Рішення

від 21.01.2008 по справі 46/450

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

46/450

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.2008 р.   Справа 46/450

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрстроймеханізація”

до Відкритого акціонерного товариства “Будівельно-монтажне управління  Київської ТЕЦ –6”

простягнення 28 491,06 грн.

                                                                                                               Суддя Шабунін С.В.

Представники:

від позивача  Губар Ю.В. —представник за довіреністю від 03.01.2008 р. б/н

від відповідача Лямцев В.Г. —представник за довіреністю від 16.07.2007 р. № 173

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Укрстроймеханізація” звернулося до Відкритого акціонерного товариства “Будівельно-монтажне управління Київської ТЕЦ –6” з позовом про стягнення 22 261,49 грн. боргу за послуги, надані на підставі договору № ОУ/05/44 від 15.10.2005 р., 4 857,71 грн. збитків внаслідок інфляції та 1 371,86 грн. 3 % річних з простроченої суми.    

Провадження за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2007 р. № 46/450 та призначено справу до розгляду на 21.01.2008 р.

В ході судового розгляду справи представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити, стягнувши з відповідача заявлені до стягнення суми, посилаючись в обґрунтування заявлених вимог, на невиконання відповідачем обов'язку з оплати наданих йому послуг. Також представником позивача надано суду письмовий розрахунок ціни позову від 21.01.2008 р., яким розмір позовних вимог збільшено до 30 196,29 грн.  

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву від 03-10/0011 від 18.01.2008 р., в якому повідомляє суд про відсутність у нього оригіналів приєднаних до позовної заяви рахунків-фактур № СФ-0000646 від 30.11.2005 р. на суму 1 832,54 грн., № СФ-0000674 від 20.12.2005 р. на суму 4 238,21 грн., № СФ-0000695 від 30.12.2005 р. на суму 1 148,00 грн. та робить перерахунок інфляційних витрат, виходячи з суми основного боргу в розмірі 33 211,49 грн. Під час розгляду спору по суті представник відповідача підтримав поданий відзив та зазначив, що визнає позовні вимоги в розмірі, розрахованому у відзиві на позовну заяву.  

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд —

ВСТАНОВИВ:

15.10.2005 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Укрстроймеханізація” та Відкритим акціонерним товариством “Будівельно-монтажне управління Київської ТЕЦ –6” укладено договір № ОУ/05/44, за умовами якого позивач зобов'язався надавати відповідачу за його письмовою заявкою послуги, пов'язані з експлуатацією автотранспорту, будівельної техніки та вантажопідйомних машин і механізмів, з особами, що мають право керувати технікою, в технічно справному стані для виконання автоперевезень, перевезення людей і виконання будівельних робіт.

Відповідно до п. 1.2 договору замовник зобов'язався оплачувати надані позивачем послуги.

У п. 2.1 договору сторони погодили, що сума оплати за послуги, надані підприємством, визначається виходячи з реєстру фактично відпрацьованого технікою часу і вартості однієї машино-години її експлуатації, визначеної у відповідності з додатком 1, що є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно з п. 2.3 договору оплата за послуги проводиться в формі передоплати 50 % від суми послуг, на підставі письмової заявки замовника і 50 % від суми послуг, згідно з рахунками у відповідності з талонами замовника або корінцями шляхових листів, шляхом перерахування відповідачем у безготівковому порядку грошових коштів на рахунок позивача в національній валюті України або іншим способом, погодженим обома сторонами, що не суперечать діючому законодавству України.

За твердженнями позивача відповідач неналежним чином виконує взяті на себе зобов'язання, оскільки заборгував позивачу 22 261,49 грн. за надані послуги за договором від 15.10.2005 р. № ОУ/05/44.                  

На підтвердження факту надання таких послуг позивачем приєднано до позовної заяви довідки до шляхового листа від 28.11.2005 р., 30.11.2005 р., 06.12.2005 р., 07.12.2005 р., 08.12.2005 р., 09.12.2005 о., 19.12.2005 р., 20.12.2005 р., підписані відповідачем та з відбитком його штампу.   

Вартість наданих послуг у розмірі 33 211,49 грн. визначена позивачем в рахунках-фактура № 0000611 від 21.1.12005 р. на суму 25 992,74 грн., № 0000646 від 30.11.2005 р. на суму 1 832,54 грн., № 0000674 від 20.12.2005 р. на суму 4 238,21 грн., № 0000695 від 30.12.2005 р. на суму 1 148,00 грн. Крім того, 21.11.2005 р. сторонами підписано акт здачі-приймання робіт (наданих послуг) на суму 25 992,74 грн.  

Частиною 1 ст. 175 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу  України.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Виходячи з положень ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Позивач у позовній заяві та його представник в судовому засіданні підтвердили, що 31.05.2007 р. між сторонами проведено взаємозалік на суму 10 950,00 грн. (вартість придбаного позивачем у відповідача дизельного пального). Документів на підтвердження сум, віднесених до взаємозаліку, позивачем та відповідачем суду не надано. Разом з тим, в ході судового розгляду справи, представником відповідача даний факт не заперечено.

Отже, наявними в матеріалах справи довідками до шляхового листа стверджується, що позивач належним чином виконував взяті на себе господарські зобов'язання, надаючи відповідачу послуги, пов'язані з експлуатацією автотранспорту, а відповідач порушив  умови договору та вимоги діючого законодавства, оскільки не повністю розрахувався за надані послуги. Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість відповідача перед позивачем складає 22 261,49 грн. (33 211,49 грн. –10 950,00 грн.).  

Розглядаючи даний спір, суд критично ставиться до посилань відповідача про відсутність у нього оригіналів рахунків-фактур № СФ-0000646 від 30.11.2005 р. на суму 1 832,54 грн., № СФ-0000674 від 20.12.2005 р. на суму 4 238,21 грн., № СФ-0000695 від 30.12.2005 р. на суму 1 148,00 грн. як на підставу зменшення ціни позову, оскільки відповідачем не надано доказів ненадходження до нього вказаних документів (реєстр вхідної кореспонденції, акти звірки розрахунків тощо). При цьому суд зважає на наявність в матеріалах справи оформлених відповідачем довідок до шляхових листів, якими стверджується отримання послуг від позивача.        

На підставі викладеного, позовні вимоги в частині стягнення 22 261,49 грн. боргу підлягають задоволенню.   

Крім суми основного боргу, позивач також просить стягнути з відповідача  4 857,71 грн. 3 % річних з простроченої суми боргу та 1 371,86 грн. збитків внаслідок інфляції. У відповідності з розрахунком ціни позову, поданим представником позивача в судовому засіданні, розмір вказаних санкцій перераховано станом на 01.01.2008 р. та становить 1 474,32 грн. 3 % річних і 6 460,48 грн. інфляційних нарахувань. Оскільки зазначеним письмовим розрахунком позивач визначає іншу ціни позову, більшу ніж заявлено при поданні позовної заяви від 19.11.2007 р. № 439/3 до суду, такий розрахунок слід вважати письмовим збільшенням позовних вимог, які не оплачені державним митом.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено господарсько-правову відповідальність учасників господарських відносин, яку останні несуть за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафні санкції визначаються ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, як господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що  нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли  зобов'язання мало бути виконано.

В рахунках-фактурах, приєднаних позивачем до позовної заяви, визначено строк для їх оплати, що співпадає ї датою таких документів. Тобто, відповідач мав оплатити вартість отриманих від позивача послуг в день складення таких рахунків-фактур, дату яких слід вважати датою виникнення у відповідача обов'язку  зі сплати грошового зобов'язання.

Згідно з уточненим розрахунком, проведеним судом, розмір 3 % річних складає 2 481,08 грн. (нарахуванням на суму 25 992,74 грн. проводиться з 22.11.2005 р. по 31.05.2007 р. (дата взаємозаліку) і за 555 днів складає 1 185,70 грн., нарахуванням на суму 1 832,54 грн. проводиться з 31.11.2005 р. по 31.05.2007 р. і за 547 днів складає 82,39 грн., нарахування на суму 4 238,21 грн. проводиться з 21.12.2005 р. по 31.05.2007 р. і за 527 днів складає 183,58 грн., нарахування на суму 1 148,00 грн. проводиться з 31.12.2005 р. по 31.05.2007 р. і за 516 днів складає 48,69 грн., нарахування на суму 22 261,49 грн. (після взаємозаліку) проводиться з 01.06.2006 р. по 19.11.2007 р. (дата складення позовної заяви) і за 536 днів складає 980,72 грн.).           

Разом з тим, виходячи з вимог, Господарського процесуального кодексу України, суд не вправі виходити за межі позовних вимог, тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрстроймеханізація” в частині стягнення з Відкритого акціонерного товариства “Будівельно-монтажне управління Київської ТЕЦ –6” 3 % річних підлягають задоволенню в межах 1 474,32 грн., тобто суми, розрахованої та заявленої позивачем у письмовому розрахунку ціни позову від 21.01.2008 р.   

У відповідності до проведеного судом розрахунку збитків внаслідок інфляції їх розмір становить 4 068,79 грн., а саме: 929,92 грн. з суми 33 211,49 грн. за період з січня 2006 року по травень 2006 року (середній індекс, вирахуваний шляхом множення коефіцієнтів складає 102,8)  та 3 138,87 грн. з суми 22 261,49 грн. за період з січня 2006 рок до листопада 2007 року (середній індекс –114,1). У зв'язку зі зробленим судом перерахунком, вимоги позивача в частині стягнення 6 460,48 грн. інфляційних нарахувань слід задовольнити на суму 4 068,79 грн.   

Згідно з ч. 2 ст. 49 якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.

Виходячи з п. 3 ч. 4 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі всього викладеного, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрстроймеханізація” до Відкритого акціонерного товариства “Будівельно-монтажне управління Київської ТЕЦ –6”  підлягають частковому задоволенню, а судові витрати — перерахуванню.  

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд —

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Будівельно-монтажне управління Київської ТЕЦ –6” (02660, м. Київ, вул. Пухівська, 1 а, ідентифікаційний код 04723646) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрстроймеханізація” (83052, м. Донецьк, вул. Бурденка, 27, ідентифікаційний код 31552084) 22 261 (двадцять дві тисячі двісті шістдесят одну) грн. 49 коп. боргу, 1 474 (одну тисячу чотириста сімдесят чотири) грн. 32 коп. 3 % річних, 4 068 (чотири тисячі шістдесят вісім) грн. 79 коп. збитків внаслідок інфляції,  278 (двісті сімдесят вісім) грн. 04 коп. державного мита та 108 (сто вісім) грн. 65 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.  

3.          В іншій частині позову відмовити повністю.

4.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрстроймеханізація” (83052, м. Донецьк, вул. Бурденка, 27, ідентифікаційний код 31552084)  в доход державного бюджету України 17 (сімнадцять) грн. 00 коп. несплаченого державного мита.  

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.  

Суддя                                                                             С.В. Шабунін

справа №  46/450

21.01.08

За позовом     Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрстроймеханізація"

до                     Відкрите акціонерне товариство "Будівельно-монтажне управління Київської ТЕЦ - 6

про                    стягнення 28 491,06 грн.

Суддя  Шабунін С.В.

                                                                                                   Шабунін С.В.