Постанова від 03.10.2025 по справі 739/1567/25

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

03 жовтня 2025 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 739/1567/25

Головуючий у першій інстанції Іващенко І. К.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1553/25

Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої - судді Шитченко Н.В.,

суддів Мамонової О.Є., Онищенко О.І.,

із секретарем Зіньковець О.О.,

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Бориспільський відділ Державної реєстрації актів цивільного стану у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ),

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 31 липня 2025 року про відмову у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту батьківства.

У С Т А Н О В И В:

У липні 2025 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якому просила:

- встановити факт, що має юридичне значення: те, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

- зобов`язати Бориспільський відділ Державної реєстрації актів цивільного стану у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) внести зміни до актового запису про народження № 569 від 07 вересня 2010 року, вчиненого відділом реєстрації актів цивільного стану Бориспольського міськрайонного управління юстиції Київської області: змінити по батькові дитини з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_6 »; дату народження та ім`я дитини залишити без змін; виключити відомості про батька дитини « ОСОБА_7 , громадянство: Україна» та записати батьком дитини « ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянство: Україна».

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що з 2009 по 2012 роки ОСОБА_8 та ОСОБА_4 проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу. ІНФОРМАЦІЯ_4 у них народився син ОСОБА_9 . Відомості про батька дитини до актового запису було внесено зі слів матері на підставі ч. 1 ст. 135 СК України. 31 серпня 2012 року ОСОБА_8 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб, спільно виховували сина. Згодом стосунки між подружжям погіршилися, у зв`язку з чим 11 листопада 2015 року Бориспільським міськрайонним судом Київської області шлюб розірвано. 08 жовтня 2024 року неповнолітній син ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , змінив прізвище на « ОСОБА_10 ». ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер під час виконання бойового завдання. Позивачка зазначає, що у зв`язку зі смертю ОСОБА_4 провести ДНК-тест неможливо, відповідачі (батьки померлого) відмовляються добровільно провести ДНК-тест, хоча за життя ОСОБА_4 визнавали онука. ОСОБА_1 змушена звернутися до суду з цим позовом, оскільки право сина на спадщину та на одноразову грошову допомогу після смерті ОСОБА_4 відповідачами не визнається.

Ухвалою Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 31 липня 2025 року відмовлено у відкритті провадження.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області для відкриття провадження та розгляду справи по суті.

Доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з висновком суду першої інстанції про відсутність спору про право.

Скаржниця указує, що предметом позову є встановлення факту батьківства ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Передумовою звернення з цим позовом є те, що запис про батька щодо ОСОБА_11 вчинено зі слів матері на підставі ч. 1 ст. 135 СК України. Відповідачі (батьки померлого ОСОБА_4 ) до смерті сина визнавали онука, підтримували з ним родинні стосунки, наразі їх відношення до онука змінилось.

Наголошує на тому, що встановлення факту батьківства надасть неповнолітньому сину право на спадкування майна померлого батька та безпосередньо зачіпає інтереси спадкоємців померлого (відповідачів), тому справа повинна розглядатися в порядку позовного провадження.

Відзив на апеляційну скаргу від інших учасників справи у в встановлений судом строк не надходив.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивачки, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити, ухвалу районного суду скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Дійшовши висновку про відмову у відкритті провадження, суд першої інстанції зазначив, що позивачка як відповідачів у справі зазначила батьків померлого ОСОБА_4 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , однак не надала доказів наявності між сторонами спору про право (реального, а не гіпотетичного), як і не надала доказів про відмову судом у відкритті провадження за її заявою, що подана в порядку окремого провадження.

З таким висновком суду першої інстанції не погоджується апеляційний суд.

Матеріалами справи підтверджено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_9 , про що відділом реєстрації актів цивільного стану Бориспільського міськрайонного управління юстиції Київської області зроблено відповідний актовий запис № 569 та видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , у якому батьками дитини зазначено ОСОБА_7 та ОСОБА_1 (а.с. 14).

Запис про батька вчинено зі слів матері відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України (а.с. 15-16).

31 серпня 2012 року ОСОБА_4 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб, про що відділом державної реєстрації актів цивільного стану Бориспільського міськрайонного управління юстиції у Київській області зроблено відповідний актовий запис за № 324 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_2 (а.с. 17).

Заочним рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 листопада 2015 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , зареєстрований 31 серпня 2012 року відділом реєстрації актів цивільного стану Бориспільського міськрайонного управління юстиції Київської області, розірвано (а.с. 18-19).

08 жовтня 2024 року ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , змінив прізвище на « ОСОБА_10 », про що Бориспільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Бориспільському районі Київського області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) складено актовий запис № 41 та видано свідоцтво про зміну імені серії НОМЕР_3 (а.с. 20).

У липні 2025 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту батьківства та внесення змін до актового запису про народження.

Передумовою звернення до суду із заявою про встановлення факту батьківства є запис про батька дитини у книзі записів народження за вказівкою матері, батьківство якого встановлюється, а також відмова відповідачів (батьків померлого) від добровільного проведення ДНК-тесту для підтвердження чи спростування факту батьківства.

Частиною 1 ст. 135 СК України передбачено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

У постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 302/991/19 зазначено, що «юридичні факти можуть бути встановленні лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника. Суддя відмовляє в відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (ч. 4 ст. 315 ЦПК України). Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, в разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження».

Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження підтверджено, що відомості про батька ОСОБА_11 записано зі слів матері на підставі ч. 1 ст. 135 СК України. Батьком дитини зазначено ОСОБА_7 .

Позивачка указує, що біологічним батьком її сина являється ОСОБА_4 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання бойового завдання.

Метою встановлення юридичного факту є необхідність оформлення спадкових прав неповнолітньої дитини, як спадкоємця першої черги за законом, та отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю батька.

Отже, вимога позивачки у цій справі пов`язана з доведенням наявності підстав як для оформлення спадкових прав після смерті ОСОБА_4 , так і для визнання (підтвердження) певного соціально-правового статусу дитини.

Оскільки встановлення факту батьківства ОСОБА_4 безпосередньо зачіпає інтереси його спадкоємців, справа повинна розглядатись судами в порядку позовного провадження.

За таких обставин, висновок суду про відмову у відкритті провадження є передчасним. Зазначивши про ненадання ОСОБА_1 доказів існування між сторонами спору про право, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що ОСОБА_1 зазначила про відсутність згоди батьків померлого на проведення ДНК-тесту щодо сина. Наведене, на думку апеляційного суду, підтверджує наявність існуючого між сторонами спору, оскільки добровільне надання близькими особами (батьками) біологічного матеріалу для проведення відповідного дослідження нівелювало б звернення до суду взагалі. Відповідачі, обізнані про наявність цієї справи, не скерували до апеляційного суду відповідних звернень, що дали б змогу дійти висновку про відсутність між сторонами спору про спадкове право або право на виплати після смерті військовослужбовця.

За таких обставин, ухвала суду першої інстанції суперечить нормам процесуального закону, висновки суду є передчасними, тому відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 367, 374, п. 4 ч. 1 ст. 379, 381-384, 389, 390 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 31 липня 2025 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 07 жовтня 2025 року.

Головуюча: Н.В. Шитченко

Судді: О.Є. Мамонова

О.І. Онищенко