Ухвала від 08.10.2025 по справі 160/10887/25

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

08 жовтня 2025 року Справа №160/10887/25

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Луговська Г.В., в порядку письмового провадження розглянувши заяву Марганецької міської ради про відвід судді Ількова В.В. в адміністративній справі №160/10887/25 за позовом Марганецької міської ради до Дмитрівської сільської ради, Червоногригорівської селищної ради про визнання протиправним рішення,

УСТАНОВИВ:

У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Дмитрівської сільської ради, Червоногригорівської селищної ради про визнання протиправним рішення від 12.06.1992 року «Про затвердження проекту формування території Дмитрівської сільської ради народних депутатів».

Ухвалами суду від 23.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, а також у сторін витребувано докази.

06.10.2025 року через підсистему Електронний суд до суду надійшла заява Марганецької міської ради про відвід судді Ількова В.В., обґрунтована незгодою з процесуальними рішеннями судді.

Ухвалою суду від 07.10.2025 року визнано відвід необґрунтованим та передано справу для вирішення питання про відвід в порядку ч.1 ст.31 КАС України.

07.10.2025 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали справи розподілено судді Луговській Г.В. та відповідно до реєстру передачі справ передано судді на розгляд.

У зв`язку з чим, в порядку ст.40 Кодексу адміністративного судочинства України суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Луговська Г.В. вважає за необхідне прийняти до розгляду заяву про відвід судді Ількова В.В. та здійснити її розгляд в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали адміністративної справи, розглянувши заяву про відвід судді, суд виходить з наступного.

Позивач вказує, що при поданні до суду позовної заяви та, в подальшому, уточненої позовної заяви, було належним чином обґрунтовано обставини та підстави, у зв`язку із якими було подано відповідний позов, а також зазначено, що через відсутність погодження меж порушуються законні права Марганецької міської ради і зроблено посилання на положення нормативно-правових актів, які діяли на той час, у тому числі, на ст.ст.5, 12, 22, 63, 99, 102 Земельного кодексу Української РСР, і які передбачали наявність відповідного погодження.

Таким чином, позивач вважає ухвалу суду від 23.09.2025 року в частині витребування у Марганецької міської ради відомостей/інформації про те, які саме порушені права позивача спірним рішенням, безпідставною, оскільки останнім було прямо наведено підстави (фактичні та правові), з огляду на які було порушено права та інтереси позивача, а саме: без будь-якого інформування та погодження із останнім, відповідачами було самостійно встановлено межі між громадами.

Разом з тим, позивач аргументує, що з відкритих джерел наявна інформація про публікацію у 2017 році суддею ОСОБА_1 статті у журналі «Legea Si Viata» НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_3 під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 », яка розміщена за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 та крім того що сама була викладена російською мовою, так ще і містила посилання на російськомовні джерела інформації, які були використані при підготовці відповідної публікації. Наведені обставини, на думкуь позивача, свідчать, що суддя ОСОБА_1 не може не розуміти такий доказ, як Проект формування території та визначення меж Дмитрівської сільської ради народних депутатів Нікопольського району Дніпропетровської області, хоча він і виконаний російською мовою, а вимога щодо його обов`язкового перекладу на українську мову носить незрозумілий та формальний характер.

Підстави для відводу судді передбачені статтями 36, 37 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Водночас, частиною 4 вказаної статті встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Надаючи оцінку обґрунтованості доводів про наявність правових підстав для відводу головуючого судді Ількова В.В., суд убачає, що заявлений відвід, зокрема, обумовлений незгодою з процесуальними рішеннями судді.

Згідно з роз`ясненням Пленуму Верховного Суду України в п.10 Постанови №8 від 13 червня 2007 року "Про незалежність судової влади", процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

При цьому, незгода особи, яка бере участь у справі, з процесуальними діями судді під час судового розгляду справи є підставою для оскарження прийнятих за результатами розгляду справи рішень в апеляційному чи касаційному порядку. Оцінку процесуальним діям суду можуть надавати лише суди вищих інстанції.

Враховуючи викладене, суд вважає, що зазначені в обґрунтування заяви про відвід судді обставини є суб`єктивними, не підтвердженими належними та допустимими доказами та не свідчать про наявність обґрунтованого сумніву щодо упередженості та об`єктивності судді, у зв`язку з чим заява про відвід судді Ількова В.В. не підлягає задоволенню, як невмотивована.

Керуючись статтями 36, 37, 40, 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Прийняти до розгляду в порядку письмового провадження заяву Марганецької міської ради про відвід судді Ількова Е.О. в адміністративній справі №160/10887/25 за позовом Марганецької міської ради до Дмитрівської сільської ради, Червоногригорівської селищної ради про визнання протиправним рішення.

У задоволенні заяви Марганецької міської ради про відвід судді Ількова В.В. в адміністративній справі №160/10887/25 за позовом Марганецької міської ради до Дмитрівської сільської ради, Червоногригорівської селищної ради про визнання протиправним рішення - відмовити.

Відповідно до статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо оскарженню не підлягає.

Суддя Г. В. Луговська