Рішення від 02.10.2025 по справі 921/227/25

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

02 жовтня 2025 рокуСправа № 921/227/25

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Охотницької Н.В.

за участі секретаря судового засідання Баб`юка А.В.

розглянув заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Фонд" адвоката Мандзі Василя Ігоровича б/н від 22.09.2025 (вх.№6687) про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №921/227/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальності "Агро Фонд", вул. Привокзальна 17, с. Звиняче, Луцький район, Волинська область, 45725

до відповідача Державного підприємства "Зарубинський спиртзавод", с. Зарубинці, Збаразький район, Тернопільська область, 47343

про стягнення 29 035 429,42 грн

за участі представників від:

позивача: адвокат Мандзя Василь Ігорович;

відповідача: адвокат Денис Андрій Ігорович

Представники сторін в судове засідання не прибули.

Згідно з ч.3 ст. 222 ГПК України, фіксація судового процесу за допомогою технічних засобів не здійснюється.

Суть справи: Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 18 вересня 2025 року у справі №921/227/25 задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Фонд" та ухвалено стягнути з Державного підприємства "Зарубинський спиртзавод" (вул. Заводська, 1, с.Зарубинці, Збаразький район, Тернопільська область, 47343, код ЄДРПОУ 00375065) на користь Товариства з обмеженою відповідальності "Агро Фонд" (вул. Привокзальна 17, с.Звиняче, Луцький район, Волинська область, 45725, код ЄДРПОУ 39137820):

- 17 493 259 грн 84 коп. основної суми заборгованості по Договору поставки №300522-П від 30.05.2022, 3 870 068грн 01 коп. - пені, 2 866 200 грн 01 коп. - інфляційного збільшення, 874 843 грн 86 коп. - 3% річних;

- 3 698 020 грн 00 коп. основної суми заборгованості по Договору поставки №080125-П від 08.01.2025, 189 287 грн 38 коп. - пені, 24 726 грн 56 коп. - інфляційного збільшення, 19 023 грн 76 коп. - 3% річних;

- 348 425 грн 15 коп. судового збору.

22 вересня 2025 року до Господарського суду Тернопільської області від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Фонд" адвоката Мандзі Василя Ігоровича, надійшла заява б/н від 22.09.2025 (вх.№6687) про ухвалення додаткового рішення у справі №921/227/25, згідно якої заявник просить суд стягнути із Державного підприємства "Зарубинський спиртзавод" витрати на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 60000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 23.09.2025 призначено судове засідання у справі №921/227/25 для розгляду заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Фонд" адвоката Мандзі Василя Ігоровича б/н від 22.09.2025 (вх. №6687) про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, на 02 жовтня 2025 року о 09:30 год.; запропоновано відповідачу надати за наявності письмові заперечення щодо заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу з доказами надіслання таких позивачу.

02.10.2025 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Фонд" адвоката Мандзі Василя Ігоровича надійшла заява (вх.№6925), відповідно до якої останній заяву про ухвалення додаткового рішення у справі №921/227/25 підтримує в повному обсязі та просить суд проводити її розгляд в судовому засіданні 02.10.2025 без участі представника позивача.

У призначене на 02.10.2025 судове засідання представники сторін не прибули, хоча про дату, час та місце його проведення повідомлялись у встановленому законом порядку.

Заперечення щодо заяви про ухвалення додаткового рішення у справі від відповідача суду не надходили.

Статтею 42 ГПК України передбачено, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони.

Згідно з ч.4 ст. 244 ГПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Беручи до уваги наведене вище, зважаючи на визначені чинним процесуальним законодавством строки для ухвалення додаткового судового рішення, належне повідомлення сторін про дату час та місце проведення судового засідання, беручи до уваги те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони відповідно до ст. 42 ГПК України, суд визнав за можливе розглянути заяву за відсутності представників сторін.

Розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Фонд" адвоката Мандзі Василя Ігоровича б/н від 22.09.2025 (вх. №6687) про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд відзначає наступне.

Згідно зі статтею 131-2 Конституції України, для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Статтею 16 Господарського процесуального кодексу України передбачено право учасників справи користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.4 ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно зі ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Аналіз відповідних норм процесуального закону свідчить про те, що реалізація принципу відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в декілька основних етапів:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

Статтею 221 ГПК України передбачено, що у разі, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Разом з тим, частиною 8 ст. 129 ГПК передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Верховний Суд, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасність подання доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу, зробив такі висновки щодо застосування норм процесуального права, зокрема:

- право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 ГПК України, кореспондується з її обов`язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (постанова Верховного Суду від 19.07.2021 у справі №910/16803/19);

- процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів (постанови Верховного Суду від 27.01.2022 у справі №921/221/21 та Об`єднаної палати Верховного Суду від 02.02.2024 у справі №910/9714/22).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з положеннями ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

За змістом ч.3 ст.237 ЦК України однією з підстав виникнення представництва є договір.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Пунктом 4 ст. 1 вказаного Закону визначено, що договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно з п.9 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону).

Відповідно до ст. 19 вказаного Закону видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" однією з форм винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар. Так, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону).

Адвокатський гонорар може існувати в двох формах, - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення. Так, при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (п. 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц; п.19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (правова позиція Верховного Суду, викладена в постановах від 13.08.2019 у справі №908/1654/18, від 12.09.2019 у справі №910/9784/18 та від 19.11.2019 у справі №5023/5587/12).

У постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 Велика Палата Верховного Суду зауважила, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у ст.627 ЦК України.

У постанові від 20.11.2020 Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у справі № 910/13071/19 звернуто увагу на те, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч.4 ст.126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу "pacta sunt servanda" та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості.

З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що 10.05.2024 між адвокатом Мандзя Василем Ігоровичем, що діє на підставі Свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю Серія ЛВ№001090, виданого Радою адвокатів Львівської області 07.08.2018, з однієї сторони, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро Фонд" в особі директора Мигаль Івана Богдановича, як Клієнтом, з іншої сторони, укладено Договір №10/05/24 про надання правової допомоги (далі - Договір).

За умовами п.1.1. Договору, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, адвокат зобов`язався здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги Клієнту на умовах і в порядку, що визначені договором, а Клієнт зобов`язався оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до п. 2.1. Договору під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та Договором, необхідні для належного виконання цього Договору: зокрема звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ організацій, громадських органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ організацій, громадських об`єднань а також фізичних осіб; представляти і захищати права свободи та інтереси Клієнта у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування на підприємствах в установах організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами; ознайомлюватися на підприємствах, в установах і організаціях з необхідними для адвокатської діяльності документами та матеріалами, крім тих, що містять інформацію з обмеженим доступом; складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку; доповідати клопотання та скарги на прийомі в посадових і службових осіб та відповідно до закону одержувати від них письмові мотивовані відповіді на ці клопотання і скарги; бути присутнім під час розгляду своїх клопотань і скарг на засіданнях колегіальних органів та давати пояснення щодо суті клопотань і скарг; збирати відомості про факти, що можуть бути використані як докази, в установленому законом порядку запитувати, отримувати і вилучати речі, документи, їх копії, ознайомлюватися з ними та опитувати осіб за їх згодою; застосовувати технічні засоби, у тому числі для копіювання матеріалів справи, в якій адвокат здійснює захист представництво або надає інші види правової допомоги, фіксувати процесуальні дії, в яких він бере участь, а також хід судового засідання в порядку, передбаченому законом; посвідчувати копії документів у справах, які він веде, крім випадків, якщо законом установлено інший обов`язковий спосіб посвідчення копій документів; одержувати письмові висновки фахівців експертів з питань, що потребують спеціальних знань; в якості представника Клієнта користуватися всіма правами, передбаченими процесуальними кодексами України; вимагати сплати винагороди та компенсації фактично понесених витрат, пов`язаних з використання цього Договору; користуватися іншими правами, передбаченими чинним законодавством України.

Під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зокрема, зобов`язаний: на вимогу Клієнта надати звіт про виконання Договору про надання правової допомоги п. 2.2 Договору.

Відповідно 2.4 Договору Клієнт зобов`язаний сплатити гонорар адвокату та компенсувати фактично понесені витрати, пов`язані з виконанням цього Договору.

Згідно з п. 3.1-3.3 Договору за надання правової допомоги, яка є предметом цього Договору Клієнт сплачує Адвокату гонорар, який у грошовому виразі визначається сторонами та відображається у відповідних доповненнях (актах) до цього Договору. Клієнт сплачує Адвокату гонорар грошовими коштами на поточний банківський рахунок Адвоката, зазначений у розділі "Підписи та реквізити сторін" протягом 10 банківських днів з моменту підписання доповнень, якими буде визначено грошовий розмір гонорару. Розмір та порядок сплати гонорару може бути змінений за домовленістю сторін, шляхом укладення додаткової угоди, яка після її підписання Сторонами стає невід`ємною частиною Договору.

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє протягом трьох років (п. 5.1 Договору).

19 вересня 2025 року між адвокатом Мандзя Василем Ігоровичем, з однієї сторони та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро Фонд", як Клієнтом, з іншої сторони підписано Акт №17 приймання-передачі наданих послуг до Договору про надання правової (адвокатської) допомоги №10/05/24 від 10.05.2024.

Відповідно до п.1 Акту Адвокат передав, а Клієнт прийняв юридичні послуги по наданню правової (адвокатської) допомоги у спорі Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Фонд" з Державним підприємством "Зарубинський спиртовий завод" про стягнення заборгованості у судовій справі №921/227/25, яка перебуває на розгляді у Господарському суді Тернопільської області, а саме:

- ознайомлення з матеріалами, збір документів по спірних правовідносинах, підготовка претензії про грошові вимоги;

- підготовка позовної заяви, формування матеріалів до суду, направлення копій позову з додатками відповідачу, направлення позовних матеріалів до суду;

- підготовка та подання процесуальних документів: клопотання, заперечення на клопотання;

- представництво Клієнтів в судових засіданнях.

Вартість послуг за даним актом встановлюється у фіксованому розмірі та становить 60000 (шістдесят тисяч) грн (п. 2 Акту).

Відповідно до п.3 Акту клієнт зобов`язується оплатити послуги Адвоката протягом десяти банківських днів з моменту набрання рішенням суду законної сили.

На підтвердження надання послуг правової допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю "Агро Фонд" також долучено ордер на надання правничої правової допомоги адвокатом Мандзя Василем Ігоровичем серії ВС №1359548 від 02.04.2025, у якому зазначено, що договором про надання правничої допомоги повноваження адвоката не обмежуються.

З матеріалів справи вбачається, що позовна заява б/н від 09.04.2025 сформована в системі "Електронний суд" у справі №921/227/25, підготовлена, підписана та подана до Господарського суду Тернопільської області адвокатом Мандзя Василем Ігоровичем; адвокат Мандзя В.І. брав участь в судових засіданнях 12.05.2025, 16.06.2025, 17.07.2025, 01.09.2025 та 18.09.2025 у цій справі, що підтверджується наявними в матеріалах справи протоколами судових засідань.

У позовній заяві (вх. №249 від 10.04.2025) Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Фонд" вказано попередній розрахунок судових витрат, які позивач очікує понести в зв`язку з розглядом цієї справи в сумі 100 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Також представником позивача у судовому засіданні 18.09.2025 до судових дебатів було заявлено клопотання про те, що докази на підтвердження розміру судових витрат в частині правничої допомоги будуть надані суду протягом 5 днів після ухвалення рішення суду.

Згідно зі ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Суд вважає за необхідне акцентувати увагу на тому, що відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, визначені також положеннями ч.ч. 6, 7, 9 ст. 129 цього Кодексу.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат, господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу витрат повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19, від 18.11.2021 у справі № 904/6499/20 (904/1373/21).

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123-130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, яку суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

У постанові Верховного Суду від 28.12.2020 у справі № 640/18402/19 викладено правову позицію про те, що у разі встановлення адвокатом та клієнтом фіксованого розміру гонорару детальний опис робіт, виконаних під час надання правової допомоги не потрібен.

З врахуванням наведеного, суд при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката для цілей їх розподілу повинен брати до уваги саме згадану вище умову договору та не має підстав самовільно встановлювати інший розмір та порядок обчислення витрат, ніж той, який у відповідному порядку був закріплений у договорі.

У постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Таким чином, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи в будь-якому випадку незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено, тобто дослідження обставин оплати цих витрат не відіграє ключової ролі при вирішенні питання щодо їх розподілу (правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

Як вже зазначалось вище, заперечень щодо заяви про ухвалення додаткового рішення у цій справі відповідачем не надано.

Судом встановлено, що надані адвокатом Мандзя Василем Ігоровичем послуги професійної правничої допомоги, зазначені в Акті №17 від 19.09.2025, стосуються даного спору, клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, через їх не співмірність за критеріями, визначеними ст.126 ГПК України відповідачем суду не подано, як і не доведено таку не співмірність.

Враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, суд не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу з власної ініціативи, а отже, у зв`язку з відсутністю клопотання відповідача про зменшення розміру витрат, суд не вправі зробити це і у даній справі.

З огляду на те, що позивач в належному порядку обґрунтував розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката та подав відповідні докази, на підставі яких може бути визначено розмір витрат з метою їх розподілу, беручи до уваги ціну та предмет позову у цій справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування відповідачем на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у заявленій сумі 60 000,00 грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 86, 123, 126, 129, 221, 234, 240, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Фонд" адвоката Мандзі Василя Ігоровича б/н від 22.09.2025 (вх.№6687) про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №921/227/25 задоволити.

2. Стягнути з Державного підприємства "Зарубинський спиртзавод" (вул. Заводська, 1, с.Зарубинці, Збаразький район, Тернопільська область, 47343, код ЄДРПОУ 00375065) на користь Товариства з обмеженою відповідальності "Агро Фонд" (вул. Привокзальна 17, с.Звиняче, Луцький район, Волинська область, 45725, код ЄДРПОУ 39137820) 60 000 (шістдесят тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

3. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

4. Копію додаткового рішення надіслати сторонам у справі відповідно до вимог ч.5 ст.6 ГПК України.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч.1 ст. 241 ГПК України).

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення, в порядку визначеному ст.ст. 256-257 ГПК України.

Згідно з частинами 4, 5 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повне додаткове рішення складено та підписано 03.10.2025.

СуддяН.В. Охотницька