Рішення

від 22.01.2008 по справі 20/407

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

20/407

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  20/407

22.01.08

За позовом         Тендерної палати України

до                         Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»

про                       визнання незаконним та скасування висновку Тендерної палати України

                             №в-105/03 від 22.03.2007р.

                                                                                                                          Суддя Палій В.В.

                                                                                               Секретар Молочна Н.С.

Представники:

від позивача        Коцюба В.О.- предст. (дов. від 14.09.2007р.)

від відповідача    Шевчук В.В.- предст. (дов. від 16.01.2008р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Тендерної палати України про визнання незаконним та скасування висновку Тендерної палати України №в-105/03 від 22.03.2007р. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваний висновок Тендерної палати України про дотримання філіалом «Житлотеплоенерго»Київенерго»при проведенні процедур державних закупівель у 2004році вимог чинного законодавства, складений за результатом дослідження Тендерної палати України на підставі ст. 17-3 Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти», який набув чинності 23.08.2005р., був винесений з порушенням законодавства України, а саме, в розрізі Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти», вимог якого при здійсненні закупівель позивач повинен дотримуватись, починаючи з 23.08.2005року.

У судовому засіданні 04.12.2007р. представник відповідача надав суду клопотання про зобов'язання позивача направити відповідачу копію позовної заяви з додатками, у зв'язку з ненадходженням позовної заяви з додатками на адресу відповідача. Крім того, представник відповідача просив суд відкласти розгляд справи для надання відповідачу можливості ознайомитись з позовними вимогами та виконати вимоги ухвали суду від 13.11.2007р.

Клопотання представника відповідача про зобов'язання позивача направити відповідачу копію позовної заяви з додатками судом не задоволено, оскільки представник позивача у судовому засіданні 04.12.2007р. надав суду докази направлення копії позовної заяви з додатками на адресу відповідача.

Судом задоволено клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи для надання відповідачу можливості ознайомитись із матеріалами справи №20/407.

З метою витребування додаткових та ненаданих сторонами документів по справі, розгляд справи 04.12.2007рю відкладено на 18.12.2007р.

18.12.2007р. судове засідання не відбулося, у зв'язку з надходженням 18.12.2007р. клопотання від Шевчука В.В. про призначення колегіального розгляду справи №20/407.

Листом  Голови Господарського суду міста Києва (вих. №06-26.1/722 від 21.12.2007р.) Шевчука В.В. повідомлено про те, що клопотання про призначення колегіального розгляду справи №20/407 розгляду не підлягає.

За наведених обставин, ухвалою від 21.12.2007р. справа №20/407 призначена до судового розгляду на 16.01.2008р.

У судовому засіданні 16.01.2008р. представник відповідача надав суду заперечення на позовну заяву, у якому просить суд припинити провадження у справі №20/407, у зв'язку з тим, що Висновок, який є предметом оскарження не породив жодних правових наслідків для позивача та не порушив його прав та обов'язків. Отже, відсутній предмет спору.

Крім того, представник відповідача подав суду клопотання про припинення провадження у справі, оскільки цивільне законодавство України не передбачає такого способу захисту цивільних прав та інтересів як визнання протиправним та скасування Висновку. Отже, пред'явлена позивачем вимога не відповідає способу захисту цивільних прав та інтересів, передбаченим чинним законодавством України.

Відповідно до ч. 12 ст. 17-3 Закону України «Про закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти»передбачено, що діяльність Тендерної палати України, а також результати такої діяльності, у тому числі висновки, інші документи Тендерної палати України, можуть бути оскаржені виключно у судовому порядку відповідно до закону.  

Згідно з ст.1 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Таким чином, позивач у відповідності до вимог закону оскаржив у судовому порядку  висновок Тендерної палати України. За наведених обставин, суд вважає, що спір, який виник між сторонами, підлягає розгляду по суті заявлених позовних вимог.

У судовому засіданні 16.01.2008року судом оголошено перерву до 22.01.2008року, з метою виготовлення повного тексту рішення по справі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

22.03.2007р. Тендерною палатою України прийнято Висновок стосовно дотримання процедур державних закупівель Філіалом “Житлотеплоенерго” Київененрго” відповідно до статті 17-3 Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти». Підставою прийняття Висновку зазначено проведення в порядку громадського контролю дослідження щодо дотримання процедур закупівель Філіалом «Житлотеплоенерго»АЕК «Київенерго»у 2004році.

Як вбачається із Висновку,  замовником торгів виступав філіал «Житлотеплоенерго»Київенерго». Предметом закупівлі був капітальний ремонт 2.12 км теплових мереж в однотрубному вимірі та повне відновлення благоустрою після перекладки теплових мереж, оформлення всіх технічних документів та виконання умов інспекції при отриманні ордерів. Джерело фінансування закупівель: місцевий бюджет. Період здійснення процедури закупівлі: початок 26.06.2004р. закінчення 23.07.2004р.

Висновком встановлено, що закупівля здійснена з грубими порушеннями вимог чинного законодавства у сфері державних закупівель, зокрема, встановлено недотримання вимог Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти»від 22.02.2000р. №1490-ІІІ, а саме, ст. 1, ч. 2 ст. 8, ст. 12, ст. 15, ст. 21, ст. 23, ст. 26, ст. 27, ст. 29 Закону.

Позивач вважає Висновок Тендерної палати України незаконним, оскільки зазначений Висновок зроблено в розрізі Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти».

Так, за твердженням позивача зазначений Закон набув свого поширення на АЕК «Київенерго»як на підприємство паливно-енергетичного комплексу, контрольний пакет акцій якої в розмірі 50% плюс 1 акція передано до статутного фонду НАК «Енергетична компанія України»з дати набуття чинності Закону України від 16.06.2005р. №2664 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо додаткових гарантій захисту фінансових інтересів держави», а саме з 23.08.2005р.

Оскільки Закон не містить вказівки про надання йому зворотної дії в часі, відповідно його дія не поширюється на правовідносини суб'єктів господарювання (насамперед замовників і виконавців), які склалися до 23.08.2005р.

Разом з тим, до набуття чинності Законом України від 16.06.2005р. №2664 АЕК «Київенерго»як ліцензіат з виробництва електричної енергії та з передачі електроенергії місцевими електромережами, з постання електроенергії за регульованим тарифом придбавала товари, роботи і послуги на підставі постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 25.12.2002р. №1455 «Про затвердження порядку придбання товарів, робіт і послуг ліцензіатами,  ціни (тарифи)  на відповідну діяльність яких встановлюється НКРЕ».

З урахуванням викладеного, позивач вважає дії відповідача щодо проведення дослідження стосовно дотримання Філіалом «Житлотеплоенерго»Київенерго»при проведенні процедур закупівель за період з 26.06.2004р. по 23.07.2004р. вимог чинного законодавства Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти»безпідставними, оскільки в цей період процедури закупівлі АЕК «Київенерго» як господарського товариства, в якому державна частка перевищує 50% не підпадали під дію Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти». Відповідно, позивач просить суд визнати незаконним та скасувати висновок Тендерної палати України від 22.03.2007р. №в-105/03.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходиться до висновку про обґрунтованість та задоволення заявлених позовних вимог, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1 ст. 2 Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти»(в редакції станом на 20.11.2003р.) цей Закон застосовується до всіх закупівель товарів, робіт і послуг, що повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує суму, еквівалентну 2 тисячам євро, а робіт - 100 тисячам євро.

Ст. 1 Закону (в редакції станом на 20.11.2003р.) під поняттям “замовник” визначає розпорядника державних коштів, який здійснює закупівлю в порядку, визначеному цим Законом.

Розпорядниками державних коштів Закон визначає органи державної влади, органи влади АРК, органи місцевого самоврядування, інші органи, установи, організації, визначені Конституцією України за законодавством України, а також установи чи організації, створені в установленому порядку органами держаної влади, органами влади АРК чи органами місцевого самоврядування та уповноважені на отримання державних коштів, взяття за ними повноважень та здійснення платежів.

Як вбачається із оскаржуваного Висновку Тендерної  палати України джерелом фінансування закупівель був місцевий бюджет, тобто закупівля здійснювалась за рахунок державних коштів. У той же час, позивач не підпадає під визначення “розпорядника державних коштів, тобто не мав статусу замовника (станом на час здійснення закупівель у 2004р.) відповідно до вимог Закону.

У свою чергу, відповідно до Порядку придбання товарів, робіт і послуг ліцензіатами, ціни (тарифи) на відповідну діяльність яких встановлюються НКРЕ (Національна комісія регулювання електроенергетики України), що затверджений постановою НКРЕ від 25.12.2002р. №1455 (в редакції станом на 30.04.2004р.) та на який позивач посилається у позовній заяві як на нормативний акт, яким позивач керувався при здійсненні процедури закупівель з 26.06.2004р. по 23.07.2004р., зазначений Порядок визначає правила організації та проведення тендерів ліцензіатами, ціни (тарифи) на відповідну діяльність яких встановлюються НКРЕ (далі - ліцензіати), при придбанні товарів, робіт та послуг незалежно від джерел їх фінансування.

Згідно із п. 1.2 Порядку, він не застосовується, зокрема,  при здійсненні закупівель товарів, робіт та послуг, що повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, на підставі положень Законом України "Про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти".

Як встановлено судом, станом на час здійснення закупівель за державні кошти у 204році позивач не мав статусу замовника у розумінні ст. 1 Закону, таким чином, позивач правомірно при здійсненні закупівель у 2004році керувався вимогами Порядку придбання товарів, робіт і послуг ліцензіатами, ціни (тарифи) на відповідну діяльність яких встановлюються НКРЕ (Національна комісія регулювання електроенергетики України), що затверджений постановою НКРЕ від 25.12.2002р. №1455 (в редакції станом на 30.04.2004р.). Відповідно, відповідач, під час здійснення перевірки  законності та обґрунтованості проведення позивачем процедури щодо закупівлі послуг у період з 26.06.2004року по 23.07.2004року, повинен був здійснювати перевірку саме дотримання вимог Порядку придбання товарів, робіт і послуг ліцензіатами, ціни (тарифи) на відповідну діяльність яких встановлюються НКРЕ, а не вимог Закону, яким позивач не зобов'язаний був керуватись під час здійснення процедури  закупівель у 2004році.

Законом України від  16.06.2005р. №2664 внесені зміни до Закону України "Про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти". Із набуттям чинності зазначеними змінами до Закону - 23.08.2005р., розширено суб'єктний склад суб'єктів, які повинні застосовувати норми цього Закону при здійсненні закупівель товарів, робіт, послуг. Так, Законом встановлено обов'язковий порядок застосування процедур, визначених цим Законом до закупівлі товарів, робіт і послуг державними (казенними) підприємствами та господарськими товариствами, в яких державна частка перевищує 50%, з урахуванням особливостей та порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

Позивач має статус господарського товариства, в якому державна частка перевищує 50%.

При цьому, Закон не встановив обмежень щодо джерела фінансування таких закупівель (тобто, це стосується і закупівель за власні кошти вказаних суб'єктів).

Оскільки Закон не містить вказівки про надання йому зворотної дії в часі, відповідно його дія не поширюється на правовідносини суб'єктів господарювання, які склалися до 23.08.2005р.

Таким чином, лише з 23.08.2005року дотримання порядку застосування процедур, визначених Законом України "Про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти" при здійснення закупівель товарів, робіт, послуг незалежно від джерела фінансування стало обов'язковим для позивача.

Відповідні зміни були внесені також і до Порядку придбання товарів, робіт і послуг ліцензіатами, ціни (тарифи) на відповідну діяльність яких встановлюються НКРЕ, що затверджений постановою НКРЕ від 25.12.2002р. №1455 (в редакції постанови НКРЕ від 29.06.2006р №865), а саме, п. 1.1 Порядку передбачає, що цей Порядок не застосовується до закупівель товарів, робіт та послуг ліцензіатами, які є державними (казенними) підприємствами та господарськими товариствами, у статутному фонді яких державна частка акцій перевищує 50 відсотків.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач, під час здійснення перевірки  законності та обґрунтованості проведення позивачем процедури щодо закупівлі послуг у період з 26.06.2004року по 23.07.2004року,  неправомірно здійснював перевірку дотримання саме вимог Закону України "Про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти", яким позивачем не зобов'язаний був керуватись під час проведення процедури закупівель у 2004році.

За наведених обставин, суд визнає обґрунтованими вимоги позивача про визнання незаконним та скасування Висновку Тендерної палати України від 22.03.2007р. №в-105/03 стосовно дотримання процедур державних закупівель Філіалом “Житлотеплоенерго”  АЕК “Київененрго” відповідно до статті 17-3 Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.   Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати незаконним та скасувати Висновок Тендерної палати України від 22.03.2007року №в-105/03 стосовно дотримання процедур державних закупівель відповідно до статті 17-3 Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти».

3.   Стягнути з Тендерної палати України (м. Київ, вул. Хрещатик, 6, код ЄДРПОУ 33498176) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” (м. Київ, пл. І Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 85,00грн.- державного мита, 118,00грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.  Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

Суддя                                                                                                                             В.В.Палій