Рішення

від 10.12.2010 по справі 17/212-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/212-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                              тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2010 р.                                                                          Справа № 17/212-10

За позовом Приватного підприємства „Олімп Поділля”

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Ольвита”

про стягнення 86 546,07грн.

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Ольвита”

до Приватного підприємства „Олімп Поділля”

про стягнення 12 316,16грн. та зобов'язання доукомплектувати товар

                                                                                              Суддя Горбасенко П.В.

За участю представників:

від позивача      Мацедонська Т.О. (довіреність № 57 від 24.11.2010р.);

                          Постоєнко Л.В. (довіреність № 56 від 24.11.2010р.);

від відповідача Ліщина І.О. (довіреність від 18.10.2010р.);

                            Богданович М.Ю. (довіреність від 17.11.2010р.);

                            Пасічник Ю.О. (довіреність від 08.12.2010р.).

    Обставини справи:

Приватне підприємство „Олімп Поділля” (далі –позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Ольвита” (далі –відповідач) про стягнення 86 546,07грн. заборгованості, з яких: 68 800грн. основного боргу, 5 930,94грн. пені, 8 999,04грн. інфляційних втрат та 2 816,09грн. 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором постачання № 8 від 27.08.2008р. в частині здійснення обов'язку з оплати в повному обсязі за отриманий товар.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.11.2010р. порушено провадження у справі № 17/212-10, розгляд справи призначено на 26.11.2010р.

В судовому засіданні 26.11.2010р. представником відповідача подано зустрічну позовну заяву (а.с. 1-5, т. 2) про стягнення 12 316,16грн. в якості 20 % відсотків за користування чужими грошовими коштами  в період прострочення поставки товару та зобов'язання доукомплектувати товар відповідно до договору постачання № 8 від 27.08.2008р. протоколом високовольтних випробувань ТМ –160/35/0,4, протоколом аналізу масла, технічним паспортом на трансформатор ТМ –1600/35/04, яка прийнята судом для спільного розгляду з первісним позовом.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані неналежним невиконанням відповідачем за зустрічним позовом зобов'язань за договором постачання № 8 від 27.08.2008р. в частині своєчасної поставки товару та надання позивачу за зустрічним позовом повного комплекту документів до поставленого товару, зокрема: протоколу високовольтних випробувань ТМ – 160/35/0,4, протоколу аналізу масла, технічного паспорту на трансформатор ТМ –1600/35/04 в якості супровідних документів, як доказів комплектності переданого товару.

Крім того, представником відповідача (позивача за зустрічним позовом) в судовому засіданні 26.11.2010р. подано відзив на позовну заяву (а.с. 28-30, т. 2), згідно якого первісні позовні вимоги визнані безпідставними та необґрунтованими, який прийнято судом.

26.11.2010р. представником відповідача (позивача за зустрічним позовом) подано клопотання про фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (а.с. 31), яке задоволено судом.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.11.2010р. розгляд справи відкладено на 10.12.2010р., прийнято до провадження зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Ольвита” до Приватного підприємства „Олімп Поділля” про стягнення 12 316,16грн. в якості 20 % відсотків за користування чужими грошовими коштами в період прострочення поставки товару та зобов'язання доукомплектувати товар відповідно до договору постачання № 8 від 27.08.2008р. протоколом високовольтних випробувань ТМ –160/35/0,4, протоколом аналізу масла, технічним паспортом на трансформатор ТМ –1600/35/0.

У судовому засіданні 10.12.2010р. представником позивача (відповідача за зустрічним позовом) в порядку ст. 22 ГПК України подано заяву про уточнення позовних вимог (а.с. 48, т. 2), згідно якої позивач просив суд стягнути з відповідача 88 003,13грн. заборгованості, з яких: 68 800грн. основного боргу, 7 388грн. пені, 8 999,04грн. інфляційних втрат та 2 816,09грн. 3 % річних, яка прийнята судом.

В судовому засіданні 10.12.2010р. оголошено перерву до 10.12.2010р. на 12-00.

10.12.2010р. до загального відділу господарського суду Київської області від представника відповідача (позивача за зустрічним позовом) надійшло клопотання про призначення експертизи (а.с. 77, т. 2) з винесенням на її розгляд наступних питань: 1. Чи відповідає фактично переданий товар, товару модель і марка якого вказані в Договорі № 8?; 2. Чи відповідає переданий технічний паспорт фактично поставленому трансформатору ТРМ-1600/35/04?; 3. Чи відповідає переданий технічний паспорт товару модель якого вказана в Договорі ТМ-1600/35/0,4?; 4. Які документи (протокол аналізу масла, технічний паспорт, протокол високовольтних випробувань) повинні супроводжувати фактично поставлений трансформатор ТМ -1600/35/0,4?; 5. Чи є технічно справним фактично поставлений трансформатор ТРМ-1600/35/0,4?, яке прийнято судом.

          Відповідно до ст. 41 ГПК України з метою роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Проведення судової експертизи доручається компетентним організаціям чи безпосередньо спеціалістам, які володіють необхідними для цього знаннями.

В судовому засіданні 10.12.2010р. суд, розглянувши клопотання відповідача (позивача за зустрічним позовом) про призначення експертизи, відмовив у його задоволенні, оскільки, по-перше, для роз'яснення питань, які, на думку відповідача (позивача за зустрічним позовом), підлягають винесенню на експертизу не потрібні спеціальні знання експерта, а можуть бути вирішені в судовому засіданні, виходячи із матеріалів наявних у справі, а по-друге, вказані питання лежать поза межами предмету доказування у даній справі.

Аналогічна позиція міститься  в листі Вищого господарського суду України       № 01-8/2651 від 27.11.2006р., в якому зазначено, що судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Крім того, в судовому засіданні 10.12.2010р. представники позивача підтримали первісний позов в повному обсязі з урахування заяви про уточнення позовних вимог (а.с. 48, т. 2), а у задоволенні зустрічного позову просили суд відмовити. Представники відповідача підтримали зустрічний позов в повному обсязі, а первісний не визнали повністю.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності  та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

27.08.2008р. між Приватним підприємством „Олімп Поділля”  (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Ольвіта” (Покупець) укладено договір поставки № 8, згідно якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця високовольтне обладнання (трансформатор ТМ-1600/35/0,4 в кількості 1 шт.), а покупець –прийняти та оплатити товар.

Сума договору складає 159 800грн. Після перерахування грошових коштів за партію товару на розрахунковий рахунок постачальника , ціни перегляду не підлягають. Можливі зміни цін на товар повинні бути проведені шляхом письмової згоди двох сторін. Розрахунки по договору здійснюються шляхом перерахунку грошових коштів „Покупця” на розрахунковий рахунок постачальника в наступному порядку: Покупець перераховує на розрахунковий рахунок постачальника суму авансового платежу на основі виставленого постачальником рахунку. Товар покупець одержує після здійснення другого платежу на протязі 3-х банківських днів з моменту оприбуткування коштів на рахунок постачальника. Оплата проводиться в гривнях. Форма оплати –безготівковий розрахунок (п.п.  2.1., 2.2., 2.2.1, 2.2.2., 2.3. договору).

Згідно п.п. 4.1., 4.2., 4.4., 4.5. договору постачання товару по договору здійснюється автотранспортом і за рахунок покупця. Постачальник зобов'язується провести постачання товару, в об'ємах, що вказані в специфікації, яка являється невід'ємною частиною договору, на протязі 35 робочих днів з моменту здійснення покупцем авансового платежу згідно п. 2.2.1. договору. Датою постачання вважається дата отримання товару, яка вказана в товаросупроводжуючій накладній. Датою оплати товару вважається дата надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Відповідно до п. 4.6. договору постачальник одночасно з відвантаженням товару передає покупцю оригінали слідуючи документів: - рахунок-фактура; накладна; податкова накладна; протокол високовольтних випробувань ТМ 1600/35/0,4, протокол аналізу масла, технічний паспорт на підстанцію ТМ-1600/35/0,4.

Пунктом 9.1. договору передбачено, що договір вступає в силу з моменту підписання його обома сторонами і діє до 31.12.2008р. з правом пролонгації до 3-х років.

27.08.2008р. між Приватним підприємством „Олімп Поділля”  (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Ольвіта” (Покупець) укладено додаток № 1 до договору постачання № 8 від 27.08.2008р. (Специфікація № 1), згідно якого сторони погодили товар, який позивач зобов'язався поставити відповідачу, а саме: трансформатор ТМ 1600/35/04 (матеріали виготовлення ВН –алюміній, НН –мідь) в 1 екземплярі вартістю 159 800грн., включаючи ПДВ.

На виконання договору позивач поставив відповідачу трансформатор ТМ 1600/35/0,4 на суму 159 800грн. згідно видаткової накладної № 25 від 09.06.2009р., підписаної та скріпленої печатками обох сторін (а.с. 16, т. 1), який отриманий представником відповідача –Патрушевим Миколою Іллічем на підставі довіреності № ЯПТ 087449 від 10.06.2009р. (а.с. 18, т. 1). Крім того, як вбачається з акту приймання-передачі робіт (надання послуг) № 2 від 09.06.2009р. (а.с. 17, т. 1), підписаного та скріпленого печатками обох сторін, позивачем відповідачу надані транспортні послуги та послуги демонтажу, монтажу спірного трансформатора на суму 4 300грн., які згодом були оплачені відповідачем, що підтверджується платіжним дорученням № 270 від 27.05.2009р. (а.с. 14, т. 2).

Відповідач свої зобов'язання з оплати отриманого згідно договору постачання № 8 від 27.08.2008р. товару виконав частково, сплативши 25.09.2008р. та 01.10.2008р. 70 000грн. та 21 000грн. відповідно (всього 91 000грн.), що підтверджується платіжними дорученнями № 119 від 25.09.2008р. та № 1114 від 01.10.2008р. (а.с.19-20, т. 1), внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем за договором на момент судового розгляду справи склала 68 800грн. (159 800грн. –91 000грн.). Крім того, наявність заборгованості відповідача перед позивачем за договором також підтверджується банківськими виписками (а.с. 21-22, 38-198 т. 1) та підписаним та скріпленим печатками обох сторін договору актом звірки взаємних розрахунків станом на 24.11.2010р. (а.с. 50, т. 2).

25.06.2009р. позивачем направлено на адресу відповідача претензію про сплату в добровільному порядку заборгованості за договором у сумі 68 800грн. (а.с. 23, т. 1), що підтверджується фіскальним чеком № 4886 від 25.09.2009р. (а.с. 24, т. 1).

Відповідач, розглянувши зазначену претензію позивача, направив на адресу останнього відповідь № 85 від 18.08.2009р. (а.с. 25, т. 1), в якій зазначив, що заборгованість по оплаті за поставлений трансформатор, який був поставлений згідно договору постачання № 8 від 27.08.2008р. буде сплачена тоді, коли позивач оформить та передасть відповідачу документи на поставлений трансформатор належним чином.

На момент судового розгляду справи відповідач свої договірні зобов'язання належним чином не виконав, заборгованість за поставлений товар у сумі 68 800грн. не погасив.

Предметом первісного позову з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (а.с. 48, т. 2) є вимога про стягнення 88 003,13грн. заборгованості, з яких: 68 800грн. основного боргу, 7 388грн. пені, 8 999,04грн. інфляційних втрат та 2 816,09грн. 3 % річних.

Частиною першою ст. 173 ГК України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (п. 1 ч. 2 ст. 175 ГК України).

Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України за  договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Суд встановив, що позивач на виконання умов договору поставив відповідачу трансформатор ТМ 1600/35/0,4 на суму 159 800грн. згідно видаткової накладної № 25 від 09.06.2009р., підписаної та скріпленої печатками обох сторін (а.с. 16, т. 1), який отриманий представником відповідача –Патрушевим Миколою Іллічем на підставі довіреності № ЯПТ 087449 від 10.06.2009р. (а.с. 18, т. 1), відповідач свої зобов'язання з оплати отриманого товару виконав частково, внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем на момент судового розгляду справи склала 68 800грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с. 21-22, 38-198 т. 1) та підписаним та скріпленим печатками обох сторін договору актом звірки взаємних розрахунків станом на 24.11.2010р. (а.с. 50, т. 2); cторонами в договорі постачання № 8 від 27.08.2008р. чітко не встановлено строк виконання боржником обов'язку з оплати отриманого товару, оскільки згідно п.п. 2.2., 2.2.1., 2.2.2. договору розрахунки по договору здійснюються шляхом перерахунку грошових коштів покупця на розрахунковий рахунок постачальника в наступному порядку: покупець перераховує на розрахунковий рахунок постачальника суму авансового платежу на основі виставленого постачальником рахунку, товар покупець одержує після здійснення другого платежу на протязі 3-х банківських днів з моменту оприбуткування коштів на рахунок постачальника; 25.06.2010р. позивач, в порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України, пред'явив відповідачу претензію (а.с. 23, т. 1) про сплату боргу в розмірі 68 800грн. у семиденний строк від дня пред'явлення цієї вимоги, що підтверджується фіскальним чеком № 4886 від 25.06.2009р. (а.с. 24, т. 1).

Згідно ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем, належними та допустимими доказами у розумінні ст. 34 ГПК України, суду не доведено факту неналежного виконання позивачем зобов'язань щодо поставки трансформатора ТМ 1600/35/0,4 згідно договору постачання № 8 від 27.08.2008р.

Посилання відповідача на той факт, що позивачем не виконано обов'язку щодо передачі позивачем відповідачу документів до трансформатору: протоколу високовольтних випробувань ТМ –160/35/0,4, протоколу аналізу масла, технічного паспорту на трансформатор ТМ –1600/35/04 спростовується вищевикладеним та тим, що відповідачем при прийнятті трансформатору ТРМ-1600/35/04 згідно договору поставки № 8 від 27.08.2008р. не було заявлено жодних претензій щодо наявності вказаних супровідних документів до спірного трансформатора.

Крім того, відповідно до п. 14 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженої Постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР № П-7 від 25.04.1966р. приймання продукції по кількості і комплектності проводиться в точній відповідності з стандартами, технічними умовами, Основними та особливими умовами поставки, інші обов'язковими для сторін правилами, а також за супровідними документами, які підтверджують якість і комплектність продукції, яка поставляється (технічний паспорт, сертифікат, документ про якість, рахунок-фактура, специфікація тощо). Відсутність вказаних супровідних документів або деяких не зупиняє приймання продукції. В цьому випадку складається акт про фактичну якість і комплектність продукції, яка надійшла та в акті вказується, які документи відсутні.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами при прийнятті 09.06.2009р. трансформатору ТРМ-1600/35/04 жодного акту про відсутність протоколу високовольтних випробувань ТМ –160/35/0,4, протоколу аналізу масла, технічного паспорту на трансформатор ТМ –1600/35/04 не було складено, що свідчить про прийняття товару відповідачем та відсутність претензій відповідача щодо комплектності товару.

Враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення не погашено, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 68 800грн. основного боргу підлягає задоволенню.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором, позивачем, за період з 06.07.2009р. по 11.02.2010р. нарахована пеня в сумі 7 388грн.

Частинами першою і третьою ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 7.3. договору сторін погоджено, що у випадку порушення строків оплати, покупець відшкодовує постачальнику пеню в розмірі 0,4 % від суми заборгованості, але не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки.

Суд встановив, що позивачем 25.06.2009р. пред'явлено вимогу про сплату боргу, що підтверджується фіскальним чеком № 4886 від 25.06.2009р. (а.с. 24, т. 1), повідомлення про вручення вказаного поштового відправлення в матеріалах справи відсутнє; право позивача на нарахування пені, інфляційних втрат та 3 % річних виникло у позивача з 06.07.2009р. (3 дні на доставку поштового відправлення, передбачені п. 4 Наказу Міністерства транспорту та зв'язку України „Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів” № 1149 від 12.12.2007р. + 7 днів, передбачених ч. 2 ст. 530 ЦК України).

Враховуючи положення вищезазначених норм, а також період нарахування пені, що вказаний позивачем в поданому ним розрахунку пені (а.с. 49, т. 2), суд обмежив розмір пені подвійною обліковою ставкою НБУ, а період її нарахування шістьмома місяцями від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Відтак, арифметично вірний розмір пені, нарахованої за період з 06.07.2009р. по 06.01.2010р. становить 7 253,22грн. пені. Отже, вимога про стягнення 7 388грн. пені підлягає частковому задоволенню в розмірі 7 253,22грн.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором, позивачем за період з 01.07.2009р. по 30.09.2010р. також нараховано 8 999,04грн. інфляційних втрат та 2 816,09грн. 3 % річних за період з 01.07.2009р. по 10.11.2010р.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, а також приймаючи до уваги, що суд обмежив період нарахування інфляційних витрат та 3 % річних, визначивши його з 06.07.2009р. по 30.09.2010р. для розрахунку інфляційних втрат (кінцеву дату, вказану позивачем в поданому розрахунку інфляційних втрат) та по 10.11.2010р. для розрахунку 3 % річних (кінцеву дату, вказану позивачем в поданому розрахунку 3 % річних). Відтак, арифметично вірний розрахунок інфляційних втрат, нарахованих за період з 06.07.2009р. по 30.09.2010р. та  3 % річних, нарахованих за період з 06.07.2009р. по 10.11.2010р. з урахуванням суми заборгованості складає 7 636,80грн. інфляційних втрат та 2 787,81грн. 3 % річних відповідно. У зв'язку з цим вимога про стягнення 8 999,04грн. інфляційних втрат та 2 816,09грн. 3 % річних підлягає частковому задоволенню в розмірі 7 636,80грн. інфляційних втрат та 2 787,81грн. 3 % річних відповідно.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 68 800грн. основного боргу, 7 253,22грн. пені, 7 636,80грн. інфляційних втрат та 2 787,81грн. 3 % річних є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

Предметом зустрічного позову є вимога Товариства з обмеженою відповідальністю „Ольвита” (позивача за зустрічним позовом) до Приватного підприємства „Олімп Поділля” (відповідача за зустрічним позовом) про стягнення 12 316,16грн. в якості 20 % відсотків за користування чужими грошовими коштами  в період прострочення поставки товару та зобов'язання доукомплектувати товар відповідно до договору постачання № 8 від 27.08.2008р. протоколом високовольтних випробувань ТМ –160/35/0,4, протоколом аналізу масла, технічним паспортом на трансформатор ТМ –1600/35/0.

Враховуючи взаємопов'язаність первісного і зустрічного позовів та те, що задоволення первісного позову виключає задоволення зустрічного позову у даній справі, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні зустрічного позову в повному обсязі.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача (позивача за зустрічним позовом) пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

          Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

 1.  Первісний позов задовольнити частково.

 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Ольвита” (08325, Київська область, Бориспільський район, с. Щасливе, вул. Леніна, буд. 20 Г; код ЄДРПОУ 32709379) на користь Приватного підприємства „Олімп Поділля” (22400, Вінницька область, Калинівський район, м. Калинівка, вул. Машинобудівників, буд. 6, кв. 10; код ЄДРПОУ 35746455) 68 800 (шістдесят вісім тисяч вісімсот гривень) 00 коп. основного боргу, 7 253 (сім тисяч двісті п'ятдесят три гривні) 22 коп. пені, 7 636 (сім тисяч шістсот тридцять шість гривень) 80 коп. інфляційних втрат, 2 787 (дві тисячі сімсот вісімдесят сім гривень) 81 коп. 3 % річних, 864 (вісімсот шістдесят чотири гривні) 78 коп. державного мита та 235 (двісті тридцять п'ять гривень) 81 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.  У задоволенні решти первісного позову - відмовити.

4.  У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

5.  Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

        Суддя                                                                                               Горбасенко П.В.

         Повне рішення складено: 14.12.2010р.

Суддя