Ухвала від 02.10.2025 по справі 758/5296/24

Справа № 758/5296/24

Провадження № 2-ві/697/1/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2025 року м. Канів

Канівський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Деревенського І.І.,

за участі: секретаря судових засідань Задорожнього К.О.,

заявника ОСОБА_1 ,

представника заявника адвоката Сизоненка В.С.,

розглянувши заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Сизоненка Віктора Сергійовича про відвід судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області Скирди Богдана Костянтиновича від розгляду цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Квантум Інтернешенел» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Кнауф Гіпс Київ» про розірвання договору та стягнення компенсації за порушення договорів,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області Скирди Богдана Костянтиновича на розгляді перебуває цивільна справа ЄУН №758/5296/24 (провадження №2/697/86/2025) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Квантум Інтернешенел» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Кнауф Гіпс Київ» про розірвання договору та стягнення компенсації за порушення договорів.

22.09.2025 через систему «Електронний суд» від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Сизоненка В.С. надійшла заява про відвід судді. Свою заяву про відвід представник відповідач обгрунтовує тим, що протягом розгляду справи у сторони відповідача виникали певні сумніви щодо об`єктивності і неупередженості головуючого у цій справі судді Скирди Б.К. Однак, саме процесуальна поведінка суду протягом останнього часу і обставини щодо розгляду скарги відповідачки щодо невнесення відомостей до ЄРДР відносно керівника позивача (справа № 697/2374/25, після судового засідання 19.09.2025 у справі) утворили нові сумніви щодо неупередженості судді і дозволила відповідачу дійти висновку, що такі сумніви є обґрунтованими. Протягом розгляду справи упередженість судді Скирди Б.К. свідчили наступні обставини: 1) Неприйняття довіреності, виданої в Електронному суді, як належного документу щодо повноважень представника відповідача. Така позиція не відповідала ані закону, ані меті електронного судочинства. Таку процесуальну поведінку можна було б пояснити добросовісним проявом формального підходу, якби такий самий формальний підхід було застосовано судом щодо документу про повноваження представника позивача Захарової. Однак, формальні вади вказаного документу, на які звернув увагу представник відповідача, суд залишив без належної уваги; 2) Під час допиту представника позивача і відповідачки як свідків суд проявив помітно різне ставлення до кожної зі сторін. ОСОБА_2 було роз`яснено його права, відповідачці лише поставили питання чи вони їй відомі. Під час допиту пана ОСОБА_3 суддя неодноразово фактично підказував відповіді або надавав частину відповіді за пана ОСОБА_3 . Крім того, головуючий активно слухав пана ОСОБА_3 і окрім підказок і часткових відповідей замість свідка, задавав уточнюючі питання. Нічого подібного при допиті відповідачки не відбувалося. Головуючий жодним чином не обмежував пана ОСОБА_3 в його показаннях, які здебільшого стосувалися інформації і обставин дуже далеких від предмета спору і предмету доказування у цій справі. Головуючий не знімав жодних питань представниці позивача ОСОБА_4 , якими б далекими від предмету спору вони не були. Водночас, головуючий зняв питання представника відповідача ОСОБА_5 щодо сміху пана ОСОБА_3 під час давання показань. Є очевидним, що якщо особа словами говорить про «істотні порушення прав і інші погані речі, які нібито вчиняла відповідачка» і при цьому сміється то такий сміх не можна не враховувати при оцінці показань свідка, і для належної оцінки такого сміху, суду було б варто дізнатись про його причини, однак, суд зняв відповідне питання. В той самий час, на відміну від пана ОСОБА_3 , відповідачку суд наполегливо інструктував надавати показання «тільки по суті справи» і неодноразово зупиняв її. Така різниця в підходах також може свідчити про упередженість суду. Головуючий Скирда Б.К. проявив незвичайну для суддів турботу щодо пана ОСОБА_3 щодо його подальшої особистої участі в судовому розгляді і фактично запропонував йому більше не брати участі у розгляді справи особисто. Подібної турботи сторона відповідача не відчула від судді Скирди Б.К. протягом розгляду справи.

Однак головні підстави для відводу виникли під час розгляду справи № 697/2374/25 щодо розгляду скарги позивачки на невнесення відомостей щодо її заяви про кримінальне правопорушення вчинене паном ОСОБА_3 під час розгляду цієї справи до ЄРДР. Картка справи утворена 12.09.2025. В той самий час авторозподіл на суддю ОСОБА_6 нібито відбувся 11.09.2025. Перше в електронному суді протокол авторозподілу з`явився саме 12.09.2025, а не 11.09.2025, вже після того, як була зареєстрована заява судді Скирди Б.К. про самовідвід. Друге незрозуміло, що саме розподіляли 11.09.2025, якщо картка справи сформована лише 12.09.2025. Третє протокол авторозподілу не містить всіх необхідних відомостей. Звіт авторозподілу, який нібито відбувся 11.09.2025 і за результатами якого було визначено, що скаргу має розглядати суддя Скирда Б.К., містить завідомо неправдиві відомості. Зокрема, там зазначено: Виключено ОСОБА_7 не є слідчим суддею, виключено ОСОБА_8 не є слідчим суддею. Однак, при авторозподілі 16.09.2025 у цій самій справі і пан ОСОБА_9 і пані ОСОБА_10 вже не виключалися, як такі, що не є слідчими суддями. Наведене свідчить або про незаконне втручання в авторозподіл датований 11.09.2025 або про непостійність і мінливість статусу слідчого судді в Канівському міськрайонному суді. Авторозподіл 11.09.2025 визначав склад суду лише з одного варіанта, що протирічить меті авторозподілу, а інші судді були виключені явно незаконно. Вважають, що суддя ОСОБА_6 був обізнаний зі змістом звіту авторозподілу, датованого 11.09.2025 і бачив протокол авторозподілу від 11.092.2025, який явно не відповідає вимогам до цього типу документів. Натомість суддя Скирда Б.К. заявив завідомо безпідставний самовідвід, пославшись на ч. 1 ст. 76 КПК України. Отже, суддя Скирда Б.К. або заявив завідомо необґрунтований самовідвід, або ж самовідвід був обумовлений іншими обставинами ніж зазначено в заяві про нього. Обидва випадки свідчать про упередженість судді Скирди Б.К. щодо відповідачки Романишиної. У зв`язку з вищевикладеним, вважають, що суддя Скирда Б.К. підлягає відводу на підставі п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України.

Заявник ОСОБА_1 та її представник адвокат Сизоненко В.С. у судовому засіданні заяву про відвід підтримали та просили її задовольнити з підстав викладених у заяві.

Заслухавши поясненнязаявника таїї представниката дослідивши доводи викладені представником відповідача в заяві про відвід судді суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст.7Закону України«Про судоустрійі статуссуддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Відповідно доп.5 ч. 1 ст. 36 ЦПК Українисуддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно доч. 1 ст. 39 ЦПК Україниз підстав, зазначених устаттях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.

Відповідно доч. 3 ст. 39 ЦПК Українивідвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини у кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім ( рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» Pullar v. the United Kingdom, рішення від 10 червня 1996 року, п. 38). Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див. згадане вище рішення у справі Веттштайна Wettstein), п. 43). Отже, головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, запобігання упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

Безумовною підставою є обставина, побоювання сторін, що суддя є небезстороннім, однак «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими».

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії або виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності.

У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. При вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною.

Розглядаючи заяву про відвід судді, суд звертає увагу, що відповідно доКонституції УкраїнитаЗакону України «Про судоустрій і статус суддів»суддя є незалежним при здійсненні правосуддя.

При розгляді заяви про відвід судді інший суддя не є апеляційним чи дисциплінарним органом, а тому не може надавати оцінку процесуальним діям та рішенням судді на предмет дотримання ним норм законодавства, правильності чи неправильності ведення суддею судового процесу або прийнятих суддею рішень, а має лише з позиції стороннього спостерігача визначити існування обставин, які за суб`єктивним чи об`єктивним критерієм можуть викликати сумніви у його неупередженості.

Зокрема в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту першогостатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободповинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.

Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі.

За об`єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Стосовно суб`єктивного критерію, то особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного.

Стосовно об`єктивного критерію, то при вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Отже, для задоволення відводу за об`єктивним критерієм мають бути не щонайменші сумніви одного з учасників справи, а достатні підстави вважати, що суддя не є безстороннім або, що йому бракує неупередженості під час розгляду справи.

З матеріалів справи суд встановив, що подана представником відповідача заява про відвід судді Скирди Б.К. ґрунтується на тому, що представник відповідача не довіряє судді, сумнівається в його неупередженості, посилається на різне ставлення судді під час допиту в якості свідків представника позивача та відповідача, а також оцінки їх показів, та щодо підстав для самовідводу слідчого судді Скирди Б.К. під час розгляду справи № 697/2374/25 невнесення відомостей до ЄРДР.

В цьому контексті суд зазначає, що суд, здійснюючи правосуддя, діє виключно в межах та у спосіб, передбачених Конституцією та законами України, і наділений повноваженнями щодо застосування процесуального закону. Закон не передбачає можливості відведення судді лише з тієї підстави, що будь-хто з учасників справи не погоджується з його процесуальними діями або ухваленими в процесі розгляду справи рішеннями. Інакший підхід призвів би до ситуації, за якої кожен учасник справи, висловлюючи незгоду з тим чи іншим процесуальним рішенням, міг би домагатися відводу судді, що фактично паралізувало б розгляд справи, створювало б умови для безпідставного затягування процесу та суперечило б засадам верховенства права.

Подібна позиція не тільки прямо суперечила б положеннямп.5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України,а й підривала б основи здійснення правосуддя, передбаченіЗаконом України «Про судоустрійі статус суддів»та процесуальними нормами, які гарантують незалежність і безсторонність судді.

Що стосується заявленого самовідводу по справі № 697/2374/25, то суд зазначає, що дана заява була переглянута іншим складом суду і свою думку щодо заявленого самовідводу сторони мали можливість висловити під час розгляду вказаної справи.

А тому суд вважає, що доводи заяви представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Сизоненка В.С. про відвід судді не містить посилання на безумовні обставини, які б дали підстави для висновку про необ`єктивність та упередженість судді Скирди Б.К., крім того його доводи ґрунтуються виключно на припущеннях, а зазначені у ній підстави для відводу судді не є обставинами, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді чи заінтересованості у результаті розгляду даної справи.

Попри це, заявлений відвід не містить належних об`єктивних даних, які б свідчили про наявність підстав для відводу судді, що передбаченіп. 5 ст. 36 ЦПК України, не містить належного мотивування на підтвердження наявності обставин, які викликають сумнів у неупередженості чи об`єктивності судді, і є проявом зловживання процесуальними правами, а зводиться до надання заявником суб`єктивних оцінок процесуальних дій даного судді при розгляді цивільної справи.

Такі оцінки та припущення не можуть слугувати самостійною і достатньою підставою для відводу судді. За відсутності доказів неупередженості судді заявлений такому судді відвід не підлягає задоволенню.

При розгляді заяви про відвід, суд виходить з того, що жодних доказів неупередженості судді представником заявника не надано, а тому заявлений відвід не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 36, 37, 40, 259, 260, 353 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Сизоненка Віктора Сергійовича про відвід судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області Скирди Богдана Костянтиновича від розгляду цивільної справи №758/5296/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Квантум Інтернешенел» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Кнауф Гіпс Київ» про розірвання договору та стягнення компенсації за порушення договорів відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текстухвали виготовлено06.10.2025.

Головуючий І . І . Деревенський