Рішення

від 22.12.2010 по справі 11/207-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/207-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

22 грудня 2010 р.                     Справа 11/207-10

за позовом   приватного підприємства «Баядера», м. Горлівка Донецька область   

до                  споживчого товариства «Зодіак», смт. Кирнасівка Тульчинського району   

про                стягнення 2 142,16 грн.

                                                                                            Суддя      В. Матвійчук

при секретарі судового засідання Т. Кармаліта, за участю представників:

від позивача            -  не з'явився;

від  відповідача       -  не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з  споживчого товариства «Зодіак»заборгованість  за договором поставки від 15.10.2009р. в загальному розмірі 2142,16 грн..

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання умов договору позивач в період з 16.10.2009р. по 01.12.2009р. поставив відповідачу товар на загальну суму 8042,16 грн., за який останній зобов'язався провести розрахунки відповідно до положень п. 4.1 договору.

В порушення взятих на себе зобов'язань відповідач провів часткові розрахунки за поставлений товар в розмірі 5900 грн..

Відповідач не скористався своїм правом на захист, вимоги суду викладені в ухвалі  від 09.12.2010р.  щодо надання  документів не виконав, явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив. Про час, дату та місце  розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 20458717.  До того ж вказане повідомлення свідчить про отримання відповідачем ухвали суду 15.12.2010р.. Тобто у останнього було достатньо часу для реалізації своїх прав визначених Господарським процесуальним кодексом України.

Таким чином суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для реалізації відповідачем права судового захисту своїх прав та інтересів. За вказаних обставин суд вважає за можливе розглянути справу за  наявними у ній документами відповідно до ст. 75 ГПК України.  

Перевіривши подані позивачем доказами та оцінивши їх на засадах всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, судом встановлено  наступне.

15 жовтня  2009 року між приватним підприємством «Баядера»(позивач, за договором Постачальник) та  споживчим товариством «Зодіак»( відповідач, за договором Покупець) укладено договір поставки.

Відповідно до п. 1.1. договору  позивач зобов'язався передати, а відповідач - прийняти та оплатити алкогольну продукцію та товари народного споживання  (надалі товар) на умовах, визначених в цьому договору.

На виконання умов договору позивач згідно видаткових накладних №290522 від 16.10.2009р., № 290532 від 16.10.2009р., № 292891 від 27.10.2009р., № 294752 від 03.11.2009р., № 294755 від 03.11.2009р., № 296521 від 11.11.2009р., № 296542 від 11.11.2009р.. № 298021 від 17.11.2009р., № 298028 від 17.11.2009р., № 299878 від 24.11.2009р., № 299881 від 24.11.2009р., № 301585 від 30.11.2009р. поставив відповідачу товар визначений договором на загальну суму 8042,16 грн., яку останній отримав, що стверджується відмітками (підпис відповідальної особи) на вказаних накладних.

Пунктом 4.1.   договору  визначено, що розрахунки за товар здійснюються за кожною поставленою партією товару шляхом оплати Покупцем вартості партії товару протягом 14 календарних днів з дати поставки партії товару.

Як свідчать матеріали справи, зокрема прибуткові касові ордера № 389, № 398, № 408, № 418, № 427, № 445, № 455, № 23, № 34, № 325, № 325,  відповідачем частково виконані взяті на себе зобов'язань за договором в частині проведення розрахунків за товар та оплачено товар на суму 5900 грн..

Таким чином, товар вартістю  2142,16 грн. відповідачем не оплаченою, що також підтверджується актом звірки розрахунків від 22.10.2010р..

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як вбачається із матеріалів справи предметом позову є стягнення боргу за поставлений товар  згідно договору поставки.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за   договором  поставки  продавець  (постачальник),  який здійснює  підприємницьку  діяльність,  зобов'язується  передати  у встановлений   строк   (строки)  товар  у  власність  покупця  для використання його у підприємницькій діяльності або в інших  цілях, не пов'язаних з особистим,  сімейним,  домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений  інший строк оплати товару.

Матеріали справи свідчать, що позивачем виконувались свої зобов'язання по поставці товару належним чином.

Однак, відповідач не виконав свого обов'язку щодо повного розрахунку з позивачем за отриманий товар у встановлені договором строки.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Зважаючи на викладене вище, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення боргу за договором в розмірі 2142,16 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

В силу ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Враховуючи, що  викладені вище позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають  фактичним обставинам, матеріалам справи та законодавству, а тому позов підлягає задоволенню з розподілом судових витрат за правилами ст. 49  ГПК України.    

При розгляді справи судом з‘ясовано, що при зверненні до суду позивачем недоплачено 134 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а тому витрати у вказаному розмірі підлягають стягненню з позивача до Державного бюджету м. Вінниці.

Крім того, судом з'ясовано, що позивачем платіжним дорученням № 3444 від 01.12.2010р. зайво сплачено 134 грн. державного мита, а тому мито у вказаному розмірі підлягає поверненню відповідно до ст. 8 Декрету України «Про державне мито».

Керуючись  ст.ст.43, 33, 43, 49, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити.

2.          Стягнути з споживчого товариства «Зодіак»(Вінницька область, Тульчинський район, смт. Кирнасівка, вул. Леніна, 18, код 25503848) на користь приватного підприємства «Баядера»(84601, Донецька область, м. Горлівка, вул.   Озерянівська, 2, код 13491057) 2 142 (дві тисячі сто сорок дві) грн. 16 коп. –боргу;  102 (сто дві) грн. -  витрат зі сплати державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. –витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Стягнути з приватного підприємства «Баядера»(84601, Донецька область, м. Горлівка, вул.   Озерянівська, 2, код 13491057) до Державного бюджету м. Вінниці 134 (сто тридцять чотири) грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Накази видати після набрання рішенням  законної сили.   

5.          Повернути приватному підприємству «Баядера»(84601, Донецька область, м. Горлівка, вул. Озерянівська, 2, код 13491057) з Державного бюджету України суму зайво сплаченого державного мита  в розмірі  134 (сто тридцять чотири) грн. 00 коп. перерахованого за платіжним дорученням № 3444 від 01.12.2010р. (оригінал платіжного доручення № 3444 від 01.12.2010р. знаходиться в матеріалах справи № 11/207-10).

6.          Один примірник  рішення направити позивачу, відповідачу направити копію рішення.

                                                                          Повне рішення складено 27.12.2010р.

Суддя                                                         В. Матвійчук

Дане рішення скріплена печаткою суду є підставою для повернення державного мита з бюджету.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2- позивачу -      (84601, Донецька область, м. Горлівка, вул. Озерянівська, 2)

3- відповідачу -  (Вінницька область, Тульчинський район, смт. Кирнасівка, вул. Леніна, 18)