Постанова від 07.10.2025 по справі 927/147/25

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2025 р. Справа№ 927/147/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яценко О.В.

суддів: Хрипуна О.О.

Тищенко О.В.

за участю секретаря судового засідання: Антонюк А.С.

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 07.10.2025

розглянувши у відкритому судовому засіданні

матеріали апеляційної скарги Семенівської міської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.06.2025 (повний текст складено 30.06.2025)

у справі № 927/147/25 (суддя - Кузьменко Т.О.)

за позовом в.о. керівника Новгород-Сіверської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Чернігівської обласної ради

до Семенівської міської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Семенівське районне дочірнє спеціалізоване агролісогосподарське підприємство «Семенівкарайагролісгосп»

про витребування земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2025 року в.о. керівника Новгород-Сіверської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом в інтересах держави в особі Чернігівської обласної ради до Семенівської міської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області про усунення перешкод власнику - державі в особі Чернігівської обласної ради у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 7424781000:05:001:0019, площею 476,0804 га, шляхом:

- визнання незаконним та скасування рішення Семенівської міської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області від 05.08.2021 № 347 «Про прийняття земельних ділянок до комунальної власності Семенівської міської ради» у частині прийняття у комунальну власність Семенівської міської ради земельної ділянки з кадастровим номером 7424781000:05:001:0019, площею 476,0804 га;

- скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером: 7424781000:05:001:0019, площею 476,0804 га за Семенівською міською радою Новгород-Сівреського району Чернігвської області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2764912974247);

- зобов`язання Семенівської міської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області повернути земельну ділянку з кадастровим номером 7424781000:05:001:0019, площею 476,0804 га у розпорядження Чернігівської обласної ради.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що земельна ділянка, яка перебуває у постійному користуванні Семенівського районного дочірнього спеціалізованого агролісогосподарського підприємства «Семенівкарайагролісгосп», належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, управління якою здійснює Чернігівська обласна рада, а розпорядження землями, що знаходяться у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області відноситься до повноважень обласної ради. За таких обставин набуття та реєстрація Семенівською міською радою за собою права власності на ділянку з кадастровим номером 7424781000:05:001:0019, площею 476,0804 га, є незаконною та такою, що здійснює перешкоди у володінні та розпорядженні нею.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції заступником керівника Новгород-Сіверської окружної прокуратури було подано заяву про зміну предмету позову, яку судом першої інстанції прийнято до розгляду, та, з урахуванням якої, позов заявлено про витребування з незаконного володіння Семенівської міської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області на користь територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області в особі Чернігівської обласної ради (код ЄДРПОУ 25618741) земельної ділянки з кадастровим номером 742481000:05:001:0019, площею 476,0804 га.

Змінюючи предмет позову прокурор послався на те, що у разі, якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від цієї особи (стягнення з неї) нерухомого майна. Задоволення віндикаційного позову щодо такого майна, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого володіння, є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за кінцевим набувачем, який є відповідачем.

Позивач та третя особа позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позову заперечив, пославшись на те, що:

- позивачем не доведено, що станом на дату прийняття обласною радою рішення про надання в постійне користування земель лісового фонду, спірна земельна ділянка була у користуванні КСП, що припинили своє існування та чи має КСП, що припинило свою діяльність правонаступників;

- міська рада вважає законною державну реєстрацію права власності на спірну земельну ділянку з кадастровим номером7424781000:05:001:0019, площею 476,0804 га. Так, відповідно до пункту 21 Перехідних положень ЗК України (який є чинним з 01.01.2019) з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні» землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані, а не обласної ради. Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності. Даний законодавчий акт також є підставою для проведення державної реєстрації права власності на земельні ділянки за громадами, а не за обласною радою;

- рішень щодо надання згоди на управління спірною земельною ділянкою, як це передбачено ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», міська рада не приймала, таке рішення (згода) не долучено до позову як доказ. Також ані прокурором, ані обласною радою не надано доказів того, що земельна ділянка з кадастровим номером 7424781000:05:001:0019, площею 476,0804 га станом на 27.03.2001 чи дату проведення державної реєстрації права власності на цю земельну ділянку за міською радою перебувала у власності обласної ради;

- позивачем не надано доказів, того що саме обласній раді територіальна громада передала вказану земельну ділянку. Перебування земельної ділянки у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області позивачем нічим не підтверджено.

У відповіді на відзив прокурор зауважив на наступному:

- Новгород - Сіверською окружною прокуратурою установлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 7424781000:05:001:0019, площею 476,0804га була сформована за рахунок земель колишніх колективних сільськогосподарських підприємств, відноситься до земель комунальної власності та перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, а її розпорядником є Чернігівська обласна рада;

- Семенівською міською радою Новгород - Сіверського району Чернігівської області не було надано жодного доказу перебування оспорюваної земельної ділянки у державній власності на момент її прийняття у комунальну власність Семенівської міської ради. Так, не було надано даних про проведену інвентаризацію земель відповідними державними органами та передачу таких проінвентаризованих земель з державної у комунальну власність Семенівської міської ради. Такі документи не було встановлено та виявлено у зв`язку із їх відсутністю і Новгород - Сіверською окружною прокуратурою;

- Семенівська міська рада Новгород - Сіверського району Чернігівської області поза межами наданих їй законодавством повноважень прийняла оспорюване рішення та здійснила реєстрацію права власності на оспорювану земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

- відсутність факту реєстрації права власності Чернігівської обласної ради на оспорювану земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не може і не спростовує факт наявності у Чернігівської обласної ради права власності на неї та не надавало можливості Семенівській міській раді Новгород - Сіверського району Чернігівської області без належних на те правових підстав здійснювати реєстрацію речових прав з перевищенням своїх повноважень.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 18.06.2025 у справі № 927/147/25 позов задоволено повністю.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що:

- на підставі рішення Чернігівської обласної ради (15 сесія 23 скликання) від 27.03.2001, прийнятого в межах повноважень ради, третій особі надані в постійне користування для ведення лісового господарства земельні ділянки лісового фонду, що були в користуванні колективних сільськогосподарських підприємств, які припинили своє існування в процесі реформування і належать до земель запасу на території Семенівського району, загальною площею 20977,40 га., до складу яких увійшла спірна земельна ділянка (територія Архипівської сільської ради Новгород-Сіверського району, лісові квартали - 140, 142-149 площею 476,0804 га);

- Семенівське районне дочірнє агролісогосподарське спеціалізоване підприємство «Семенівкарайагролісгосп» отримало державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-ЧН № 000415 від 11.10.2002 (виданий на підставі розпорядження Семенівської районної державної адміністрації від 12.03.2002 № 56), за яким ДП «Семенівкарайагролісгосп» отримало в постійне користування 941,5 га згідно з планом землекористування для ведення лісового господарства;

- 22.05.2020 Чернігівською обласною радою прийнято рішення № 87-23/VII «Про затвердження переліків об`єктів комунальної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області», відповідно до якого Семенівське районне дочірнє агролісогосподарське спеціалізоване підприємство «Семенівкарайагролісгосп» належить до об`єктів комунальної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області;

- виходячи з положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», починаючи з 01.01.2013, спірна земельна ділянка лісогосподарського призначення знаходилась у спільній власності територіальних громад сіл, селищ і міст Чернігівської області в особі Чернігівської обласної ради та перебувала в постійному користуванні Семенівського районного дочірнього агролісогосподарського підприємства «Сосницярайагролісгосп»;

- матеріали справи не містять доказів прийняття обласною радою рішень про передачу земель лісогосподарського призначення, переданих рішенням у постійне користування Семенівського районного дочірнього агролісогосподарського підприємства «Семенівкарайагролісгосп» іншим суб`єктам. Також відсутні докази прийняття рішень щодо припинення права постійного користування на земельні ділянки лісогосподарського призначення, які перебували у постійному користуванні Семенівського районного дочірнього агролісогосподарського підприємства «Семенівкарайагролісгосп» (добровільна відмова, вилучення тощо);

- Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 28.04.2021 № 1423-IX, який набрав чинності 27.05.2021, розділ X «Перехідні положення» ЗК України доповнено пунктом 24, за приписами якого з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім певної категорії земель, в число яких увійшли землі лісогосподарського призначення (підпункт «в» пункту 24 розділу X «Перехідні положення» ЗК України);

- матеріалами справи підтверджено, що земельна ділянка з кадастровим номером 7424781000:05:001:0019 загальною площею 476,0804 повністю накладається на земельну ділянку в межах кварталів 140, 142-149 Семенівського районного дочірнього агролісогосподарського підприємства «Семенівкарайагролісгосп»;

- отже спірна земельна ділянка протиправно вибула зі спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області в особі Чернігівської обласної ради, а державна реєстрація права власності Семенівської міської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області на вказану земельну ділянку проведена за відсутності на те правових підстав.

Також суд першої інстанції дійшов висновку про:

- доведення прокурором факту бездіяльності Чернігівської обласної ради, як підстави для звернення органу прокуратури до суду за захистом інтересів держави;

- те, що належним та ефективним способом захисту у зв`язку з протиправним вибуттям земельної ділянки лісового фонду з володіння держави є віндикаційний позов про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтелекс» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.06.2025 у справі № 927/147/25 та ухвалити у справі нове рішення - про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.

У апеляційній скарзі апелянт зазначив про те, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню через недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, а також у зв`язку з порушенням норм матеріального права.

У обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт послався на ті ж самі обставини, що і в суді першої інстанції, зауваживши на тому, що:

- судом першої інстанції визначено, що обласна рада здійснює функції власника майна, однак не наведено конкретної норми, якою передбачено таке поняття;

- у вище нормах законодавства, на які посилається міська рада у відзиві на позовну заяву та у даній апеляційній скарзі, чітко зазначено, що суб`єктом права комунальної власності на землю є територіальна громада, яка наділена правом користуватись, розпоряджатись та відчужувати. Обласні ради, лише при наявності відповідних рішень територіальних громад, які є власниками землі, від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об`єктами таких громад, які прийняли відповідне рішення щодо такого способу управління належним їм майном;

- у свою чергу, права власності, на землі відносно яких прийнято рішення про передачу їх в управління обласним радам, територіальні громади не позбавляються;

- суд першої інстанції, визнавши обласну раду власником спірної земельної ділянки, позбавив територіальні громади області їх законного права, чим порушив норми матеріального права.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2025 справа № 927/147/25 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Яценко О.В., судді Гончаров С.А., Тищенко О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.07.2025 у справі № 927/147/25 апеляційну скаргу Семенівської міської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області на рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.06.2025 у справі № 927/147/25 залишено без руху на підставі ст. 174, ч. 2 ст. 260 ГПК України; надано Семенівській міській раді Новгород-Сіверського району Чернігівської області строк десять днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: надання доказів сплати (доплати) судового збору у розмірі 1 211,20 грн. у встановленому порядку.

22.07.2025 до суду від апелянта надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, в додатках до якої міститься платіжна інструкція № 1033 від 21.07.2025 про сплату 1 211,20 грн., в призначенні платежу вказано: «Судовий збір за позовом Семенівської міської ради по справі № 927/147/25, Північний апеляційний господарський суд».

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2025 № 09.1-08/1686/25 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 927/147/25 у зв`язку з перебуванням суддів Тищенко О.В. та Гончарова С.А., які не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відрядженні.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2025 справа № 927/147/25 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Яценко О.В., судді Коробенко Г.П., Кравчук Г.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.07.2025 справу № 927/147/25 прийнято до свого провадження визначеною колегією суддів (головуючий суддя (суддя-доповідач) Яценко О.В., судді Коробенко Г.П., Кравчук Г.А.), відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Семенівської міської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області на рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.06.2025 у справі № 927/147/25, постановлено розгляд справи здійснювати у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, справу № 927/147/25 призначено до розгляду на 10.09.2025 о 13:10 год., витребувати з Господарського суду Чернігівської області матеріали справи № 927/147/25.

05.08.2025 до суду від заступника керівника Новгород-Сіверської окружної прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому заявник проти задоволення апеляційної скарги заперечив, пославшись на ті ж самі обставини, що і при зверненні до суду з позовом.

Також 05.08.2025 до суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому заявник проти задоволення апеляційної скарги заперечив, пославшись на те, що:

- у зв`язку із перебуванням земельної ділянки у постійному користуванні комунального підприємства обласної ради - Семенівського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства «Семенівкарайагролісгосп», що підтверджується державним актом серії II-ЧН №000415 від 11.10.2022, дана земельна ділянка належить на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст Чернігівської області в особі Чернігівської обласної ради відповідно до Закону від 06.09.2012 № 5245-VІ;

- скаржник в апеляційній скарзі не вірно тлумачить зміст положення, викладеного у ч. 6 ст. 83 ЗК України, та робить хибний висновок щодо того, що єдиною підставою набуття обласними радами права спільної власності на землю є об`єднання територіальними громадами сіл, селищ, міст на договірних засадах належних їм земельних ділянок комунальної власності;

- відповідно до ч. 6 ст. 83 ЗК України, територіальні громади сіл, селищ, міст можуть об`єднувати на договірних засадах належні їм земельні ділянки комунальної власності. Управління зазначеними земельними ділянками здійснюється відповідно до закону;

- отже, ч. 6 ст. 83 ЗК України стосується випадку, коли місцеві ради об`єднують земельні ділянки відповідної комунальної власності на договірних засадах для вирішення спільних для цих громад соціально-економічних питань, наприклад побудова сміттєсховища, стадіону та інше, що задовольнить потереби відразу двох і більше громад у певній сфері. І положення ч. 6 ст. 83 ЗК України не стосується набуття обласними рада права власності на земельні ділянки.

07.08.2025 матеріали цієї справи надішли до Північного апеляційного господарського суду.

05.08.2025 представник позивача звернувся до суду з заявою про участь у судовому засіданні у справі № 927/147/25, яке призначене на 10.09.2025 о 13:10 год., та в подальшому у всіх наступних судових по цій справі засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2025 вказану заяву задоволено.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2025 № 09.1-08/2103/25 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 927/147/25 у зв`язку з перебуванням судді Кравчука Г.А., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці у період з 01.09.2025 по 14.09.2025.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2025 справа № 927/147/25 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Яценко О.В., судді Тищенко О.В., Коробенко Г.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2025 справу № 927/147/25 прийнято до свого провадження визначеною колегією суддів (головуючий суддя (суддя-доповідач) Яценко О.В., судді Коробенко Г.П., Тищенко О.В.), розгляд апеляційної скарги Семенівської міської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області на рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.06.2025 у справі № 927/147/25 призначено на 07.10.2025 об 11:10 год. в режимі відеоконференції.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2025 № 09.1-08/2268/25 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 927/147/25 у зв`язку з перебуванням судді Коробенка Г.П., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці у період з 06.10.2025 по 09.10.2025.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2025 справа № 927/147/25 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Яценко О.В., судді Хрипун О.О., Тищенко О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2025 справу № 927/147/25 прийнято до свого провадження визначеною колегією суддів (головуючий суддя (суддя-доповідач) Яценко О.В., судді Хрипун О.О., Тищенко О.В.), учасників справи повідомлено, що розгляд апеляційної скарги Семенівської міської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області на рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.06.2025 у справі № 927/147/25 відбудеться у раніше визначені дату та час, а саме 07.10.2025 об 11:10 год., у режимі відеоконференції.

Третя особа представників в судове засідання не направила.

Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, а також те, що явка представників учасників в судове засідання не визнана обов`язковою, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги у відсутність представників третьої особи, за наявними матеріалами апеляційного провадження.

Під час розгляду справи представник відповідача апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі та просив її задовольнити, прокурор та представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечили, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву інших письмових пояснень, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції не підлягає зміні чи скасуванню, з наступних підстав.

Рішенням Чернігівської обласної ради (15 сесія 23 скликання) «Про надання в постійне користування земель лісового фонду» від 27.03.2001 відповідно до Указу Президента України від 03.12.1999 № 1529/99, серед іншого, Дочірньому агролісогосподарському спеціалізованому підприємству «Семенівкарайагролісгосп» надані в постійне користування для ведення лісового господарства земельні ділянки лісового фонду, що були в користуванні колективних сільськогосподарських підприємств, які припинили своє існування в процесі реформування і належать до земель запасу на території Семенівського району, загальною площею 20 977,40 га.

Дане рішення прийняте Чернігівською обласною радою в межах своїх повноважень, наразі є чинним.

На замовлення Семенівського районного ДСАП «Семенівкарайагролісгосп» відділом землевпорядного проектування Інституту землеустрою Української академії аграрних наук, у 2002 році виготовлена технічна документація зі складання державних актів на право постійного користування землями лісового фонду ДП «Семенівкарайагролісгосп».

Семенівське районне дочірнє агролісогосподарське спеціалізоване підприємство «Семенівкарайагролісгосп» отримало державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-ЧН № 000415 від 11.10.2002 (виданий на підставі розпорядження Семенівської районної державної адміністрації від 12.03.2002 № 56), за яким ДП «Семенівкарайагролісгосп» отримало в постійне користування 941,5 га згідно з планом землекористування для ведення лісового господарства.

12.03.2022 розпорядженням Семенівської районної державної адміністрації № 56, затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення зовнішніх меж землекористувань ДАСП «Семенівське лісове господарство», якою передбачено надання в постійне користування земельних ділянок лісового фонду на території Семенівської міської ради, площею 1 739,4 га.

На замовлення ДП «Семенівкарайагролісгосп» землевпорядною організацією ТОВ «Геоінформпроект» у 2017 році виготовлена технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) загальною площею 1 737,3166 га, для ведення лісового господарства на території Семенівської міської ради Семенівського району Чернігівської області, до складу яких увійшла земельна ділянка за кадастровим номером 7424781000:05:001:0019, площею 476,0804 га.

Відповідно до плану лісонасаджень Семенівського районного дочірнього спеціалізованого агролісогосподарського підприємства «Семенівкарайагролісгосп» до складу земельної ділянки площею 476,0804 га з кадастровим номером 7424781000:05:001:0019 увійшли лісові насадження в кварталах 140, 142-149, розташовані на території колишньої Архипівської сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області.

В Державному земельному кадастрі зареєстрована земельна ділянка з кадастровим номером 7424781000:05:001:0019, площею 476,0804, з цільовим призначенням - для ведення лісового господарства і пов`язаних з ним послуг (за кодом 09.01.), категорія земель - землі лісогосподарського призначення; земельна ділянка розташована на території Семенівської міської ради, Архипівська сільська рада.

Рішенням Чернігівської обласної ради від 22.05.2020 № 87-23/VII «Про затвердження переліків об`єктів комунальної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області» затверджено перелік установ, закладів, підприємств спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, відповідно до якого Семенівське районне дочірнє агролісогосподарське спеціалізоване підприємство «Семенівкарайагролісгосп» належить до об`єктів комунальної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області.

Семенівською міською радою Чернігівської області (десята сесія восьмого скликання) 05.08.2021 прийняте рішення № 347 «Про прийняття земельних ділянок до комунальної власності Семенівської міської ради», яким у комунальну власність Ради з земель державної власності прийнято земельну ділянку за кадастровим номером 7424781000:05:001:0019, площею 476,0804 га, з цільовим призначенням: для введення лісового господарства та пов`язаних з ним послуг.

Рішення мотивоване положеннями Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування".

Відповідно до інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 11.07.2023, державним реєстратором Семенівської міської ради Швидкою Г.М. на підставі рішення Семенівської міської ради від 05.08.2021 № 347, Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» від 06.09.2012 № 5245-VI, за Семенівською міською радою зареєстроване право комунальної власності на земельну ділянку за кадастровим номером 7424781000:05:001:0019, площею 476,0804 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2764912974247.

Право постійного користування спірною земельною ділянкою зареєстроване в Державному реєстрі речових прав за ДП «Семенівкарайагролісгосп» 11.07.2023, номер запису про інше речове право 50987699.

Звертаючись до суду з цим позовом про витребування з незаконного володіння Семенівської міської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області на користь територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області в особі Чернігівської обласної ради (код ЄДРПОУ 25618741) земельної ділянки з кадастровим номером 742481000:05:001:0019, площею 476,0804 га, прокурор зазначає, що :

- земельна ділянка, яка перебуває у постійному користуванні Семенівського районного дочірнього спеціалізованого агролісогосподарського підприємства «Семенівкарайагролісгосп», належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, управління якою здійснює Чернігівська обласна рада, а розпорядження землями, що знаходяться у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області відноситься до повноважень обласної ради;

- за таких обставин набуття та реєстрація Семенівською міською радою за собою права власності на ділянку з кадастровим номером 7424781000:05:001:0019, площею 476,0804 га, є незаконною та такою, що здійснює перешкоди у володінні та розпорядженні нею;

- у разі, якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від цієї особи (стягнення з неї) нерухомого майна. Задоволення віндикаційного позову щодо такого майна, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого володіння, є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за кінцевим набувачем, який є відповідачем.

Правові позиції сторін детально викладені вище.

Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив, що колегія суддів вважає вірним, з огляду на таке.

Щодо наявності у .о. керівника Новгород-Сіверської окружної прокуратури законних повноважень звертатися з цим позовом до суду в інтересах держави та визначення позивачем Чернігівської обласної ради, колегія суддів зазначає про таке.

Згідно ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до приписів ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»:

- представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом (ч. 1);

- прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (ч. 3).

Згідно з ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Правовідносини, пов`язані з вибуттям із державної чи комунальної власності майна, становлять суспільний, публічний інтерес.

Відповідно до п. «а» статті 8 ЗК України до повноважень обласних рад у галузі земельних відносин належить розпорядження землями, що знаходяться в спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області.

У даній справі прокурор подав позов в особі Чернігівської обласної ради, яка неналежно виконує повноваження щодо захисту порушеного права власності територіальної громади сіл, селищ, міст Чернігівської області на спірну земельну ділянку, що належить до земель лісогосподарського призначення, та є об`єктом підвищеного захисту зі сторони держави, зі спеціальним режимом її використання.

Реєстрація Семенівською міською радою права власності на земельну ділянку лісогосподарського призначення, що перебуває в постійному користуванні спеціалізованого агролісогосподарського підприємства та відповідно в спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області з порушенням норм земельного законодавства за відсутності належних правових підстав створює передумови використання даної ділянки всупереч її цільового призначення та порушує інтереси держави в особі власника - Чернігівської обласної ради, якщо таке буде встановлено.

За таких обставин колегія суддів вважає, що прокурор правильно визначив позивача у цій справі.

Аналіз ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

Перший «виключний випадок» передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює захист неналежно.

«Нездійснення захисту» виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

«Здійснення захисту неналежним чином» виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

«Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.10.2018 у справі № 910/119/19.

Отже, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави у суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст.129 Конституції України).

За приписами ст. 53 ГПК України:

- у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами (ч. 3);

- прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу (ч. 4).

Таким чином, прокурор, звертаючись з позовом у справі, повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду, довести належними та допустимими доказами обставини здійснення ним повідомлення на адресу відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду від його імені, а також надати докази того, що суб`єкт владних повноважень не здійснює або здійснює неналежним чином захист інтересів держави.

За висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, прийнятої у зв`язку з необхідністю вирішення виключної правової проблеми, яка має значення для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики щодо підстав здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором:

- прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу;

- бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк;

- звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення;

- невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо;

- Верховний Суд України у постанові від 13 червня 2017 року у справі № п/800/490/15 (провадження № 21-1393а17) зазначив, що протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи;

- однак суд, вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною сьомою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Таким чином, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності;

- таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

З матеріалів справи слідує, що прокурором при поданні позовної заяви вказаного порядку було дотримано, оскільки:

- Чернігівська обласна рада була обізнана з фактом порушення речового права, про що свідчить лист Ради від 04.11.2024 № 01-05/947, на запит прокурора, проте належних заходів на усунення виявлених порушень самостійно не вчинила та повідомила, що не заперечує щодо представництва прокуратурою інтересів територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області в суді для витребування з комунальної власності Семенівської міської ради спірної ділянки її власнику - Чернігівській обласній раді;

- в порядку ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор, попередньо, до звернення до суду, повідомив позивача про намір подати позов в інтересах держави в особі Чернігівської обласної ради до Семенівської міської ради про витребування з незаконного володіння земельної ділянки (повідомлення а.с.120, т.1).

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про доведення прокурором факту бездіяльності Чернігівської обласної ради, як підстави для звернення органу прокуратури до суду за захистом інтересів держави

Щодо спору сторін по суті, колегія суддів зазначає про таке.

Статтями 14 Конституції України та 373 ЦК України встановлено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Статтею 1 Лісового кодексу України (далі - ЛК України) визначено, що ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Відповідно до статті 6 ЛК України (в редакції, чинній станом на 27.03.2001) всі ліси в Україні є власністю держави. Від імені держави лісами розпоряджається Верховна Рада України, яка делегує відповідним Радам народних депутатів свої повноваження щодо розпорядження лісами, визначеними цим Кодексом та іншими актами законодавства. Ради народних депутатів у межах своєї компетенції надають земельні ділянки лісового фонду в постійне користування або вилучають їх у порядку, визначеному Земельним та цим кодексами.

За частиною 1 статті 4 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) від 18.12.1990 № 561-XII (в редакції, чинній станом на 27.03.2001) у державній власності перебувають усі землі України, за винятком земель, переданих у колективну і приватну власність. Суб`єктами права державної власності на землю виступають, зокрема, обласні, районні, міські, селищні, сільські Ради народних депутатів - на землі в межах їх територій, за винятком земель, що перебувають у загальнодержавній власності.

Згідно з п. 1 частини 1 статті 12 та п. 1 частини 1 статті 13 ЛК України (в редакціях, чинних станом на 27.03.2001) до відання обласних Рад народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин на їх території належить, зокрема, надання земельних ділянок у користування в порядку, встановленому статтею 19 цього Кодексу, за частиною 4 якої обласні Ради народних депутатів повноважні надавати в користування земельні ділянки із земель усіх категорій за межами населених пунктів для будівництва шляхів, ліній електропередачі та зв`язку, трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів та інших лінійних споруд; та в усіх інших випадках, крім передбачених частинами 1 - 3 і 5 цієї статті.

До відання обласних Рад народних депутатів у галузі регулювання лісових відносин на їх території належить, зокрема, надання земельних ділянок лісового фонду за межами населених пунктів у постійне користування та припинення права користування ними.

Отже на момент прийняття рішення до повноважень Чернігівської обласної ради належали питання надання земельних ділянок із усіх категорій земель, у тому числі лісогосподарського призначення.

За статтею 5 ЛК України до земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства. До земель лісогосподарського призначення не належать землі, на яких розташовані полезахисні лісові смуги. Віднесення земельних ділянок до складу земель лісогосподарського призначення здійснюється відповідно до земельного законодавства.

Виходячи з приписів частин 1, 2 статті 9 ЛК України (в редакції чинній на момент прийняття Чернігівською обласною радою рішення від 27.03.2001) користування земельними ділянками лісового фонду може бути постійним або тимчасовим. У постійне користування земельні ділянки лісового фонду надаються спеціалізованим лісогосподарським підприємствам, іншим підприємствам, установам, організаціям, в яких створені спеціалізовані підрозділи (далі - постійні лісокористувачі), для ведення лісового господарства, а також для спеціального використання лісових ресурсів, потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей та проведення науково-дослідних робіт в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно з пунктом 21 частини 1 статті 43 Закону України «Про місцеве самоврядування» від 21.05.1997 № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Як встановлено вище, на підставі рішення Чернігівської обласної ради (15 сесія 23 скликання) від 27.03.2001, прийнятого в межах повноважень ради, дочірньому агролісогосподарському спеціалізованому підприємству «Семенівкарайагролісгосп» (далі - третя особа) надані в постійне користування для ведення лісового господарства земельні ділянки лісового фонду, що були в користуванні колективних сільськогосподарських підприємств, які припинили своє існування в процесі реформування і належать до земель запасу на території Семенівського району, загальною площею 20977,40 га, до складу яких увійшла спірна земельна ділянка (територія Архипівської сільської ради Новгород-Сіверського району, лісові квартали - 140, 142-149 площею 476,0804 га).

Згідно з п. 2 розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державний земельний кадастр» від 07.07.2011 № 3613-VI земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності).

Відповідно до п. 5 розділу VIII Прикінцевих положень ЛК України до здійснення державної реєстрації, але не пізніше 01.01.2027, державними та комунальними лісогосподарськими підприємствами, іншими державними і комунальними підприємствами та установами права постійного користування земельними ділянками лісогосподарського призначення, які надані їм у постійне користування до набрання чинності ЗК України, таке право підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування.

Отже, як вірно встановлено судом першої інстанції, при вирішенні питання щодо перебування земельної лісової ділянки в користуванні лісогосподарського підприємства необхідно враховувати положення п. 5 розділу VIII «Прикінцеві положення» Лісового кодексу України (що були чинні на момент виникнення спірних відносин), якими визначено, що до одержання в установленому порядку лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування (правові позиції Верховного Суду у постанові від 13.06.2018 № 278/1735/15-ц., постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 та від 23.10.2019 у справі № 488/402/16-ц).

На замовлення Семенівського районного ДСАП «Семенівкарайагролісгосп», відділом землевпорядного проектування Інституту землеустрою Української академії аграрних наук у 2002 році виготовлена технічна документація зі складання державних актів на право постійного користування землями лісового фонду ДП «Семенівкарайагролісгосп».

Семенівське районне дочірнє агролісогосподарське спеціалізоване підприємство «Семенівкарайагролісгосп» отримало державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-ЧН № 000415 від 11.10.2002 (виданий на підставі розпорядження Семенівської районної державної адміністрації від 12.03.2002 № 56), за яким ДП «Семенівкарайагролісгосп» отримало в постійне користування 941,5 га згідно з планом землекористування для ведення лісового господарства.

За правовим висновком Великої Палати Верховного Суду в постанові від 13.11.2019 у справі № 823/1984/16 право постійного користування землею, яке виникло до набрання чинності ЗК України від 25.10.2001 № 2768-ІІІ, продовжує зберігатись надалі, в той час як відсутність у підприємств актів про право постійного користування не є достатньою підставою для позбавлення права землекористування. Державний акт про право постійного користування земельною ділянкою є документом, який посвідчує наявність такого права. Існування права постійного користування земельною ділянкою у відповідного суб`єкта не залежить від наявності чи відсутності в нього такого державного акту.

Право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з чинними нормативно-правовими актами до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 01.07.2004 № 1952-IV визнаються державою.

Щодо спільної власності територіальних громад слід зазначає таке.

Відповідно до ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Територіальні громади сіл, селищ, міст, районів у містах безпосередньо або через органи місцевого самоврядування можуть об`єднувати на договірних засадах на праві спільної власності об`єкти права комунальної власності, а також кошти місцевих бюджетів для виконання спільних проектів або для спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, установ та організацій і створювати для цього відповідні органи і служби.

Районні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об`єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад.

Семенівське районне дочірнє агролісогосподарське спеціалізоване підприємство «Семенівкарайагролісгосп» створене на підставі наказу Обласного комунального спеціалізованого агролісогосподарського підприємства «Чернігівоблагроліс» від 27.12.2000 № 3 (зареєстрованого 12.01.2001 за розпорядженням Семенівської районної державної адміністрації № 12 на базі відокремленої частини майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, входить до сфери Управління комунального майна Чернігівської області (п. 1.1. Статуту ДП «Семенівкарайагролісгосп», затвердженого наказом КП «Чернігівоблагроліс» Чернігівської обласної ради від 30.08.2022 № 35)).

Семенівське районне дочірнє агролісогосподарське спеціалізоване підприємство «Семенівкарайагролісгосп» є лісокористувачем за рішенням Чернігівської обласної ради від 27.03.2001, основним видом діяльності якого є спеціалізоване ведення лісового господарства.

Засновником Підприємства є комунальне підприємство «Чернігівоблагроліс» Чернігівської обласної ради (пункти 1.2., 2.1., 3.8., 3.9. Статуту ДП «Семенівкарайагролісгосп»).

22.05.2020 Чернігівською обласною радою прийнято рішення № 87-23/VII «Про затвердження переліків об`єктів комунальної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області», відповідно до якого Семенівське районне дочірнє агролісогосподарське спеціалізоване підприємство «Семенівкарайагролісгосп» належить до об`єктів комунальної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області.

Відповідно до п. 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» від 06.09.2012 № 5245-VІ з дня набрання чинності цим Законом (з 01.01.2013) землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються земельні ділянки:

а) на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади;

які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій;

б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах "а" і "б" п. 4 цього розділу.

Пунктом 7 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 5245-VІ визначено, що з дня набрання чинності цим Законом (з 01.01.2013) землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими.

Отже, виходячи з положень Закону № 5245-VІ, починаючи з 01.01.2013, спірна земельна ділянка лісогосподарського призначення знаходилась у спільній власності територіальних громад сіл, селищ і міст Чернігівської області в особі Чернігівської обласної ради та перебувала в постійному користуванні Семенівського районного дочірнього агролісогосподарського підприємства «Семенівкарайагролісгосп».

Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключних повноважень обласних рад належить вирішення в установленому законом порядку питань щодо управління об`єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Частиною другою пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що майно, передане до комунальної власності областей і районів, а також набуте на інших законних підставах, є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст, управління яким відповідно до Конституції України здійснюють районні та обласні ради або уповноважені ними органи.

Таким чином, обласні ради здійснюють функції власника майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, у тому числі землею.

Отже, земельна ділянка, що перебуває у постійному користуванні Семенівського районного дочірнього агролісогосподарського підприємства «Семенівкарайагролісгосп» належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, управління якою здійснює Чернігівська обласна рада.

Розпорядження землями, що знаходяться у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області віднесено до повноважень обласної ради (п. «а» ст. 8 ЗК України).

Матеріали справи не містять доказів прийняття обласною радою рішень про передачу земель лісогосподарського призначення, переданих рішенням у постійне користування Семенівського районного дочірнього агролісогосподарського підприємства «Семенівкарайагролісгосп» іншим суб`єктам. Також відсутні докази прийняття рішень щодо припинення права постійного користування на земельні ділянки лісогосподарського призначення, які перебували у постійному користуванні Семенівського районного дочірнього агролісогосподарського підприємства «Семенівкарайагролісгосп» (добровільна відмова, вилучення тощо).

Розпорядження землями, що знаходяться у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області відноситься до повноважень обласної ради, що прямо передбачено п. «а» ст. 8 ЗК України.

Матеріалами справи підтверджено, що земельна ділянка з кадастровим номером 7424781000:05:001:0019 загальною площею 476,0804 повністю накладається на земельну ділянку в межах кварталів 140, 142-149 Семенівського районного дочірнього агролісогосподарського підприємства «Семенівкарайагролісгосп».

Отже, враховуючи, що спірна земельна ділянка відноситься до земель лісогосподарського призначення вона належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, управління якою здійснює Чернігівська обласна рада.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що спірна земельна ділянка протиправно вибула зі спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області в особі Чернігівської обласної ради, що свідчить про те, що державна реєстрація права власності Семенівської міської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області на вказану земельну ділянку проведена за відсутності на те правових підстав.

Контроль за використанням земельних ділянок лісогосподарського призначення згідно з їх цільовим призначенням є важливим, враховуючи, зокрема, обмеженість кількості земель цієї? категорії?, їхнє значення для держави, а також суспільну зацікавленість у попередженні незаконних рубок, пошкоджень, ослаблення, іншого шкідливого впливу на лісовий? фонд, у попередженні вичерпання, виснаження лісових ресурсів, у захисті від знищення їх тварин-ного і рослинного світу. Такий інтерес є як загальнодержавним, так і локальним інтересом членів відповідної територіальної? громади, що виражається у підвищеній? увазі до збереження безпечного довкілля, у непогіршенні екологічної? ситуації.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина 1 статті 15 ЦК України).

За змістом ст. 330 ЦК України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (ст. 387 ЦК України).

Згідно ст. 388 ЦК України власник має право витребувати належне йому майно і у добросовісного користувача.

Витребування власником свого майна з чужого незаконного володіння здійснюється шляхом подання до суду віндикаційного позову. Позивачем у віндикаційному позові може бути власник майна, відповідачем - особа, яка незаконно володіє майном, тобто заволоділа ним без достатньої правової підстави.

Предметом віндикаційного позову є вимога неволодіючого майном власника до незаконно володіючого цим майном не власника про повернення індивідуально-визначеного майна з чужого незаконного володіння. Предметом доказування у справах за такими позовами є обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння, як-то обставини, що підтверджують право власності на витребуване майно, вибуття його з володіння позивача, у тому числі не з його волі, перебування його в натурі у відповідача тощо. Власник вправі витребувати своє майно від особи, у якої воно фактично знаходиться у незаконному володінні.

Вказаний спосіб захисту орієнтований на захист безпосередньо права власності і не пов`язаний з будь-якими конкретними зобов`язаннями між власником і порушником.

У п. 54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц) сформульовані такі висновки: «…Велика Палата Верховного Суду підтверджує свій висновок про те, що вимога про витребування земельної ділянки лісогосподарського призначення з незаконного володіння (віндикаційний позов) в порядку статті 387 Цивільного кодексу України є ефективним способом захисту права власності».

Вказану правову позицію підтверджено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.01.2023 року у справі № 488/2807/17.

Отже, належним та ефективним способом захисту у зв`язку з протиправним вибуттям земельної ділянки лісового фонду з володіння держави є віндикаційний позов про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння.

З огляду на вказані обставини суд першої інстанції цілком вірно виснував, що вимоги прокурора про витребування земельної ділянки площею 476,0804 га з кадастровим номером 7424781000:05:001:0019 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також судом першої інстанції вірно зауважено і про те, що рішення суду про витребування з незаконного володіння відповідача нерухомого майна саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем. Для внесення такого запису на підставі зазначеного рішення суду окремо скасовувати запис про державну реєстрацію права власності за відповідачем не потрібно. Подібні висновки викладені також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц, від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16.

Рішення суду першої інстанції залишається без змін.

Щодо інших аргументів сторін колегія суддів зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням Господарського суду Чернігівської області від 18.06.2025 у справі № 927/147/25, отже підстав для його скасування або зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.

Враховуючи вищевикладене та вимоги апеляційної скарги, апеляційна скарга Семенівської міської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області задоволенню не підлягає.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за звернення з цією апеляційною скаргою покладаються на апелянта.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 267-271, 273, 275, 276, 281-285, 287 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Семенівської міської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області на рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.06.2025 у справі № 927/147/25 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.06.2025 у справі № 927/147/25 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено 07.10.2025.

Головуючий суддя О.В. Яценко

Судді О.О. Хрипун

О.В. Тищенко