Вирок

від 17.12.2007 по справі 1-104/2007

ЗАЛІЩИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-104

2007р.

ВИРОК

ІМЯМ УКРАЇНИ

17 грудня 2007 року Заліщицький районний суд Тернопільської області в складі: головуючого суду Антоновського О.О.

при секретарі Бабій Л.І.

з участю прокурора Лобура В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Заліщики справу про обвинувачення ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уроженца і жителя АДРЕСА_1, громадянина України, українця, з освітою 10 класів, ніде не працюючого, інваліда 2 групи, невійськовозобовязаного, одруженого, раніше не судимого, у злочині, передбаченому ст. 236 ч. 1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

12 серпня 2007р. біля 17 год. ОСОБА_2, перебуваючи у стані спяніння, у приміщенні сільського клубу с. Головчинці Заліщицького р-ну., з хуліганських мотивів, грубо порушуючи громадський порядок, що супроводжувалось особливою зухвалістю, виражаючи явну неповагу до суспільства, почав кричати у приміщенні залу, де відбувався концерт присвячений Дню Незалежності, виражався нецензурними словами на зауваження не реагував. Після того ОСОБА_2 вивели із залу. Однак він знявши із себе футболку знову зайшов у приміщення залу, чим саме на тривалий час перервав двічі концерт.

Підсудний ОСОБА_2 свою винність у скоєному злочині визнав повністю і суду пояснив, що він відзначив день будівельника і у стані спяніння зайшов у приміщення клубу с. Головчинці, де кричав, виражався різними словами і його вивели із залу. Після того підсудний зняв із себе футболку та знову зайшов у зал, де відбувався концерт і його знову вивели із залу.

Суд вважає, що органи досудового слідства правельно кваліфікували дії підсудного ОСОБА_2 за ст. 296 ч. 1 КК України, так як він вчинив хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю. Все це знайшло своє повне підтвердження у судовому засіданні матеріалами справи, показами самого підсудного.

Обираючи міру покарання підсудному ОСОБА_2, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, а саме те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, щиро розкаюється у вчиненому, що підсудний - інвалід II групи, пенсіонер. А тому суд прийшов до переконання, що підсудного можна виправити без відбування покарання. І при обранні підсудному покарання за ст. 296 ч.2 КК України у вигляді обмеження волі слід застосувати ст. 75 КК України та звільнити його від відбування покарання з випробуванням. І покласти на підсудного обовязки, передбачені ст. 76 ч. 1 п.2, 3 КК України.

Керуючись ст. ст. 322-324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

Визнати винним ОСОБА_2 у скоєнні злочину, передбаченого ст. 296 ч. 1 КК України та обрати йому покарання за даною статтею 2 роки обмеження волі. На підставі ст. 75 КК України, звільнити засудженого від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк на 1 рік. Зобовязати засудженого ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи та повідомляти дані органи про зміну місця проживання чи роботи.

Міру запобіжного заходу щодо засудженого ОСОБА_2 залишити попередню - підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Тернопільської обл. на протязі 15 діб через Заліщицький райсуд.