Постанова від 23.09.2025 по справі 420/998/25

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/998/25Головуючий в 1 інстанції: Свида Л.І.

Дата і місце ухвалення 29.04.2025р., м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бойка А.В.,

суддів: Єщенка О.В.,

Шевчук О.А.,

за участю секретаря Кніш Д.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу виконавчого комітету Одеської міської ради на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Одеської міської ради, Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Комунальної установи «Одеський зоологічний парк загальнодержавного значення», про визнання протиправними та скасування рішень, приписів, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

У січні 2025 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом до виконавчого комітету Одеської міської ради, Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Комунальної установи «Одеський зоологічний парк загальнодержавного значення», в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просив:

-визнати протиправними та скасувати приписи Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради про демонтаж тимчасової споруди від 02.07.2024 року №135088, №135090, №135092, від 09.12.2024 року №137591, №137592, №137593,

-визнати протиправними та скасувати рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 28.11.2024 року №1015, №1016, №1017;

- зобов`язати Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради повернути тимчасові споруди (атракціони), демонтовані відповідно до рішень Виконавчого комітету Одеської міської ради від 28.11.2024 року №1015, №1016, №1017 шляхом їх встановлення за адресою: м. Одеса, вул. Новощіпний ряд, 25 в тому вигляді, в якому ці тимчасові споруди (атракціони) існували до демонтажу;

- стягнути з відповідачів по 50000 грн. моральної шкоди з кожного на користь позивача.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29.04.2025 року позов задоволено частково.

Визнати протиправними та скасувати приписи Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради про демонтаж тимчасової споруди від 02.07.2024 року №135088, №135090, №135092, від 09.12.2024 року №137591, №137592, №137593.

Визнано протиправними та скасовано рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради від 28.11.2024 року №1015, №1016, №1017.

Зобов`язано Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради повернути тимчасову споруду (атракціон), демонтовану відповідно до рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради від 28.11.2024 року №1015 та встановити її за адресою: м. Одеса, вул. Новощіпний ряд, 25 в тому вигляді, в якому ця тимчасова споруда (атракціон) існувала до демонтажу.

Зобов`язано Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради повернути тимчасову споруду (атракціон), демонтовану відповідно до рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради від 28.11.2024 року №1016 та встановити її за адресою: м. Одеса, вул. Новощіпний ряд, 25 в тому вигляді, в якому ця тимчасова споруда (атракціон) існувала до демонтажу.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Виконавчий комітет Одеської міської ради та Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради подали апеляційні скарги.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.06.2025 року апеляційну скаргу Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2025 р. у справі № 420/998/25 повернуто апелянту.

Апеляційна скарга Виконавчого комітету Одеської міської ради прийнята до розгляду судом апеляційної інстанції.

У поданій апеляційній скарзі Виконавчий комітет Одеської міської ради посилався на те, що комісією у складі начальника відділу контролю з демонтажу та протидії стихійній торгівлі Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради, головних спеціалістів відділу розвитку та експлуатації торгівлі Приморського району Комунальної установи «Муніципальна служба розвитку торгівлі Одеської міської ради» було проведено обстеження, в результаті якого виявлено, що встановлені фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 тимчасові споруди загальною площею 11,00 кв.м, 29 кв.м, 9,0 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , розташовані за відсутності паспорту прив`язки, що відповідно до п. 1.4 Правил розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у місті Одесі, затверджених рішенням Одеської міської ради від 09.10.2013 №3961-VI дає підстави вважати тимчасові споруди такими, що протиправно розміщені, про що складено відповідні акти обстеження від 01.07.2024 №№135087, 135089, 135091. Таким чином, як зазначає апелянт, внаслідок проведеного обстеження Управлінням розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради встановлено факт самовільного розміщення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності із порушенням вимог Правил та Порядку, а саме за відсутності паспорту прив`язки.

З огляду на встановлені порушення, а також у зв`язку з невиконанням позивачем вимог приписів Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради, виданих уповноваженим органом у межах компетенції, з метою усунення виявлених порушень 28.11.2024 року Виконавчим комітетом Одеської міської ради прийняті рішення про демонтаж тимчасових споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , встановлених фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 ».

Апелянт вважає, що рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради від 28.11.2024 №1015, 1016, 1017 про демонтаж тимчасових споруд прийняті відповідно до вимог чинного законодавства та скасуванню не підлягають.

В апеляційній скарзі апелянт вказував на помилковість висновків суду першої інстанції стосовно того, що положення Порядку та Правил не підлягають застосуванню у межах спірних правовідносин. Так, апелянт зазначив, що земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до вимог містобудівної документації та з огляду на положення статті 115 Земельного кодексу України не відноситься до земель із особливим режимом використання, оскільки на ній відсутні військові об`єкти Збройних Сил України та інших військових формувань.

При цьому, на думку апелянта, внесення змін до пункту 6.2 Правил жодним чином не свідчить про те, що дія норм Правил не поширюються на територію природно-заповідного фонду, до якої відноситься і розглядувана земельна ділянка.

Апелянт вказував на відсутність підстав для розміщення спірних тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на підставі договору оренди твердого покриття. Апелянт вважає, що договір оренди індивідуально визначеного майна у вигляді твердого покриття та додаткові договори до нього в даному випадку укладено з порушенням законодавства в галузі оренди комунального майна, оскільки тверде покриття площею 263,68 кв.м не підлягало передачі в користування, враховуючи відсутність таких повноважень в орендодавців такого майна.

Щодо необхідності оформлення паспорту прив`язки на тимчасові споруди для провадження підприємницької діяльності тир, апелянт звернув увагу на те, що Правила будови і безпечної експлуатації атракціонної техніки, затверджені наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 01.03.2006 №110 (далі Правила №110), фактично визначають технічні умови встановлення та експлуатації атракціонів, а не підстави для їх розміщення як об`єктів благоустрою для здійснення підприємницької діяльності.

З огляду на положення Правил №110 апелянт вважає, що для встановлення та експлуатації атракціонів необхідно мати відповідні експлуатаційні документи (паспорт, настанова з експлуатації та інструкцію з монтажу, пуску, регулювання та обкатки), які, натомість, відсутні у матеріалах справи №420/998/25.

Посилаючись на положення до абз. 14 п. 3.2.1 Правил благоустрою міста Одеси, затверджених рішенням Одеської міської ради від 23.12.2011 №1631-VI, апелянт вказував на те, що на територіях парків, рекреаційних зон, зон зелених насаджень, скверів і майданчиків для дозвілля та відпочинку забороняється будь-яка діяльність, що не пов`язана з виконанням покладених на них завдань і загрожує збереженню цих територій, а саме проведення господарської і підприємницької діяльності без погодження документації в установленому порядку. У той же час, як зазначає апелянт, у матеріалах справи відсутні і дозвільні документи, на підставі яких фізична особа-підприємець ОСОБА_1 розмістив тир на території зоопарку.

Також апелянт вважає, що в даному випадку відсутні підстави для задоволення позовної вимоги позивача про повернення демонтованих тимчасових споруд, оскільки таке повернення здійснюється на підставі його письмової заяви, що подається до Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради у довільній формі. В свою чергу, в даному випадку, як вказує апелянт, матеріали справи №420/998/25 не містять доказів звернення позивача до Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради із заявою про повернення тимчасових споруд, демонтованих на підставі рішень Виконавчого комітету ОМР від 28.11.2024 №№1015, 1016, 1017, як і будь-яких рішень про відмову у поверненні тимчасових споруд.

В апеляційній скарзі апелянт посилався на відсутність у позивача порушеного права в частині оскарження рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради від 28.11.2024 №1017 та приписів Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради від 02.07.2024 №135092, від 09.12.2024 №137593.

З огляду на зазначене апелянт просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29.04.2025 у справі №420/998/25 в частині задоволення позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 і ухвалити нове рішення в цій частині, яким відмовити у задоволенні позовної заяви повністю. В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29.04.2025 у справі №420/998/25апелянт просить залишити без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного:

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до договору оренди окремого індивідуально визначеного майна від 01.08.2016 року №20 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 орендував у Комунальної установи «Одеський зоологічний парк загальнодержавного значення» тверде покриття загальною площею 263,68 кв. м. за адресою: м. Одеса, вул. Новощіпний ряд, 25 для розміщення дитячих атракціонів.

Додатковою угодою №1 від 14.01.2019 року до договору оренди окремого індивідуально визначеного майна від 01.08.2016 року №20 внесені зміни щодо орендодавця з Комунальної установи «Одеський зоологічний парк загальнодержавного значення» на Департамент комунальної власності Одеської міської ради.

Додатковою угодою №2 від 16.07.2019 року термін дії договору оренди окремого індивідуально визначеного майна від 01.08.2016 року №20 продовжений до 16.06.2022 року.

Додатковою угодою №3 від 04.11.2022 року до договору оренди окремого індивідуально визначеного майна від 01.08.2016 року №20 внесені зміни щодо орендодавця з Департаменту комунальної власності Одеської міської ради на Комунальну установу «Одеський зоологічний парк загальнодержавного значення».

Відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 року №63 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» договір оренди окремого індивідуально визначеного майна від 01 серпня 2016 року №20 вважається продовженим на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану.

Наявними в матеріалах справи платіжними інструкціями підтверджується факт сплати позивачем орендної плати за договором оренди окремого індивідуально визначеного майна від 01.08.2016 року №20.

Судом встановлено, що Управлінням розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради були проведені обстеження тимчасових споруд, які знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Новощіпний ряд, 25, за наслідком чого складені акти обстеження тимчасових споруд від 01.07.2024 року №135087, №135089, №135091.

Згідно зазначених актів, під час обстеження встановлено наявність тимчасових споруд 11 кв. м., 29 кв. м. та 9 кв. м., які належать позивачу, на які відсутні паспорти прив`язки (п. 6.1 «Правил розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у м. Одесі», затверджених рішенням Одеської міської ради від 9 жовтня 2013 року №3961-VI).

На підставі цих актів Управлінням розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради направлені позивачу вимоги (приписи) про демонтаж тимчасових споруд від 02.07.2024 року №145088, №135090, №135092, якими зобов`язано позивача демонтувати тимчасові споруди до 06.07.2024 року. Зазначені приписи направлені позивачу поштою 05.07.2024 року, про що зазначено на відривних талонах до вимог та підтверджується описами вкладень з відміткою Укрпошти.

28.11.2024 року виконавчим комітетом Одеської міської ради прийняті рішення:

-№1015 «Про демонтаж тимчасової споруди загальною площею 11,0 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 , встановленої фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 », відповідно до якого 01.07.2024 року виявлено протиправно розміщену позивачем тимчасову споруду площею 11 кв. м. паспорт прив`язки щодо якої відсутній, про що складений акт обстеження №135087.

- №1016 «Про демонтаж тимчасової споруди загальною площею 29,0 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 , встановленої фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 », відповідно до якого 01.07.2024 року виявлено протиправно розміщену позивачем тимчасову споруду площею 29 кв. м. паспорт прив`язки щодо якої відсутній, про що складений акт обстеження №135089.

№1017 «Про демонтаж тимчасової споруди загальною площею 9,0 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 , встановленої фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 », відповідно до якого 01.07.2024 року виявлено протиправно розміщену позивачем тимчасову споруду площею 9 кв. м. паспорт прив`язки щодо якої відсутній, про що складений акт обстеження №135091.

Зі змісту вказаних рішень вбачається, що з огляду на невиконання приписів про демонтаж тимчасових споруд, наданих 02.07.2024 року із строком виконання до 06.07.2024 року, виконавчим комітетом Одеської міської ради вирішено провести демонтаж тимчасових споруд та доручено Управлінню розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради вжити заходів щодо демонтажу споруд, надати позивачу приписи, а в разі його невиконання демонтувати споруди за рахунок бюджету з наступним відшкодуванням видатків.

Управлінням розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради на виконання цих рішень Виконавчого комітету Одеської міської ради направлені позивачу вимоги (приписи) про демонтаж тимчасових споруд від 09.12.2024 року №137591, №137592, №137593, якими позивача зобов`язано протягом 10 днів з моменту отримання приписів демонтувати тимчасові споруди.

В матеріалах справи наявні акти проведення демонтажу, з яких вбачається, що тимчасові споруди, які належать позивачу і щодо яких приймалися рішення Виконавчим комітетом Одеської міської ради від 28.11.2024 року №1015, №1016, №1017, були демонтовані 15.01.2025 року (фотофіксація наявна в матеріалах справи).

Не погоджуючись із правомірністю приписів Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради та рішень виконавчого комітету Одеської міської ради про демонтаж тимчасових споруд, позивач оскаржив їх до суду першої інстанції.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність оскаржуваних позивачем приписів Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради та рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради, посилаючись на те, що позивачем були розміщені атракціони, на порядок розміщення яких не поширюється дія Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності та Правил розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у м. Одесі», а тому на них не потрібно оформлювати паспорти прив`язки.

В свою чергу суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог про зобов`язання Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради повернути тимчасові споруди (атракціони), демонтовані відповідно до рішень Виконавчого комітету Одеської міської ради від 28.11.2024 року №1015, №1016, №1017 шляхом їх встановлення за адресою: м. Одеса, вул. Новощіпний ряд, 25 в тому вигляді, в якому ці тимчасові споруди (атракціони) існували до демонтажу, з огляду на те, що одна із споруд, яка демонтована за рішенням виконавчого комітету від 28.11.2024 року №1017 - загальною площею 9,0 кв. належить іншій особі і демонтаж цієї споруди не порушує права позивача.

Колегія суддів не погоджується з вказаними висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Статтею 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено перелік власних (самоврядних) та делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв`язку.

Зокрема, цією статтею врегульовано право виконавчих органів відповідних рад на організацію благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян, тощо.

За визначенням статті 1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» благоустрій населених пунктів комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля; територія сукупність земельних ділянок, які використовуються для розміщення об`єктів благоустрою населених пунктів: парків, скверів, бульварів, вулиць, провулків, узвозів, проїздів, шляхів, площ, майданів, набережних, прибудинкових територій, пляжів, кладовищ, рекреаційних, оздоровчих, навчальних, спортивних, історико-культурних об`єктів, об`єктів промисловості, комунально-складських та інших об`єктів у межах населеного пункту; утримання в належному стані території - використання її за призначенням відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, правил благоустрою території населеного пункту, а також санітарне очищення території, її озеленення, збереження та відновлення об`єктів благоустрою; заходи з благоустрою населених пунктів - роботи щодо відновлення, належного утримання та раціонального використання територій, охорони та організації упорядкування об`єктів благоустрою з урахуванням особливостей їх використання.

До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад відповідно до частини другої статті 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» належить, зокрема: здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об`єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об`єктів тощо; визначення місць стоянок транспортних засобів та майданчиків для паркування на об`єктах благоустрою; визначення обсягів пайової участі власників тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення в утриманні об`єктів благоустрою; видача дозволу на порушення об`єктів благоустрою у випадках та порядку, передбачених цим Законом.

Статтею 12 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» визначено, що суб`єктами у сфері благоустрою населених пунктів є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, органи самоорганізації населення, громадяни.

До об`єктів благоустрою населених пункті, згідно ст. 13 Закону, належать: 1) території загального користування: а) парки (гідропарки, лугопарки, лісопарки, парки культури та відпочинку, парки - пам`ятки садово-паркового мистецтва, спортивні, дитячі, історичні, національні, меморіальні та інші), рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики; б) пам`ятки культурної спадщини, меморіали, меморіальні комплекси, місця пам`яті Українського народу; в) майдани, площі, бульвари, проспекти; г) вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки; ґ) пляжі; д) кладовища; е) інші території загального користування; 2) прибудинкові території; 3) території будівель та споруд інженерного захисту територій; 4) території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору.

До об`єктів благоустрою можуть належати також інші території в межах населеного пункту.

Відповідно до положень ст. 21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» елементами (частинами) об`єктів благоустрою є, в тому числі, обладнання (елементи) дитячих, спортивних та інших майданчиків; малі архітектурні форми, інші елементи благоустрою, визначені нормативно-правовими актами.

Мала архітектурна форма - це елемент декоративного чи іншого оснащення об`єкта благоустрою. До малих архітектурних форм належать, зокрема, альтанки, павільйони, навіси, тощо.

Рішенням Одеської міської ради від 23.12.2011р. № 1631-VI затверджені Правила благоустрою території міста Одеси (далі Правила).

Згідно п. 3.1 Правил організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом. Благоустрій здійснюється в обов`язковому порядку на всій території міста Одеси. Рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов`язковим для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають.

Як установлено зі змісту оскаржуваних приписів Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради, а також рішень виконавчого комітету Одеської міської ради вони прийняті у зв`язку із встановленням факту розміщення позивачем тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності без дотримання установлених вимог, зокрема, без оформлення паспорту прив`язки ТС.

У поданому позові позивач вказував на те, що він з 2016 року орендує у КУ «Одеський зоологічний парк загальнодержавного значення» тверде покриття за адресою: м. Одеса, вул. Новощіпний ряд, 25 для розміщення дитячих атракціонів та здійснює підприємницьку діяльність як фізична особа-підприємець. При цьому позивач заперечує той факт, що розміщені ним атракціони відносяться до тимчасових споруд, для розміщення яких необхідним є оформлення паспорту прив`язки.

Позивач наполягав на тому, що йому належать спортивні атракціони тири, які демонтовані на підставі рішень Виконавчого комітету Одеської міської ради від 28.11.2024 року №1015, №1016, однак третя споруда, яка зазначена у приписах від 02.07.2024 року №135092 та від 09.12.2024 року №137593, та про яку йде мова у рішенні Виконавчого комітету Одеської міської ради від 28.11.2024 року №1017 - загальною площею 9,0 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 належить іншій особі та не знаходиться на твердому покритті, яке орендує позивач на підставі договору оренди окремого індивідуально визначеного майна від 01.08.2016 року №20.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне:

Згідно п.п. 3.2.7 Правил благоустрою м. Одеси, утримання майданчиків для дозвілля та відпочинку здійснюють їх балансоутримувачі або особи, на території яких розміщені вказані майданчики. Майданчики для дозвілля та відпочинку повинні бути безпечними для життя та здоров`я громадян. Наявне обладнання, спортивні, розважальні та інші споруди, інші елементи благоустрою повинні підтримуватися у належному санітарно-технічному стані з додержанням санітарних, екологічних та технічних норм.

На територіях майданчиків для дозвілля та відпочинку можуть бути встановлені стаціонарні, пересувні і мобільні атракціони (атракціони катальні механізовані та немеханізовані, у тому числі каруселі, гойдалки, качалки, катальні гори, гірки, колеса огляду, вежі, дороги, автодроми, катапульти тощо; атракціони з еластичними елементами (катапульти, стрибки з висоти на еластичному тросі тощо); водні, у тому числі гірки, спуски тощо; спортивні, у тому числі силові, тренажери, тири, батути тощо; обладнання дитячих ігрових майданчиків, у тому числі каруселі, гойдалки, качалки, гірки) тощо.

Будова, виготовлення, монтаж, демонтаж, експлуатація, ремонт та реконструкція атракціонної техніки здійснюється відповідно до Правил будови і безпечної експлуатації атракціонної техніки, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 01.03.2006 р. № 110.

В свою чергу, пунктом 3.2.1 Правил благоустрою території міста Одеси передбачено, що на територіях парків, рекреаційних зон, зон зелених насаджень, скверів і майданчиків для дозвілля та відпочинку забороняється будь-яка діяльність, що не пов`язана з виконанням покладених на них завдань і загрожує збереженню цих територій, а саме, зокрема, проведення господарської і підприємницької діяльності без погодження документації в установленому порядку.

Згідно ст. 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.

Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до Закону України "Про благоустрій населених пунктів".

Розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Порядок та правові підстави розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності регламентовані Порядком розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 №244 (далі Порядок), та Правилами розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у місті Одесі, затвердженими рішенням Одеської міської ради від 09.10.2013 №3961-VI (далі Правила).

Відповідно до п. 1.2 Порядку, цей Порядок не поширюється на розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на землях із особливим режимом використання.

Згідно п. 1.3 Порядку, тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності (далі - ТС) - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Аналогічне визначення тимчасової споруди наведено і у п. 1.4 Правил розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у місті Одесі.

Згідно п. 6.1 Правил, підставою для розміщення тимчасової споруди є паспорт прив`язки тимчасової споруди, виданий Департаментом архітектури та містобудування Одеської міської ради; договір на право тимчасового користування місцем для розташування тимчасових споруд укладений з Управлінням розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради.

Пунктом 7.1 Правил передбачено, що підставою для встановлення тимчасової споруди (далі ТС) є паспорт прив`язки за формою згідно додатку 1 та відповідний договір на право тимчасового користування місцем під розміщення ТС, укладений з Управлінням розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради.

При цьому, порядок отримання паспорту прив`язки тимчасової споруди встановлений розділом 7 Правил.

Відповідно до п. 7.4 Правил у разі отримання позитивного висновку Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради щодо можливості установки ТС за конкретною адресою, укладенні (продовженні) договору на право тимчасового користування місцем під розміщення ТС, Заявник, який має намір встановити ТС, укласти (продовжити) договір на право тимчасового користування місцем під розміщення ТС, звертається до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради шляхом подачі заяви про намір встановити ТС до управління надання адміністративних послуг. Заява про намір встановити ТС подається у довільній формі із зазначенням в ній товарної спеціалізації ТС.

Згідно із п. 7.5 Правил до заяви додаються такі документи: - графічні матеріали із зазначенням бажаного місця розташування ТС, виконані замовником у довільній формі на топографо-геодезичній основі М 1:500 кресленнями контурів ТС з прив`язкою до місцевості; - реквізити замовника (найменування, ПІБ керівника юридичної особи, або ПІБ фізичної особи - підприємця, місцезнаходження юридичної особи або адреса місця проживання фізичної особи - підприємця, контактна інформація). Цей перелік документів є вичерпним.

Відповідно до п. 7.8 Правил у разі отримання від Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради повідомлення про відповідність намірів замовника щодо місця розташування ТС для оформлення паспорта замовник звертається до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради через управління надання адміністративних послуг із додатковою заявою щодо оформлення паспорта, яка з наданими документами не пізніше наступного дня після отримання передається до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради. До заяви додаються (додаток 1): - схема розміщення ТС; - ескізи фасадів ТС у кольорі М 1:50 (для стаціонарних ТС), які виготовляє суб`єкт господарювання, що має ліцензію на виконання проектних робіт, або архітектор, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат (додаток 1); - схема благоустрою прилеглої території, складена замовником або суб`єктом підприємницької діяльності, який має відповідну ліцензію, архітектором, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат, відповідно до Закону України «Про благоустрій населених пунктів». У разі розміщення ТС на об`єкті благоустрою зеленого господарства, який знаходиться на балансі КП «Міськзелентрест», КП «Парки Одеси», або іншого комунального підприємства - балансоутримувача, - необхідне додаткове погодження схеми благоустрою прилеглої території з КП «Міськзелентрест», КП «Парки Одеси» або з відповідним комунальним підприємством балансоутримувачем; - технічні умови щодо інженерного забезпечення (за наявності), отримані замовником у балансоутримувача відповідних інженерних мереж. Зазначені документи замовником отримуються самостійно.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вказував на те, що атракціони є окремими елементами благоустрою, порядок влаштування яких передбачений «Правилами будови і безпечної експлуатації атракціонної техніки», на відміну від тимчасових споруд, порядок влаштування яких передбачений «Порядком розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності», а тому вимоги щодо розміщення тимчасових споруд відповідно до «Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності», «Правил розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у м. Одесі» не поширюються на атракціони, до яких відносяться, в тому числі, тири, як спортивні атракціони, а тому на атракціони не потрібно оформлювати паспорти прив`язки.

Відповідно до п. 9.5.2 розділу 9.5 «Обладнання (елементи) дитячих, спортивних та інших майданчиків» ДБН Б.2.2-5:2011, вимоги до будови, виготовлення, установлення, монтажу, безпечної експлуатації, ремонту та реконструкції стаціонарних, пересувних і мобільних атракціонів таких типів: катальні механізовані та немеханізовані, у тому числі каруселі, гойдалки, качалки, катальні гори, гірки, колеса огляду, вежі, дороги, автодроми, катапульти тощо; атракціони з еластичними елементами (катапульти, стрибки з висоти на еластичному тросі тощо); водні, у тому числі гірки, спуски тощо; спортивні, у тому числі силові, тренажери, тири, батути тощо; обладнання дитячих ігрових майданчиків, у тому числі каруселі, наведено у НПАОП 92.71.01.

Відповідно до п. 1.1, 1.2, 2.1 Правил будови і безпечної експлуатації атракціонної техніки, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 01.03.2006 року №110, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 07.04.2006 року за №405/12279, ці Правила встановлюють вимоги до будови, виготовлення, установлення, монтажу, безпечної експлуатації, ремонту та реконструкції атракціонної техніки.

Дія цих Правил поширюється на суб`єктів господарювання, які здійснюють виготовлення, монтаж, ремонт, реконструкцію, налагодження і забезпечення безпечної експлуатації стаціонарних, пересувних і мобільних атракціонів таких типів: катальні механізовані та немеханізовані, у тому числі каруселі, гойдалки, качалки, катальні гори, гірки, колеса огляду, вежі, дороги, автодроми, катапульти тощо; атракціони з еластичними елементами (катапульти, стрибки з висоти на еластичному тросі тощо); водні, у тому числі гірки, спуски тощо; спортивні, у тому числі силові, тренажери, тири, батути тощо; обладнання дитячих ігрових майданчиків, у тому числі каруселі, гойдалки, качалки, гірки тощо.

Атракціон пристрій або комбінація пристроїв, які пересувають або спрямовують відвідувача (відвідувачів) заданою траєкторією або в певній зоні з метою розваги, або інші пристрої, використовувані в місцях дозвілля населення для розваги й активного відпочинку.

Атракціон пересувний - атракціон, установлюваний, як правило, на спеціально підготовлений майданчик або фундамент, конструкція якого допускає його демонтаж, транспортування та монтаж на іншому місці експлуатації.

Атракціон стаціонарний - атракціон, призначений для одноразового монтажу на місці експлуатації.

Атракціон спортивний - атракціон, призначений для розвитку рухових навичок, фізичної підготовки.

Колегія суддів зазначає, що Правила будови і безпечної експлуатації атракціонної техніки, затверджені наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 01.03.2006 №110 фактично визначають технічні умови монтажу та експлуатації атракціонів, а не підстави для їх розміщення як об`єктів благоустрою для здійснення підприємницької діяльності.

З огляду на зазначене суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що дотримання вказаних Правил є достатнім для розміщення фізичною особою-підприємцем споруд, через які він провадить господарську діяльність.

Згідно із п. 5.24.5 Правил будови і безпечної експлуатації атракціонної техніки від 01.03.2006 року № 110, тири мають бути повністю закриті з боків, зверху, знизу та у напрямку стрілянини. Відповідно до п. 5.24.7 Правил № 110 задня стінка тиру має бути вертикальною та виготовлятися з листової сталі товщиною не менше 1,5 мм. Бічні стінки та стеля тиру мають бути виготовлені з матеріалу, здатного утримати кулі всередині. Сталеві листи мають міцно кріпитися так, щоб їх було неможливо зрушити.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що тир має ознаки тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, у зв`язку з чим, їх розміщення повинно здійснюватися відповідно до Правил розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у м. Одесі.

За встановлених у даній справі обставин, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 не було дотримано вимог Правил та не здійснено оформлення паспорту прив`язки, що є обов`язковою умовою для розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності.

Що стосується посилань позивача на те, що дія Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 №244 та Правил розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у місті Одесі, затвердженими рішенням Одеської міської ради від 09.10.2013 №3961-VI не розповсюджуються на розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на землях із особливим режимом використання, слід зазначити наступне:

Земельним кодексом України у ст. 115 визначено, що зони особливого режиму використання земель створюються навколо військових об`єктів Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України, для забезпечення функціонування цих об`єктів, збереження озброєння, військової техніки та іншого військового майна, охорони державного кордону України, а також захисту населення, господарських об`єктів і довкілля від впливу аварійних ситуацій, стихійних лих і пожеж, що можуть виникнути на цих об`єктах.

Уздовж державного кордону України встановлюється прикордонна смуга, у межах якої діє особливий режим використання земель.

В даному випадку земельна ділянка, на якій позивачем розміщені ТС не є землями з особливим режимом використання відповідно до статті 115 Земельного кодексу України.

Згідно абзацу 15 п. 1.4 Правил, протиправно розміщена ТС тимчасова споруда, яка характеризується хоча б однією з наступних ознак: розміщується без отримання оформленого у встановленому порядку паспорту прив`язки; розміщується без укладеного з Управлінням розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради договору на право тимчасового користування місцями для розташування ТС, або термін дії якого закінчився; продовжує розміщуватись після закінчення терміну дії паспорту прив`язки, у тому числі у випадку анулювання паспорту прив`язки чи відмови у його продовженні або його недійсності; розміщується з недотриманням хоча б одного з визначених паспортом прив`язки параметрів щодо типу, розміру ТС та/або місце розташування якої не відповідає місцю, визначеному у паспорті прив`язки; експлуатується з порушенням вимог чинного законодавства України та цих Правил, що встановлено Управлінням розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради.

Відповідно до п. 15.4 Правил за результатами проведених Управлінням розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради інвентаризації та/або обстеження складається акт, у якому фіксуються виявлені порушення. За наслідками розгляду акту фіксації та доданих до нього матеріалів Управління вправі звернутися до особи, якою допущено порушення встановленого порядку розміщення та експлуатації тимчасових споруд та елементу торгівлі з приписом про усунення порушень у визначений Управлінням термін; - звернутись до особи, що порушує вимоги цих Правил з приписом про демонтаж протиправно розміщених тимчасових споруд та елементів торгівлі.

Судом встановлено, що після проведеного Управлінням розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради обстеження та встановлення факту самовільного розміщення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності із порушенням вимог Правил та Порядку, а саме за відсутності паспорту прив`язки, Управлінням у відповідності до п. 15.4 Правил були складені вимоги (приписи) від 02.07.2024 №№135088, 135090, 135092, якими зобов`язано фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 до 06.07.2024 усунути порушення шляхом демонтажу тимчасових споруд за адресою: АДРЕСА_1 .

Враховуючи викладене колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що за встановлених у даній справі обставин Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради було наділено повноваженнями щодо видання приписів про демонтаж протиправно встановлених тимчасових споруд, а тому підстави для визнання протиправними та скасування приписів про демонтаж тимчасової споруди від 02.07.2024 року №135088, №135090 та від 09.12.2024 року №137591, №137592 відсутні.

В свою чергу суд звертає увагу, що позивач стверджує про належність йому лише двох спортивних атракціонів тирів, вимоги щодо демонтажу яких прийняті Управлінням, тоді як третя споруда, про яку зазначено у приписах від 02.07.2024 року №135092 та від 09.12.2024 року №137593 та у рішенні Виконавчого комітету Одеської міської ради від 28.11.2024 року №1017 - загальною площею 9,0 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 , йому не належить.

Вказані обставини відповідачем у справі не спростовані.

Враховуючи вказані обставини, суд вважає, що приписи Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради про демонтаж тимчасової споруди від 02.07.2024 року №135092 та від 09.12.2024 року №137593, видані на ім`я ОСОБА_1 щодо споруд, які йому не належать та зобов`язують його демонтувати такі споруди у визначені у приписи строки, є протиправними та необґрунтованими, а тому підлягають скасуванню.

Відповідно до п. 15.5 Правил про виконання припису власник (користувач) тимчасових споруд зобов`язаний письмово повідомити Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради не пізніше наступного дня від дати його виконання з доданням відповідної фотофіксації з цього приводу.

Згідно із п. 15.6 Правил у разі невиконання або неналежного виконання власником (користувачем) тимчасової споруди припису про усунення порушень, Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради готує проєкт рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради про демонтаж таких тимчасових споруд та виносить його на розгляд Виконавчому комітету Одеської міської ради.

Відповідно до п. 15.7 Правил у разі прийняття Виконавчим комітетом Одеської міської ради рішення про демонтаж тимчасових споруд на підставі такого рішення Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради власними силами або силами залучених на договірних засадах суб`єктів господарювання здійснює демонтаж протиправно розміщених тимчасових споруд в порядку, встановленому цими Правилами.

Враховуючи те, що за результатами проведеного обстеження виявлено факт протиправного розміщення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 тимчасових споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , без паспорту прив`язки та з огляду на невиконання вимог (приписів) Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради, виданих уповноваженим органом у межах компетенції, виконавчим комітетом Одеської міської ради правомірно прийняті рішення про демонтаж тимчасових споруд від 28.11.2024 року №1015 та №1016.

Що стосується рішення «Про демонтаж тимчасової споруди загальною площею 9,0 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , встановленої фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 » від 28.11.2024 року №1017, слід зазначити наступне:

Як зазначалось вище, обставини щодо належності позивачу лише двох тимчасових споруд, не спростовані відповідачем у справі.

З огляду на зазначене, рішення виконавчого комітету № 1017 про демонтаж тимчасової споруди загальною площею 9,0 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка не належить позивачу, фактично не порушує його прав, оскільки не створює, не змінює та не припиняє його прав та обов`язків, тобто не створює юридичних наслідків саме для позивача у справі.

Верховний Суд звертав увагу на те, що під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав та інтересів позивача, адже без цього не можна виконати завдання судочинства. Якщо позивач не довів факту порушення особисто своїх прав чи інтересів, то навіть у разі, якщо дії суб`єкта владних повноважень є протиправними, підстав для задоволення позову немає.

Звернення до суду є способом захисту порушених суб`єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.

Відсутність порушеного права та неправильний спосіб захисту встановлюються при розгляді справи по суті і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Колегія суддів зазначає, що таке порушення має бути реальним, обґрунтованим, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи -позивача з боку відповідача, яка стверджує про їх порушення.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі № 826/4406/16, від 15 серпня 2019 року у справі № 1340/4630/18, від 23 грудня 2019 року у справі № 712/3842/17, від 27 лютого 2020 року у справі № 500/477/15-а

В даному випадку прийнятим рішенням виконавчого комітету № 1017 та демонтажем зазначеної споруди порушені права іншої особи, яка є власником цієї споруди, а тому саме ця особа має звертатися до суду за відновленням своїх прав та законних інтересів.

Враховуючи те, що позивач не довів порушення своїх прав прийняттям відповідачем спірного рішення № 1017 та знесенням споруди, яка належить іншій особі, у цій частині позовних вимог також слід відмовити.

Що стосується позовних вимог про зобов`язання Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради повернути тимчасові споруди (атракціони), демонтовані відповідно до рішень Виконавчого комітету Одеської міської ради від 28.11.2024 року №1015, №1016, №1017 , колегія суддів зазначає, що такі вимоги є похідними від вимог про визнання протиправними рішень про демонтаж тимчасових споруд. З огляду на висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для відмови у задоволенні вимог про визнати протиправними та скасування рішень виконавчого комітету Одеської міської ради від 28.11.2024 року №1015, №1016, №1017, підстави для зобов`язання Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради повернути тимчасові споруди відсутні.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч. 1, 4 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

На підставі наведеного у сукупності, оскільки судом першої інстанції неповно з`ясовані обставини справи та порушено норми матеріального права, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 310, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу виконавчого комітету Одеської міської ради задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2025 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати приписи Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради про демонтаж тимчасової споруди від 02.07.2024 року №135092 та від 09.12.2024 року №137593.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Суддя-доповідач: А.В. Бойко

Суддя: О.В. Єщенко

Суддя: О.А. Шевчук