Ухвала від 07.10.2025 по справі 160/10887/25

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

07 жовтня 2025 року Справа №160/10887/25

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ільков В.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Марганецької міської ради про відвід судді Ількова В.В., у справі за позовом Марганецької міської ради до Дмитрівської сільської ради, Червоногригорівської селищної ради про визнання протиправним рішення,-

УСТАНОВИВ:

15.04.2025 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Дмитрівської сільської ради, Червоногригорівської селищної ради.

Ухвалою суду від 17.04.2025 року позовну заяву Марганецької міської ради до Дмитрівської сільської ради, Червоногригорівської селищної ради про визнання протиправними дій, залишено без руху.

Вказано про те, що недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом надання до суду:

оригіналу квитанції про сплату судового збору у розмірі 605,60 грн., сплаченого на реквізити: одержувач - УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код за ЄДРПОУ 37988155, розрахунковий рахунок UA368999980313141206084004632, МФО 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101;

повного тексту позовної заяви для суду з зазначенням способу захисту порушених прав, свобод чи інтересів, відповідно до вимог частини першої статті 5 та п. 4, 5 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України , де в прохальній частині позову має бути відображено, які саме протиправні дії (бездіяльність) або рішення суб`єкта владних повноважень були ним вчинені (прийняті) та підлягають оскарженню;

докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги;

докази направлення позову разом із додатками всім учасникам справи;

належним чином засвідчені докази/додатки, які долучено до матеріалів справи.

Вказана ухвала суду була отримана позивачем.

28.04.2025 року на виконання вимог ухвали суду позивачем подано заяву про усунення недоліків.

До заяви, долучено уточнений позов, у якому позивач просить суд:

визнати протиправним та нечинним рішення Дмитрівської сільської ради народних депутатів Нікопольського району Дніпропетровської області, правонаступником, якої є Дмитрівська сільська рада та Червоногригорівська селищна рада, від 12.06.1992 року «Про затвердження проекту формування території Дмитрівської сільської ради народних депутатів».

Ухвалою суду від 05.05.2025 року продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви Марганецької міської ради до Дмитрівської сільської ради, Червоногригорівської селищної ради про визнання протиправним рішення, з додержанням вимог ст.ст. 121, 169 КАС України. Встановлено позивачу строк - п`ять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову.

Ухвалою суду від 13.05.2025 року позовну заяву Марганецької міської ради до Дмитрівської сільської ради, Червоногригорівської селищної ради про визнання протиправним рішення - повернути позивачеві, з підстав передбачених п.1 ч.4 ст.169 КАС України.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 20.08.2025 року ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.05.2025 в адміністративній справі №160/10887/25 скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

18.09.2025 року справа надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду після апеляційного перегляду та була передана судді Ількову В.В.

Ухвалою суду від 23.09.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі №160/10887/25 за позовною заявою Марганецької міської ради до Дмитрівської сільської ради, Червоногригорівської селищної ради про визнання протиправним рішення. Розглядати справу за правилами загального позовного провадження, з призначенням підготовчого судового засідання на 14.10.2025 року.

Ухвалою суду від 23.09.2025 року витребувано у Марганецької міської ради належним чином засвідчені копії таких документів, зокрема:

- відомості/інформацію про те, які саме порушенні права позивача спірним рішенням;

- надати пояснення із обґрунтуванням законодавства УРСР, зокрема чинного станом на день прийняття спірного рішення;

- доказів, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, та які підтверджують обставини порушення прав позивача та залучення належних учасників справи;

- доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме: всі ксерокопії документів, складених російською мовою, повинні бути складені (переведені) державною мовою, у відповідності до вимог ст.15, ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;

- доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме: всі ксерокопії документів, складених іноземною мовою , повинні бути складені (переведені) державною мовою, у відповідності до вимог ст.15, ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;

- усі наявні докази щодо суті спору.

Витребувано у Дмитрівської сільської ради, Червоногригорівської селищної ради належним чином засвідчені копії доказів, зокрема:

рішення Дмитрівської сільської ради народних депутатів Нікопольського району Дніпропетровської області, правонаступником, якої є Дмитрівська сільська рада та Червоногригорівська селищна рада, від 12.06.1992 року «Про затвердження проекту формування території Дмитрівської сільської ради народних депутатів»;

відомості/інформацію на підставі яких прийнято рішення Дмитрівської сільської ради народних депутатів Нікопольського району Дніпропетровської області від 12.06.1992 року «Про затвердження проекту формування території Дмитрівської сільської ради народних депутатів» та докази на обґрунтування дотримання процедури прийняття даного рішення, в т.ч.

проект формування території на загальній площі 16971,5 га, з розподілом по землеволодільцям та землекористувачам, разом із додатком;

доказів на підтвердження погодження (або вжиття заходів щодо погодження) цього проєкту з Марганецькою міською радою;

згоду Марганецької міської ради про передачу земель до складу земель Дмитрівської сільської ради, у зв`язку із складанням вказаного проекту;

впливу проєкту землеустрою, затвердженого спірним рішенням, на межі відповідних адміністративно-територіальних одиниць;

всі наявні докази щодо суті спору.

06.10.2025 року через підсистему Електронний суд до суду надійшла заяву Марганецької міської ради про відвід судді Ількова В.В., у справі за позовною заявою за позовом Марганецької міської ради до Дмитрівської сільської ради, Червоногригорівської селищної ради про визнання протиправним рішення.

У обґрунтування вказаної заяви зазначено, що позивачем при поданні до суду позовної заяви, та в подальшому уточненої позовної заяви було належним чином обґрунтовано обставини та підстави, у зв`язку із якими було подано відповідний позов, а також зазначено, що через відсутність погодження меж порушуються законні права Марганецької міської ради, і зроблено посилання на положення нормативно-правових актів, які діяли на той час, у тому числі на ст.ст. 5, 12, 22, 63, 99, 102 Земельного кодексу Української РСР, і які передбачали наявність відповідного погодження. Таким чином, позивач зазначає про те, що ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.09.2025 року в частині витребування у Позивача відомостей/інформації про те, які саме порушенні права позивача спірним рішенням, є безпідставною, оскільки Позивачем було прямо наведено підстави (фактичні та правові), з огляду на які було порушено права та інтереси Позивача, а саме без будь-якого інформування та погодження із Позивачем, Відповідачами було самостійно встановлено межі між громадами. Однак в цій частині логіку суду першої інстанції ще можна зрозуміти, оскільки суд дійсно повинен пересвідчитися, які саме права та інтереси Позивача порушені у спірних правовідносинах. В той же час, не можна взагалі зрозуміти, чому Ухвалою суду першої інстанції від 23.09.2025 року було зобов`язано Позивача надати переклад всіх ксерокопій документів, складених іноземною мовою, які повинні бути складені (переведені) державною мовою, у відповідності до вимог ст.15, ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України. З матеріалів справи вбачається, що Проект формування території та визначення меж Дмитрівської сільської ради народних депутатів Нікопольського району Дніпропетровської області, виконаний російською мовою. Саме Рішення Дмитрівської сільської ради народних депутатів Нікопольського району Дніпропетровської області від 12.06.1992 року «Про затвердження проекту формування території Дмитрівської сільської ради народних депутатів» виконано українською мовою. Будь-яких інших доказів, складених іноземною мовою, матеріали справи не містять. Будь-яких клопотань від учасників судової справи про незрозумілість їм такого доказу, як Проект формування території та визначення меж Дмитрівської сільської ради народних депутатів Нікопольського району Дніпропетровської області, виконаного російською мовою, не надходило. Також, під час розгляду справи № 160/31457/24, саме прокурором в інтересах Червоногригорівської селищної ради було подано такий доказ, як Проект формування території та визначення меж Дмитрівської сільської ради народних депутатів Нікопольського району Дніпропетровської області, виконаний російською мовою, і ані суд, ані будь-хто із учасників справи не клопотав про його переклад на українську мову. суд в обґрунтування такої вимоги Ухвали послався на положення ст.15, ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому ч. 4 ст. 161 КАС України не містить будь-яких вимог щодо обов`язкового перекладу документів 30 річної давності, складених російською мовою, але органами місцевого самоврядування або державної влади України, а ст.15 КАС України вказує на ведення судочинства українською мовою, що не заперечує можливості суду та учасників справи досліджувати окремі «архівні» докази, складені органами влади України, без їх перекладу, зокрема з російської мови на українську. Тому вважають, що суд першої інстанції в особі судді Ількова В.В., при встановленні в Ухвалі від 23.09.2025 року обов`язку саме Марганецької міської ради надати до суду переклад Проекту формування території та визначення меж Дмитрівської сільської ради народних депутатів Нікопольського району Дніпропетровської області, виконаного російською мовою, з російської мови на українську, є очевидно формальним та надмірним, та свідчить про упередженість дій судді, тим більше що раніше суддя вже висловлював таку вимогу в ухвалі про залишення позову без руху, а в подальшому залишив позовну заяву без розгляду з підстав невиконання такої вимоги. Також в цьому позивач вбачає непослідовність дій Дніпропетровського окружного адміністративного суду, оскільки виходить що в межах справи № 160/31457/24 суд та учасники справи досліджували такий доказ, як Проект формування території та визначення меж Дмитрівської сільської ради народних депутатів Нікопольського району Дніпропетровської області, виконаний російською мовою, без здійснення його перекладу на українську мову, а у справі №160/10887/25 судді Ільков В.В. без жодних зрозумілих підстав вимагає від Позивача (який не створював та первісно не подавав вказаний доказ, а оскаржив відповідне рішення та Проект саме після того, як дізнався про його існування у 2024 році) здійснення перекладу такого Проекту. З самого Проекту вбачається, що він є складним для перекладу, оскільки крім тексту, якого насправді небагато, містить численні таблиці до такого тексту (назв таблиць та їх граф), що вимагає значних та непропорційних зусиль по перекладу такого тексту, і є обтяжливим та нерозумним в даних обставин по даному спору. Єдина підстава, з якої можна було припустити, чому суд виніс Ухвалу від 23.09.2025 року, якою де-факто зобов`язано Марганецьку міську раду здійснити переклад Проекту з російської мови на українську, є можливе незнання суддею Ільковим В.В. російської мови, а отже нерозуміння цього доказу і неможливості розгляду справи в такому вигляді. Разом із тим, з відкритих джерел інформації наявна інформація, що у 2017 році суддя Ільков В.В. здійснив публікацію статті у журналі «Legea Si Viata» № 2/2 від лютого 2017 року під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 », яка розміщена за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2, та крім того, що сама була викладена російською мовою, так ще і містила посилання на російськомовні джерела інформації, які були використані при підготовці відповідної публікації. Враховуючи наведене, на думку позивача наведені обставини свідчать, що суддя Ільков В.В. не може не розуміти такий доказ, як Проект формування території та визначення меж Дмитрівської сільської ради народних депутатів Нікопольського району Дніпропетровської області, хоча він і виконаний російською мовою, а вимога щодо його обов`язкового перекладу на українську мову носить незрозумілий та формальний характер, а враховуючи що з цих підстав суддя Ільков В.В. вже порушив право на суд Позивача, що підтверджується Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 20.08.2025року, то суддя в цих обставинах проявив упередженість відносно Позивача, шляхом покладення на нього непропорційних та безпідставних зобов`язань, враховуючи що будь-хто із учасників справи із відповідними клопотаннями до суду не звертався.

Суд дослідивши подану заяву про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ількова зазначає про таке.

За змістом приписів Кодексу адміністративного судочинства України процесуальною гарантією забезпечення безсторонності та об`єктивності суду є право відводу (самовідводу). Підстави для відводу (самовідводу) судді наведені у статті 36 КАС України.

Так, відповідно до частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 36 КАС України встановлено, що до складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

За приписами частин 1-2 статті 39 КАС України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.

Відповідно до ч.3 ст.39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що КАС України чітко визначені підстави для відводу (самовідводу) судді, при цьому також визначено порядок здійснення такого відводу (самовідводу).

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" зазначено, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими".

Надаючи оцінку обґрунтованості доводів про наявність правових підстав для відводу головуючого судді Ількова В.В., суд зазначає, що заявлений відвід, обумовлений незгодою заявників з тим , що ухвалою суду від 23.09.2025 року було витребувано додаткові докази по справі, зокрема: відомості/інформацію про те, які саме порушенні права позивача спірним рішенням; надати пояснення із обґрунтуванням законодавства УРСР, зокрема чинного станом на день прийняття спірного рішення; доказів, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, та які підтверджують обставини порушення прав позивача та залучення належних учасників справи; доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме: всі ксерокопії документів, складених російською мовою, повинні бути складені (переведені) державною мовою, у відповідності до вимог ст.15, ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України; доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме: всі ксерокопії документів, складених іноземною мовою , повинні бути складені (переведені) державною мовою, у відповідності до вимог ст.15, ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України; всі наявні докази щодо суті спору.

При цьому, суд не знаходить обґрунтованими зазначені представником позивача підстави для відводу суддів, адже зі змісту такої заяви вбачається, що такі зводяться до незгоди з мотивуванням судових рішень, які розглядаються суддею Ільковим В.В. у цій справі.

Інші доводи є нічим іншим, ніж суб`єктивною думкою заявника щодо процесуальної діяльності судді.

Із системного аналізу підстав для відводу судді, які визначені у статті 36 КАС України, слідує, що особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості. При цьому, для відведення судді за наявності обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді, необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість судді. Водночас, такі обставини мають бути доведеними. Разом з цим, наведені обґрунтування заявником не може бути підставою для відводу.

При цьому суд зауважує, що Європейський суд з прав людини диференціює чи у конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому (рішення у справах Piersack vs Belgium (заява №8692/79), Grieves vs UK (заява №57067/00)). Відповідно до принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Le Compte, Van Leuven and De Meyere, заява №7238/75, суд має бути неупередженим і безстороннім.

Особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного, про що зазначено у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Веттштайн проти Швейцарії" (заява №33958/96) та у пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" (заява №33949/02).

Таким чином, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування упередженості, не підтверджені належними та допустимими доказами. Так, для відводу судді заявнику необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними. Водночас, відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

З огляду на наведене у сукупності, заява про відвід судді Ількова В.В., мотивована виключно незгодою із мотивуванням судових рішень, які розглядаються суддею Ільковим В.В. у цій справі.

З огляду на зазначене, вказані доводи заявників є необґрунтованими та такими, що не підтверджені жодним належним і допустимим доказом, а подана заява не містить інших обґрунтувань щодо наявності підстав для відводу, які б могли об`єктивно вказувати на упередженість судді Ількова В.В. при розгляді цієї адміністративної справи, а також зважаючи на відсутність відповідних обґрунтованих доказів на підтвердження вказаного, суд доходить висновку, що наведені заявниками обставини та підстави для відводу судді не можуть бути достатніми для висновку про упередженість судді Ількова В.В. при розгляді цієї адміністративної справи

Таким чином, з наведених заявниками доводів в обґрунтування заявленого відводу судом не встановлено підстав, які б свідчили про упередженість судді Ількова В.В., у зв`язку із чим не встановлено і обставин, які б підтверджували, що заявлений спір буде розглянуто упереджено або необ`єктивно.

Не встановлено судом й інших підстав, передбачених ст.ст.36-37 КАС України, які б унеможливлювали розгляд справи суддею Ільковим В.В. та викликали необхідність його відводу.

З огляду на наведене, а також враховуючи відсутність будь-яких інших обґрунтувань щодо наявності підстав для відводу, суд вважає заяву про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ількова В.В. необґрунтованою та безпідставною.

Згідно з абз.1 ч.4 ст.40 КАС України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Отже, оскільки, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу судді Ількову В.В. та з огляду на вищенаведені приписи абз.1 ч.4 ст.40 КАС України, суді дійшов висновку про необхідність передачі матеріали адміністративної справи №160/10887/25 для визначення складу суду для вирішення питання про відвід судді.

Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Визнати заяву Марганецької міської ради про відвід судді Ількова В.В., у справі №160/10887/25- необґрунтованою.

Передати матеріали адміністративної справи №160/10887/25 для визначення складу суду для вирішення питання про відвід судді.

Позивач: Марганецька міська рада (53407, м. Марганець, вул. Єдності, 29А, код ЄДРПОУ 35055650).

Відповідач 1: Дмитрівська сільська рада (53261, Дніпропетровська область, с.Дмитрівка, вул. Центральна, 94, код ЄДРПОУ 04340276).

Відповідач 2: Червоногригорівська селищна рада (53283, Дніпропетровська область, Нікопольський район, смт. Червоногригорівка, вул. Ярмаркова, 33, код ЄДРПОУ 04338434).

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та окремо не оскаржується.

Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя В.В. Ільков