Ухвала від 09.10.2025 по справі 904/3276/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про зупинення провадження у справі

09.10.2025м. ДніпроСправа № 904/3276/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.

за участю секретаря судового засідання Стойчан В.В.

та представників:

від прокуратури: Масенко А.О.;

від позивача-1: не з`явився;

від позивача-2: не з`явився;

від відповідача: Брожко Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку підготовчого провадження справу

за позовом Криворізької південної окружної прокуратури (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) в інтересах держави в особі Широківської селищної ради (смт. Широке Криворізького району Дніпропетровської області) та в особі Виконавчого комітету Широківської селищної ради (смт. Широке Криворізького району Дніпропетровської області)

до ОСОБА_1 (м. Жашків Черкаської області)

про визнання недійсним договору про закупівлю № 13-12/2023 від 19.12.2023 та стягнення грошових коштів у розмірі 650 000 грн. 00 коп. Суддя Фещенко Ю.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Криворізька південна окружна прокуратура (далі - позивач) звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Широківської селищної ради (далі - позивач-1) та в особі Виконавчого комітету Широківської селищної ради (далі - позивач-2) з позовною заявою, в якій просить суд:

- визнати недійсним договір про закупівлю № 13-12/2023 від 19.12.2023, укладений між Виконавчим комітетом Широківської селищної ради та ОСОБА_1 ;

- стягнути з ОСОБА_1 на користь Виконавчого комітету Широківської селищної ради отримані кошти за договором про закупівлю № 13-12/2023 від 19.12.2023 у сумі 650 000 грн. 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним:

- під час опрацювання інформації, що міститься на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель встановлено, що 19.12.2023 між Виконавчим комітетом Широківської селищної ради Криворізького району та ОСОБА_1 був укладений договір про закупівлю матеріально-технічного забезпечення для підрозділів територіальної оборони № НОМЕР_1 . Закупівлю послуг вирішено здійснити без використання електронної системи за кошти місцевого бюджету. Оголошення про проведення відкритих торгів оприлюднено в мережі Інтернет на вебсайті "Prozorro - публічні закупівлі" за наступним ідентифікатором: UA-2023-12-19- 010485-a. Згідно з пунктом 1.1. договору його предметом є "Трал напівпричіп-спеціалізований (низько рамний), який був у використанні, для перевезення важкої техніки вагою не менше 40 тонн". Тип колісний транспортний засіб - спеціалізований напівпричіп платформа, марка, модель модифікація - BROSHUIS 5AOU16-40, ідентифікаційний номер (VIN) - НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , рік випуску 1988, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_4 , дата видачі свідоцтва про реєстрацію 28.10.2023, прийнята дата виготовлення - 01.01.1988, строк експлуатації (Т), років 35.907, колір - зелений. На виконання пункту 4 договору, відповідно до специфікації та видаткової накладної № 2 від 19.12.2023, а також опрацюванням інформації, опублікованої на Єдиному веб-порталі використання публічних коштів https://spending.gov.ua/new/, встановлено, що замовником сплачено бюджетні кошти на виконання умов договору в сумі 650 000 грн. 00 коп. При цьому також встановлено, що закупівлю послуг без використання електронної системи здійснено на підставі підпункту 4 пункту 13 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Закону України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1178 від 12.10.2022 (далі - Особливості, зі змінами), а саме: існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв`язку з виникненням об`єктивних обставин, що унеможливлюють дотримання замовником строків для проведення закупівлі із застосуванням відкритих торгів та/або електронного каталогу, яка повинна бути документально підтверджена замовником, а саме за рахунок видатків на "Програму забезпечення відсічі збройної агресії Російської Федерації проти України та забезпечення національної безпеки на території Широківської селищної ради на 2023 рік", з метою матеріально-технічного забезпечення підрозділів територіальної оборони Збройних сил України для закупівлі тралу напівпричіпу-спеціалізованого для перевезення важкої техніки вагою не менше 40 тонн. Згідно з пунктом 3.1 договору його вартість становить 650 000 грн. 00 коп. без ПДВ. Вказаним пунктом також визначено, що ціна транспортного засобу визначена згідно зі Звітом № 2407-2811 "Про оцінку транспортного засобу" від 28.11.2023 та включає у вартість товар, всі податки та збори, які виконавець зобов`язаний самостійно сплатити відповідно до вимог податкового кодексу України. Тобто, умовами спірного договору сторони між собою погодили, що ціна договору формується саме на підставі виконаного Звіту, який є невід`ємною частиною договору. Натомість встановлено, що доданий до спірного договору відповідачем - Уросовим В.В. Звіт про оцінку транспортного засобу № 2407-2811 від 28.11.2023, експертною організацією взагалі не виконувався. Прокурор зазначає, що звіт був виконаний на замовлення саме відповідача та в подальшому долучений до договору. Крім того, в рамках кримінального провадження №420230420600000166 від 20.12.2023 встановлено, що відповідно до листа директора ТОВ "Агенство незалужних експертиз" вх. № 4988-24 від 29.04.2024 Рижемадзе С. звіт № 2407-2811 від 28.11.2023 про оцінку транспортного засобу BROSHUIS 5AOU16-40, ТОВ "Агенство незалежних експертиз" не складався, оцінка транспортного засобу BROSHUIS 5AOU16-40 не проводилась. Факт внесення недостовірних відомостей щодо предмета закупівлі та його ринкової вартості також підтверджується протоколом допиту експерта ТОВ "Агенство незалежних експертиз" Подільник І.М., яка значиться виконавцем Звіту. Остання також підтвердила, що звіт про оцінку транспортного засобу № 2407-2811 від 28.11.2023 вона не виконувала, оплату за його виконання не отримувала, підпис на звіті не її. Додатково пояснила, що відповідно до статті 11 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" від 12.07.2001, підставою для проведення оцінки є договір або заявка до договору, натомість в спірному Звіті такі дані не вказані. Так, згідно зі статтею 12 вказаного закону, акт оцінки підписується оцінювачем, який безпосередньо проводив оцінку і скріпляється печаткою та підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності. В даному документі відсутній і підпис керівника СОД і печатка, підпис оцінювача виконаний не нею. Експерт пояснила, що має вищу освіту, але не інженера-механіка та ніколи не була членом УТО (Українське товариство оцінювачів). В даному документі зазначена неправильна інформація, яка не відповідає дійсності. В Звіті зазначено формулювання експерт-оцінювач, що не є правильним. При цьому згідно із Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" від 12.07.2001, проводиться незалежна оцінка майна і складається Звіт про незалежну оцінку. В даному документі використовується поняття експерт-оцінювач, експертне дослідження, що відповідає судовій практиці, судових експертів. Також в даному документі відсутній висновок про вартість майна, що є невід`ємною частиною звіту про незалежну оцінку. Факт того, що Звіт не виконувався саме Подільник І.М. підтверджується також скріншотом з кабінету користувача єдиної бази даних про оцінку Фонду державного майна України, відповідно до якого в період часу з 25.10.2023 по 30.11.2023 звіт про оцінку транспортного засобу BROSHUIS 5AOU16-40 не виконувався, за цей період в базі даних ФДМУ експертом Подільник І.М. було виконано лише оцінки об`єктів житлової нерухомості. Враховуючи пояснення експерта, прокурор вказує на те, що лист керівника експертної установи, та грубі помилки зроблені в звіті, звіт про оцінку транспортного засобу № 2407- 2811 від 28.11.2023 є сфальсифікованим;

- відповідно до Звіту - предметом оцінки є колісний транспортний засіб - BROSHUIS 5AOU16-40, ідентифікаційний номер (VIN) - НОМЕР_2 . У звіті зазначено, що у результаті огляду колісного транспортного засобу, аналізу даних, що містяться у його ідентифікаційному номері і реєстраційних документах, в тому числі, визначено рік його випуску, яким зазначено 1988. Також згідно до Звіту встановлено, що базою оцінки в даному дослідженні є ринкова вартість колісного транспортного засобу. Оцінка колісного транспортного засобу виконується з використанням порівняльного або комбінованого методичних підходів. Застосований для визначення ринкової вартості колісного транспортного засобу порівняльний підхід ґрунтується на аналізі цін купівлі-продажу таких засобів. Ринкова вартість колісного транспортного засобу враховує його комплектність, укомплектованість і фактичний технічний стан, термін експлуатації, величину пробігу, умови в яких він експлуатувався (зберігався), особливості кон`юнктури ринку. При визначенні ринкової вартості колісного транспортного засобу враховуються вимоги пункту 7.2 Методики в частині необхідності використання цінових даних, викладених у вітчизняній довідниковій літературі ("Бюлетень автотовароведа") та проведення розрахунків на основі цін на ідентичні транспортні засобі. Враховуючи викладене, ринкова вартість оцінюваного транспортного засобу визначена на основі цін на ідентичні (з однаковим терміном експлуатації) транспортні засоби та з подальшим їх коригуванням відповідно до формул, визначених спеціальними нормативними актами. В той же час, прокурор зазначає, що згідно зі свідоцтвом про реєстрацію серії - СТО № 775986 транспортний засіб BROSHUIS 5AOU16-40, ідентифікаційний номер (VIN) - НОМЕР_5 з реєстраційним номером НОМЕР_3 випущений у 1977 році. Таким чином, за договором про закупівлю №13-12/2023 реалізовано товар, а саме КТЗ BROSHUIS 5AOU16-40, який не відповідає умовам договору;

- поставлений виконавцем за договором про закупівлю № 13- 12/2023 транспортний засіб фактично є старішим за віком на 11 років ніж транспортний засіб, зазначений у договорі та звіті про оцінку транспортного засобу № 2407-2811, строк експлуатації поставленого транспортного засобу становить не 35, а 46 років. Як наслідок ціна у договорі поставки № 13-12/2023, згідно з наданим виконавцем висновком про оцінку транспортного засобу, є завищеною. До того ж, закупівля відповідного транспортного засобу здійснювалася за рахунок видатків на "Програму забезпечення відсічі збройної агресії Російської Федерації проти України та забезпечення національної безпеки на території Широківської селищної ради на 2023 рік", з метою матеріально-технічного забезпечення підрозділів територіальної оборони Збройних сил України, а в подальшому останній був переданий для використання підрозділам Збройних сил України для використання у здійсненні заходів із забезпечення відсічі і стримуванню збройної агресії Російської Федерації необхідних для забезпечення оборони України. Фактична фальсифікація документів та введення в оману покупця щодо якісних характеристик транспортного засобу який безпосередньо використовуватиметься Збройними Силами України для протидії збройній агресії Російської Федерації ставить під загрозу ефективність заходів щодо забезпечення обороноздатності держави та збереження життя та здоров`я військовослужбовців Збройних Сил України, які використовують відповідний транспортний засіб. Вказане свідчить про порушення відповідачем вимог діючого законодавства, а також принципів здійснення публічних закупівель, встановлених Законом України "Про публічні закупівлі", зокрема максимальної економії, ефективності, запобігання корупційним діям і зловживанням, призводить до нераціонального та неефективного витрачання бюджетних коштів, та, як наслідок, порушує економічні інтереси держави та фактично сприяє зменшенню ефективності обороноздатності держави. Ураховуючи зазначене, прокурор вказує на те, що в діях ОСОБА_1 вбачається наявність умислу на вчинення правочину, який завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Метою вказаних дій є отримання прибутку за договором №13-12/2023 про закупівлю за кошти місцевого бюджету;

- згідно з частиною 3 статті 228 Цивільного кодексу України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави. Таким чином, здійснивши правовий аналіз вказаної норми, можна дійти висновку, що ознаками недійсного господарського договору, що суперечить інтересам держави і суспільства, є спрямованість цього правочину на порушення правового господарського порядку та наявність умислу (наміру) його сторін, які усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору. Метою такого правочину є його кінцевий результат, якого бажають досягти сторони. Мета завідомо суперечить інтересам держави та суспільства (аналогічні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 910/6271/17). Необхідною умовою для визнання господарського договору недійсним як такого, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, є наявність наміру хоча б в однієї зі сторін щодо настання відповідних наслідків. Питання про те, чи мало місце протиправне діяння та чи вчинене воно відповідною особою, як і спрямованість умислу особи, може доводитися іншими наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності з урахуванням вимог, визначених процесуальним законом. При цьому вирок суду, постановлений у кримінальній справі, не є єдиним та обов`язковим доказом вини;

- згідно з пунктом 25 статті 1 Закон України "Про публічні закупівлі" публічною закупівлею є придбання товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. Договір про закупівлю, відповідно до вимог частини 1 статті 41 вказаного Закону має відповідати вимогам Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та інших нормативних актів. При цьому сфера публічних закупівель є функціонально орієнтованим елементом економічної безпеки держави, вбудованим у механізм функціонування бюджетного сектора економіки, ресурсно-економічного і фінансового забезпечення галузей державного управління, освіти, культури та охорони здоров`я. Економічна безпека у сфері закупівель полягає в цільовому та ефективному витрачанні бюджетних коштів, дотриманні необхідної якості товарів, що поставляються, і послуг, максимально повному використанні конкурсних правил при виборі постачальників, протидії кримінально-корупційним загрозам. Забезпечення економічної безпеки у сфері публічних закупівель означає її розвиток відповідно до суспільно необхідних потреб державних інститутів, економічних норм і нормативів забезпеченості та витрачання відповідних ресурсів, встановлених стандартів якості та ефективності та в рамках правового поля. Тому, оголошуючи проведення закупівлі, виконавчий комітет Широківської селищної ради, як замовник, мав на меті не просто задоволення потреби у придбанні товарів, а й здійснити їх придбання на вигідних умовах для громади;

- правові наслідки від укладеного договору беззаперечно посягають на економічні основи держави, оскільки існує нерозривний зв`язок між державою та місцевим самоврядуванням. Враховуючи, що оскаржуваний договір фінансувався за кошти місцевого бюджету, і, як наслідок, неефективне використання коштів, не може покладатися на громаду селища. Відповідач усвідомлюючи, що Звіт є фальсифікованим, надав його замовнику - виконавчому комітету Широківської селищної ради, тобто надав замовнику документ, що не може бути належним підтвердженням ціни предмету закупівлі. Закупівля проводиться не лише для того, щоб забезпечити однакову можливість всім суб`єктам господарювання продавати свої товари, роботи чи послуги державі, але й для того, щоб закупівля була проведена на максимально вигідних для держави умовах (постанова Верховного Суду від 23.09.2021 № 910/11608/20). Згідно з нормами частини 1 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" в редакції, чинній на момент укладення спірних правочинів, договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України, з урахуванням особливостей, установлених цим Законом. Норму аналогічного змісту містить частина 1 статті 41 указаного Закону в редакції, чинній на теперішній час. Тож, договір про закупівлю за державні кошти № 13-12/2023 від 19.12.2023 підлягає визнанню недійсним, як такий, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, оскільки укладений з умислу Уросова В.В, на підставі статей 203, 215, 228 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Дичко В.О.) від 18.03.2025 провадження у справі № 904/3276/24 за позовною заявою керівника Криворізької південної окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Широківської селищної ради, Виконавчого комітету Широківської селищної ради до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору про закупівлю та застосування наслідків недійсності договору було закрито.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 21.07.2025 ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2025 у справі № 904/3276/24 скасовано; справу № 904/3276/24 направлено до Господарського суду Дніпропетровської області для подальшого розгляду.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.08.2025, справу № 904/3276/24 передано судді Фещенко Ю.В. для розгляду.

Отже, були наявні підстави для прийняття справи № 904/3276/24 до розгляду.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 12.08.2025 справу № 904/3276/24 було прийнято до провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено повторне проведення підготовчого провадження, підготовче засідання призначено на 09.09.2025.

Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява (вх. суду №36298/25 від 21.08.2025), в якій він просить суд надати можливість представнику відповідача прийняти участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

За відомостями Відділу інформаційно-технічного забезпечення суду у Господарському суді Дніпропетровської області була наявна технічна можливість для проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 01.09.2025 заяву відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів було задоволено судом.

У підготовче засідання 09.09.2025 з`явилися прокурор та представник відповідача, представники позивачів-1,2 у вказане засідання не з`явились, при цьому останні повідомлені про день, час та місце судового засідання належним чином, шляхом направлення ухвали суду від 12.08.2025 до їх Електронних кабінетів в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, на підтвердження чого до матеріалів справи долучені Довідки про доставку електронного листа, згідно з якими ухвала суду від 12.08.2025 доставлена до Електронних кабінетів позивачів-1,2 - 12.08.2025 (а.с. 66-67).

У вказаному засіданні представник відповідача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи, яке було задоволено судом.

Також, у вказаному засіданні представник відповідача заявив усне клопотання про надання йому можливості прийняти участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Вказане клопотання було задоволено судом.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 09.09.2025 підготовче зсідання було відкладене на 25.09.2025.

Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява про зупинення провадження у справі № 904/3276/24 (вх. суду № 41827/25 від 24.09.2025), в якій він просить суд зупинити провадження у справі № 904/3276/24 до закінчення перегляду Об`єднаною палатою справи № 922/3456/23.

Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява про зупинення провадження у справі № 904/3276/24 (вх. суду № 41829/25 від 24.09.2025), в якій він просить суд:

- зупинити провадження у справі № 904/3276/24 до закінчення перегляду Об`єднаною палатою справи № 922/3456/23;

- попередньо подану заяву про зупинення провадження у справі № 904/3276/24 - залишити без розгляду, у зв`язку з неможливістю завантаження додатків через технічну проблему.

В обґрунтування поданої заяви відповідач посилається на таке:

- відповідач зазначає, що 18.08.2025 він. звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.07.2025 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2025 у справі № 904/3276/24. При цьому постановою Центрального апеляційного господарського суду від 21.07.2025 було скасовано ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2025 про закриття провадження у справі, та направлено справу для подальшого розгляду до суду першої інстанції. У подальшому, 04.09.2025 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача та зупинив касаційне провадження у справі № 904/3276/24 за касаційною скаргою відповідача до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у справах № 367/252/24 та № 280/5691/24 та оприлюднення в установленому законом порядку повного тексту судового рішення. Посилаючись на вказане, відповідач зауважує на тому, що існують підстави для зупинення провадження у справі Господарським судом Дніпропетровської області, оскільки подальший розгляд на даному етапі створює реальний ризик ухвалення рішення, яке в майбутньому буде скасоване через рішення Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, ухваленого внаслідок розгляду касаційної скарги відповідача. До того ж, відповідач зазначає, що предметом касаційного перегляду є питання щодо закриття провадження у справі. Тож, якщо Верховний Суд дійде висновку, що суд апеляційної інстанції незаконно та необґрунтовано скасував ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області про закриття провадження у справі, вказане буде свідчити, що Господарський суд Дніпропетровської області не мав права розглядати зазначену справу. Натомість, подальший розгляд справи по суті в даній ситуації суперечить принципам процесуальної економії, добросовісності учасників процесу та завданням господарського судочинства, визначеним у статтею 2 Господарського процесуального кодексу України, тому відповідач наголошує на тому, що правомірність розгляду даної справи судом першої інстанції ще не досліджувалась Верховним Судом у межах відкритого касаційного провадження, а продовження судового розгляду буде суперечити принципу правової визначеності. Таким чином, зупинення провадження у справі є єдиним логічним процесуальним рішенням, яке забезпечує ефективність правосуддя, дотримання принципів правової визначеності та процесуальної економії;

- також, відповідач зазначає, що йому стало відомо про те, що ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.11.2024 справу №922/3456/23 передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для відступу від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 17.10.2024 у cправі № 914/1507/23. Вказана справа стосується аналогічних правовідносин, які виникли у справі № 904/3276/24, та порушує питання застосування частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України, зокрема щодо того, що встановлене в установленому порядку порушення законодавства про захист економічної конкуренції є підставою для визнання недійсним договору, укладеного з переможцем закупівлі, відповідно до частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України, а також щодо наявності підстав для застосування правових наслідків, передбачених частиною 3 статті 228 Цивільного кодексу України, у разі визнання недійсним правочину, вчиненого з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Необхідність відступу мотивовано тим, що сам лише факт вчинення порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій під час участі у спірній закупівлі, встановлений рішенням Антимонопольного комітету України, не є підставою для визнання оспорюваного правочину недійсним як такого, що вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства. Крім того, відповідач зазначає, що за порушення законодавства про захист економічної конкуренції Законом України "Про захист економічної конкуренції" передбачена відповідальність, зокрема, у вигляді штрафу (стаття 51, частина 2 статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції"). Згідно з частинами 1 і 2 статті 55 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особи, яким заподіяно шкоду внаслідок порушення законодавства про захист економічної конкуренції, можуть звернутися до господарського суду із заявою про її відшкодування. Положення Закону України "Про захист економічної конкуренції" є спеціальними у випадку порушення його норм. Прокурор, у разі завдання, на його думку, шкоди інтересам держави і суспільства внаслідок укладення і виконання договору, не позбавлений можливості розрахувати завдані таким порушенням збитки та пред`явити вимогу про їх стягнення з винної особи, як це передбачено стаття 55 Закону України "Про захист економічної конкуренції". Ухвалою від 20.12.2024 Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду прийняв до розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справу № 922/3456/23 за касаційними скаргами Спеціалізованого комунального підприємства "Харківзеленбуд" Харківської міської ради та Приватного підприємства "ЛСВ Моноліт" на рішення Господарського суду Харківської області від 22.11.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.01.2024. Таким чином, відповідач зауважує, що застосування норм частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України до спірних правовідносин на даний час є не вирішеним. Натомість, у справі №904/3276/24 прокурор зазначає положення статті 228 Цивільного кодексу України саме як підставу для визнання договору недійсним, а самі правовідносини є подібними. Отже, сформований висновок об`єднаної палати Верховного Суду щодо визнання недійсним договору, укладеного з переможцем закупівлі, відповідно до частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України, у разі встановленого порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а також про наявність підстав для застосування правових наслідків, передбачених частиною 3 статті 228 Цивільного кодексу України, у разі визнання недійсним правочину, вчиненого з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, має бути врахований судом при застосуванні норм права у подібних правовідносинах з метою дотримання принципу правової визначеності та єдності судової практики.

У підготовче засідання 25.09.2025 з`явилися прокурор та представник відповідача, представники позивачів-1,2 у вказане засідання не з`явились, при цьому останні повідомлені про день, час та місце судового засідання належним чином, шляхом направлення ухвали суду від 09.09.2025 до їх Електронних кабінетів в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, на підтвердження чого до матеріалів справи долучені Довідки про доставку електронного листа, згідно з якими ухвала суду від 09.09.2025 доставлена до Електронних кабінетів позивачів-1,2 - 10.09.2025 (а.с. 83-84 у томі 2).

У вказаному засіданні розглянута заява відповідача про залишення без розгляду поданої ним заяви про зупинення провадження у справі на підставі відсутності долучених до неї додатків. Представник відповідача підтримав таку заяву та остання була задоволена судом.

Також, у підготовчому засіданні прокурор заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи з метою надання часу для ознайомлення із поданою відповідачем заявою про зупинення провадження у справі. Вказане клопотання було задоволено судом.

Крім того, представник відповідача заявив усне клопотання про надання йому можливості прийняти участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Вказане клопотання було задоволено судом.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 25.09.2025 підготовче засідання було відкладено на 09.10.2025.

У підготовче засідання 09.10.2025 з`явилися прокурор та представник відповідача; представники позивачів-1,2 у вказане засідання не з`явились, причин нез`явлення суду не повідомили, будь-яких клопотань від позивачів-1,2 до суду не надходило.

При цьому судом встановлено, що позивачі-1,2 повідомлені про день, час та місце судового засідання належним чином, шляхом направлення ухвали суду від 25.09.2025 до їх Електронних кабінетів в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, на підтвердження чого до матеріалів справи долучені Довідки про доставку електронного листа, згідно з якими ухвала суду від 25.09.2025 доставлена до Електронного кабінету позивача-1 - 26.09.2025 о 18:32 та до Електронного кабінету позивача-2 - 26.09.2025 о 18:24 (з урахуванням положень частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала вважається врученою позивачам-1,2 - 27.09.2025) (а.с. 110-111 у томі 2).

У вказаному засіданні розглянуто клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, яке господарський суд вважає за необхідне задовольнити, з огляду на таке.

Судом відзначено, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 13.11.2024 передав справу № 922/3456/23 на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для відступу від висновків щодо застосування норм права (частина 1 статті 203, частина 1 статті 215, частина 3 статті 228 Цивільного кодексу України, частина 1 статті 208 Господарського кодексу України, статей 6, 50, 51, 52, 55 Закону України "Про захист економічної конкуренції"), викладених в раніше ухваленій постанові Верховного Суду від 17.10.2024 у справі № 914/1507/23 (у складі колегії суддів судової палати для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов`язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством). Позиція Верховного Суду щодо необхідності відступу від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 17.10.2024 у справі № 914/1507/23 мотивована тим, що постановою від 17.10.2024 у справі № 914/1507/23 Верховний Суд скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалив нове рішення про часткове задоволення позову: визнав недійсним договір поставки від 28.08.2018 № ЦЗВ-07-06718-01 та стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Наукововиробниче підприємство "Мастак" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Філії "Центр забезпечення виробництва" грошові кошти у розмірі 2 138 079 грн. 60 коп., а з філії Укрзалізниці одержані нею за рішенням суду грошові кошти у вказаному розмірі стягнув в дохід держави в особі позивача. Також, колегія суддів зазначає, що як у справі №922/3456/23, так і у справі № 914/1507/23, єдиним доказом того, що оспорюваний договір завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, є рішення Антимонопольного комітету України в антимонопольній справі, яким визнано дії відповідачів як учасників спірної закупівлі, щодо узгодження ним своєї поведінки під час участі в конкурсних торгах на закупівлю, яким встановлений факт порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що передбачені пунктом 4 частини 2 статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосується спотворення результатів торгів.

Мотивуючи власну позицію, колегія суддів пропонує відступити від висновку, викладеного у постанові від 17.10.2024 у cправі № 914/1507/23, про те, що встановлене в установленому порядку порушення законодавства про захист економічної конкуренції є підставою для визнання недійсним договору, укладеного з переможцем закупівлі, відповідно до частина 3 статті 228 Цивільного кодексу України, а також про наявність підстав для застосування правових наслідків, передбачених частиною 3 статті 228 Цивільного кодексу України, у разі визнання недійсним правочину, вчиненого з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Необхідність відступу мотивує тим, що сам лише факт вчинення порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій під час участі у спірній закупівлі, встановлений рішенням Антимонопольного комітету України, не є підставою для визнання оспорюваного правочину недійсним як такого, що вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства. Крім того, за порушення законодавства про захист економічної конкуренції Законом України "Про захист економічної конкуренції" передбачена відповідальність, зокрема, у вигляді штрафу (стаття 51, частина 2 статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції"). Згідно з частинами 1 і 2 статті 55 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особи, яким заподіяно шкоду внаслідок порушення законодавства про захист економічної конкуренції, можуть звернутися до господарського суду із заявою про її відшкодування. Положення Закону України "Про захист економічної конкуренції" є спеціальними у випадку порушення його норм. Прокурор, у разі завдання, на його думку, шкоди інтересам держави і суспільства внаслідок укладення і виконання договору, не позбавлений можливості розрахувати завдані таким порушенням збитки та пред`явити вимогу про їх стягнення з винної особи, як це передбачено статтею 55 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

У подальшому, ухвалою Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.12.2024 прийнято до розгляду справу № 922/3456/23 за касаційними скаргами Спеціалізованого комунального підприємства "Харківзеленбуд" Харківської міської ради та Приватного підприємства "ЛСВ Моноліт" на рішення Господарського суду Харківської області від 22.11.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.01.2024.

Наразі ухвалою Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 04.07.2025 оголошено перерву у судовому засіданні у справі №922/3456/23 з розгляду касаційних скарг касаційними скаргами Спеціалізованого комунального підприємства "Харківзеленбуд" Харківської міської ради та Приватного підприємства "ЛСВ Моноліт" на рішення Господарського суду Харківської області від 22.11.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.01.2024 до 03.10.2025.

Враховуючи вказане вбачається, що на розгляді у Верховному Суді у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду перебуває справа № 922/3456/23, правовідносини у якій є подібними до цієї справи та стосуються можливості визнання недійсним договору, укладеного з переможцем закупівлі, відповідно до частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України, а також можливості застосування правових наслідків, передбачених частиною 3 статті 228 Цивільного кодексу України, у разі визнання недійсним правочину, вчиненого з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, внаслідок порушення учасником закупівлі законодавства про захист економічної конкуренції, що виразилось у вчиненні антиконкурентних узгоджених дій, що стосується спотворення результатів торгів.

Суд відзначає, що судочинство в Україні визнається і діє за принципом верховенства права, одним з елементів якого є принцип правової визначеності. Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже, системність і послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії. Отже, правові норми та судова практика підлягають застосуванню таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників цивільного обороту в Україні. Єдність судової практики є фундаментальною засадою здійснення судочинства і визначається тим, що має гарантувати стабільність правопорядку, об`єктивність і прогнозованість правосуддя. Застосування ж судами різних підходів до тлумачення законодавства, навпаки, призводить до невизначеності закону, його суперечливого та довільного застосування. Також єдність судової практики є складовою вимогою принципу правової визначеності.

Згідно з частиною 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи вищевикладені обставини, вбачається, що в справі № 922/3456/23 Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду має вирішуватись правова проблема у подібних правовідносинах, що має істотне значення для правильного вирішення спору у справі № 904/3276/24.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

За приписами пункту 11 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі у цьому випадку зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Враховуючи вказане, з метою застосування до спірних правовідносин норм права з урахуванням висновку Верховного Суду про їх застосування у подібних правовідносинах (в іншій справі), суд дійшов висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі № 904/3276/24 до закінчення розгляду Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду справи № 922/3456/23 за касаційними скаргами Спеціалізованого комунального підприємства "Харківзеленбуд" Харківської міської ради та Приватного підприємства "ЛСВ Моноліт" на рішення Господарського суду Харківської області від 22.11.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.01.2024.

Керуючись пунктом 7 частини 1 статті 228, пунктом 11 частини 1 статті 229, статтями 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Зупинити провадження у справі № 904/3276/24 за позовом Криворізької південної окружної прокуратури в інтересах держави в особі Широківської селищної ради та в особі Виконавчого комітету Широківської селищної ради до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору про закупівлю № 13-12/2023 від 19.12.2023 та стягнення грошових коштів у розмірі 650 000 грн. 00 коп. до закінчення перегляду Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду справи №922/3456/23 за касаційними скаргами Спеціалізованого комунального підприємства "Харківзеленбуд" Харківської міської ради та Приватного підприємства "ЛСВ Моноліт" на рішення Господарського суду Харківської області від 22.11.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.01.2024.

Зобов`язати сторін повідомити Господарський суд Дніпропетровської області про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі № 904/3276/24, на підтвердження чого подати належні докази.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення - 09.10.2025 та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повна ухвала складена та підписана - 09.10.2025.

Суддя Ю.В. Фещенко