 на суму 32000,00 грн, в т.ч. ПДВ і ТТН № 081223/1 від 08.12.2023; ВН № 197 від 11.12.2023 на суму 32000,00 грн, в т.ч. ПДВ і ТТН № 111223/1 від 11.12.2023; ВН № 198 від 13.12.2023 на суму 32000,00 грн, в т.ч. ПДВ і ТТН № 131223/1 від 13.12.2023; ВН № 199 від 15.12.2023 на суму 32000,00 грн, в т.ч. ПДВ і ТТН № 151223/1 від 15.12.2023; ВН № 200 від 18.12.2023 на суму 32000,00 грн, в т.ч. ПДВ і ТТН № 181223/1 від 18.12.2023; ВН № 201 від 20.12.2023 на суму 32000,00 грн, в т.ч. ПДВ і ТТН № 201223/1 від 20.12.2023; ВН № 202 від 22.12.2023 на суму 32000,00 грн, в т.ч. ПДВ і ТТН № 221223/1 від 22.12.2023; ВН № 203 від 25.12.2023 на суму 32000,00 грн, в т.ч. ПДВ і ТТН № 251223/1 від 25.12.2023; ВН № 204 від 27.12.2023 на суму 32000,00 грн, в т.ч. ПДВ і ТТН № 271223/1 від 27.12.2023; ВН № 205 від 29.12.2023 на суму 32000,00 грн, в т.ч. ПДВ і ТТН № 291223/1 від 29.12.2023.

Відповідач зареєстрував податкові накладні на загальну суму 7 885 000,00 грн (том 1, а.с. 228): № 14 від 24.02.2023 на суму 304000,00 грн, в т.ч. ПДВ; № 15 від 24.03.2023 на суму 100000,00 грн, в т.ч. ПДВ; № 16 від 27.03.2023 на суму 188000,00 грн, в т.ч. ПДВ; № 5 від 07.04.2023 на суму 288000,00 грн, в т.ч. ПДВ; № 6 від 13.04.2023 на суму 1095000,00 грн, в т.ч. ПДВ; № 32 від 21.04.2023 на суму 2070000,00 грн, в т.ч. ПДВ; № 5 від 12.06.2023 на суму 190368,00 грн, в т.ч. ПДВ; № 6 від 12.06.2023 на суму 3649632,00 грн, в т.ч. ПДВ.

02.08.2024 була надіслана відповідачу претензія № 16-СД від 01.08.2024 (номер рекомендованого відправлення 4461400250741) про вимогу поставити товар, паливо дизельне, до 15 вересня 2024 року відповідно до оплачених рахунків на загальну суму 4 034 000,00 грн або повернути кошти за непоставлений товар у розмірі 4 034 000,00 грн на рахунок договору про спільну діяльність від 27.04.2018 № 1 Уповноважена особа ТОВ «Надровидобування», 41894346, IBAN НОМЕР_1 у АТ «УКРЕКСІМБАНК», ІПН 100009204 (том 1, а.с. 62-65).

Зазначену вимогу відповідачем отримано 06.08.2024, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення та роздруківкою від 19.09.2024 із сайту АТ «УКРПОШТА» (том 1, а.с. 66, 217).

Проте, відповідач не поставив товар і не повернув кошти.

Судом встановлено, що за правовою природою даний договір є договором поставки, до якого застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

У відповідності до ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця. Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.02.2018 у справі №910/5444/17, від 20.02.2019 у справі №912/2275/17, від 27.08.2019 в справі №911/1958/18.

Судом встановлено, що на виконання умов договору поставки позивач, як покупець за вказаним договором, здійснив попередню оплату товару на користь відповідача в розмірі 7 885 000 грн, що підтверджується платіжними інструкціями, однак відповідач лише частково поставив товар на загальну суму 3 851 000 грн, що підтверджується видатковими накладними та товарно-транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів. Відповідно, відповідач так і не виконав свого зобов`язання як продавця з поставки товару та не повернув суму попередньої оплати.

Отже, отримання коштів відповідачем відбувалось у межах та на підставі договору поставки № 230223/1 від 23.02.2023, тобто при наявності достатніх правових підстав.

Таким чином, приймаючи до уваги наведене, правовою підставою перерахування грошових сум є договір поставки, яким обумовлена попередня оплата, що підпадає під правове регулювання ст. 693 ЦК України.

Як вбачається із Акту звірки взаємних розрахунків від 31.12.2023 станом на дату розгляду справи, відповідачем не поставлено товар, палива дизельного об`ємом 117 000 л, на суму 4 034 000,00 грн.

Водночас, доказів поставки товару відповідачем суду не надано.

Згідно ст. 1130 ЦК України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов`язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об`єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об`єднання вкладів учасників.

У відповідності до ст. 1131 ЦК України договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Згідно з підпунктом 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі ПК України), для цілей оподаткування дві чи більше особи, які здійснюють спільну діяльність без утворення юридичної особи, вважаються окремою особою у межах такої діяльності. Облік результатів спільної діяльності ведеться платником податку, уповноваженим на це іншими сторонами згідно з умовами договору, окремо від обліку господарських результатів такого платника податку. Для цілей оподаткування господарські відносини між учасниками спільної діяльності прирівнюються до відносин на основі окремих цивільно-правових договорів. Порядок податкового обліку та звітності про результати спільної діяльності встановлюється центральним органом державної податкової служби

Підпунктом 153.14.2 пункту 153.14 статті 153 ПК України передбачено, що облік результатів спільної діяльності ведеться платником податку, уповноваженим на це іншими сторонами згідно з умовами договору, окремо від обліку господарських результатів такого платника податку.

Підпунктом 252.1.3 пункту 252.1 статті 252 ПК України встановлено, що платником рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин під час виконання договорів про спільну діяльність без утворення юридичної особи є уповноважена особа - один із учасників такого договору, на якого згідно з його умовами покладено обов`язок нарахування, утримання та внесення податків і зборів до бюджету з єдиного поточного рахунку спільної діяльності (далі - уповноважена особа), за умови, що один з учасників зазначеного договору має відповідний спеціальний дозвіл. Облік результатів спільної діяльності ведеться таким учасником окремо від обліку його господарської діяльності. Такий учасник додатково береться на облік як платник рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 64.6 статті 64 ПК України встановлено, що на обліку у контролюючих органах повинні перебувати, зокрема, договори про спільну діяльність на території України без створення юридичних осіб, на які поширюються особливості податкового обліку та оподаткування діяльності за такими договорами (угодами), визначені цим Кодексом. Взяття на облік договору або угоди здійснюється шляхом додаткового взяття на облік управителя майна, учасника договору про спільну діяльність або угоди про розподіл продукції як платника податків - відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору або угоди.

Враховуючи вищезазначені положення податкового та цивільного законодавства, платником від імені Комунального підприємства «Волиньприродресурс» Волинської обласної ради та Товариства з обмеженою відповідальністю Надровидобування у відповідності до Договору про СД фактично є Товариство з обмеженою відповідальністю Надровидобування, як уповноважена особа згідно договору про СД, а не договір, оскільки договір є юридичним фактом, не наділений господарською процесуальною дієздатністю та не може виступати стороною у господарському процесі.

При цьому, слід відзначити, що перебування договору про спільну діяльність від 27.04.2018 №1 уповноважена особа Товариства з обмеженою відповідальністю Надровидобування на обліку у контролюючих органах, здійснення ним експортної діяльності (акредитація на митниці), наявність й нього ліцензії на право зберігання пального, внесення до реєстру суб`єктів господарювання, які здійснюють операції з дорогоцінним камінням не наділяють його статусом належного позивача у господарському процесі відповідно до норм ГПК України.

Враховуючи, що перераховані кошти договором про спільну діяльність від 27.04.2018 №1 уповноважена особа Товариства з обмеженою відповідальністю Надровидобування фактично належать Комунального підприємства «Волиньприродресурс» Волинської обласної ради та Товариства з обмеженою відповідальністю Волиньприродресурс, як сторонам по договору про СД, тому фактичним платником попередньої оплати є Товариство з обмеженою відповідальністю Надровидобування, як уповноважена особа згідно договору про СД, а не договір, як помилково вказано у платіжних документах.

З аналогічних підстав, на переконання суду помилково заначено Товариством з обмеженою відповідальністю Надровидобування, як уповноваженою особою згідно договору стороною у договорі поставки(покупець, одержувач) саме договір, оскільки фактичною стороною у договорі та його підписантом є Товариства з обмеженою відповідальністю Надровидобування , як уповноважена особа.

Тому кошти підлягають стягненню на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Надровидобування , як уповноваженій особі згідно договору про СД, на розрахункові рахунки спільної діяльності та в подальшому підлягають розподіленню між сторонами договору про спільну діяльність у відповідності до його умов.

За вказаних обставин, позивач має право вимагати від відповідача повернення попередньої оплати за не отриманий товар (основний борг), а тому, позовні вимоги про стягнення 4 034 000 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо стягнення 3% річних в сумі 150 779, 02 грн та інфляційних втрат в сумі 574441,60 грн, суд зазначає таке.

За змістом частини третьої статті 11 та частини першої статті 13 ЦК України вбачається, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Законодавець у частині першій статті 509 ЦК України визначив зобов`язання як правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, зокрема, сплатити гроші, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із частиною другою статті 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Цивільне зобов`язання передбачає наявність обов`язку боржника відносно кредитора, якому кореспондується право кредитора вимагати у боржника виконання відповідного обов`язку, і таке зобов`язання в силу частин другої та третьої статті 11 ЦК України може виникати на підставі договорів та інших правочинів, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інших юридичних фактів, безпосередньо з актів цивільного законодавства тощо.

Частиною другою статті 4 ЦК України передбачено, що основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України.

У силу положення статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною другою статті 625 ЦК України визначено обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3 % річних від простроченої суми.

У кредитора згідно з частиною другою статті 625 ЦК України є право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат та 3 % річних за період прострочення в оплаті основного боргу.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07 квітня 2020 року у справі № 910/4590/19 (провадження № 12-189гс19) зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та 3 % річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги (пункт 43 постанови).

Як установлено вище та не оспорюється сторонами, за своєю правовою природою укладений сторонами договір є договором поставки, відносини сторін за яким регулюються, зокрема, положеннями статей 655, 662, 663, 693, 712 ЦК України.

Виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (висновок про застосування норм права, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 910/12382/17).

Згідно з наданими розрахунками позивачем відповідно до ст. 625 ЦК України було нараховано відповідачу 150779,02 грн суми 3% річних за період з 01.01.2024 по 31.03.2025 та інфляційні втрати у розмірі 574 441, 60 грн за аналогічний період.

Проте, ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як вбачається із матеріалів справи з метою досудового врегулювання спору позивач направив на адресу відповідача претензію № 16-СД від 01.08.2024 (номер рекомендованого відправлення 4461400250741) про вимогу поставити товар, паливо дизельне, до 15 вересня 2024 року відповідно до оплачених рахунків на загальну суму 4 034 000,00 грн або повернути кошти за непоставлений товар у розмірі 4 034 000,00 грн на рахунок договору про спільну діяльність від 27.04.2018 № 1 Уповноважена особа ТОВ «Надровидобування», 41894346, IBAN НОМЕР_1 у АТ «УКРЕКСІМБАНК», ІПН 100009204.

Зазначену вимогу відповідачем отримано 06.08.2024, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення та роздруківкою від 19.09.2024 із сайту АТ «УКРПОШТА» (том 1, а.с. 66, 217).

Згідно ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

У відповідності до ч. 5 ст. 254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

З огляду на викладене, строк виконання грошового зобов`язання є таким, що настав, починаючи з 17.09.2024, оскільки останній день строку на повернення коштів, що вказаний у претензії є 15.09.2024, а саме вихідний день - неділя, тому днем закінчення строку є перший за нею робочий день, відповідно прострочення виникає з наступного дня та боржник вважається таким, що прострочив зобов`язання.

Так, із врахуванням встановленого у претензії строку, виконання зобов`язання, судом було здійснено самостійні розрахунки відповідно до яких, позивачем відповідні нарахування інфляційних втрат з врахуванням встановлених фактичних обставин справи мали б здійснюватися за період з 17.09.2024 по 31.03.2025 із суми заборгованості 4 034 000,00 грн. та становлять 359 421, 77 грн. У позові в частині стягнення з відповідача 215 019, 83 грн. інфляційних втрат, суд відмовляє у зв`язку з безпідставністю нарахування.

Крім того, щодо розрахунку позивача відносно 3% річних, то із врахуванням встановленого у претензії строку в частині виконання зобов`язання, судом було здійснено самостійні розрахунки відповідно до яких, позивачем відповідні нарахування 3% річних з врахуванням встановлених фактичних обставин справи мали б здійснюватися за період з 17.09.2024 по 31.03.2025 із суми заборгованості 4 034 000,00 грн. та становлять 64 890, 06 грн. У позові в частині стягнення з відповідача 85 888, 96 грн. 3 % річних, суд відмовляє у зв`язку з безпідставністю нарахування.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача збитків у розмірі 1523 918, 93 грн. суд зазначає таке.

За твердженням позивача, про наявність шкоди свідчить те, що непоставлений товар, паливо дизельне об`ємом 117 000 л, було придбано у інших постачальників, а саме: ТОВ «ЗАХІДНА ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ» (код за ЄДРПОУ 45193254) на загальну суму 2966405,60 грн, в т.ч. ПДВ 494400,93 грн об`єм 66197 л; ТОВ «ХІМЗАХІД» (код за ЄДРПОУ 43492481) на загальну суму 197550,00 грн, в т.ч. ПДВ 32925,00 грн об`єм 4500 л; ПП «АЛІСА ОІЛ» (код за ЄДРПОУ 43541919) на загальну суму 2329800,00 грн, в т.ч. ПДВ 388300,00 грн об`єм 54000 л, всього разом об`єм 124697 л, що підтверджується реєстром податкових накладних в ЄРПН і платіжними інструкціями на загальну суму 5493755,60 грн: на ТОВ «ЗПЕК» - № 730 від 08.10.2024 на суму 438000,00 грн; № 765 від 22.10.2024 на суму 434000,00 грн; № 803 від 11.11.2024 на суму 456750,00 грн; № 838 від 02.12.2024 на суму 196650,00 грн; № 868 від 18.12.2024 на суму 322931,40 грн; № 899 від 15.01.2025 на суму 489242,20 грн; № 900 від 17.01.2025 на суму 182,00 грн; № 917 від 30.01.2025 на суму 418500,00 грн; № 950 від 25.02.2025 на суму 210150,00 грн; на ТОВ «ХІМЗАХІД» № 829 від 25.11.2024 на суму 197550,00 грн; на ПП «АЛІСА ОЙЛ» - № 485 від 14.03.2024 на суму 139200,00 грн; № 496 від 01.04.2024 на суму 139500,00 грн; № 501 від 09.04.2024 на суму 140700,00 грн; № 504 від 12.04.2024 на суму 93800,00 грн; № 517 від 17.04.2024 на суму 233500,00 грн; № 547 від 03.05.2024 на суму 133500,00 грн; № 553 від 10.05.2024 на суму 131100,00 грн; № 567 від 17.05.2024 на суму 217500,00 грн; № 577 від 20.05.2024 на суму 220000,00 грн; № 581 від 24.05.2024 на суму 130500,00 грн; № 593 від 04.06.2024 на суму 133500,00 грн; № 696 від 20.09.2024 на суму 217500,00 грн; № 713 від 30.09.2024 на суму 219500,00 грн; № 727 від 07.10.2024 на суму 180000,00 грн.

Позивач стверджує, що відповідачем недопоставлено палива дизельного об`ємом 117000л з різницею у ціні 9,49 грн 15,10 грн відповідно до інформації сайту https://index.minfin.com.ua на загальну суму збитків 1 523 918,93 грн: 5 000 л за ціною 36,00 грн, що становить 56 817,37 грн збитків; 20 000 л за ціною 36,50 грн, що становить 217 923,68 грн збитків; 60 000 л за ціною 34,50 грн, що становить 765 920,56 грн збитків; 32 000 л за ціною 32,00 грн, що становить 483 257,32 грн збитків.

Частинами першою та другою статті 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Отже, правовідносини щодо відшкодування збитків врегульовані, 82 "Відшкодування шкоди" Розділу ІІІ "Окремі види зобов`язань" Книги п`ятої "Зобов`язальне право" Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Частиною першою статті 1166 ЦК України унормовано, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Згідно із статтею 594 ЦК України, кредитор, який правомірно володіє річчю, що підлягає передачі боржникові або особі, вказаній боржником, у разі невиконання ним у строк зобов`язання щодо оплати цієї речі або відшкодування кредиторові пов`язаних з нею витрат та інших збитків має право притримати її у себе до виконання боржником зобов`язання. Притриманням речі можуть забезпечуватись інші вимоги кредитора, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто, збитки, як категорія цивільно-правової відповідальності являють собою ті негативні наслідки, що виникають у кредитора як невідворотний результат порушення боржником свого зобов`язання.

Отже збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідною є наявність усіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправна поведінка; збитки; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданими збитками; вина.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо).

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою - є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

При цьому саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі №910/ 6657/16, від 07.02.2018 у справі №917/1651/16.

Відповідно до частини другої статті 623 ЦК України, розмір збитків завданих порушенням зобов`язання, повинен бути реальним та доведеним позивачем.

За змістом ч. 3 ст. 623 ЦК України, збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов`язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред`явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

Неодержаний дохід (упущена вигода) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб`єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення. Якщо ж кредитор не вжив достатніх заходів, щоб запобігти виникненню збитків чи зменшити їх, шкода з боржника не стягується.

На підтвердження понесених збитків позивач посилається на інформацію з сайту https://index.minfin.com.ua від 04.04.2025 і висновок за результатами цінового моніторингу В-250 від 27.02.2025 на дизельне паливо виданого Волинською торгово промисловою палатою про середню ціну дизельного палива на 20.09.2024.

Зокрема, позивач доводить, що відповідачем недопоставлено палива дизельного об`ємом 117000 л з різницею у ціні 9,49 грн 15,10 грн, а відповідно до інформації сайту https://index.minfin.com.ua на загальну суму збитків 1 523 918,93 грн: 5 000 л за ціною 36,00 грн, що становить 56 817,37 грн збитків; 20 000 л за ціною 36,50 грн, що становить 217 923,68 грн збитків; 60 000 л за ціною 34,50 грн, що становить 765 920,56 грн збитків; 32 000 л за ціною 32,00 грн, що становить 483 257,32 грн збитків.

На підставі даних цін позивачем нараховано збитки в розмірі 1 523 918,93 грн.

Суд зауважує, що посилатися на інформацію з сайту https://index.minfin.com.ua від 04.04.2025 і висновок за результатами цінового моніторингу В-250 від 27.02.2025 на дизельне паливо виданого Волинською торгово промисловою палатою про середню ціну дизельного палива на 20.09.2024, як доказ ринкових цін, що існували у день пред`явлення позову, як того вимагає ч.3 ст. 623 ЦК України, є неправильним, оскільки останні не містять інформацію про ринкові ціни, що існували у день пред`явлення позову 20.05.2025. Відповідно, інформація з сайту https://index.minfin.com.ua та висновок не можуть відображати ціну в бік збільшення, які мали місце (якщо мали) у день пред`явлення позову чи на день ухвалення рішення суду.

Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації, тощо (правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 13.10.2020 у справі № 912/1580/18).

Однак, як вбачається із матеріалів справи, розрахунки позивача є теоретичними, ринкова ціна на пальне не підтверджена відповідними документами на день пред`явлення позову, яка свідчили б про конкретний розмір збитків, яких зазнав позивач, у зв`язку невиконанням умов договору відповідачем. Наявність теоретичного обґрунтування збитків, на переконання суду, не є підставою для їх стягнення.

Слід врахувати, що пред`явлення вимоги про стягнення збитків покладає обов`язок саме на позивача довести, що вони не є абстрактними, а дійсно є реальними у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язання. При визначені розміру збитків мають враховуватись заходи, вжиті самим позивачем для їх недопущення.

Розрахунки позивача стосовно розміру збитків - не підтвердженні відповідними належними та допустимими доказами в розумінні ст. ст. 76-79 ГПК України доказами, які свідчили б про конкретний розмір збитків, яких зазнав позивач, у зв`язку невиконанням умов договору відповідачем. Наявність теоретичного обґрунтування збитків не є підставою для їх стягнення.

Крім того, позивачем зазначено, що непоставлений товар, паливо дизельне об`ємом 117 000 л, було придбано у інших постачальників, а саме: ТОВ «ЗАХІДНА ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ» (код за ЄДРПОУ 45193254) на загальну суму 2966405,60 грн, в т.ч. ПДВ 494400,93 грн об`єм 66197 л; ТОВ «ХІМЗАХІД» (код за ЄДРПОУ 43492481) на загальну суму 197550,00 грн, в т.ч. ПДВ 32925,00 грн об`єм 4500 л; ПП «АЛІСА ОІЛ» (код за ЄДРПОУ 43541919) на загальну суму 2329800,00 грн, в т.ч. ПДВ 388300,00 грн об`єм 54000 л, всього разом об`єм 124697 л, що підтверджується реєстром податкових накладних в ЄРПН і платіжними інструкціями на загальну суму 5493755,60 грн: на ТОВ «ЗПЕК» - № 730 від 08.10.2024 на суму 438000,00 грн; № 765 від 22.10.2024 на суму 434000,00 грн; № 803 від 11.11.2024 на суму 456750,00 грн; № 838 від 02.12.2024 на суму 196650,00 грн; № 868 від 18.12.2024 на суму 322931,40 грн; № 899 від 15.01.2025 на суму 489242,20 грн; № 900 від 17.01.2025 на суму 182,00 грн; № 917 від 30.01.2025 на суму 418500,00 грн; № 950 від 25.02.2025 на суму 210150,00 грн; на ТОВ «ХІМЗАХІД» № 829 від 25.11.2024 на суму 197550,00 грн; на ПП «АЛІСА ОЙЛ» - № 485 від 14.03.2024 на суму 139200,00 грн; № 496 від 01.04.2024 на суму 139500,00 грн; № 501 від 09.04.2024 на суму 140700,00 грн; № 504 від 12.04.2024 на суму 93800,00 грн; № 517 від 17.04.2024 на суму 233500,00 грн; № 547 від 03.05.2024 на суму 133500,00 грн; № 553 від 10.05.2024 на суму 131100,00 грн; № 567 від 17.05.2024 на суму 217500,00 грн; № 577 від 20.05.2024 на суму 220000,00 грн; № 581 від 24.05.2024 на суму 130500,00 грн; № 593 від 04.06.2024 на суму 133500,00 грн; № 696 від 20.09.2024 на суму 217500,00 грн; № 713 від 30.09.2024 на суму 219500,00 грн; № 727 від 07.10.2024 на суму 180000,00 грн, однак як стверджує за вищими цінами.

Дані доводи позивача не можуть бути належним доказом реальності збитків позивача в результаті невиконання договору поставки №230223/1 від 23.02.2023 відповідачем, оскільки не мають прямого причино-наслідкового зв`язку з порушенням Товариства з обмеженою відповідальністю СК Трейд Ойл та завданою шкодою.

Крім того, позивач взагалі не обґрунтовує вартості літра пального, за якою було придбано пальне в інших контрагентів. Суду зазначене необхідно для визначення різниці між цінами по яким мав товар поставити відповідач та придбаним товаром у контрагентів, оскільки попередню оплату позивач все ж таки повертає собі за рішенням суду.

Разом з тим, правочини щодо поставки товару з іншими контрагентами, саме за завищеною ціною позивач реалізував на основі вільного волевиявлення під час дії договору поставки №230223/1 від 23.02.2023, який залишався обов`язковим до виконання для обох його сторін. А сам товар у інших контрагентів позивач почав купувати з 14.03.2024, тобто ще до початку прострочення (з 17.09.2024 на підставі претензії) відповідача з поставки товару чи повернення коштів, оскільки строк поставки, як встановлено судом, договором між сторонами не був визначений.

Отже, правочини щодо поставки з іншими контрагентами, саме за такою ціною позивач здійснив на основі вільного волевиявлення під час дії договору поставки №230223/1 від 23.02.2023, який залишався обов`язковим до виконання для обох його сторін, тобто за чинності вказаного договору і за відсутності факту його розірвання в момент виникнення правовідносин з новими постачальниками.

Крім того, суд звертає увагу, що реєстр податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не є первинним документом, що підтверджує суму понесених позивачем збитків.

Досліджуючи наявність усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення, судом встановлено, що позивач не обґрунтував розмір заявлених до стягнення упущеної вигоди та реальних збитків, причинний зв`язок між протиправною поведінкою відповідача та завданою шкодою.

Отже, врахувавши наведені законодавчі приписи та встановивши, що позивачем за не доведено належними та допустимими доказами наявності складу цивільного (господарського) правопорушення, як необхідної умови застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, так і реальних збитків, суд дійшов висновку, що підстави для задоволення позову в частині стягнення 1 523 918, 93 грн. збитків відсутні.

В силу положень ст. ст. 73 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною 1, 3 ст. 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч.1 ст. 77 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказі.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

Беручи до уваги наявні в матеріалах справи докази, господарський суд, оцінюючи за своїм переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному й об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме з відповідача слід стягнути 4 458 311, 83 грн., з них 4 034 000 грн. суму основного боргу, 359 421, 77 грн. інфляційних втрат, 64 890, 06 грн. 3% річних. У позові про стягнення 1 824 827, 72 грн., з них 215 019, 83 грн. інфляційних втрат, 85 888, 96 грн. 3% річних та 1 523 918, 93 грн. збитків суд відмовляє.

Відповідно до ч.3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цією статтею, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Враховуючи, що позивач подав позовну заяву через систему «Електронний суд» та приписи щодо покладення судового збору на учасників судового процесу в залежності від результату вирішення спору, передбачені ст.129 ГПК України, з відповідача на користь позивача належить стягнути 53 499, 74 грн. судового збору, в іншій частині судового збору залишити за позивачем.

Керуючись ст. ст. 74, 86, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд України,-

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СК Трейд Ойл» (вул. Рівненська, 42, м. Луцьк, Волинська обл., 43010, код ЄДРПОУ 44747653) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Надровидобування» (вул. Центральна, 79, с. Прилісне, Камінь-Каширський район, Волинська область, 44614, код ЄДРПОУ 41894346) 4 458 311, 83 грн. (чотири мільйони чотириста п`ятдесят вісім тисяч триста одинадцять гривень 83 коп.), з них 4 034 000 грн. суми основного боргу, 359 421, 77 грн. інфляційних втрат, 64 890, 06 грн. 3% річних, а також 53 499, 74 грн. (п`ятдесят три тисячі чотириста дев`яносто дев`ять гривень 74 коп.).

3. У решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено 02.10.2025

СуддяА. С. Вороняк