Рішення від 08.10.2025 по справі 120/6450/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2025 р. Справа № 120/6450/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Слободонюка М.В., розглянувши у м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Комунального підприємства "Хмільниккомунсервіс" до Північного офісу Державної аудиторської служби України в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівлі

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Комунального підприємства "Хмільниккомунсервіс" (далі також позивач) до Північного офісу Державної аудиторської служби України в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області (далі також відповідач) про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2024-03-04-011331-а від 06.05.2024.

Заявлені позовні вимоги мотивовані протиправністю оскаржуваного висновку з огляду на його необґрунтованість.

Ухвалою від 20.05.2024 судом на підставі положень п. 3 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позовну заяву разом з доданими до неї матеріалами повернуто позивачеві.

Проте, постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.09.2024 апеляційну скаргу Комунального підприємства "Хмільниккомунсервіс" задоволено та вказану ухвалу суду першої інстанції від 20.05.2024 скасовано, а справу направлено до Вінницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Надалі матеріали адміністративної справи повернулись до Вінницького окружного адміністративного суду та згідно протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду передані на розгляд судді.

Ухвалою від 09.10.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Крім того, вказаною ухвалою встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

Від управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого відповідач просить відмовити в задоволенні позову повністю. Доводячи правомірність оскаржуваного висновку про результати моніторингу закупівлі № UA-2024-03-04-011331-а від 06.05.2024 відповідач зазначає, що при проведені моніторингу процедури закупівлі встановлено порушення позивачем пункту 43 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року №1178, що полягає у відсутності у складі тендерної пропозиції учасника ТОВ «Хмільницька будівельна компанія» витягів з протоколу комісії з перевірки знань № 62, на підставі яких видано дублікати посвідчень головному інженеру, виконробу, інженеру з охорони праці, чим порушено вимоги розділу 2 Додатку 1 тендерної документації.

З огляду на приписи Закону №922, відповідач стверджує, що тендерні пропозиції усі учасники процедури закупівлі повинні подавати у повній відповідності до умов тендерної документації. Таким чином позивач мав обов`язок під час розгляду тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі виявити невідповідність поданої інформації та/або документам та вжити заходів спрямованих на усунення таких невідповідностей.

Також відповідач зазначає, що при визначенні зобов`язання з метою усунення виявленого порушення враховано реальну можливість такого усунення та недопущення невідповідності діям, які необхідно вчинити, тобто конкретизовано, яких саме заходів має вжити позивач, та визначено спосіб усунення, виявлених під час моніторингу порушень. Вважає, що зобов`язання щодо усунення порушення не суперечить чинному законодавству.

З огляду на викладене, на переконання відповідача в суду відсутні підстави для скасування оскаржуваного висновку.

Від комунального підприємства "Хмільниккомунсервіс" до суду надійшла відповідь на відзив, у якій представник позивача заперечує проти висловлених відповідачем аргументів. Вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення.

У свою чергу від Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області надійшли заперечення на відповідь на відзив, згідно з якими відповідач не погоджується з доводами позивача, викладених у заявах по суті справи, вважає їх необґрунтованими, а тому просить відмовити у задоволенні позову.

Дана справа розглядається судом в порядку письмового провадження. Відповідно до частини 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи та з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи сторін, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд встановив, що 04.03.2025 на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель позивачем було оприлюднено оголошено за № UA-2024-03-04-011331-а про проведення відкритих торгів з особливостями на закупівлю робіт з: «капітального ремонту дорожнього та тротуарного покриття по вул. Сергія Муравського в м. Хмільнику Вінницької області. Класифікація за ДК 021:2015:45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь».

Разом із оголошенням про проведення закупівлі було опубліковано і тендерну документацію (відповідна документація розміщена в загальному доступі на відповідному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель).

Згідно реєстру пропозицій свою тендерну пропозицію було подано Товариством з обмеженою відповідальністю «Хмільницька будівельна компанія».

Протоколом щодо прийняття рішень уповноваженою особою за № 45 від 14.03.2024 було проведено розгляд тендерної пропозиції учасника ТОВ «Хмільницька будівельна компанія» на відповідність вимогам тендерної документації та визнано останнього переможцем процедури закупівлі. В цей же день на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель було розміщено повідомлення про намір укласти договір.

Надалі 22.03.2024 між позивачем на ТОВ «Хмільницька будівельна компанія» було укладено відповідний договір.

Відповідно до наказу управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області "Про початок моніторингу закупівель" від 15.04.2024 № 29-з та на підставі звернення Хмільницької окружної прокуратури від 05.04.2024 №02.56-1136вих.24, Управлінням проведено моніторинг закупівлі UA-2024-03-04-011331-а.

За результатами проведеного моніторингу закупівлі відповідачем складено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2024-03-04-011331-а від 06.05.2024 (надалі висновок), який оприлюднено в електронній системі закупівель 06.05.2024.

У даному висновку, зокрема в його констатуючій частині, зазначено, що позивачем (тобто замовником) у розділі 2 Додатку 1 тендерної документації встановлено вимогу, що для підтвердження проходження навчання з питань охорони праці учаснику у складі тендерної пропозиції необхідно надати чинні копії посвідчень про проходження навчання з охорони праці та копії протоколів (або витягів/виписок з протоколів) засідання комісії з перевірки знань з питань охорони праці на наступних працівників:

- головним інженером щодо Законодавчих актів України з охорони праці, гігієни праці, надання першої (до медичної) допомоги потерпілим; НПАОП 0.00-7.11-12 - загальних вимог стосовно забезпечення роботодавцями охорони праці працівників; НПАОП 63.21-1.01-09 - правил охорони праці під час будівництва, ремонту та утримання автомобільних доріг; НПАОП 0.00-1.62-12 - правил охорони праці на автомобільному транспорті;

- виконробом/майстром щодо Законодавчих актів України з охорони праці, гігієни праці, надання першої (до медичної) допомоги потерпілим; НПАОП 63.21-1.01-09 - правил охорони праці під час будівництва, ремонту та утримання автомобільних доріг; НПАОП 0.00-1.62-12 - правил охорони праці на автомобільному транспорті; НПАОП 0.00-1.75-15. Правила охорони праці під час вантажно-розвантажувальних робіт;

- інженером з охорони праці щодо Законодавчих актів України з охорони праці, гігієни праці, надання першої (до медичної) допомоги потерпілим; НПАОП 0.00-1.71 13 - правил охорони праці під час роботи з інструментом та пристроями; НПАОП 63.21-1.01-09 - правил охорони праці під час будівництва, ремонту та утримання автомобільних доріг; НПАОП 0.00-7.11-12 - загальних вимог стосовно забезпечення роботодавцями охорони праці працівників.

Втім за результатами моніторингу Управлінням установлено, що учасником процедури закупівлі ТОВ «Хмільницька будівельна компанія» у складі тендерної пропозиції надано:

на головного інженера - дублікат посвідчення від 08 лютого 2022 року №62-6/22, виданого на підставі протоколу комісії з перевірки знань №62 та посвідчення від 13 квітня 2023 року №137-13/23, виданого на підставі протоколу комісії з перевірки знань №137;

на виконроба - дублікат посвідчення від 08 лютого 2022 року №62-20/22, виданого на підставі протоколу комісії з перевірки знань №62 та від посвідчення 13 квітня 2023 року №137-16/23, виданого на підставі протоколу комісії з перевірки знань №137;

на інженера з охорони праці - дублікат посвідчення від 08 лютого 2022 року №62- 19/22, виданого на підставі протоколу комісії з перевірки знань №62 та дублікат посвідчення від 13 квітня 2023 року №137-14/23, виданого на підставі протоколу комісії з перевірки знань №137 та витяги з протоколу комісії з перевірки знань від 13 квітня №137 на головного інженера, виконроба, інженера з охорони праці.

Однак у складі тендерної пропозиції учасника ТОВ «Хмільницька будівельна компанія» були відсутні витяги з протоколу комісії з перевірки знань №62 на підставі, яких видано дублікати посвідчень головному інженеру, виконробу, інженеру з охорони праці, чим порушено вимоги розділу 2 Додатку 1 тендерної документації.

Таким чином відповідачем зроблено висновок про порушення Замовником пункту 43 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року №1178.

Суть цього порушення на думку відповідача полягає в тому, що Замовник не виявивши вищезазначеної невідповідності та на порушення вимог п. 43 Постанови №1178 не розмістив в електронній системі закупівель у строк, який не може бути меншим ніж два робочих дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей, чим не надав можливості учаснику ТОВ «Хмільницька будівельна компанія» усунути таку невідповідність, а обрав його переможцем та уклав з ним Договір.

З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26.01.1993 № 2939-XII, статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі», Управління зобов`язало позивача здійснити заходи направлені на недопущення встановленого порушення у подальшому та притягнення до відповідальності осіб, якими допущене порушення, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Позивач не погодившись з таким висновком відповідача, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним відносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення фінансового контролю в Україні, визначені Законом України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" N 2939-XII від 26.01.93 (далі - Закон N 2939).

Відповідно до статті 2 Закону N 2939, головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Правові та організаційні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлює Закон України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 N 922-VIII (далі також Закон N 922-VIII).

Положеннями п. 9 частини 1 статті 1 Закону N 922-VIII визначено, що замовники органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об`єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.

До замовників також належать юридичні особи та/або суб`єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання та відповідають хоча б одній з таких ознак: органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування належить частка у статутному капіталі суб`єкта господарювання в розмірі більше ніж 50 відсотків або такі органи володіють більшістю голосів у вищому органі суб`єкта господарювання чи правом призначати більше половини складу виконавчого органу або наглядової ради суб`єкта господарювання; наявність спеціальних або ексклюзивних прав.

Пунктом 6 частини 1 статті 1 Закону N 922-VIII передбачено, що електронна система закупівель інформаційно-телекомунікаційна система, що забезпечує проведення процедур закупівель, створення, розміщення, оприлюднення та обмін інформацією і документами в електронному вигляді, до складу якої входять веб-портал Уповноваженого органу, авторизовані електронні майданчики, між якими забезпечено автоматичний обмін інформацією та документами.

Суд звертає увагу, що положення Закону України "Про публічні закупівлі", а також інші нормативні акти у сфері публічних закупівель, регламентують питання здійснення відповідних закупівель, процедури їх проведення, встановлюючи для цього певні правила, вимоги та обмеження, спрямовані на досягнення мети закону та здійснення закупівель відповідно до встановлених принципів. При цьому, законодавство також передбачає способи контролю за дотриманням його вимог і задля упередження порушень у даній сфері.

Одним із способів контролю є моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель (п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону N 922-VIII ).

Порядок здійснення моніторингу процедур публічних закупівель врегульований статтею 8 Закону N 922-VIII.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону 922-VIII рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.

Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Частиною 3 статті 8 Закону № 922-VIII передбачено, що повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.

Частиною 4 ст. 8 Закону № 922-VIII врегульовано строк здійснення моніторингу процедури закупівлі який не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.

Відповідно до ч. 6 ст. 8 Закону № 922-VIII за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Згідно ч. 7 ст. 8 Закону № 922-VIII у висновку обов`язково зазначаються:

1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;

2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;

3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;

4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;

5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.

Відповідно до частини 19 статті 8 Закону N 922-VIII форма висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Стаття 16 Закону N 922-VIII передбачає, що замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям. Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв:

1) наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій;

2) наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;

3)наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів);

4) наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року №1178 затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі також Особливості).

Пунктом 3 Особливостей встановлено, що замовники, що зобов`язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону N 922-VIII, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.

Як зазначено в пункті 23 Особливостей, Держаудитслужба та її міжрегіональні територіальні органи здійснюють моніторинг процедур закупівель, спрощених закупівель, а також закупівель, за якими в електронній системі закупівель оприлюднюється звіт про договір про закупівлю, укладений без застосування електронної системи закупівель, у порядку, встановленому статтею 8 Закону України Про публічні закупівлі.

У відповідності до пункту 43 Особливостей якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у тендерній пропозиції та/або подання яких передбачалося тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим, ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель.

Під невідповідністю в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції та/або подання яких вимагається тендерною документацією, розуміється у тому числі відсутність у складі тендерної пропозиції інформації та/або документів, подання яких передбачається тендерною документацією (крім випадків відсутності забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або відсутності інформації (та/або документів) про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, що пропонується учасником процедури в його тендерній пропозиції). Невідповідністю в інформації та/або документах, які надаються учасником процедури закупівлі на виконання вимог технічної специфікації до предмета закупівлі, вважаються помилки, виправлення яких не призводить до зміни предмета закупівлі, запропонованого учасником процедури закупівлі у складі його тендерної пропозиції, найменування товару, марки, моделі тощо.

Як з`ясовано судом, основним ключовим питанням щодо якого виник даний спір є те, чи є виявлені Держаудитслужбою в ході моніторингу процедури закупівлі невідповідності інформації та/або документів, поданих учасником процедури закупівлі, тендерній пропозиції Замовника.

Так, сторонами спору не заперечується та обставина, що позивачем у тендерній документації (розділ 2 Додатку 1) самостійно встановлено вимоги до учасників, для підтвердження наявності працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід. Зокрема, для підтвердження проходження навчання з питань охорони праці, учаснику у складі тендерної пропозиції необхідно надати чинні копії посвідчень про проходження навчання з охорони праці та копії протоколів (або витягів/виписок з протоколів) засідання комісії з перевірки знань з питань охорони праці на наступних працівників: головного інженера, виконроба/майстра, інженера з охорони праці.

Втім, за результатами моніторингу процедури закупівлі відповідачем встановлено, що учасником процедури закупівлі ТОВ «Хмільницька будівельна компанія» у складі тендерної пропозиції надано на згаданих вище осіб (працівників) лише копії посвідчень та дублікатів посвідчень, виданих на підставі відповідних протоколів комісії з перевірки знань № 62 та № 137.

Однак, власне самих витягів з протоколу комісії з перевірки знань № 62, на підставі яких видано дублікати посвідчень головному інженеру, виконробу та інженеру з охорони праці тендерна пропозиція учасника ТОВ «Хмільницька будівельна компанія» не містила, що є свідченням порушення розділу 2 Додатку 1 тендерної документації.

В даному випадку суд погоджується із такими висновками відповідача, оскільки відповідні вимоги тендерної документації чітко передбачали необхідність надання у складі тендерної пропозиції не тільки чинних копій посвідчень про проходження навчання з охорони праці, а й в обов`язковому порядку також і копії протоколів (або витягів/виписок з протоколів) засідання комісії з перевірки знань з питань охорони праці відносно працівників.

Тому відсутність у складі тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі ТОВ «Хмільницька будівельна компанія» витягу з протоколу комісії з перевірки знань № 62, на підставі яких були видані дублікати посвідчень певним працівникам, свідчить про невідповідність в поданій інформації (документах) вимогам тендерної документації, що зобов`язувало Замовника процедури закупівлі застосовувати відповідні наслідки, передбачені пунктом 43 Особливостей, тобто виставити у передбачений строк повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронні системі закупівель.

Відносно доводів позивача про те, що посвідчення надані в складі пропозиції учасника переможця процедури закупівлі повністю дублюють зміст витягів/протоколів засідання комісії з перевірки знань з охорони праці, як і те, що означені протоколи/витяги з них є виключно дією відповідної комісії, що фіксує факти проходження або не проходження відповідного навчання, і наслідком цих дій є видача посвідчення, то такі суд не вважає підставними, оскільки вимога надання у складі тендерної пропозиції окремо копії протоколів засідання комісії з перевірки знань з питань охорони праці прямо передбачена тендерною документацією, а тому їх відсутність вказує на недотримання вимог такої тендерної документації.

При цьому суд зважає на те, що замовник на стадії розроблення та затвердження тендерної документації не обмежений у своєму праві стосовно зазначення у тендерній документації усіх необхідних на його погляд умов, що дадуть змогу максимально ефективно оцінити подані учасниками тендерні пропозиції щодо їх відповідності предмету закупівлі.

Водночас як Закон N 922-VIII так і Особливості не наділяють учасників процедури закупівлі таким правом, як на власний розсуд трактувати умови тендерної документації в частині вибіркового виконання окремих пунктів (положень, умов тощо) тендерної документації або визначати на власний розсуд обсяги інформації (форму документів), яку вони подаватимуть у складі тендерної пропозиції на підтвердження відповідності умовам тендерної документації.

Отож, з огляду на зазначені приписи Закону N 922-VIII, свої тендерні пропозиції усі учасники процедури закупівлі повинні подавати у повній відповідності до умов тендерної документації.

Таким чином суд доходить висновку, що обставини виявленого порушення позивачем вимог пункту 43 Особливостей, про які відображено у висновку відповідача про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2024-03-04-011331-а від 06.05.2024 є підтвердженими та позивачем не спростовані. А отже підстав для скасування такого висновку із тих мотивів, на які посилається позивач, суд не вбачає.

Також суд вважає помилковими доводи позивача про визначення контролюючим органом у Висновку вимог щодо порядку усунення допущених порушень, які суперечать вимогам чинного законодавства та неможливо виконати.

Зокрема, з аналізу положень пункту 5 частини сьомої статті 8 Закону N 922-VIII та пункту 1 Розділу III Порядку N 552 слідує, що висновок про результати моніторингу процедури закупівлі повинен обов`язково містити зобов`язання щодо усунення виявлених порушень (порушення) законодавства у сфері публічних закупівель.

Пунктом 15 частини першої статті 10 Закону N 2939-XII закріплено, що орган державного фінансового контролю має право порушувати перед керівниками відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у допущених порушеннях.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 30.08.2024 у справі №480/2102/22 зобов`язальна частина висновку може включати як заходи, направлені на виправлення виявлених порушень та приведення процедури закупівлі у відповідність до встановлених правил та стандартів, так і рекомендації, спрямовані на запобігання вчинення таких порушень у подальшому.

При цьому спосіб, у який замовник повинен усунути виявлені порушення не визначений ні Законом N 922-VIII, ні Порядком N 552, а тому орган державного фінансового контролю має певну свободу розсуду щодо визначення способу усунення виявлених порушень.

Водночас реалізація таких повноважень повинна здійснюватися органом державного фінансового контролю з урахуванням контексту допущених порушень та вагомості їх впливу на процедуру закупівлі з метою обрання пропорційного та ефективного заходу для їх усунення та/або недопущення у подальшому.

Крім того, визначаючи спосіб усунення порушень, з метою попередження вчинення замовником нового порушення вимог законодавства, контролюючий орган повинен чітко зазначити конкретний захід (варіант поведінки), який слід вжити замовнику для їх усунення.

Як встановлено судом, в оскаржуваному висновку, з урахуванням конкретних обставин, зобов`язано позивача здійснити заходи, направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому, зокрема шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущені порушення та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Отже, суд вважає, що контролюючий орган чітко визначив, які саме дії повинен здійснити позивач, зокрема "здійснити заходи, направлені на притягнення до відповідальності осіб, якими допущені порушення та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів".

При цьому суд також звертає увагу на те, що визначений спосіб усунення виявлених порушень у спірній ситуації є пропорційним із виявленими порушеннями, відповідає завданню здійснення державного фінансового контролю та направлений на недопущення їх вчинення у подальшому.

У цьому контексті слід зазначити, що згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30 березня 2023 року у справі N 420/11945/21, застосований органом державного фінансового контролю спосіб усунення виявлених порушень "здійснити заходи щодо недопущення виявлених порушень у подальшому", є превентивним заходом, що не вимагає розірвання договірних відносин. Така вимога відповідача скерована на дотримання в подальшому вказаних правових норм під час проведення закупівель.

Крім того, Верховним Судом було зауважено, що зобов`язання органом державного фінансового контролю позивача щодо розгляду питання про притягнення винних працівників до відповідальності саме по собі не створює жодних негативних наслідків для позивача, оскільки не зобов`язує його прийняти конкретне рішення. В силу вимог пункту 15 частини першої статті 10 Закону N 2939-XII орган державного фінансового контролю наділений лише правом ініціювання питання щодо притягнення до відповідальності винних у допущених порушеннях осіб. Водночас питання виявлення осіб, винних у порушеннях, зазначених в спірному висновку, та встановлення достатності підстав для притягнення їх відповідальності, є прерогативою позивача.

Аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 30 листопада 2023 року у справі N 160/20811/22, від 30 серпня 2024 року у справі №480/2102/22.

З огляду на наведене підстав вважати, що зобов`язальна частина оскаржуваного висновку Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області № UA-2024-03-04-011331-а від 06.05.2024 не відповідає вимогам чинного законодавства, - в суду не має.

За цих обставин суд вважає, що спірний висновок відповідача є таким, що відповідає критеріям, визначеним у частині другій статті 2 КАС України, а отже є правомірним та підстави для його скасування судом відсутні.

За змістом положень статей 9, 90 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з рішення ЄСПЛ у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 року (пункт 29) статтю 6 пункт 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Також суд враховує Висновок № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Таким чином, системно проаналізувавши приписи законодавства України та надавши оцінку наявним у справі доказам та ключовим доводам сторін, суд доходить до переконання, що заявлений адміністративний позов задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, судові витрати згідно ст. 139 КАС України присудженню на користь позивача не підлягають.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 287, 295 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні вимог адміністративного позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 08.10.25.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Комунальне підприємство «Хмільниккомунсервіс» (вул. Чорновола В`ячеслава, 107А, м. Хмільник, Вінницька область, 22000, код ЄДРПОУ: 32505648);

Відповідач: Північний офіс Державної аудиторської служби України в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100, код ЄДРПОУ 40479560).

СуддяСлободонюк Михайло Васильович