Рішення

від 23.01.2008 по справі 20/2

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

20/2

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  20/2

23.01.08

За позовом     Спільного українсько-німецького товариства з обмеженою відповідальністю з

                         іноземною інвестицією «Кершер»

До                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротопсервіс»

Про                     усунення порушень прав власника свідоцтва на знак для товарів і послуг

                        «ТНК»                                                                                                                            

                                                                                                        Суддя  Палій В.В.

                                                                                                                 Секретар Молочна Н.С.                                                                                                 

Представники:

Від позивача                     Ільченко І.В.- предст. (дов. від 12.12.2007р.)

Від відповідача          не з'явився

Обставини  справи:

          Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротопсервіс»про заборону відповідачу використовувати знак для  товарів і послуг  «ТНК»на АЗС за адресою: м. Київ, вул. Зарічна, 1; зобов'язати відповідача демонтувати вивіски, логотипи та обладнання з позначенням торгового знаку «ТНК»на автозаправній станції, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Зарічна, 1. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що правом використання знаку «ТНК»на території України з правом надання подальших субліцензій володіє позивач, на підставі ліцензійного договору з ВАТ «ТНК-ВР Холдінг», який є власником свідоцтва на знак для товарів і послуг №19697 від 15.05.2001р. Відповідач неправомірно здійснює використання знаку «ТНК», так як відповідач не отримував від правовласника відповідного дозволу та не укладав з позивачем субліцензійні договори.

          Відповідач у відзиві просить  суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відповідач здійснював використання знаку для товарів і послуг «ТНК»на автозаправній станції на підставі субліцензійного договору з ТОВ «Торговий Дім «ТНК Україна», який володіє виключним правом на використання знаку для товарів і послуг, який охороняється Свідоцтвом №19697 по заявці №2000094317 від 15.05.2000р.

          З метою витребування додаткових документів по справі, розгляд справи 15.01.2008р. відкладено.

          У судовому засіданні 23.01.2008р. представник позивача надав суду додаткові письмові пояснення до позовної заяви, у яких зазначає, що 18.11.2005р. ТОВ «Торговий дім «ТНК Україна», з яким відповідачем був укладений субліцензійний договір, ліквідоване, про що свідчить запис у Єдиному державному реєстрі про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації за рішенням засновників. Зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи. Отже, зобов'язання за субліцензійним договором №458ТД-03/1-У від 01.10.2003р. припинені 18.11.2005р. Таким чином, відповідач використовує знак «ТНК»за відсутності дозволів власника знака ВАТ «ТНК «ВР Холдінг»та/або позивача як його ліцензіата і таке використання є незаконним.

          Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

        Відкрите акціонерне товариство «ТНК-ВР Холдінг»є власником свідоцтва №19697 на знак для товарів і послуг «ТНК»від 15.05.2001р.

18.11.2006р. між ВАТ  «ТНК-ВР Холдінг»(ліцензіар) та позивачем (ліцензіат) укладено ліцензійний договір №ТВН-1157/06, відповідно до якого ліцензіар надав ліцензіату ліцензію на право використання торговельної марки «ТНК»на території України з правом надання наступних субліцензій у відповідності до умов договору. Строк використання –до 29.09.2010р.

Листом від 13.03.2007р. вих. №018-018/1451и-ТХ ліцензіар надав згоду ліцензіату на пред'явлення вимог до будь-яких юридичних та фізичних осіб на території України про поновлення порушених прав власника торговельних марок, які належать ліцензіару у судових органах України,  в Антимонопольному комітеті України, у правоохоронних органах.      

       Представниками позивача виявлені факти неправомірного використання знаку «ТНК»відповідачем. Так, автозаправна станція за адресою: м. Київ, вул. Зарічна, 1, власником якої є відповідач, оформлена з використанням позначення «ТНК». Торговий знак «ТНК»розміщений на вивісках, стелах та іншому обладнанні АЗС.

          Відповідач не отримував дозволу позивача або ВАТ  «ТНК-ВР Холдінг», як власника свідоцтва на знак для товарів і послуг «ТНК», на використання позначення «ТНК».

     Під час судового розгляду справи №20/2 відповідач не заперечив проти факту використання ним знаку «ТНК»на автозаправній станції, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Зарічна, 1, проте, зазначив, що знак використовується ним правомірно, на підставі субліцензійного договору №426-02/06 від 04.06.2002р., укладеного із ПІІ «ТД ТНК Україна». 23.04.2003р. до зазначеного договору було укладено додаткову угоду №2, у відповідності до якої в зв'язку з реорганізацією ПІІ «ТД ТНК Україна»її повним правонаступником є ТОВ «Торговий Дім «ТНК Україна». 01.10.2003р. між ТОВ «Торговий Дім «ТНК Україна»та відповідачем було укладено договір №459 ТД-03/1-у на розміщення на автозаправних станціях рекламного комплексу ТНК.

        Позивачем надано суду у якості доказу відомості про державну реєстрацію припинення юридичної особи ТОВ «Торговий Дім «ТНК Україна»в результаті її ліквідації за рішенням засновників. Дата внесення запису до Єдиного державного реєстру -18.11.2005р.

           Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського  кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

           Відповідно до ст. 609 ЦК України зобов'язання припиняється ліквідацією  юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання покладається на іншу юридичну особу.

         Оскільки позивачем було надано докази припинення юридичної особи ТОВ «Торговий Дім «ТНК Україна»в результаті її ліквідації за рішенням засновників (витяг із Єдиного державного реєстру із внесеним записом 18.11.2005р.), відповідно зобов'язання Торговий Дім «ТНК Україна», як сторони за субліцензійним договором з відповідачем з надання дозволу на використання знака для товарів і послуг «ТНК»припинилися з 18.11.2005р., як і будь-які інші його зобов'язання.

             Доказів правонаступництва Торговий Дім «ТНК Україна»матеріали справи №20/2 не містять.

    У той же час, матеріали справ містять докази того, що позивач отримав ліцензію на використання знаку «ТНК», у тому числі, право  пред'являти вимоги до будь-яких юридичних та фізичних осіб на території України про поновлення порушених прав власника торговельних марок, які належать ліцензіару у судових органах України,  в Антимонопольному комітеті України, у правоохоронних органах.      

Відповідно до ст. 431 ЦК України порушення права інтелектуальної власності, в тому числі –невизнання цього права чи посягання на нього, тягне за собою відповідальність, встановлену цим Кодексом, іншим законом чи договором.

п. 1 ст. 432 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності відповідно до ст. 16 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 п. 5 ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»свідоцтво на знак для товарів і послуг надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати без його згоди:

- зареєстрований знак стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари або надає послуги;

        -          позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг, якщо внаслідок такого використання ці позначення і знак можна сплутати.

         Відповідно до ч. 3 п. 2 ст. 20 Закону власник  свідоцтва може також вимагати усунення з товару, його упаковки незаконно використаного знака або позначення, схожого з ним настільки, що їх можна сплутати, або знищення виготовлених зображень знака або позначення, схожого з ним настільки, що їх можна сплутати.

        Таким чином, спосіб захисту порушених прав позивача на використання знаку «ТНК», шляхом заборони відповідачу використання знака для товарів і послуг «ТНК»на автозаправній станції та зобов'язання відповідача усунути правопорушення шляхом демонтування вивісок, логотипів та обладнання з позначенням торгового знаку «ТНК»відповідає наведеним нормам законодавства.

        З урахуванням наведеного, суд визнає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

           Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

             Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

                                                                   ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

      2.          Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Агротопсервіс»(м. Київ, вул. Рейтарська, 35-а, код ЄДРПОУ 24267185) використання знаку для товарів і послуг «ТНК»на автозаправній станції за адресою: м. Київ, вул. Зарічна, 1.

3.          Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Агротопсервіс»(м. Київ, вул. Рейтарська, 35-а, код ЄДРПОУ 24267185) демонтувати вивіски, логотипи та обладнання з позначенням торгового знаку «ТНК»на автозаправній станції, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Зарічна, 1.

4.          Стягнути з Товариства  з обмеженою відповідальністю «Агротопсервіс»(м. Київ, вул. Рейтарська, 35-а, код ЄДРПОУ 24267185) на користь Спільного українсько-німецького товариства з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією «Кершер»(м. Київ, вул. Гончара, 65, код ЄДРПОУ 25196004) 85,00грн.-державного мита, 118,00грн.-витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

    5.          Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його прийняття.

Суддя                                                                                                                        В.В. Палій

В.В. Палій