Ухвала від 08.10.2025 по справі 205/2168/24

УХВАЛА

08 жовтня 2025 року

м. Київ

справа № 205/2168/24

провадження № 61-12227ск25

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., КоротенкаЄ. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 лютого 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 20 серпня 2025 року в справі за ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю«РАДА 2» про захист прав споживачів, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди,

встановив:

У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «РАДА 2» (далі - ТОВ «РАДА 2»), у якому просила суд: зобов`язати ТОВ «РАДА 2» привести внутрішні та зовнішні комунікації будинку АДРЕСА_1 у працездатний стан, усунути несправності інженерного обладнання, що порушують умови нормальної експлуатації будинку та несуть загрозу її життю та майну шляхом: передачі їй ключів від індивідуальних (поквартирних) шаф з кран-комплектом та протипожежним гідрантомдля квартири АДРЕСА_2 ; забезпечити квартиру АДРЕСА_3 первинними засобами пожежогасіння (вогнегасниками); зазначити місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння в будинку АДРЕСА_1 ; на сходових клітинаху будинку АДРЕСА_1 привести у робочий стан основне освітлення; на сходових клітинах у будинку АДРЕСА_1 привести у робочий стан евакуаційне освітлення; привести до первинного стану ліфтові кабіни у будинку АДРЕСА_1 шляхом демонтажу рекламних стендів, непередбачених виробником ліфтових кабін; укласти договір на технічне обслуговуваннясистем пожежогасіння та оповіщення зі спеціалізованою організацією, яка отримала ліцензію на право виконання цих робіт у будинку АДРЕСА_1 ; звільнити від захаращення сторонніми предметами допоміжні приміщення по-поверхово у будинку АДРЕСА_1 ; розмістити інформаціюпро заходи безпеки та відповідну поведінку мешканціву разі виникнення пожежі у будинку АДРЕСА_1 ; стягнути з відповідача на користь позивача 20 000, 00 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 лютого 2025 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 20 серпня 2025 року, в задоволенні позову відмовлено.

Додатковим рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 квітня 2025 року відмовлено у задоволенні заявиТОВ «РАДА 2»про ухвалення додаткового рішення.

30 вересня 2025 року представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Мороз В. В. через підсистему «Електронний суд» надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 лютого 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 20 серпня 2025 року у вказаній справі.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Частиною першою статті 394 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 5 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предмет спору, підстави позову, установлені судами правовідносини свідчать про те, що ця справа відноситься до справ про захист прав споживачів.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено, що з 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3 028, 00 грн.

Предметом позову у цій справісеред інших вимог є стягнення моральної шкоди в сумі 20 000, 00 грн, що станом на 01 січня 2025 року не перевищує шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028, 00 грн * 60 = 181 680, 00 грн).

Отже, справа № 205/2168/24 є малозначною в силу вимог пункту 5 частини шостої статті 19 ЦПК України і окремого визнання її такою не потребує.

У касаційній скарзі представник заявника посилається на підпункт «а» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України та вказує, що скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки створення нової судової практики щодо права позивача (як власника квартири у багатоквартирному будинку і споживача комунальних послуг) звертатися у порядку цивільного судочинства з позовом до управителя багатоквартирного будинку (відповідач) про усунення існуючих порушень нормативних вимог і правил протипожежної безпеки у багатоквартирному будинку (шляхом вчинення певних дій на виконання обов'язку в натурі) беззаперечно вплине на захист в судовому порядку прав усіх інших фізичних осіб (власників квартир у багатоквартирному будинку і споживачів комунальних послуг) у спорі з управителями багатоквартирного будинку в Україні. При цьому заявник посилається на відсутність практики Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Також представник заявника вказує, що справа має для ОСОБА_1 виняткове значення (підпункт «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України), оскільки дотримання відповідачем нормативних вимог протипожежної безпеки у будинку АДРЕСА_1 безпосередньо впливає на безпечну експлуатацію позивачем такого будинку і квартири № 389 у цьому будинку, а також належне виконання управителем своїх обов'язків з утримання та ремонту будинку є для неї життєво необхідним (як для власника квартири та споживача).

Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що наведені обставини, передбачені підпунктом «а» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не дають підстав для висновку про те, що скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Так, у касаційній скарзі не наведено переконливих доводів стосовно того, в чому саме полягає фундаментальне значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовано не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин.

Більш того, таке посилання заявника фактично зводиться до відсутності висновків Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Проте наведене є виконанням вимог процесуального закону щодо змісту будь-якої касаційної скарги та не дає підстав для висновку про те, що скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики

Стосовно посилання на виняткове значення для заявника цієї справи, то слід зазначити, щооцінка судом «винятковості» може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Винятковість значення справи для учасника справи можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником. Відтак, особа, яка подає касаційну скаргу, має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі.

Аналіз наведених у скарзі доводів не дає підстав для висновку про те, що вказана справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу. Більш того, незгода з оскаржуваними судовими рішеннями не свідчить про винятковість справи для заявника, як і не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для останньої внаслідок прийняття таких судових рішень.

Інших підстав, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких суд міг би визнати оскаржувані судові рішення такими, що підлягають касаційному оскарженню, у касаційній скарзі не зазначено та не обґрунтовано.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Оскільки оскаржувані заявником судові рішення ухвалено у малозначній справі і вони не підлягають касаційному оскарженню, тому у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

У зв'язку з відмовою у відкритті касаційного провадження у справі не підлягає окремому розгляду заява представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Мороза В. В. про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 лютого 2025 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 20 серпня 2025 року

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 5 частини шостої, частиною дев'ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ухвалив:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 лютого 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 20 серпня 2025 року в справі за ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «РАДА 2» про захист прав споживачів, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: М. Ю. Тітов

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко