Постанова від 10.09.2025 по справі 910/11665/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2025 р. Справа№ 910/11665/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Суліма В.В.

Корсака В.А.

секретар судового засідання Сергієнко-Колодій В.В.,

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мережа Ланет"

на рішення Господарського суду міста Києва від 20.03.2025

у справі № 910/11665/24 (суддя Підченко Ю.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мережа Ланет"

до Антимонопольного комітету України

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мережа Ланет» (далі - позивач; ТОВ «Мережа Ланет»; Товариство; апелянт; скаржник) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Антимонопольного комітету України (надалі - відповідач; АМК України; Комітет) про визнання недійсним і скасування рішення АМК України, викладеного у формі листа від 25.07.2024 № 130-26.13/03-7256е про відмову в розгляді справи за заявою ТОВ «Мережа Ланет» про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене статтею 13, пунктом 2 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним становищем медіагрупами « 1+1 Media», «Медіа Група Україна», «StarLightMedia» та «Inter Media Group» (вх. № Комітету 8-01/109-АМ від 07.04.2021).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.03.2025 у справі № 910/11665/24 в задоволенні позову ТОВ "Мережа Ланет" відмовлено повністю.

За висновками місцевого господарського суду, Товариством з обмеженою відповідальністю «Мережа Ланет» не доведено підстав для визнання недійсним та скасування рішення АМК України, викладеного у формі листа від 25.07.2024 № 130-26.13/03-7256е про відмову в розгляді справи за заявою ТОВ «Мережа Ланет» про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене статтею 13, пунктом 2 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним становищем медіагрупами « 1+1 Media», «Медіа Група Україна», «StarLightMedia» та «Inter Media Group» (вх. № Комітету 8-01/109-АМ від 07.04.2021).

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ТОВ "Мережа Ланет" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 20.03.2025 та прийняти нове, яким визнати протиправним та скасувати рішення Антимонопольного комітету України про відмову в розгляді справи за заявою ТОВ "Мережа Ланет" про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене статтею 13, пунктом 2 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним становищем медіагрупами "1+1 Media", "Медіа Група Україна", "StarLightMedia" та "Inter Media Group" (вх. № Комітету 8-01/109-АМ від 07.04.2021).

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції: нез`ясовані обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи; визнані доведеними обставини, які не відповідають фактичним обставинам справи; порушені норми процесуального права та неправильно застосовані норми матеріального права.

Апелянт зазначає, що під час повторного розгляду заяви позивача Антимонопольним комітетом України, після того, як відмова у розгляді заяви була скасована господарським судом під час розгляду іншої справи, медіагрупи, надаючи пояснення причин одночасної і односторонньої відмови від договорів, спробували створити враження, що така відмова була викликана порушеннями з боку позивача. І незважаючи на те, що дійсною причиною узгоджених дій медіагруп була зовсім інша обставина, Антимонопольний комітет, а разом із ним і місцевий господарський суд, дійшли невірних висновків і ухвалили необґрунтовані і незаконні рішення.

На думку скаржника, суд 1-ої інстанції невірно встановив причини одночасної односторонньої відмови медіагруп від ліцензійних договорів з позивачем.

Позивач вказує, що висновок відповідача, з яким погодився місцевий господарський суд, «про відсутність ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції в діях медіагруп» не відповідає фактичним обставинам, встановленим під час розгляду справи.

Апелянт звертає увагу, що відповідач, з яким помилково погодився суд першої інстанції, встановивши наявність формальних ознак зловживання монопольним становищем, визначених пунктом 5 частини 2 статті 13 Закону «Про захист економічної конкуренції», відмовив у розгляді справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, чим порушив статті 13, 36, 37, 50 названого Закону України (в редакції чинній на час подання заяви позивачем, квітень 2021 року).

Підсумовуючи викладені доводи скаржник підкреслює, що висновок відповідача, який суд першої інстанції визнав законним і обґрунтованим, про відсутність ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого частиною першою статті 13, пунктом 2 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (в подальшому - Закон), у вигляді зловживання монопольним становищем не відповідає обставинам справи, що, відповідно до частини 1 статті 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» є підставою для скасування (визнання недійсним) рішення відповідача.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.04.2025, апеляційна скарга у справі № 910/11665/24 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Сулім В.В., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Мережа Ланет" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.03.2025 у справі № 910/11665/24. Розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Мережа Ланет" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.03.2025 у справі № 910/11665/24 призначено на 11.06.2025.

30.05.2025 на адресу апеляційного господарського суду від АМК України надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін. За твердженнями відповідача, доводи позивача стосовно оцінки місцевим господарським судом таких обставин, як збільшення роялті медіагрупами, дострокове розірвання договорів з ТОВ «Мережа Ланет» медіагрупами, нав?язування невигідних умов співпраці медіагрупами не є підставами позову та не можуть бути підставами подання апеляційної скарги.

Відповідачем зазначається, що у заяві Товариства від 06.04.2021 № 05-0604/21 (вх. Комітету від 07.04.2021 № 8-01/109-AM) (скорочено - Заява), яка була підставою для здійснення Комітетом розслідування та лист від 25.07.2024 № 130-26.13/03-7256е про відмову в розгляді справи за заявою ТОВ «Мережа Ланет» (надалі - Лист), який є предметом оскарження у справі № 910/11665/24, зазначено, що дії, які є предметом Заяви, містять, за твердженням Товариства, ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого саме частиною першою статті 13 Закону, за якими Товариство й просило прийняти розпорядження про початок розгляду справи. А тому посилання Товариства на пункт 5 частини другої статті 13 Закону як на підставу скасування Листа виходить за межі Заяви та Листа, у якому також відсутнє посилання на вказану кваліфікацію. При цьому Товариство ані в Заяві, ані в поясненнях не довело, що відмова медіагруп від продажу прав на ретрансляцію телеканалів була б неможливою за умов існування значної конкуренції на ринку, враховуючи неналежне виконання договірних зобов`язань з боку Товариства.

Згідно аргументів відповідача, з наданої медіагрупами інформації вбачається, що порушення ТОВ «Мережа Ланет» умов договорів з медіагрупами, а також переддоговірна поведінка ТОВ «Мережа Ланет» (незаконна ретрансляція телеканалів, порушення ділової етики) у сукупності, за повідомленням окремих медіагруп, мало наслідком втрату ділової довіри, що спричинило припинення з ТОВ «Мережа Ланет» договірних відносин. Відповідно, дії медіагруп щодо дострокового розірвання договорів з ТОВ «Мережа Ланет» вчинялися з урахуванням неналежного виконання останнім зобов`язань за ліцензійними договорами. Отже, за результатами проведеного розслідування Комітет не виявив, що дії медіагруп, які полягають в односторонньому розірванні з ТОВ «Мережа Ланет» договорів про надання прав на ретрансляцію телеканалів, містять ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 2 Закону, у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем.

Відповідач наголошує, що ТОВ «Мережа Ланет» у позові не надало доказів спростування висновку Комітету в Листі про відсутність ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції в діях медіагруп, які є предметом розгляду Заяви. Зазначений у Листі висновок стосувався відсутності саме ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а не самого порушення, висновок про наявність або відсутність якого може бути зроблено лише за результатами розгляду справи в рішенні органів Комітету відповідно до частини першої статті 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції». Проведення повного розгляду заяви є обов`язком Комітету відповідно до повноваження, передбаченого пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», у межах якого Комітет за результатами розслідування за заявою повинен дійти висновків про наявність або відсутність ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції. До того ж Правилами розгляду справ не передбачено виокремлення такої стадії розгляду заяви, як попередній розгляд заяви. Як вважає Комітет, ТОВ «Мережа Ланет», наводячи в апеляції процедурні аспекти розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, не зазначає конкретних процесуальних норм (статей, частин, абзаців, пунктів тощо актів законодавства про захист економічної конкуренції), які, на думку ТОВ «Мережа Ланет», порушив Комітет під час прийняття рішення у формі Листа.

У судових засіданнях у справі оголошувалась перерва.

Представник апелянта у судовому засіданні 10.09.2025 вимоги апеляційної скарги підтримав, просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 20.03.2025 та прийняти нове, яким визнати протиправним та скасувати рішення Антимонопольного комітету України про відмову в розгляді справи за заявою ТОВ "Мережа Ланет" про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене статтею 13, пунктом 2 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним становищем медіагрупами "1+1 Media", "Медіа Група Україна", "StarLightMedia" та "Inter Media Group" (вх. № Комітету 8-01/109-АМ від 07.04.2021).

Представники відповідача у судовому засіданні 10.09.2025 проти вимог апеляційної скарги заперечували, просили оскаржуване рішення - залишити без змін.

Відповідно до статті 269, частини 1 статті 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, у тому числі поданих на електронних носіях, заслухавши пояснення представників учасників справи, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, встановлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, ТОВ «Мережа Ланет» є провайдером програмної послуги у розумінні Закону України «Про електронні комунікації».

Для наповнення пакетів послуг для кінцевих споживачів програмами телебачення, позивач з 2016 року щорічно укладав ліцензійні (субліцензійні) договори про надання права на ретрансляцію каналів телебачення з наступними суб`єктами господарювання, що володіли правами на ретрансляцію найбільш популярних каналів телебачення України:

- ТОВ «Старлайт Діджитал»,

- ТОВ « 1+1 Інтернет»,

- ТОВ «Національний контент центр»,

- ТОВ «Медіа Група Україна».

Істотною умовою всіх договорів був розмір винагороди, що переглядався медіагрупами щорічно, перед укладанням чергового договору на наступний рік. Так само, всі без виключення договори з медіагрупами включали умову про односторонню дострокову відмову від договору, яка застосовувалась незалежно від наявності порушень умов договору.

Наприкінці 2020 року позивач уклав річні договори з медіагрупами які мали діяти у 2021 році.

Однак, 1, 2, 5 і 19 березня 2021 року ТОВ «Мережа Ланет» отримала від 4-х медіагруп повідомлення про односторонню відмову від договорів з посиланням на відповідні умови договорів, що дозволяли дострокове розірвання договорів без зазначення причин.

06.04.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «Мережа Ланет» звернулось до Антимонопольного комітету України із заявою (вх. № Комітету 8-01/109-АМ від 07.04.2021) про порушення чотирма провідними медіагрупами України - « 1+1 Media», «Медіа Група Україна», «StarLightMedia» та «Inter Media Group» (разом - Медіагрупи) законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого ч. 1 статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення дій, які полягають в обмеженні можливості здійснення позивачем діяльності з розповсюдження програм, які в підсумку призвели до одночасного одностороннього розірвання Медіагрупами ліцензійних договорів з позивачем.

З огляду на подання Заяви без додержання вимог, викладених у пункті 18 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Комітету від 19 квітня 1994 року № 5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 6 травня 1994 року за № 90/299 (у редакції розпорядження Комітету від 29 червня 1998 року № 169-р; зі змінами) (далі - Правила розгляду справ), державний уповноважений Комітету листом від 30.04.2021 № 130-26.13/01-6825 залишив Заяву без руху.

ТОВ «Мережа Ланет» листом від 27.05.2021 № 01-2705/21 (вх. Комітету від 28.05.2021 № 8-01/798-кі) надало відповідь на зазначений лист про залишення Заяви без руху.

У зв`язку з не усуненням ТОВ «Мережа Ланет» недоліків Заяви листом від 04.06.2021 № 130-26.13/01-8522 Комітет залишив Заяву без розгляду, про що повідомив ТОВ «Мережа Ланет» листом від 04.06.2021 № 130-26.13/01-8522.

Заявник звернувся з позовом до Господарського суду міста Києва про визнання протиправним і скасування рішення від 04.06.2021 № 130-26.13/01-8522. Позов було задоволено (справа № 910/13222/21).

Розпорядженням державного уповноваженого Комітету від 28.04.2023 № 09/69-р розгляд Заяви зупинено до вирішення органом Комітету пов`язаного з нею іншого питання, а саме дослідження становища Медіагруп на ринку телевізійного мовлення (далі - Дослідження), про що повідомлено ТОВ «Мережа Ланет» листом Комітету від 28.04.2023 № 130-26.13/09-2840.

Розпорядженням державного уповноваженого Комітету від 25.07.2024 № 03/186-р поновлено розгляд Заяви у зв`язку із завершенням Дослідження.

Листом від 25.07.2024 № 130-26.13/03-7256е Комітет повідомив Заявника про відмову в розгляді Заяви з огляду на не виявлення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

ТОВ «Мережа Ланет» з обставинами, викладеними у Листі від 25.07.2024 № 130-26.13/03-7256е не погодилося та звернулося до господарського суду із позовом про визнання та скасування рішення АМК, викладеного у формі відповідного листа.

Поряд із цим, у заяві Товариства від 06.04.2021 № 05-0604/21 (вх. Комітету від 07.04.2021 № 8-01/109-АМ), яка була підставою для здійснення Комітетом розслідування, зазначено, що дії, які є предметом Заяви, містять, за твердженням Товариства, ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого саме частиною першою статті 13 Закону, за якими Товариство просило:

- прийняти до розгляду заяву про порушення Медіагрупами законодавства про захист економічної конкуренції, про що повідомити заявника;

- прийняти розпорядження про початок розгляду справи за ознаками вчинення Медіагрупами порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого частиною першої статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання колективним монопольним (домінуючим) становищем на ринку телевізійного мовлення;

- за результатами розгляду справи прийняти рішення, яким визнати вчинення Медіагрупами порушення законодавства та накласти на Медіагрупи штрафи у розмірі до 10 відсотків доходу (виручки) від реалізації товарів (робіт, послуг) за фінансовий рік, що передує накладенню штрафу;

- зобов`язати Медіагрупи, зокрема, не здійснювати пакетний продаж програм (телеканалів) для ретрансляції операторами/провайдерами програмної послуги, у тому числі ТОВ "Мережа Ланет"; погоджувати з Антимонопольним комітетом України положення ліцензійних договорів з учасниками ринку (зокрема, з операторами/провайдерами програмної послуги, у тому числі ТОВ "Мережа Ланет", задля усунення дискримінацій.

Надаючи правову кваліфікацію дій Медіагруп в Заяві Товариство зазначило, що дії « 1+1 Media», «Медіа Група Україна», «StarLightMedia», «Inter Media Group» містять ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого частиною першою статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення Медіагрупами, як колективною монополією, дій, які полягають, зокрема у:

- наданні провайдерам програмної послуги прав на ретрансляцію не одного телеканалу, а виключно у вигляді сформованих пакетів із декількох телеканалів;

- безпідставному достроковому розірванні договорів з ТОВ «Мережа Ланет», враховуючи належне виконання Товариством взятих зобов`язань;

- нав`язуванні невигідних умов співпраці з операторами/провайдерами програмної послуги, в тому числі з ТОВ «Мережа Ланет»;

- здатності усувати з ринку конкурентів,

що можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб`єктів господарювання, та які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку телевізійного мовлення.

Судова колегія зазначає, що Правила розгляду справ визначають окремі особливості порядку розгляду заяв, справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у тому числі про захист від недобросовісної конкуренції (далі - порушення законодавства про захист економічної конкуренції, порушення) органами Антимонопольного комітету України відповідно до Закону України "Про захист економічної конкуренції", Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", Закону України "Про Антимонопольний комітет України" та встановлюють порядок перевірки та перегляду рішень органів Комітету в цих справах і діють до прийняття відповідних актів законодавства.

Відповідно до п. 18 Правил розгляду справ заява подається в письмовій формі й повинна містити, зокрема, зміст вимог, зокрема щодо очікуваного заявником від органів Комітету рішення; виклад обставин, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, обґрунтування того, яким чином права заявника порушуються внаслідок дій чи бездіяльності відповідача, визначених законом як порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Так, враховуючи наведені позивачем у Заяві порушення, під час розгляду справи, що розглядається, підлягають встановленню наявність/відсутність зайняття Медіагрупами монопольного (домінуючого) становища на відповідному ринку та наявність/відсутність факту зловживання монопольним (домінуючим) становищем.

На вказане, як вважає колегія суддів, правильно звернув увагу суд першої інстанції.

В обґрунтування заявленого позову ТОВ «Мережа Ланет» посилалось на наступне:

- позивачем подана заява про порушення законодавства про захист економічної конкуренції у формі зловживання монопольним становищем Медіагрупами передбаченого частиною першою статті 13, пунктом 2 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції». Зокрема, в заяві позивача стверджується, що Медіагрупи, які займають монопольне становище на ринку прав на ретрансляцію телеканалів, користуючись (зловживаючи) монопольним становищем, відсутністю можливостей для придбання рівноцінних (за глядацьким рейтингом) телеканалів, розірвали в односторонньому порядку договори з позивачем, чим завдали йому істотних майнових збитків, створило загрозу для усунення позивача з ринку програмних послуг;

- загальний строк розгляду заяви позивача Антимонопольним комітетом становить більше 3-х років;

- під час розгляду заяви позивача Антимонопольним комітетом проведене дослідження ринкового становища медіагруп, за результатами якого встановлено, що: медіагрупи в односторонньому порядку, достроково розірвали договори на право ретрансляції телеканалів; медіагрупи займали монопольне (домінуюче) становище на ринку продажу прав на ретрансляцію телеканалів; частка медіагруп на відповідному ринку становила 100%; провайдери, зокрема, позивач, не мали можливості для придбання рівноцінних (за глядацьким рейтингом) телеканалів з інших джерел (відсутність альтернативних джерел придбання товару); позивачу завдані істотні майнові збитки внаслідок розірвання з ним ліцензійних договорів;

- незважаючи на встановлені вище обставини, Антимонопольний комітет дійшов висновку про відсутність ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції в діях медіагруп;

- позивач вважає, що висновок відповідача «про відсутність ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції в діях медіагруп» повністю не відповідає фактичним обставинам, встановленим під час розгляду справи в суді.

Відповідач проти заявленого позову заперечував у повному обсязі, наголошував, що оскаржуване рішення (лист) було прийнято в межах наданих Комітету повноважень та з урахуванням всіх обставин справи.

Схожі за змістом твердження щодо обставин справи наведені апелянтом та відповідачем у апеляційній скарзі та відзиві на неї відповідно.

З огляду на вказані фактичні обставини цієї справи, колегія суддів зазначає, що Закон України «Про захист економічної конкуренції» визначає правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин.

Згідно із частиною першою статті 13 Закону зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб`єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб`єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

Стаття 13 Закону встановлює заборону не для домінування на ринку, як такого, а лише для зловживання таким становищем.

Поняття зловживання є об`єктивним поняттям, що стосується поведінки суб`єкта господарювання, який займає домінуюче становище, і це дозволяє йому впливати на структуру ринку, конкуренція на якому є ослабленою через саму лише присутність такого суб`єкта господарювання, який удаючись до методів, інших, ніж ті, що обумовлюють нормальну конкуренцію між товарами та послугами на основі досягнень у господарській діяльності учасників ринку, і, як наслідок, перешкоджає підтримці такого рівня конкуренції, який існує на ринку на даний момент її розвитку.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 13 Закону зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку, зокрема, визнається часткова або повна відмова від придбання або реалізації товару за відсутності альтернативних джерел реалізації чи придбання.

За ч.ч. 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Згідно висновків Верховного Суду, у застосуванні статті 13 Закону господарським судам необхідно мати на увазі, що її частина перша містить кваліфікуючі ознаки зловживання монопольним (домінуючим) становищем стосовно необмеженого кола випадків такого зловживання, а частина друга - перелік деяких з числа відповідних випадків, причому цей перелік не є вичерпним. Отже, сама лише відсутність у згаданому переліку вказівки про ті чи інші дії (бездіяльність) суб`єкта господарювання не є перешкодою для кваліфікації таких дій (бездіяльності) за ознаками частини першої даної статті. Саме по собі зайняття монопольного (домінуючого) становища суб`єктом господарювання на ринку не підтверджує його зловживання та не може бути підставою для притягнення до відповідальності. Господарські суди у розгляді справ мають перевіряти правильність застосування органами Антимонопольного комітету України відповідних правових норм, але не повинні перебирати на себе не притаманні суду функції, які здійснюються виключно органами Антимонопольного комітету України (п.п. 7.12-7.15, 7.17, 7.20 постанови Верховного Суду від 18.02.2021 у справі № 910/1106/20).

Тобто, наведений у частині другій статті 13 Закону невичерпний перелік діянь є прикладами зловживань, які визначено в частині першій статті 13 Закону, у зв`язку із чим часткова або повна відмова від придбання або реалізації товару за відсутності альтернативних джерел реалізації чи придбання, визнається зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

Однак, відповідно до статті 1 Закону економічна конкуренція (конкуренція) - змагання між суб`єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб`єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб`єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб`єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.

Отже, за умов значної конкуренції продавець має можливість вибору між покупцями, зокрема з урахуванням належного виконання ними договірних зобов`язань, і відповідно має змогу відмовитись від продажу товарів тому з них, відносини з яким не сприяють веденню господарської діяльності.

Таким чином, згідно з пунктом 5 частини другої статті 13 Закону повна відмова від реалізації товару повинна бути неможливою за умов існування значної конкуренції на ринку, що за умов існування останньої є нормальними умовами функціонування ринку.

Відповідно до пункту 1.8.2. Листа від 25.07.2024 № 130-26.13/03-7256е, за результатами оцінки ринкового становища Медіагруп у межах заявлених ТОВ «Мережа Ланет» вимог, з огляду на зібрану в межах Дослідження інформацію вбачається, що Медіагрупи мають ознаки таких, що в період з січня 2019 року по червень 2021 року займали монопольне становище на ринку надання прав на ретрансляцію Телеканалів у межах держави Україна.

Крім того, відповідно до Службової записки про результати дослідження ринкового становища Медіагруп на ринку телевізійного мовлення № 130-01/5241 від 24.07.2024, частки Медіагруп на ринку становлять:

- медіагрупи «StarLightMedia» - 31,71%;

- медіагрупи « 1+1 Media» - 31,43%;

- медіагрупи «Inter Media Group» - 22,89%;

- медіагрупи «Медіа Група Україна» - 12,98%.

З огляду на те, що товарні межі ринку утворюють права на ретрансляцію Телеканалів, сукупна частка Медіагруп (4 суб`єкти господарювання) на визначеному ринку складає 100%, тобто перевищує 70% (стор. 12 службової записки).

Відтак, згідно матеріалів справи фактичні дані підтверджують, що Медіагрупи в період з січня 2019 року по червень 2021 року займали монопольне становище на ринку надання прав на ретрансляцію Телеканалів у межах держави України.

В свою чергу, факт зайняття монопольного (домінуючого) становища Медіагрупами сторонами не заперечується.

У той же час, ТОВ «Мережа Ланет» наголошувало саме на зловживанні Медіагрупами монопольним (домінуючим) становищем, а Комітет продовжував стверджувати, що під час розгляду антимонопольної справи, ознак зловживання не виявлено.

Позивач, зокрема, зазначав, що продаж Медіагрупами прав на ретрансляцію телеканалів виключно у вигляді сформованих пакетів, а не кожного окремо, містить ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем.

Однак, як встановлено Комітетом під час проведення розслідування провайдери програмної послуги не були позбавлені можливості придбання прав на ретрансляцію окремих телеканалів, а не виключно у вигляді сформованих пакетів. В межах проведеного Дослідження Комітет, опитавши конкурентів ТОВ «Мережа Ланет» та інших суб`єктів господарювання, які надавали ТОВ «Мережа Ланет» права на ретрансляцію каналів, не виявив, що пакетний продаж телеканалів є тією умовою, встановлення якої було б можливим за умов існування значної конкуренції на ринку (стор. 16 - 17 Листа).

Крім того, позивач як на порушення Медіагрупами законодавства про захист економічної конкуренції, наводив про безпідставне дострокове розірвання договорів.

Як вбачається з матеріалів антимонопольної справи, ТОВ «СТАРЛАЙТ ДІДЖИТАЛ» зазначило, що ТОВ «Мережа Ланет» вчиняло дії, що суперечили умовам субліцензійного договору, зокрема:

- не погоджувало із ТОВ «СТАРЛАЙТ ДІДЖИТАЛ» проведення профілактичних робіт (28 - 30 квітня 2021 року);

- не надавало (до дати першого повідомлення про відмову (розірвання) договору ТОВ «СТАРЛАЙТ ДІДЖИТАЛ») у передбачені договором форми та строки звітів про перелік ID абонентів за звітний період (місяць) для можливості перевірки достовірності даних, що декларуються ТОВ «Мережа Ланет» (ТОВ «СТАРЛАЙТ ДІДЖИТАЛ» встановило розбіжності між показниками параметрів мережі від ТОВ «Мережа Ланет» і фактично наявними параметрами такої мережі).

До того ж, ТОВ «СТАРЛАЙТ ДІДЖИТАЛ» надало Комітету інформацію щодо розбіжностей у розмірі абонентської бази у звітах ТОВ «Мережа Ланет» та іншими відомостями, а також скарги телеглядачів про повільне завантаження сайтів медіагрупи «StarLightMedia».

ТОВ «Мережа Ланет» на запит Комітету на питання щодо проведення профілактичних робіт зазначило, що прийняло рішення про тимчасове обмеження трансляції каналів з метою проведення crash тестів обладнання, програмного забезпечення та роботи операторів call центру, яке відбувалося відповідно до підпункту 3.1.8 пункту 3.1 субліцензійного договору № Р-202, спричинено несподіваним і немотивованим одностороннім розірванням зазначеного договору ТОВ «СТАРЛАЙТ ДІДЖИТАЛ».

ТОВ «СТАРЛАЙТ ДІДЖИТАЛ» повідомило ТОВ «Мережа Ланет» про односторонню відмову від договірних умов з 01.05.2021, тобто після прийняття ТОВ «Мережа Ланет» рішення про проведення профілактичних робіт та в момент дії договірних зобов`язань. З приводу того, що прийняття ТОВ «Мережа Ланет» рішення про проведення профілактичних робіт здійснено вже після повідомлення ТОВ «СТАРЛАЙТ ДІДЖИТАЛ» про односторонню відмову від субліцензійного договору № Р-202 (01.03.2021), доцільно наголосити, що вказане не спростовує факту чинності на той момент зазначеного договору, а, відповідно, й обов`язковості виконання його умов, погоджених сторонами, враховуючи при цьому можливість ТОВ «СТАРЛАЙТ ДІДЖИТАЛ» зміни своєї позиції щодо розірвання вказаного договору.

Щодо відповідності зазначених дій ТОВ «Мережа Ланет» субліцензійному договору № Р-202, а саме підпункту 3.1.8 пункту 3.1, відповідно до якого Субліцензіат має право припиняти Ретрансляцію Програм на час, необхідний для проведення профілактичних заходів, пов`язаних із технічним обслуговуванням Телемережі у період проведення профілактики Телеканалами, або на час аварії (але не більше 2 доби) для усунення несправностей, або за погодженням із Ліцензіатом, - слід зазначити таке. За повідомленням ТОВ «СТАРЛАЙТ ДІДЖИТАЛ», Телеканалами в указаний проміжок часу профілактика не проводилась, про аварії на території дії Субліцензїї ТОВ «СТАРЛАЙТ ДІДЖИТАЛ» даних не отримувало, а також від ТОВ «Мережа Ланет» не надходило звернень щодо припинення ретрансляції програм.

При цьому, право припинення ретрансляції програм, передбачене підпунктом 3.1.8 пункту 3.1 субліцензійного договору № Р-202, кореспондується з обов`язком, визначеним у підпункті 4.2.8 пункту 4.2 останнього, згідно з яким Субліцензіат зобов`язаний забезпечити Ретрансляцію Програм у незмінному вигляді, невиконання та/або порушення якого є підставою для можливості негайної відмови Ліцензіата від Договору в односторонньому порядку (пункт 7.3).

Крім того, на запит Комітету щодо абонентського звітування ТОВ «Мережа Ланет» зазначило, що відповідно до підпункту 4.2.12 пункту 4.2 субліцензійного договору № Р-202 Субліцензіат зобов`язаний надавати Ліцензіату до 10 числа місяця, що слідує за відповідним звітним періодом, підписані уповноваженою особою та із відбитком печатки Субліцензіата щоквартальні звіти за Додатком № 1 до Договору, оформлені у вигляді Таблиці № 1, та щомісячні звіти за Додатком № 2 до Договору, оформлені у вигляді Таблиці № 2.

Однак, ТОВ «Мережа Ланет» повідомило, що таке звітування передбачає значний обсяг інформації та те, що наявне програмне забезпечення не дозволяє отримувати інформацію про абонентів в автоматичному режимі, з огляду на що сторони субліцензійного договору № Р-202 повинні б були визначити порядок фінансування підготовки такої інформації, розроблення програмного забезпечення, виділення додаткових ресурсів, а також, що ТОВ «СТАРЛАЙТ ДІДЖИТАЛ» не наполягало на поданні таких звітів і не включило цю умову до переліку істотних. Також, ТОВ «Мережа Ланет» звернуло увагу Комітету, що невиконання підпункту 4.2.12 пункту 4.2 субліцензійного договору № Р-202 не мало наслідком виникнення в ТОВ «СТАРЛАЙТ ДІДЖИТАЛ» права на його дострокове розірвання.

В наведеному колегія суддів враховує, що ТОВ «Мережа Ланет» було стороною субліцензійного договору № Р-202, що не виключало можливість узгодження відповідної неврегульованості та, при цьому, не звільняло останнього від виконання погодженого сторонами в підпункту 4.2.12 пункту 4.2 субліцензійного договору № Р-202 обов`язку.

Водночас, відповідно до умов субліцензійного договору № Р-202 ТОВ «СТАРЛАЙТ ДІДЖИТАЛ» мало право відмовитись від договору в односторонньому порядку (пункт 7.2).

ТОВ « 1+1 ІНТЕРНЕТ» повідомляло Комітет, що ТОВ «Мережа Ланет» систематично порушувалися умови договорів про надання прав на ретрансляцію телеканалів, зокрема, ТОВ «Мережа Ланет»:

- не повідомило ТОВ «1 + 1 ІНТЕРНЕТ» про проведення акції, яка стосувалася не лише доступу до мережі Інтернет, а й доступу до програм (телеканалів) медіагрупи « 1 + 1 Media»;

- розміщувало телеканали медіагрупи « 1 + 1 Media» не в узгоджених умовами ліцензійного договору пакетах;

- не включило телеканали медіагрупи « 1 + 1 Media» у новий пакет Baza.

Крім того, ТОВ « 1+1 ІНТЕРНЕТ» повідомило Комітет, що ТОВ «Мережа Ланет» систематично порушувало норми ділової етики, поширюючи недостовірну інформацію, що завдавало шкоди діловій репутації ТОВ « 1 + 1 ІНТРЕНЕТ», надавши підтверджуючі матеріали.

Щодо неповідомлення ТОВ « 1+1 ІНТЕРНЕТ» про запровадження ТОВ «Мережа Ланет» акції «Лютий GIG» у відповідь на вимогу Комітету повідомило, що відповідно до підпункту 3.10.13 пункту 3.10 ліцензійного договору про надання невиключного суміжного права від 01.12.2020 № 2021\6, укладеного між ТОВ « 1+1 ІНТЕРНЕТ» і ТОВ «Мережа Ланет», ліцензіат зобов`язаний заздалегідь письмово попереджати Ліцензіара про акції, які плануються проводитись Ліцензіатом серед Абонентів щодо Програм. При цьому, Ліцензіар має право відмовити Ліцензіату у залученні Програм до проведення вищезазначених акцій. Проте, на погляд ТОВ «Мережа Ланет», акція стосувалася саме Інтернет-з`єднання та не стосувалася прямо перегляду Програм, у зв`язку із чим не вважало необхідним повідомити ТОВ « 1 + 1 ІНТЕРНЕТ».

Водночас, за повідомленням ТОВ « 1+1 ІНТЕРНЕТ» така акція стосувалася не лише доступу до Інтернету, а й до 130 онлайн-телеканалів, при чому, зазначений договір не містить винятку щодо необхідності повідомлення про проведення акцій, які стосуються опосередковано, а не прямо (безпосередньо) Програм.

На питання щодо спростування розміщення телеканалів медіагрупи « 1 + 1 Media» не в узгоджених умовами ліцензійного договору пакетах ТОВ «Мережа Ланет» у відповідь на вимогу Комітету не надало відповідних доказів.

Щодо обставин невключення телеканалів медіагрупи « 1 + 1 Media» у новий пакет Baza, - ТОВ «Мережа Ланет» надало Комітету пояснення, що вказане обумовлено отриманням від ТОВ « 1+1 ІНТЕРНЕТ» повідомлення про односторонню відмову від договірних відносин з 19.05.2021.

В межах вказаного судова колегія звертає увагу, що наведене не спростовує чинності на момент формування пакету Baza (01.05.2021) зазначеного договору, зокрема підпункту 3.10.3 пункту 3.10, згідно з яким Ліцензіат зобов`язаний здійснювати Розповсюдження виключно в межах Території та у відповідних Узгоджених Пакетах, що визначені у Спеціальних умовах цього Договору, а, відповідно, й обов`язковості виконання його погоджених умов, беручи до уваги при цьому можливість ТОВ « 1 + 1 ІНТЕРНЕТ» змінити своє рішення про відмову від договірних відносин з ТОВ «Мережа Ланет».

Відповідно до інформації ТОВ «НАЦІОНАЛЬНИЙ КОНТЕНТ ЦЕНТР», наданої Комітету, ТОВ «МЕРЕЖА ЛАНЕТ»:

- здійснювало незаконне розповсюдження телеканалів у форматі, права на який ТОВ «НАЦІОНАЛЬНИЙ КОНТЕНТ ЦЕНТР» не надавалися;

- офіційно повідомляло інформацію щодо кількості абонентів, яка, як виявило ТОВ «НАЦІОНАЛЬНИЙ КОНТЕНТ ЦЕНТР», є значно меншою.

На питання Комітету щодо здійснення незаконного розповсюдження телеканалів у форматі, права на який ТОВ «НАЦІОНАЛЬНИЙ КОНТЕНТ ЦЕНТР» не надавалися, ТОВ «Мережа Ланет» у відповіді на вимогу повідомило про здійснення ретрансляції виключно в IPTV форматі.

Наразі суд апеляційної інстанції зауважує, що дане не спростовано позивачем шляхом надання відповідних доказів.

ТОВ «МЕДІА ГРУПА УКРАЇНА» повідомило Комітет, що ТОВ «Мережа Ланет»:

- надавало ТОВ «МЕДІА ГРУПА УКРАЇНА» недостовірні дані щодо власної абонентської бази, у зв`язку із чим останнє ініціювало процес внесення змін до договору в частині перегляду розміру роялті, за результатами якого згоди не було досягнуто у зв`язку з відмовою ТОВ «Мережа Ланет» від перегляду умов договорів і проведення подальшого переговорного процесу;

- порушило умови договорів, здійснивши ретрансляцію сигналу третім особам, що є однією із підстав припинення договірних відносин.

ТОВ «Мережа Ланет» у відповідь на вимогу Комітету повідомило, зокрема, про невизначеність терміну «треті особи», не надавши доказів зворотного.

Відповідно до пункту 2.4 субліцензійного договору від 31.12.2020 № УНІ-113275/2020, укладеного між ТОВ «Мережа Ланет» і ТОВ «МЕДІА ГРУПА УКРАЇНА», Субліцензіату не надається право на передачу (субліцензування) прав, наданих йому за цим Договором, а також не надається право передавати сигнал для подальшого Розповсюдження чи використання будь-яким третім особам.

Судова колегія акцентує, що з приводу розбіжностей у даних абонентської бази (кількості абонентів) ТОВ «Мережа Ланет», у відповідь на вимогу Комітету, повідомлено про їх відсутність з огляду на неподання Медіагрупам таких звітів на підставі відсутності такої умови у відповідних ліцензійних договорах.

Однак, умова щодо надання інформації про кількість абонентів наявна й в інших укладених ТОВ «Мережа Ланет» договорах про надання прав на ретрансляцію Телеканалів з Медіагрупами, а саме:

- ТОВ « 1 + 1 ІНТЕРНЕТ» (зокрема, підпункт 3.10.11 пункту 3.10 ліцензійного договору про надання невиключного суміжного права від 01.12.2020 № 2021\6, у якому прямо передбачена можливість односторонньої відмови від цього договору у випадку ненадання звітності);

- ТОВ «НАЦІОНАЛЬНИЙ КОНТЕНТ ЦЕНТР» (зокрема, підпункт 2.4.6 пункту 2.4 субліцензійного договору від 28.12.2020 № 654-ІМГ/21);

- ТОВ «МЕДІА ГРУПА УКРАЇНА» (зокрема, підпункти 3.7.10 пункту 3.7 субліцензійних договорів від 31.12.2020 № УНІ-113275/2020, УНІ-IPTV-l 13276/2020 та № УНІ-ОТТ-113277/2020).

Крім того, Комітет зазначав, що ТОВ «Мережа Ланет» у відповідь на вимогу Комітету повідомило про відсутність документів (протоколів розбіжностей) на предмет висловлення у перемовинах з Медіагрупами з приводу укладення на період 2019, 2020, 2021 років ліцензійних договорів про надання прав на ретрансляцію телеканалів та не висловило незгоди із запропонованими умовами.

При цьому, щодо укладення договорів про надання прав на ретрансляцію телеканалів варто зазначити, що ТОВ « 1 + 1 ІНТЕРНЕТ» повідомило Комітет, що під час укладення з ТОВ «Мережа Ланет» договору на 2021 рік ТОВ « 1 + 1 ІНТЕРНЕТ» запропонувало проект ліцензійного договору щодо повідомлення іншої сторони про одностороннє розірвання договору за 30 календарних днів, умова щодо якого містилася і в попередніх укладених з ТОВ «Мережа Ланет» договорах. ТОВ «Мережа Ланет» висловило пропозицію збільшити строк повідомлення до 90 днів. За результатами переговорів визначено строк 60 днів та укладено договір.

Тобто, з наданої Медіагрупами інформації вбачається, що порушення ТОВ «Мережа Ланет» умов договорів з Медіагрупами, а також переддоговірна поведінка ТОВ «Мережа Ланет» у сукупності, за повідомленням окремих Медіагруп, спричинило припинення з ТОВ «Мережа Ланет» договірних відносин. Тобто, дії Медіагрупи щодо дострокового розірвання договорів з ТОВ «Мережа Ланет» вчинялися з урахуванням неналежного виконання останнім зобов`язань за ліцензійними договорами, а не через зловживання Медіагрупами монопольним (домінуючим) становищем.

Колегія суддів зазначає, що на вказане, щодо питань дострокового розірвання договорів, слушно звернув увагу й відповідач.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень у господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять до предмета доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтями 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Визначений ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 ГПК України обов`язок щодо доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За п. 20 Правил розгляд справ у разі невиявлення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції державний уповноважений, голова відділення відмовляють у розгляді справи, про що письмово повідомляється заявнику.

У зв`язку з вищезазначеним, колегія суддів погоджується як з висновками суду першої інстанції, наведеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення, так і з аргументацією відповідача, що викладена у листі від 25.07.2024 № 130-26.13/03-7256е про відмову в розгляді справи за заявою ТОВ «Мережа Ланет» про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, складеного за результатами проведеного розслідування за Заявою, враховуючи інформацію та копії документів, отриманих Комітетом у межах дослідження.

З урахуванням зазначеного, зважаючи, що належних та допустимих доказів, в розумінні ст.ст. 76, 77 ГПК України, зловживання Медіагрупами монопольним (домінуючим) становищем матеріали справи не містять, апеляційний господарський суд вважає вмотивованими висновки місцевого господарського суду, що Комітет у листі 25.07.2024 № 130-26.13/03-7256е обґрунтовано повідомив про відмову в розгляді справи, посилаючись на абз. 1 п. 20 Правил розгляду справи.

Отже, з огляду на наявні у матеріалах справи докази, судом апеляційної інстанції критично оцінюються доводи апелянта в частині невірного встановлення місцевим господарським судом причин односторонньої відмови Медіагруп від ліцензійних договорів з позивачем.

Враховуючи зміст та правову кваліфікацію дій Медіагруп, викладену позивачем в заяві від 06.04.2021 № 05-0604/21, зважаючи на підстави заявленого позивачем позову, колегія суддів вважає необґрунтованими твердження скаржника щодо помилковості оцінки судом попередньої інстанції обставин справи в питанні ознак зловживання Медіагрупами монопольним становищем, визначених пунктом 5 частини 2 статті 13 Закону «Про захист економічної конкуренції».

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься й у частині 1 статті 74 ГПК України.

Отже, за загальним правилом, обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Розподіл між сторонами обов`язку доказування визначається предметом спору.

Змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, зобов`язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 ГПК).

Частиною 5 статті 236 ГПК України визначено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.10.2010 у справі «Трофимчук проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, суди мають належним чином зазначати підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру останнього.

З огляду на викладене колегія суддів зазначає, що у цій постанові надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За висновками колегії суддів, доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції: нез`ясовані обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи; визнані доведеними обставини, які не відповідають фактичним обставинам справи; порушені норми процесуального права та неправильно застосовані норми матеріального права, - не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.

Враховуючи все вищевикладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку. Рішення Господарського суду міста Києва від 20.03.2025 у справі № 910/11665/24 відповідає фактичним обставинам справи, не суперечить чинному законодавству України, а тому передбачених законом підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення в розумінні приписів статті 277 ГПК України не вбачається.

В свою чергу, апелянтом не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.

При цьому, викладені у відзиві на апеляційну скаргу твердження відповідача знайшли своє підтвердження в частині спростування викладених скаржником в апеляційні скарзі доводів в цілому.

Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору, що були понесені стороною в суді апеляційної інстанції покладаються на апелянта (позивача у справі).

Керуючись ст.ст. 129, 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мережа Ланет" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.03.2025 у справі № 910/11665/24 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 20.03.2025 у справі № 910/11665/24 - залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору, понесені стороною у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Мережа Ланет".

4. Справу № 910/11665/24 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, що передбачені ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 10.10.2025.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді В.В. Сулім

В.А. Корсак