Рішення
від 20.12.2010 по справі 21/237-10
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

21/237-10

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                      тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"20" грудня 2010 р.                                                                          Справа № 21/237-10          

                                                                                                  

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного науково-виробничого підприємства «Полімер-акація», Дніпропетровська обл., м. Новомосковськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Домовий і компанія», Київська обл.,                   м. Обухів

про стягнення 5 502,24 гривень

за участю представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне науково-виробниче підприємство «Полімер-акація»(далі-ПНВП «Полімер-акація»/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Домовий і компанія»(далі-ТОВ «Домовий і компанія»/відповідач) про стягнення 4 054,41 грн., з яких: 2 800,00 грн. заборгованості за договором №42 від 03.08.2008р. та 1 254,41 грн. пені.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.11.2010р. порушено провадження у справі №21/237-10 та призначено її до розгляду на 22.11.2010р.

Ухвалами господарського суду Київської області від 22.11.2010р. та 06.12.2010р. розгляд даної справи відкладався на 06.12.2010р. та 20.12.2010р. відповідно.

25.11.2010р. через загальний відділ господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про здійснення розгляду даної справи без участі представника останнього.

13.12.2010р. через загальний відділ господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач у зв'язку з частковою сплатою відповідачем заборгованості, просить суд стягнути з відповідача 5 505,24 грн., з яких: 1 900,00 грн. заборгованості за договором №42 від 03.08.2008р. та 3 605,24 грн. пені. Зазначені уточнення судом прийняті.

В судові засідання 22.11.2010р., 06.12.2010р. та 20.12.2010р. представник відповідача не з'явився, витребувані судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

03.08.2008р. між ПНВП «Полімер-акація»(далі-продавець) та ТОВ «Домовий і компанія» (далі-покупець) укладено договір №42 (далі-Договір).

Пунктами 1.1, 4.2 та 7.1 Договору передбачено, що продавець зобов'язується за заявкою покупця продати, а покупець прийняти та оплатити плити пінополістирольні, пінопласт та іншу продукцію у асортименті та на умовах даного договору, у відповідності до накладної та рахунку, виставлених на підставі заявки покупця на кожну партію товару.

Покупець здійснює 100% оплату на розрахунковий рахунок продавця відповідно до виставленого рахунку.

Договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими на це особами та дійсний до повного виконання договору сторонами.

Судом встановлено, що позивач свої обов'язки за Договором в частині передачі товару виконав належним чином.

Так, на виконання умов Договору позивач передав, а відповідач прийняв товар вартістю 4 455,34 грн., що підтверджується підписами сторін та відбитком печатки продавця на товарно-транспортній накладній №527 від 07.08.2008р.

Отримання покупцем товару згідно Договору підтверджується також і довіреністю відповідача на отримання цінностей ЯОН №742466 від 07.08.2008р.

З метою здійснення оплати вартості переданого товару, позивачем виставлено відповідачу рахунок №2119 від 06.08.2008р. на суму 4 455,34 грн. Копії зазначених документів містяться в матеріалах справи.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення продавцем умов Договору.

Втім, відповідач свої обов'язки за Договором в частині своєчасної сплати вартості переданого товару належним чином не виконав сплативши 2 555,34 грн. внаслідок чого за ним утворилось 1 900,00 грн. заборгованості.

Факт часткової сплати відповідачем вартості поставленого за спірною накладною товару підтверджується наявними в матеріалах справи копіями реєстрів кредитових платежів від 28.12.2009р., 25.12.2009р., 07.12.2009р. та банківських виписок з поточного рахунку позивача від 30.06.2009р., 15.06.2009р., 12.02.2009р., 23.01.2009р., 06.11.2008р., 27.10.2010р., 17.11.2010р.

З метою досудового врегулювання даного спору, 25.09.2008р. та 11.02.2008р. позивачем направлено відповідачу претензії №1 та 2, відповідно до яких позивач інформував останнього про наявність заборгованості за Договором та вимагав її погашення.

На претензії відповідач не відповів, суму заборгованості за Договором не погасив.

Наявність заборгованості відповідача за Договором підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою, яка підписана генеральним директором ПНВП «Полімер-акація»і скріплена відбитком печатки Підприємства.

Предметом позову є, зокрема, вимога позивача про стягнення з відповідача 1 900,00 грн. заборгованості по сплаті вартості переданого товару за накладною №527 від 07.08.2008р. згідно Договору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 75 ГПК України,  здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Приписами ч. 2 п. 1 ст. 193 ГК України визначено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктами 1.1, 4.2 Договору передбачено, що продавець зобов'язується за заявкою покупця продати, а покупець прийняти та оплатити плити пінополістирольні, пінопласт та іншу продукцію у асортименті та на умовах даного договору, у відповідності до накладної та рахунку, виставлених на підставі заявки покупця на кожну партію товару.

Покупець здійснює 100% оплату на розрахунковий рахунок продавця відповідно до виставленого рахунку.

Згідно з ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За таких обставин, підписання відповідачем товарно-транспортної накладної №527 від 07.08.2008р. без будь-яких заперечень щодо обсягу чи якості поставленого товару свідчить про прийняття відповідачем цього товару, а направлення 25.09.2008р. та 11.02.2008р. позивачем відповідачу претензій у відповідності до ст. 530 ЦК України породжує в останнього обов'язок щодо оплати товару у повному обсязі.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки станом на день прийняття рішення відповідач частково оплатив вартість поставленого товару, зазначений факт відповідачем не спростований, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 1 900,00 грн. заборгованості по сплаті вартості переданого товару за накладною №527 від 07.08.2008р. згідно Договору підлягає задоволенню.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем свого обов'язку за Договором в частині своєчасної оплати вартості поставленого товару, на підставі п. 5.2 Договору, позивач просить суд стягнути з відповідача 3 605,24 пені, нарахованої з урахуванням часткових оплат, за періоди: з 07.08.2008р. по 07.11.2008р. на 4 455,34 грн. заборгованості, з 07.11.2008р. по 27.01.2009р. на 3 400,00 грн. заборгованості, з 27.01.2009р. по 07.02.2009р. на 3 250,00 грн. заборгованості.

Згідно ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону).

Розмір пені, передбачений ст. 1 вищезазначеного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, в силу наведених положень законодавства, пеня може бути стягнена саме в разі, якщо таке передбачено договором (встановлено за згодою сторін) (роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 29.04.1994р. №02-5/293 "Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань" (з подальшими змінами і доповненнями)).

Приписами ст. 230 ГК України встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Віповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Водночас, п. 5.2 Договору передбачено, що за несвоєчасну оплату транспортних послуг покупець сплачує покупцю пеню в розмірі 0,5% від суми боргу за кожен день прострочки.

Зі змісту наведеного положення Договору слідує, що пеня, як міра цивільно-правової відповідальності, сторонами передбачена лише за несвоєчасну оплату транспортних послуг, надання яких додатково передбачено пунктами 2.1, 2.2 Договору, у той час, як ані зазначеним пунктом Договору ані іншими його положеннями відповідальність саме за порушення строків оплати вартості поставленої продукції у вигляді пені та її розміри, не передбачені.

За таких обставин, оскільки, факту погодження сторонами нарахування пені за порушення строків оплати вартості поставленого товару за Договором позивачем не доведено, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 3 605,24 грн. пені, нарахованої у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем свого обов'язку за Договором в частині своєчасної оплати вартості поставленого товару за спірною накладною є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 25.03.2010р. у справі №32/304.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру заборгованості, яка існувала на момент порушення провадження у даній справі та пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 549, 551, 692 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 175, 193, 230, 231 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Домовий і компанія»(08700, Київська обл., м. Обухів, вул. Миру, 5А, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 35752762) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Домовий і компанія»(08700, Київська обл., м. Обухів, вул. Миру, 5А, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 35752762) 1 900 (одну тисячу дев'ятсот) грн. 00 коп. заборгованості, 50 (п'ятдесят) грн. 32 коп. державного мита та 116 (сто шістнадцять) грн. 42 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                                              В.А. Ярема

Повне рішення складено 24.12.2010р.

СудГосподарський суд Київської області
Дата ухвалення рішення20.12.2010
Оприлюднено29.12.2010
Номер документу13085611
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —21/237-10

Постанова від 17.01.2011

Господарське

Дніпропетровський апеляційний господарський суд

Науменко Іван Мефодійович

Судовий наказ від 31.01.2011

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Назаренко Наталія Григорівна

Рішення від 20.12.2010

Господарське

Господарський суд Київської області

Ярема В.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні