Рішення

від 21.01.2008 по справі 34/559

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

34/559

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  34/559

21.01.08

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Екосервіс»

до1) Міністерства оборони України2) Військової частини А 1642 Міністерства оборони України

простягнення 95 117,08 грн.

СуддяСташків Р.Б.

Представники:

від позивача –Козак В.К. (довіреність б/н від 01.10.2007);Харитонов С.Е. –директор (паспорт АЕ 509752, виданий 21.02.1997);

від відповідача-1 –від відповідача-2 –не з'явився;Ніколюк О.В. (довіреність № 1227 від 17.12.2007).

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Екосервіс»(далі –Товариство) звернулося до господарського суду з позовом до Міністерства оборони України (далі –Міноборони) та Військової частини А 3948 Міністерства оборони України (далі –В/ч А 3948) про стягнення 31 098 грн. заборгованості за виконані роботи, 62 960,08 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням В/ч А 3948 своїх зобов'язань за договором № 03/03 від 12.03.2003 (далі –Договір № 03) та договором № 04/03 від 14.03.2003 (далі –Договір № 04), укладеними між Позивачем та В/ч А 3948, щодо оплати вартості виконаних робіт. Позивач також зазначив, що відповідно до пункту 2 статті 5 Закону України «Про господарську діяльність у Збройних силах України»у разі недостатності коштів, що надходять на рахунки В/ч А 3948 за відповідними статтями кошторису, відповідальність за її зобов'язання несе Міноборони.

Міноборони письмових заперечень проти позову не подало, в судове засідання не з'явилося, хоча було належним чином повідомлене про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

Ухвала суду про порушення провадження у справі та призначення судового засідання, а також ухвала про відкладення розгляду справи та повідомлення про   перерву у розгляді справи були надіслані на адресу Міноборони: 03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6. Про отримання поштової кореспонденції Мінобороною за вказаною адресою свідчить наявне у матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення 22.11.2007.

17.12.2007 позивач відповідно до статті 77 Господарсько процесуального кодексу України (далі –ГПК України) подав до суду клопотання про залучення до участі у справі Військової частини А 1642 Міністерства оборони України (далі –В/ч А 1642).

Вказане клопотання мотивоване тим, що відповідно до директиви командувача військ Західного оперативного командування № 2 від 20.06.2006 правонаступником В/ч А 3948 призначено В/ч А 1642. Крім того довідкою № 1182 від 04.12.2007 В/ч А 1642 підтвердила, що вона дійсно є правонаступником В/ч А 3948.

Ухвалою суду від 18.12.2007 здійснено процесуальне правонаступництво та заміну В/ч А 3948 його правонаступником В/ч А1642 (м. Радехів Львівської обл., ідентифікаційний код 07737643).

В/ч А 1642 у відзиві та поясненнях на позов зазначила, що вона неодноразово подавала заявки до відповідних забезпечуючих органів Західного оперативного командування про виділення коштів на погашення боргу перед позивачем, проте необхідна сума коштів їй не була виділена, а тому відповідно до частини 2 статті 5 Закону України «Про господарську діяльність у Збройних силах України»відповідальність за зобов'язаннями В/ч А1642 повинно нести Міноборони.

21.01.2008 позивач на підставі статті 22 ГПК України подав до суду клопотання про зміну позовних вимог, відповідно до якого просив суд стягнути з Міноборони 31 098,83 грн. заборгованості за виконані роботи, 41 766,92 грн. інфляційних втрат, 6 288,33 грн. 3% річних., всього 79 154,08 грн.

Вказане клопотання мотивоване тим, що 22.12.2005 В/ч А 3948 платіжним дорученням перерахувала позивачу 29 900 грн. заборгованості за виконані роботи, а також тим, що відповідно до частини 2 статті 5 Закону України «Про господарську діяльність у Збройних силах України»відповідальність за зобов'язаннями В/ч А 1642 несе Міноборони.

Про поважні причини неявки в судове засідання представника Міноборони суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від Міноборони  не надходило.

За таких обставин відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України), справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розгляд справи відкладався.

У судовому засіданні 18.12.2007 оголошено перерву до 21.01.2008.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача-2 всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, –

ВСТАНОВИВ:  

09.02.2003 між позивачем та В/ч А 3948 було укладено Договір № 03, відповідно до пункту 1.1 якого Позивач (Виконавець) зобов'язується виконати у військовій частині А 3948 роботи з дефектоскопії резервуарів зберігання паливно-мастильних матеріалів, а В/ч А 3948 (Замовник) зобов'язується забезпечити приймання та оплату виконаних робіт за цінами згідно з кошторисом, який додається до даного Договору № 03 і є його невід'ємною частиною.

Відповідно до пункту 2.1 Договору № 03 договірна вартість та обсяг робіт з дефектоскопії резервуарів визначається кошторисом, який додається до даного Договору № 03 і є його невід'ємною частиною.

Згідно пункту 3.1 Договору № 03 після перевірки виконаних робіт сторони складають акт приймання виконаних робіт, на підставі якого Замовник проводить оплату виконаних робіт.

На виконання пункту 2.1 Договору № 03 позивач та В/ч А 3948 уклали кошторис на виконання робіт з дефектоскопії резервуарів, відповідно до якої вартість робіт складає 105 942,48 грн.

14.05.2003 на виконання пункту 3.1 Договору № 03 Позивач та  В/ч А 3948  уклали акт, відповідно до якого Позивач виконав, а В/ч А 3948 прийняла роботи на суму 37 079,87 грн.

З матеріалів справи також вбачається, що 14.03.2003 між позивачем та В/ч А 3948 було укладено Договір № 04, відповідно до пункту 1.1 якого позивач (Виконавець) зобов'язується виконати у військовій частині А 3948 роботи з ремонту резервуарів зберігання паливно-мастильних матеріалів, а В/ч А 3948 (Замовник) зобов'язується забезпечити приймання та оплату виконаних робіт за цінами згідно з кошторисом, який додається до даного Договору № 04 і є його невід'ємною частиною.

Відповідно до пункту 2.1 Договору № 04 договірна вартість та обсяг робіт з ремонту резервуарів визначається специфікацією, яка додається до даного Договору № 04 і є його невід'ємною частиною.

Згідно пункту 3.1 Договору № 04 після перевірки виконаних робіт сторони складають акт приймання виконаних робіт, на підставі якого Замовник проводить оплату виконаних робіт.

На виконання пункту 1.1 Договору № 04 позивач та В/ч А 3948 уклали кошторис на виконання робіт з ремонту резервуарів, відповідно до якого вартість робіт складає 11 772,20 грн.

На виконання пункту 2.1 Договору № 04 позивач та В/ч А 3948 уклали специфікацію, відповідно до якої вартість робіт складає 36 600,84 грн.

Сторони також уклали калькуляцію вартості робіт з безвогневої ремонтної технології.

26.05.2003 на виконання пункту 3.1 Договору № 04 позивач та В/ч А 3948  уклали акт, відповідно до якого позивач виконав, а В/ч А 3948 прийняла роботи на суму 23 918,96 грн.

Позивач та В/ч А 3948 уклали акт звірки взаємних розрахунків, відповідно до якого борг В/ч 3948 перед позивачем за виконані роботи становить 60 998,83 грн.

29.06.2005 позивач направив В/ч А 3948 претензію № 8.

В/ч А 3948 вказану претензію визнала та частково розрахувалось з позивачем за виконані на підставі Договорів №№03,04 роботи у сумі 29 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 22.12.2005, копія якого міститься в матеріалах справи.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України).

Частиною 2 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо строк (термін)  виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня  пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, відповідно до претензії № 8 від 29.06.2005 В/ч А 3948 повинна була здійснити оплату вартості виконаних робіт у сумі 60 998,83 грн., в строк до 06.07.2005.

Проте, В/ч А 3948, у встановлений вказаною претензією строк, свого зобов'язання щодо оплати вартості виконаних робіт у сумі 31 098,83 грн. не виконала.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічне положення міститься й у статті 611 ЦК України, згідно з якою у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимога позивача про стягнення інфляційних втрат та 3% річних є законною та обґрунтованою. Розрахунок інфляційних втрат та 3% річних у сумі 41 766,92 грн. інфляційних втрат та 6 288,33 грн. 3% річних. відповідає нормам законодавства, матеріалам справи та умовам Договорів №№03,04.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до директиви командувача військ Західного оперативного командування № 2 від 20.06.2006 правонаступником В/ч А 3948 призначено В/ч А 1642.

Згідно з довідкою В/ч А 1642 від 18.01.2008 № 91 за період 2007 року кошти для погашення кредиторської заборгованості перед позивачем з бюджетної програми КПВК 2101020 КЕКВ 1137, 1139 не надходили. Довідки про кредиторську заборгованість щомісячно подавались до забезпечуючого фінансового органу, а саме Фінансово-економічного управління Західного оперативного командування Сухопутних військ Збройних сил України. Залишок коштів на рахунку бюджетної програми КПВК 2101020 КЕКВ 1137, 1139 за період з 01.01.2007 до 18.01.2008 становить 0 грн.

Частиною 2 статті 5 Закону України «Про господарську діяльність у Збройних силах України»встановлено, що військова частина як суб'єкт господарської діяльності за своїми зобов'язаннями відповідає коштами, що надходять на її рахунок по відповідних статтях кошторису (крім захищених статей), а в разі їх недостатності відповідальність за зобов'язаннями військової частини несе Міністерство оборони України.

Враховуюче вищевикладене, уточнені позовні вимоги Товариства є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Згідно з пунктом 1 статті 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки після уточнення Товариством позовних вимог, викладених у його клопотанні від 21.01.2008, жодних вимог до В/ч А 1642 не залишилося, то провадження у справі в частині стягнення 79 154,08 грн. з В/ч А 1642 підлягає припиненню.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позивних вимог (частина 5 статті 49 ГПК України).

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 80, 82-85 ГПК України, статтями 15, 253, 254, 525, 526, 530, 611, 612, 625 ЦК України, статтями 193ГК України, суд –

ВИРІШИВ:

Припинити провадження в справі в частині стягнення з  Військової частини А 1642 Міністерства оборони України 31 098,83 грн. заборгованості за виконані роботи, 41 766,92 грн. інфляційних втрат, 6 288,33 грн. 3% річних.

Позов до Міністерства оборони України задовольнити.

Стягнути з Міністерства оборони України (03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6, ідентифікаційний код 20055032, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Екосервіс»(50086, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, проспект Гагаріна, 57, ідентифікаційний код 13455073, р/р 26004301143410 в ЦМВ ПІБ м. Кривий Ріг, МФО 305493) 31 098 (тридцять одну тисячу дев'яносто вісім) грн. 83 коп. боргу, 6 288 (шість тисяч двісті вісімдесят вісім) грн. 33 коп. 3 % річних, 41 766 (сорок одну тисячу сімсот шістдесят шість) грн. 92 коп. інфляційних втрат, а також 791 (сімсот дев'яносто одну) грн. 54 коп.  витрат по сплаті державного мита та 99 (дев'яносто дев'ять) грн. 30 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денногс строку з дня його підписання.

СуддяСташків Р.Б.

Рішення підписано 24.01.2008