Рішення

від 20.12.2010 по справі 17/210-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/210-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                              тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2010 р.                                                                          Справа № 17/210-10

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „МДН-БУД”

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Комплекс Агромарс”

про стягнення 3 783,72грн.          

    Суддя Горбасенко П.В.

За участю представників:

від позивача     Продан А.В. (дов. від 04.01.2010р.);

від відповідача Проценко М.П. (дов. № КАМ-2010/11/17 від 17.11.2010р.).                   

                                            Обставини справи:

          Товариство з обмеженою відповідальністю „МДН-БУД” (далі - позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Комплекс Агромарс” (далі - відповідач) про стягнення 3 783,72грн. заборгованості, з яких: 1 261,63грн. основного боргу, 392,17грн. пені, 1 892,45грн. штрафу, 175,67грн. інфляційних втрат та 61,80грн. 3 % річних. Також позивачем в порядку ст.ст. 66, 67 ГПК України заявлено клопотання про накладення арешту на майно та відкриті поточні рахунки відповідача на суму 4 121,72грн.

          Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором підряду № 12-02-04/КАМ від 12.04.2007р. та додатковою угодою № 6 від 23.08.2007р. до договору № 12-02-04/КАМ від 12.04.2007р.

          Ухвалою господарського суду Київської області від 11.11.2010р. порушено провадження у справі № 17/210-10, розгляд справи призначено на 22.11.2010р.

          Ухвалами господарського суду Київської області від 22.11.2010р., 06.12.2010р. та 13.12.2010р. розгляд справи відкладено на 06.12.2010р., 13.12.2010р. та 20.12.2010р. відповідно.

          Згідно ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

          Відповідно до ч. 1 ст. 67 ГПК України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про звільнення цього майна з-під арешту.

          Згідно п. 3 роз'яснень Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” № 02-5/611 від 23.08.1994р. умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обгрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

          В судовому засіданні 20.12.2010р. суд, розглянувши клопотання позивача про  накладення арешту на майно та відкриті поточні рахунки відповідача на суму 4 121,72грн., вирішив відмовити у його задоволенні, оскільки заявником не доведено суду наявності  підстав для застосування таких заходів.

          Представником відповідача в судовому засіданні 20.12.2010р. заявлені клопотання про витребування доказів (а.с. 72-73), згідно яких останній просив суд витребувати у позивача оригінали додаткової угоди № 6 до договору № 12-02-04/КАМ та договору № 12-02-04/КАМ та акти виконаних робіт по додатковій угоді № 6 до договору № 12-02-04/КАМ для огляду і дослідження в судовому засіданні, які відхилені судом у зв'язку з тим, що витребувані представником відповідача документи були досліджені судом в судовому засіданні 22.11.2010р., де було встановлено відповідність доданих позивачем до позовної заяви додаткової угоди № 6 до договору № 12-02-04/КАМ, договору № 12-02-04/КАМ та акту виконаних робіт по додатковій угоді № 6 оригіналам.

          Крім того, представником відповідача заявлено клопотання про відкладення розгляду справи, яке відхилено судом, у зв'язку з безпідставністю та необґрунтованістю останнього.

          В судовому засіданні 20.12.2010р. представником відповідача подано заяву про застосування строків позовної давності до сум пені та штрафу (а.с. 74), яка прийнята судом.

          У судовому засіданні 20.12.2010р. представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

          Представник відповідача в судовому засіданні 20.12.2010р. заперечив проти позову повністю.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності  та заслухавши пояснення представників сторін, суд

                                                       ВСТАНОВИВ:

12.04.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „МДН-БУД” (Підрядник) та Закритим акціонерним товариства „Комплекс Агромарс”, яке згідно статуту Товариства з обмеженою відповідальністю „Комплекс Агромарс”  перетворено у Товариство з обмеженою відповідальністю „Комплекс Агромарс” (Замовник) укладено договір підряду №  12-02-04/КАМ, згідно якого підрядник зобов'язався своїми силами і засобами на свій ризик виконати на замовлення замовника, у відповідності до вимог ДНіП, ДБН, ТУ діючих на території України та погодженої сторонами кошторисної документації будівельні, монтажні та демонтажні роботи на об'єкта замовника, а замовник –надати підряднику будівельний майданчик, прийняти закінчені роботи і оплатити їх.

Розрахунок замовник проводить з підрядником на підставі актів виконаних робіт, у відповідності до фактично виконаних об'ємів робіт. Порядок проведення розрахунку зазначається в додаткових угодах (п. 3.4. договору).

Згідно п. 11.5. договору договір вступає в силу з дати підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань

23.08.2007р. сторонами підписано додаткову угоду № 6 до договору, відповідно до якої підрядник зобов'язався виконати роботи по обліковці стін і перегородці сандвіч-панелями забійного цеху № 2, що знаходиться в с. Гаврилівка, Вишгородського р-ну, Київської обл., а замовник -  прийняти, у встановлений даним додатком термін якісно виконані роботи, та сплатити їх в розмірі, на умовах і в порядку, передбаченому даним додатком до договору.

Пунктом 4.1 додаткової угоди передбачено, що загальна вартість робіт по даній угоді складає 63 081,60грн., включаючи ПДВ.

Відповідно до п.п. 5.1., 5.2. додаткової угоди авансування робіт по даній угоді проводиться на третій робочий день після підписання даної угоди, зобов'язаний перерахувати на рахунок підрядника, в порядку передоплати аванс в розмір 80 % від загальної вартості робіт по даній угоді, що становить 50 465,28грн. з ПДВ. Подальші розрахунки замовник проводить з підрядником на підставі актів виконаних робіт, складних за формою КБ 2 у відповідності до фактичного виконаних об'ємів робіт, а також після  виконання робіт на суму перерахованого авансу. Замовник зобов'язується здійснювати розрахунки за виконані роботи по підписаним актам виконаних робіт (КБ 2) протягом 10 днів з дати підписання таких актів.

Згідно п. 5.3. додаткової угоди весь комплекс виконаних підрядником робіт оплачується в розмірі 95 % від загальної суми угоди, 5% від загальної суми угоди притримуються замовником в рахунок забезпечення виконання підрядником фінансових зобов'язань (виплата штрафних санкцій, відшкодування збитків замовника, спричинених невиконанням або неналежним виконанням підрядником обов'язків по даній угоді) і оплачуються наступним чином: 60 % суми притриманих коштів виплачуються підряднику протягом 15 банківських днів з дати закінчення всього комплексу робіт по даній угоді та підписання акту приймання-передачі загального комплексу робіт; 40 % суми притриманих коштів виплачуються через 12 місяців з дати закінчення всього комплексу робіт по даній угоді та підписання акту приймання-передачі загального комплексу робіт (протягом 15 банківських днів).

На виконання умов додаткової угоди № 6 від 23.08.2008р. до договору позивачем виконані, а відповідачем прийняті, підрядні роботи на суму 63 081,60грн., що підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт № 1/6/012-02 за листопад 2007 року від 12.12.2007р. (а.с. 20-21), підписаним та скріпленим печатками обох сторін договору.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов договору.

Як вбачається з пояснень представника позивача, відповідач свої обов'язки за додатковою угодою № 66 від 23.08.2007р. до договору, в частині своєчасної оплати вартості виконаних підрядних робіт, належним чином не виконав, сплативши позивачу 61 819,97грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с. 27-29), внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем на момент судового розгляду справи склала 1 261,63грн. (63 081,60грн. –61 819,97грн.), що підтверджується банківськими виписками (а.с. 27-29),  довідкою ПАТ „Укрсоцбанк” № 06.1-22/26-59411 від 07.12.2010р. (а.с. 67) та актом звірки взаємних розрахунків за червень 2010р. (а.с. 61-64), підписаним та скріпленим печатками обох сторін.

Предметом позову є вимога про стягнення 3 783,72грн. заборгованості, з яких: 1 261,63грн. основного боргу, 392,17грн. пені, 1 892,45грн. штрафу, 175,67грн. інфляційних втрат та 61,80грн. 3 % річних.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Приписами ч. 2 п. 1 ст. 193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Пунктом 1.1. додаткової угоди № 6 від 23.08.2007р. до договору передбачено, що підрядник зобов'язався виконати роботи по обліковці стін і перегородці сандвіч-панелями забійного цеху № 2, що знаходиться в с. Гаврилівка, Вишгородського р-ну, Київської обл., а замовник -  прийняти, у встановлений даним додатком термін якісно виконані роботи, та сплатити їх в розмірі, на умовах і в порядку, передбаченому даним додатком до договору.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 5.3. додаткової угоди весь комплекс виконаних підрядником робіт оплачується в розмірі 95 % від загальної суми угоди, 5% від загальної суми угоди притримуються замовником в рахунок забезпечення виконання підрядником фінансових зобов'язань (виплата штрафних санкцій, відшкодування збитків замовника, спричинених невиконанням або неналежним виконанням підрядником обов'язків по даній угоді) і оплачуються наступним чином: 60 % суми притриманих коштів виплачуються підряднику протягом 15 банківських днів з дати закінчення всього комплексу робіт по даній угоді та підписання акту приймання-передачі загального комплексу робіт; 40 % суми притриманих коштів виплачуються через 12 місяців з дати закінчення всього комплексу робіт по даній угоді та підписання акту приймання-передачі загального комплексу робіт (протягом 15 банківських днів).

Згідно постанови Національної комісії регулювання електроенергетики № 631 від 18.06.2004р., банківський день - день, коли банківська система України дозволяє перерахування коштів.

Судом встановлено, що у якості оплати вартості виконаних позивачем робіт за спірним актом відповідачем сплачено 61 819,97грн., тобто частково неоплаченими лишились    40 % (1 261,63грн. = 63 081,60грн. –61 819,97грн.) суми притриманих замовником коштів в рахунок забезпечення виконання підрядником фінансових зобов'язань у відповідності до п. 5.3 додаткової угоди № 6 від 23.08.2007р.

Враховуючи, що акт приймання виконаних підрядних робіт № 1/16/12-02 за листопад 2007 року підписаний 12.12.2007р. є єдиним і останнім за додатковою угодою № 6 від 23.08.2007р. та за договором, то розрахунок за фактично виконані роботи за даним актом мав бути проведений (протягом 12  місяців з дати підписання акту + 15 банківських днів), тобто до 12.01.2009р.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Доводи відповідача щодо виконання позивачем неякісних робіт з порушенням строків їх виконання спростовуються тим, що відповідачем належними та допустимими доказами, у розумінні ст.ст. 33, 34 ГПК України, не доведено існування  вказаних обставин (акт про недоліки виконаних робіт, претензія до позивача про невчасність виконання підрядних робіт) та фактом підписання відповідачем акту приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2007 року від 12.12.2007р. та скріплення печаткою відповідача на суму 63 081,60грн. без будь-яких зауважень чи заперечень щодо якості виконаних робіт, що свідчить про прийняття останнім цих робіт та породжує у відповідача обов'язок по їх оплаті у строки, визначені договором, а саме додатковою угодою № 6 від 23.08.2007р.

З огляду на те, що борг відповідача перед позивачем на момент прийняття судового рішення складає 1 261,63грн., розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача суми вказаного боргу  підлягає задоволенню.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором, позивачем, за період з 23.12.2007р. по 12.07.2009р. нарахована пеня в сумі 392,17грн.: 37,33грн. за період з 23.12.2007р. по 31.12.2007р.; 176,28грн. за період з 01.01.2008р. по 03.02.2008р.; 31,11грн. за період з 04.01.2008р. по 03.02.2008р.; 126,92грн. за період з 13.01.2009р. по 14.06.2009р.; 20,53грн. за період з 15.06.2009р. по 12.07.2009р.

          В судовому засіданні 20.12.2010р. представником відповідача подано заяву про застосування строків позовної давності до сум пені та штрафу (а.с. 74).

Частинами першою і третьою ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 8.5. договору сторін погоджено, що в разі недотримання строку оплати виконаних робіт, замовник сплачує підряднику пеню в розмір подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості вчасно і якісно виконаних, але не оплачених робі, крім пені замовник також сплачує штраф в розмірі 15 % від суми боргу.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: 1) про стягнення неустойки (штрафу, пені); 2) про спростування недостовірної інформації, поміщеної у засобах масової інформації. У цьому разі позовна давність обчислюється від дня поміщення цих відомостей у засобах масової інформації або від дня, коли особа довідалася чи могла довідатися про ці відомості; 3) про переведення на співвласника прав та обов'язків покупця у разі порушення переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності (стаття 362 цього Кодексу); 4) у зв'язку з недоліками проданого товару (стаття 681 цього Кодексу); 5) про розірвання договору дарування (стаття 728 цього Кодексу); 6) у зв'язку з перевезенням вантажу, пошти (стаття 925 цього Кодексу); 7) про оскарження дій виконавця заповіту (стаття 1293 цього Кодексу).

Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи вищезазначене, заяву представника відповідача про застосування строків позовної давності до сум пені та штрафу (а.с. 74), вимоги ч. 2 ст. 258 ЦК України та встановлення судом 13.01.2009р. як дати виникнення обов'язку відповідача по сплаті боргу у сумі 1 261,63грн., суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення 392,17грн. пені не підлягає задоволенню як така, що пред'явлена за межами, встановленого ч. 2 ст. 258 ЦК України спеціального строку позовної давності в один рік до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 1 892,45грн. штрафу за порушення строків оплати виконаних позивачем підрядних робіт.

Пунктом 8.5. договору сторін погоджено, що в разі недотримання строку оплати виконаних робіт, замовник сплачує підряднику пеню в розмір подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості вчасно і якісно виконаних, але не оплачених робі, крім пені замовник також сплачує штраф в розмірі 15 % від суми боргу.

Приймаючи до уваги викладене вище, заяву представника відповідача про застосування строків позовної давності до сум пені та штрафу (а.с. 74) та встановлення судом 13.01.2009р. як дати виникнення обов'язку відповідача зі сплати штрафу, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення 1 892,45грн. штрафу не підлягає задоволенню як така, що пред'явлена за межами, встановленого ч. 2 ст. 258 ЦК України спеціального строку позовної давності в один рік до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором, позивачем за період з 01.02.2009р. по 31.08.2010р. нараховано 175,67грн. інфляційних втрат та 61,80грн. 3 % річних за період з 13.01.2009р. по 30.09.2010р.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних  від  простроченої суми, якщо інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, арифметично вірний розрахунок інфляційних втрат, нарахованих за період з 01.11.2009р. по 31.08.2010р. та 3 % річних, нарахованих з урахуванням суми заборгованості за період з 13.01.2009р. по 30.09.2010р. складає 175,37грн. інфляційних втрат та 64,91грн. 3 % річних. Відтак, вимога про стягнення 175,67грн. інфляційних втрат підлягає задоволенню у розмірі  175,37грн. інфляційних втрат, а вимога про стягнення 61,80грн. 3 % річних підлягає задоволенню у розмірі  61,80грн. 3 % річних, оскільки суд, приймаючи рішення, не може вийти за межі позовних вимог.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 1 261,63грн. основного боргу, 175,37грн. інфляційних втрат та 61,80грн. 3 % річних є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

          Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

          1.   Позов задовольнити частково.

2.  Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Комплекс Агромарс” (07350, Київська обл., Вишгородський р-н., с. Гаврилівка, код ЄДРПОУ 30160757) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „МДН-БУД” (03151, м. Київ, вул. Керченська, 7/7, код ЄДРПОУ 33492106) 1 261 (одну тисячу двісті шістдесят одну гривню) 63 коп. основного боргу, 175 (сто сімдесят п'ять гривень) 37 коп. інфляційних втрат, 61 (шістдесят одну гривню) 80 коп. 3 % річних, 40 (сорок гривень) 40 коп. державного мита та 93 (дев'яносто три гривні) 48 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          3.   У задоволенні решти позову –відмовити.

          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

       Суддя                                                                                               Горбасенко П.В.

            Повне рішення складено: 24.12.2010р.