Постанова від 13.10.2025 по справі 916/4394/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2025 рокум. ОдесаСправа № 916/4394/24Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Ярош А.І.,

суддів: Принцевської Н.М., Савицького Я.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Транс Фаворит

на рішення Господарського суду Одеської області від 28.05.2025 року, суддя в І інстанції Смелянець Г.Є., повний текст якого складено 02.06.2025, в м. Одесі

у справі: №916/4394/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Шпіц Трак

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Транс Фаворит

про стягнення 283 547,56 грн

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю Шпіц Трак звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Транс Фаворит заборгованості за договором перевезення вантажів автомобільним транспортом №15/03/24 від 15.03.2024 у розмірі 283 547,56 грн., а також судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 4253,21 та витрат на професійну правову (правничу) допомогу у розмірі 40000 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором перевезення вантажів автомобільним транспортом №15/03/24 від 15.03.2024 щодо повної та своєчасної оплати наданих послуг.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 28.05.2025 у справі №916/4394/24 позов Товариства з обмеженою відповідальністю Шпіц Трак задоволено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Транс Фаворит на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Шпіц Трак заборгованість за договором перевезення вантажів автомобільним транспортом №15/03/24 від 15.03.2024 у розмірі 283 547,56 грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 3402,57 грн.

Суд дійшов висновку про доведеність позивачем обставин надання відповідачу відповідних послуг з огляду на здійснення відповідачем дій щодо оплати рахунків №382 та №383 вже після того, як позивачем надані відповідні послуги відповідачу та відсутність при цьому жодних заперечень щодо наданих позивачем послуг та їх вартості, а відповідачем не доведено належними та допустимими доказами, що позивачем не враховано будь-яких оплат відповідача, або що позивачем зараховано в рахунок попередніх рахунків суму більшу, ніж мала місце вартість таких послуг, а отже мала місце переплата, яка підлягала зарахуванню на оплату спірних рахунків.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Транс Фаворит, в якій останнє просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 28.05.2025 у справі №916/4394/24 та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Зокрема, скаржник зазначає, що позивачем жодним чином не наведені докази виконання свого зобов`язання особисто перед відповідачем належним чином і в повному обсязі. ТОВ «Транс Фаворит» у своїй відповіді-претензії адресованої позивачу від 26.08.2024 відмовилося від підписання актів наданих послуг по заявкам, як невиконаним у порядку п. 4.2.8. Договору (відсутні відмітки про отримання вантажу вантажоодержувачем зокрема по CMR 8899665511, CMR 1258774466). Відповідно до цих CMR, одержувачем вантажу зазначено DIASPOLIS Sp. z o.o. (Крушув, Польща), однак у графі 24 вказано, що вантаж отримано іншою особою CENTROSTAL LOGISTICS Sp. z o.o. за іншою адресою (Лодзь, вул. Брукова, 24). Місце розвантаження за CMR не відповідає зазначеному у заявках, також у CMR перевізником вказано PE Koliadiuk Vasyl, а не ТОВ «ШПІЦ ТРАК» та не водії, прізвища яких зазначені у заявках № 18/01 та № 18/02.

Тобто, у зв`язку з тим, що ТОВ ««ШПІЦ ТРАК» не виконано своїх зобов`язань перед ТОВ «ТРАНС ФАВОРИТ» щодо виконання заявок № 18/01, № 18/02, відповідачем не були підписані відповідні Акти виконаних робіт, які б мали підтверджувати належне виконання ТОВ «ШПІЦ ТРАК» послуг за Договором, по зазначеним заявкам. Зазначене свідчить про те, що ТОВ «ШПІЦ ТРАК» не мало права на зарахування оплати за платіжним дорученням № 10225 від 02.04.2024 в рахунок оплати за рахунком № 382 на суму 62 538,50 грн., № 383 на суму 62 538,50 грн., та взагалі права вимоги щодо оплати зазначених рахунків, навіть при зазначені таких рахунків в призначені платежу за платіжним дорученням № 10225, у зв`язку із невиконанням взятих на себе зобов`язань перед відповідачем стосовно надання послуг по виставленим рахункам № 382, № 383, що судом першої інстанції не було прийнято до уваги. В даному випадку мало місце уточнення призначення платежу виконаних платіжних доручень, яке мало відбутися за взаємною згодою ТОВ «ШПІЦ ТРАК» і ТОВ «ТРАНС ФАВОРТ» шляхом укладення відповідної цивільно-правової угоди між сторонами, але така угода відсутня в матеріалах справи, що не давало правових підстав суду першої інстанції дійти висновку щодо зарахування Позивачем оплат Відповідача у порядку, що зазначений вище, тобто у такому, що не узгоджений Сторонами.

У відзиві позивач просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване рішення залишити без змін, оскільки вважає таку апеляційну скаргу необґрунтованою, а викладені в ній доводи такими, що можуть бути взяті судом до уваги.

Так, позивач вважає, що копія договору на надання транспортно-експедиційних послуг № 04-03/2024 від « 04» березня 2024 р. , копія CMR 5526366; копія заявки № 00044101 від 11.03.2024 р., копія акту наданих послуг № ТФ7 від 24 квітня 2024 р.; копія CMR 1258774466; копія заявки № 00044103 від 15.03.2024 р.; копія акту наданих послуг № ТФ8 від 24 квітня 2024 р.; копія CMR 8899665511; копія заявки № 00044104 від 20.03.2024 р.; копія акту наданих послуг № ТФ9 від 24 квітня 2024 р.; копія CMR 21447788; копія заявки № 00044107 від 26.03.2024 р.; копія акту наданих послуг № ТФЗ від 18 квітня 2024 та податкові накладні, що підтверджують факт доставки, а отже виконання зобов`язань.

Колегія суддів зазначає, що за правилами п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України, для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі (Глава 1. Апеляційне провадження). Розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п`ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 10 ст. 270 ГПК України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи, що предметом розгляду у даній справі є вимога про стягнення 283 547,56 грн, то вказана справа відноситься до малозначних справ в розумінні ГПК України та має проводитись в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.07.2025 відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою; її розгляд здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Суд також зазначає, що суддя зі складу колегії суддів, який не є суддею-доповідачем Савицький Я.Ф. перебувавав у відпустці з 28.07.2025 по 01.09.2025 згідно наказу в.о. голови суду від 22.07.2025 №187-в, а в подальшому суддя зі складу колегії суддів, який не є суддею-доповідачем, Принцевська Н.М. перебувала у відпустці з 09.09.2025 по 10.10.2025 згідно наказу в.о. голови суду від 02.09.2025 №245-в.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія встановила наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 15.03.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю Транс Фаворит (Замовник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Шпіц Трак (Виконавець, позивач) укладений договір №15/03/2024 перевезення вантажів автомобільним транспортом, згідно з яким Виконавець за плату зобов`язується доставити ввірений йому Замовником вантаж автомобільним транспортом в пункт призначення, у встановлений термін і видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (одержувачу) на умовах і в порядку, погоджених Сторонами в цьому Договорі, у відповідності до вимог чинного законодавства України і міжнародних правил перевезень, а також згідно з правами і обов`язками Сторін, передбаченими цим Договором.

Відповідно до п.1.3 договору вид, кількість, маса вантажу, маршрут, одержувач вантажу, розмір плати Виконавцю, а також інші питання, що стосуються виконання цього Договору, узгоджуються Сторонами додатково і зазначаються Замовником у відповідній Заявці, яка, в свою чергу, є невід`ємною частиною цього Договору.

Згідно з п.п.2.1,2.2 договору Замовник виступає від свого імені, а так само від імені та за дорученням осіб, з якими має відповідні угоди.

Виконавець виступає від свого імені. Виконавець має право покладати виконання цього Договору на третіх осіб (Перевізників) гарантуючи високу якість обслуговування Замовника, збереження і своєчасну доставку ввірених йому вантажів, а також, залишаючись при цьому майново відповідальним за їх дії як за власні, якщо в заявці на перевезення не зазначен обов`язок Виконавця виконати зобов`язання особисто.

Згідно з п.2.3 договору документом, що підтверджує належне виконання Виконавцем послуг з даного Договору є підписаний Сторонами Акт виконаних робіт.

Відповідно до п.п.3.1-3.4 договору на здійснення кожного окремого перевезення Замовник надає Виконавцю заявку на перевезення. Заявка на перевезення є невід`ємною частиною цього Договору стосовно кожного окремого перевезення і містить спеціальні вимоги для кожного окремого перевезення.

Умови, обумовлені в заявці на перевезення, мають пріоритетне значення по відношенню до умов цього договору.

Заявка на перевезення направляється в письмовій формі по електронній пошті. Заявка на перевезення може бути скасована Замовником або Виконавцем без оплати штрафів, але не менше, ніж за 12 годин до розрахункової години прибуття транспортного засобу Виконавця під завантаження.

Виконавець зобов`язаний протягом 1 години з моменту отримання Заявки на перевезення повідомити про свою згоду або незгоду виконати перевезення на запропонованих умовах. У разі своєї згоди Виконавець засвідчує Заявку на перевезення своєю печаткою та підписом і повертає її Замовнику по електронній пошті. Одночасно з підтвердженням Виконавець повинен повідомити реєстраційний номер транспортного засобу, наданого для здійснення перевезення.

Згідно з п.п.5.1-5.4 договору розрахунки між Замовником та Виконавцем проводяться на підставі ставки (плати), письмово узгодженої в заявці на кожне окреме перевезення.

Всі розрахунки за цим Договором здійснюються в національній валюті України в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточні рахунки Сторін.

Замовник проводить часткову оплату заданим Договором протягом 5 календарних днів з моменту отримання оригіналу рахунку-фактури, Акту виконаних робіт і товаротранспортного документа, з відповідними відмітками про виконання перевезення.

Датою оплати рахунку є дата списання коштів з рахунку Замовника.

Відповідно до п.9.1 договору термін дії цього Договору встановлюється з моменту його підписання обома Сторонами і діє до 31 грудня 2025. Якщо не можна достовірно встановити

термін підписання цього Договору, останній, вважається чинним з дати зазначеної в Договорі.

Термін дії цього Договору встановлюється з моменту його підписання обома Сторонами і діє до 31 грудня 2025р. Якщо не можна достовірно встановити термін підписання цього Договору, останній, вважається чинним з дати зазначеної в Договорі.

Також господарським судом встановлено, що на виконання договору на здійснення кожного окремого перевезення відповідач надав позивачу наступні заявки на перевезення: №18/01, №18/02, №28/03/02, № 28/03/01, які підписані обома сторонами.

Так за умовами заявки №18/01: дата та час завантаження: 18.03.2024; найменування вантажу, вага нетто/брутто, вид пакування: 22.5т / льон в бігбегах; місце завантаження: с. Олександрівка, Дніпровський р-н, Дніпропетровська обл.; місце розвантаження: Крушув, Польща; вартість перевезення: 3000 євро; номер автомобілю: НОМЕР_1 , АС1880XG.

На підтвердження надання послуг за заявкою №18/01 позивач надав до суду міжнародну автомобільну товарно-транспортну накладну CMR №1258774466, згідно з якою вантажовідправником є ТОВ ГРАНО СОЛЮШН, вантажоодержувач DIASPOLIS SP.Z.O.O., номера авто НОМЕР_1 / НОМЕР_2 ; вантаж одержаний 12.04.2024.

Щодо послуг з перевезення за заявкою №18/01 позивачем виставлений рахунок на оплату №382 від 18.03.2024 на суму 126 736 грн. та надісланий відповідачу поштовим оператором Нова пошта акт надання послуг № 382 від 12.04.2024 року, який відповідачем не підписаний.

За умовами заявки №18/02: дата та час завантаження: 18.03.2024; найменування вантажу, вага нетто/брутто, вид пакування: 22.5т / льон в бігбегах; місце завантаження: с. Олександрівка, Дніпровський р-н, Дніпропетровська обл.; місце розвантаження: Крушув, Польща; вартість перевезення: 3000 євро; номер автомобілю: НОМЕР_3 , НОМЕР_4 .

На підтвердження надання послуг за заявкою №18/02 позивач надав до суду міжнародну автомобільну товарно-транспортну накладну CMR №8899665511, згідно з якою вантажовідправником є ТОВ ГРАНО СОЛЮШН, вантажоодержувач DIASPOLIS SP.Z.O.O., номера авто НОМЕР_3 / НОМЕР_4 ; вантаж одержаний 16.04.2024.

Щодо послуг з перевезення за заявкою №18/02 позивачем виставлений рахунок на оплату №383 від 19.03.2024 на суму 127 341 грн. та надісланий відповідачу поштовим оператором Нова пошта акт надання послуг № 383 від 16.04.2024 року, який відповідачем не підписаний.

За умовами заявки №28/03/02: дата та час завантаження: 28.03.2024; найменування вантажу, вага нетто/брутто, вид пакування: 22.5т / льон в бігбегах; місце завантаження: с. Стягайловка, Сумська обл.; місце розвантаження: Крушув, Польща; вартість перевезення: 4500 євро; номер автомобілю: НОМЕР_5 , НОМЕР_6 .

На підтвердження надання послуг за заявкою №28/03/02 позивач надав до суду міжнародну автомобільну товарно-транспортну накладну CMR №258963, згідно з якою вантажовідправником є ТОВ ГРАНО СОЛЮШН, вантажоодержувач DIASPOLIS SP.Z.O.O., номера авто НОМЕР_5 / НОМЕР_6 ; вантаж одержаний 23.04.2024.

Щодо послуг з перевезення за заявкою №28/03/02 позивачем виставлений рахунок на оплату №428 від 28.03.2024 на суму 190 659 грн. та сторонами підписаний акт надання послуг № 428 від 23.04.2024 року на суму 190 659 грн.

За умовами заявки №28/03/01: дата та час завантаження: 28.03.2024; найменування вантажу, вага нетто/брутто, вид пакування: 22.5т / льон в бігбегах; місце завантаження: с. Стягайловка, Сумська обл.; місце розвантаження: Крушув, Польща; вартість перевезення: 4300 євро; номер автомобілю: НОМЕР_7 , АС7414ХF.

На підтвердження надання послуг за заявкою №28/03/01 позивач надав до суду міжнародну автомобільну товарно-транспортну накладну CMR №21447788, згідно з якою вантажовідправником є ТОВ ГРАНО СОЛЮШН, вантажоодержувач DIASPOLIS SP.Z.O.O., номера авто НОМЕР_7 / НОМЕР_8 ; вантаж одержаний 10.04.2024.

Щодо послуг з перевезення за заявкою №28/03/01 позивачем виставлений рахунок на оплату №427 від 28.03.2024 на суму 182 500,60 грн. та сторонами підписаний акт надання послуг №427 від 10.04.2024 року на суму 182 500,60 грн.

В матеріалах справи також наявні підписані обома сторонами акти наданих послуг:

- №339 від 28.03.2024 на суму 130 328 грн. (договір-заявка одноразового перевезення вантажу №120320241 від 12.03.2024);

- №425 від 19.04.2024 на суму 182 500,60 грн. (договір №15/03/2024 від 15.03.2024);

- №426 від 19.04.2024 на суму 182 500 грн. (договір №15/03/2024 від 15.03.2024).

В свою чергу відповідачем здійснено наступні оплати на користь позивача:

- платіжна інструкція №10202 від 28.03.2024 на суму 95 233 грн. (призначення платежу: оплата за міжнародні автопослуги зг рах №428 від 28.03.24, у т.ч. пдв);

- платіжна інструкція №10225 від 02.04.2024 на суму 125 077 грн. (призначення платежу: оплата за міжнародні автопослуги зг рах №№ 382,383 від 18/19.03.24, у т.ч. пдв);

- платіжна інструкція №10324 від 24.04.2024 на суму 357 145,24 грн. (призначення платежу: оплата за міжнародні автопослуги зг рах №№ 338/339/425/427/428/382/383 від 18/19/28.03.24, у т.ч. пдв);

- платіжна інструкція №10206 від 29.03.2024 на суму 260 235 грн. (призначення платежу: оплата за міжнародні автопослуги зг рах №№ 425,426,427 від 28.03.24, у т.ч. пдв).

При цьому, виходячи з призначення платежу, вказаного відповідачем, позивачем зазначені оплати зараховані наступним чином:

1) Оплата за платіжним дорученням №10202 від 28.03.2024 зарахована в рахунок оплати за рахунком №428 на суму 95 233 грн.;

2) Оплата за платіжним дорученням №10206 від 29.03.2024 зарахована в рахунок оплати за рахунком №425 на суму 86 745 грн., №426 на суму 86 745 грн., №427 на суму 86 745 грн.;

3) Оплата за платіжним дорученням №10225 від 02.04.2024 зарахована в рахунок оплати за рахунком №382 на суму 62 538,50 грн., №383 на суму 62 538,50 грн.,

4) Оплата за платіжним дорученням №10324 від 24.04.2024 зарахована в рахунок оплати за рахунком №338 на суму 66 602 грн., №339 на суму 66 398 грн., №425 на суму 95 755,60 грн., №426 на суму 95 755,60 грн., №427 на суму 9 158,51 грн., №428 на суму 9 158,51 грн., №382 на суму 9 158,51 грн., №383 на суму 9 158,51 грн.

У претензіях про оплату заборгованості в розмірі 283 547,56 грн. вих.№21082024-А від 21.08.2024 та вих.№17092024-А від 17.09.2024 позивач просив відповідача погасити наявну заборгованість у розмірі 283 547,56 грн.

У відповіді-претензії №10/26 від 26.08.2024 відповідач зазначив наступне. Як вбачається з CMR 8899665511, транспортний засіб НОМЕР_9 / НОМЕР_4 , вантаж не доставлено за місцем розвантаженням, відмітка про отримання вантажу від 16.04.2024 свідчить про його розвантаження за іншою адресою; ніж зазначена у Заявці та самої CMR 8899665511. Докази отримання вантажу по CMR 889966551 1 вантажоотримувачем по CMR 889966551 1 відсутні. Згідно СMR 1258774466, транспортний засіб НОМЕР_1 / НОМЕР_10 , вантаж не доставлено за місцем розвантаженням, відмітка про отримання вантажу від 12.04.2024 свідчить про його розвантаження за іншою адресою, ніж зазначена у Заявці та самої CMR 1258774466. Докази отримання вантажу но CMR 1258774466 вантажоотримувачем відсутні. Згідно CMR 5526366, транспортний засіб НОМЕР_11 / НОМЕР_12 , вантаж не доставлено за місцем розвантаженням, відмітка про отримання вантажу від 08.04.2024 свідчить про його розвантаження за іншою адресою, ніж зазначена у Заявці та самої CMR 5526366. Докази отримання вантажу по CMR 5526366 вантажоотримувачем відсутні.

ТОВ Транс Фаворит відмовляється від підписання актів наданих послуг по заявкам зазначеним нижче, як невиконаним у порядку п. 4.2.8. Договору (відсутні відмітки про отримання вантажу вантажоодержувачем по CMR 8899665511, CMR 1258774466 та CMR 5526366), а саме, по заявці № 18/02 на загальну суму 3000 евро (транспортний засіб НОМЕР_9 / НОМЕР_4 ), по якій ТОВ ШПІЦ ТРАК виставлено рахунок № 383 від 19.03.2024 на загальну суму 12 7 341 грн. та складено акт надання послуг № 383 від 16.04.2024; № 18/01 на загальну суму 3000 евро (транспортний засіб НОМЕР_1 / НОМЕР_10 ), по якій ТОВ ШПІЦ ТРАК виставлено рахунок № 382 від 18.03.2024 на загальну суму 126 736 грн. та складено акт надання послуг № 382 від 12.04.2024; договір-заявка одноразового перевезення вантажу № 12032024 від 12.03.2024 на загальну суму 3000 евро (транспортний засіб С5014ЕР / AC0324XF), по якій ТОВ ШПІЦ ТРАК виставлено рахунок № 338 від 15.03.2024 на загальну суму 126 124 грн. та складено акт надання послуг № 338 від 08.04.2024. Разом з тим, ТОВ Транс Фаворит приймаються як виконані Акти наданих послуг на загальну суму 868 488,80 грн., а саме №339 від 28.03.2024 на загальну суму 130 328,00 грн., №425 від 19.04.2024 на загальну суму 182 500,60 грн., №427 від 10.04.2024 на загальну суму 182 500,60 грн., №426 від 19.04.2024 на загальну суму 182 500,60 грн., №428 від 23.04.2024 на загальну суму 190 659,00 грн. Таким чином відповідач просив позивача повернути 96 653,44 грн. передплати за договором.

Позивачем також надано до суду:

- Адвокатський запит до ТОВ ГРАНО СОЛЮШН, який є вантажовідправником за у CMR №1258774466, CMR №8899665511, CMR №258963 та CMR №21447788 вих.№03092024-1А від 03.09.202 щодо спірних транспортних перевезень;

- Відповідь на адвокатський запит, оформлена листом від 13.09.2024 №13/9-24юр, в якому ТОВ ГРАНО СОЛЮШН повідомлено про відсутність претензій до ТОВ ТРАНС ФАВОРИТ щодо невиконання обов`язків відповідно до CMR №1258774466 та CMR №8899665511;

- Договір №04-03/2024 на надання транспортно-експедиційних послуг від 04.03.2024, укладений між ТОВ Транс Фаворит (Експедитор) та ТОВ ГРАНО СОЛЮШН (Клієнт), за умовами якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Експедитор бере на себе зобов`язання за винагороду, визначену в п.3 цього Договору, від свого імені та імені Клієнта, за дорученням і за рахунок Клієнта за винагороду виконати та організувати виконання комплексу послуг з транспортно-експедиційного обслуговування та організації перевезень експертних, імпортних і транзитних вантажів Клієнта та погоджені в Заявках до цього договору, переписках між сторонами;

- Підписані між ТОВ Транс Фаворит та ТОВ ГРАНО СОЛЮШН акти надання послуг №ТФ7 від 24.04.2024, №ТФ8 від 24.04.2024, №ТФ9 від 24.04.2024, №ТФ3 від 18.04.2024 та відповідні заявки;

- Адвокатські запити до ПНВП Агронадія, підпис та штамп якого наявні в графі 22 CMR №1258774466 та CMR №8899665511, за вих.№20082024-2ЛА від 20.08.2024 щодо перевезення за CMR №8899665511 та вих.№20082024-ЛА від 20.08.2024 щодо перевезення за CMR №1258774466, а також відповіді на них;

- Адвокатські запити до ТОВ Будліс Експорт, підпис та штамп якого наявні в графі 22 CMR №21447788 та CMR №258963, за вих.№20082024-3ЛА від 20.08.2024 щодо перевезення за CMR №21447788 та вих.№20082024-4ЛА від 20.08.2024 щодо перевезення за CMR №258963, а також відповіді на них;

- Договір поставки №К0583-01/03ТП від 01.03.2024, укладений між ПНВП Агронадія (Постачальник) та ТОВ ГРАНО СОЛЮШН (Покупець), за умовами якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник зобов`язується передати у власність Покупцеві - Льон врожаю 2023 року (код УКТЗЕД 1204009000) у кількості та за ціною, визначених у Специфікаціях, які є додатками до цього Договору, а Покупець зобов`язується прийняти вказаний Товар та сплатити за нього визначену у Специфікації ціну в строки та в порядку, передбаченому Договором;

- Специфікацію №1 до договору поставки №К0583-01/03ТП від 01.03.2024 про поставку товару у кількості 88 метричних тон із строком поставки до 25.03.2024;

- Специфікацію №2 до договору поставки №К0583-01/03ТП від 01.03.2024 про поставку товару у кількості 22 метричних тон із строком поставки до 15.04.2024;

- Договір поставки №К0589-13/03ТП від 13.03.2024, укладений між ТОВ БУДЛІС ЕКСПОРТ (Постачальник) та ТОВ ГРАНО СОЛЮШН (Покупець), за умовами якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник зобов`язується передати у власність Покупцеві - Льон врожаю 2023 року (код УКТЗЕД 1204009000) у кількості та за ціною, визначених у Специфікаціях, які є додатками до цього Договору, а Покупець зобов`язується прийняти вказаний Товар та сплатити за нього визначену у Специфікації ціну в строки та в порядку, передбаченому Договором;

- податкові накладні №243 від 10.04.2024, №207 від 28.03.2024, №205 від 29.03.2024, №109 від 02.04.2024, №108 від 02.04.2024, №258 від 23.04.2024, №257 від 16.04.2024, №256 від 12.04.2024.

Предметом апеляційного перегляду даної справи є наявність або відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором перевезення вантажів автомобільним транспортом №15/03/24 від 15.03.2024 у розмірі 283 547,56 грн.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

За загальними положеннями цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї ж статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

За положеннями ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою ст. 16 Цивільного кодексу України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Як зазначалося вище, між сторонами укладено договір перевезення вантажів автомобільним транспортом №15/03/24 від 15.03.2024.

Статтею 909 Цивільного кодексу України визначено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Згідно з частинами 1, 2 статті 307 Господарського кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно зі ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст.525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до вимог ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить, насамперед, від позиції сторін спору, а також доводів і заперечень, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, що формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. Підстави вимог і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують предмет доказування у справі, який може змінюватися в процесі її розгляду.

Як зазначалося вище, підставою для звернення з позовом у даній справі визначено наявність у відповідача заборгованості перед позивачем за договором перевезення, у зв`язку з чим, беручи до уваги предмет доказування у цьому спорі, господарському суду під час розгляду справи необхідно встановити обставину надання позивачем послуг з перевезення відповідачу, та наявності заборгованості з оплати такої послуги, а також її розмір (у разі наявності). При цьому відповідна обставина має бути встановлена, виходячи з наявних у матеріалах справи належних та допустимих доказів, які відображають реальні господарські операції за вказаним правочином та зміст таких операцій.

Частиною першою статті 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу частини першої статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях та містити неточності у встановленні обставин, які мають вирішальне значення для правильного вирішення спору, натомість висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки мають бути вичерпними, відповідати дійсності і підтверджуватися достовірними доказами.

Суд зобов`язаний надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, який міститься в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. При цьому, саме позивач повинен довести обставини, які входять до предмету доказування у справі та які підтверджують факт порушення/невизнання його права відповідачем.

Відповідно до п.1.3 договору вид, кількість, маса вантажу, маршрут, одержувач вантажу, розмір плати Виконавцю, а також інші питання, що стосуються виконання цього Договору, узгоджуються Сторонами додатково і зазначаються Замовником у відповідній Заявці, яка, в свою чергу, є невід`ємною частиною цього Договору.

На виконання договору на здійснення кожного окремого перевезення відповідач надав позивачу наступні заявки на перевезення: №18/01, №18/02, №28/03/02, № 28/03/01, які підписані обома сторонами.

Вказані заявки містять узгоджені сторонами умови перевезення.

На оплату наданих за заявкою №28/03/02 послуг позивачем виставлено рахунок на оплату №428 від 28.03.2024 на суму 190 659 грн.

Сторонами підписаний акт надання послуг № 428 від 23.04.2024 року на суму 190 659 грн.

На оплату наданих за заявкою №28/03/01 послуг позивачем виставлено рахунок на оплату №427 від 28.03.2024 на суму 182 500,60 грн.

Сторонами підписаний акт надання послуг №427 від 10.04.2024 року на суму 182 500,60 грн.

Відповідач не заперечує та підтверджує підписанням Акту здачі - приймання робіт (надання послуг) № 427 від 10.04.2024 року та Акту здачі - приймання робіт (надання послуг) № 428 від 23.04.2024 року, які були на підставі рахунку на оплату № 427 від 28.03.2024 року та № 428 від 28.03.2024 року, а отже визнає що послуги за такими Актами здачі - приймання робіт (надання послуг) були надані.

На оплату наданих за заявкою №18/01 послуг позивачем виставлено рахунок на оплату №382 від 18.03.2024 на суму 126 736 грн. та надісланий відповідачу акт надання послуг №382 від 12.04.2024 року, який відповідачем не підписаний.

На оплату наданих за заявкою №18/02 послуг позивачем виставлено рахунок на оплату №383 від 19.03.2024 на суму 127 341 грн. та надісланий відповідачу акт надання послуг № 383 від 16.04.2024 року, який відповідачем не підписаний.

Судова колегія звертає увагу, що визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, а тому суду у розгляді даної справи, окрім обставин оформлення первинних документів, необхідно дослідити факт наявності або відсутності реального руху такого товару (як-то: обставини здійснення перевезення товару, поставленого за спірними видатковими накладними, обставини зберігання та використання цього товару у господарській діяльності покупця).

У разі дефектів первинних документів, як то відсутність підписів сторін, сторони не позбавлені можливості доводити обставини надання послуг іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення таких робіт.

З матеріалів справи вбачається, що за підписаною сторонами заявкою 18/01 від 18.03.2024 року 18 березня 2024 року, за якою Позивачем було виставлено рахунок на оплату № 382 за міжнародні транспортні послуги за маршрутом с. Олександрівка - Крушув, Польща та винагороду експедитора на території України у розмірі 126 736 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 704 грн. 17 коп. та надіслано на підставі якої Акт здачі - приймання робіт (надання послуг) № 382 від 12.04.2024 року - Відповідачем 02 квітня 2024 року було проведено оплату по рахунку № 382 від 18.03.2024 року, що підтверджується платіжною інструкцією АТ КБ ПриватБанк з призначенням платежу «оплата за міжнародні автопослуги зг рах №№382,383 від 18/19.03.2024 у т.ч. пдв» (т.1 а.с.139).

24 квітня 2024 року Відповідачем було проведено оплату по рахунку № 382 від 18.03.2024 року, що підтверджується платіжною інструкцією АТ КБ ПриватБанк з призначенням платежу «оплата за міжнародні автопослуги зг рах №№338,339,425,426,427,428, 382,383 від 18/19/28.03.2024» (т.1 а.с.140).

При цьому по рахунку № 382 від 18.03.2024 року позивачем здійснено зарахування заборгованості у розмірі 62 538 грн. 50 коп., а по рахунку № 382 від 18.03.2024 року у розмірі 9158 грн. 51 коп.

Тому заборгованість за Рахунком № 382 від 18.03.2024 року та Актом здачі - приймання робіт (надання послуг) № 382 від 12.04.2024 року, станом на дату звернення до суду складає 55 038 грн. 99 коп.

За підписаною сторонами заявкою № 18/02 від 18.03.2024 року, за якою 19 березня 2024 року Позивачем було виставлено рахунок на оплату № 383 за міжнародні транспортні послуги за маршрутом с. Олександрівка - Крушув, Польща та винагороду експедитора на території України у розмірі 127 341 грн. 00 коп та на підставі якої надіслано Акт здачі - приймання робіт (надання послуг) № 383 від 16.04.2024 року - - Відповідачем 02 квітня 2024 року було проведено оплату по рахунку № 382 від 18.03.2024 року, що підтверджується платіжною інструкцією АТ КБ ПриватБанк з призначенням платежу «оплата за міжнародни автопослуги зг рах №№382,383 від 18/19.03.2024 у т.ч. пдв» (т.1 а.с.139).

24 квітня 2024 року Відповідачем було проведено оплату по рахунку № 382 від 18.03.2024 року, що підтверджується платіжною інструкцією АТ КБ ПриватБанк з призначенням платежу «оплата за міжнародни автопослуги зг рах №№338,339,425,426,427,428, 382,383 від 18/19/28.03.2024» (т.1 а.с.140).

При цьому по рахунку № 382 від 18.03.2024 року позивачем здійснено зарахування заборгованості у розмірі 62 538 грн. 50 коп., а по рахунку № 382 від 18.03.2024 року у розмірі 9158 грн. 51 коп.

Тому заборгованість за Рахунком 383 від 18.03.2024 року та Актом здачі - приймання робіт (надання послуг) № 383 від 12.04.2024 року, станом на дату звернення до суду складає 55 038 грн. 99 коп.

Положеннями статті 534 Цивільного кодексу України, яка регулює черговість погашення вимог за грошовим зобов`язанням, передбачено, що у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом: у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов`язані з одержанням виконання; у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; у третю чергу сплачується основна сума боргу.

Застосування положень статті 534 Цивільного кодексу України безпосередньо залежить від змісту реквізиту "призначення платежу" платіжного доручення, згідно з яким боржник здійснював платіж кредиторові на виконання грошового зобов`язання.

Розподіл коштів може здійснюватися кредитором відповідно до приписів цієї статті, зокрема, у випадку, коли платіж буде отримано без реквізиту "призначення платежу" чи із зазначенням загальної підстави - на виконання договору або погашення кредиторської заборгованості тощо.

Таким чином, у випадку, коли в графі платіжного доручення "призначення платежу" відсутні посилання на конкретну підставу платежу, зокрема період, дату, номер договору, згідно якого здійснюється платіж, тощо, такий період (підстава платежу) має визначатись одержувачем відповідно до умов договору між платником та одержувачем коштів.

Якщо відповідні застереження у договорі відсутні, то у разі наявності заборгованості платежі мають відноситись на погашення заборгованості в хронологічному порядку: починаючи з тієї, що виникла у найдавніший період до повного її погашення.

При цьому від Відповідача не надходило листів - роз`яснень щодо уточнень та/або зміни фактичного призначення проведених останнім платежів, а отже посилання Відповідача на погашення заборгованості по рахунку № 427 від 28.03.2024 року та рахунком № 428 від 28.03.2024 року є необґрунтованим та документально не підтвердженим.

Таким чином доводи скаржника про повну оплату рахунків №427 та №428 не можуть бути прийняті судом до уваги. Із матеріалів справи вбачається, що відповідач у своїх платіжних дорученнях самостійно визначав призначення платежів, зазначаючи конкретні номери рахунків, у рахунок яких здійснювалася оплата.

За відсутності будь-яких вказівок з боку відповідача щодо порядку розподілу здійснених оплат між зазначеними рахунками, суд вважає правомірними дії позивача щодо зарахування отриманих коштів у рахунок погашення тих рахунків, які були прямо визначені у призначенні платежу, із самостійним визначенням частки такого зарахування.

При цьому відповідачем не надано жодних належних і допустимих доказів на підтвердження того, що позивач не врахував окремі оплати, здійснені відповідачем, або що ним було зараховано більшу суму, ніж фактична вартість наданих послуг. За таких обставин твердження про наявність переплати, яку позивач мав зарахувати в оплату спірних рахунків, є безпідставними та не підтверджуються матеріалами справи, про що було вірно зазначено судом першої інстанції.

Щодо заявки № 28/03/01 від 28.03.2024 року, матеріали справи свідчать, що 28 березня 2024 року Позивачем було виставлено рахунок на оплату № 427 за міжнародні транспортні послуги за маршрутом с. Стягайловка - Крушув, Польща та винагороду експедитора на території України у розмірі 182 500 грн. 60 коп., у тому числі ПДВ - 707 грн. 33 коп., направлено Відповідачу Акт здачі - приймання робіт (надання послуг) № 427 від 10.04.2024 року (який підписаний сторонами без жодних зауважень). 02 квітня 2024 року Відповідачем було проведено оплату по рахунку № 427 від 28.03.2024 року у розмірі 62 538 грн. 50 коп., що підтверджується платіжною інструкцією АТ КБ ПриватБанк. 24 квітня 2024 року Відповідачем було проведено оплату по рахунку № 427 від 28.03.2024 року у розмірі 9158 грн. 51 коп., що підтверджується платіжною інструкцією АТ КБ ПриватБанк. Отже, заборгованість за Рахунком № 427 від 28.03.2024 року та Актом здачі - приймання робіт (надання послуг) № 427 від 10.04.2024 року станом на дату звернення до суду складає 86 597 грн. 09 коп.

Щодо заявки Заявка № 28/03/02 від 28.03.2024 року, 28 березня 2024 року Позивачем було виставлено рахунок на оплату № 428 за міжнародні транспортні послуги за маршрутом с. Стягайловка - Крушув, Польща та винагороду експедитора на території України у розмірі 190 659 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 707 грн. 33 коп., направлено Акт здачі - приймання робіт (надання послуг) № 428 від 23.04.2024 року (який підписаний сторонами без жодних зауважень). 28 березня 2024 року Відповідачем було проведено оплату по рахунку № 428 у розмірі 95233 грн. 00 коп., що підтверджується платіжною інструкцією АТ КБ ПриватБанк. 24 квітня 2024 року Відповідачем було проведено оплату по рахунку № 428 від 28.03.2024 року у розмірі 9158 грн. 51 коп., що підтверджується платіжною інструкцією АТ КБ ПриватБанк. Отже, заборгованість за Рахунком № 428 станом на дату звернення до суду складає 86 267 грн. 49 коп.

Таким чином, станом на даний час заборгованість за рахунком №382 від 18.03.2024 становить 55 038,99 грн., за рахунком №383 становить 55 643,99 грн., за рахунком №427 становить 86 597,09 грн., за рахунком №428 становить 86 267,49 грн., що разом становить 283 547,56 грн.

Аргументи скаржника, що позивачем не доведено здійснення перевезення за заявками №18/01 від 18.03.2024, та № 18/02 від 18.03.2024 та на безпідставність стягнення заборгованості по рахункам №382 та №383, відхиляються судом, оскільки, як було зазначено вище, у платіжній інструкції №10324 від 24.04.2024 (т.1 а.с.140) відповідачем самостійно вказано призначення платежу - оплата за міжнародні автопослуги зг рах №№ 338/339/425/427/428/382/383 від 18/19/28.03.24, у т.ч. пдв.

Разом з тим, судова колегія звертає увагу на те, що правочин вважається схваленим, зокрема у разі, якщо особа вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання (ст. 241 Цивільного Кодексу України).

Суд звертається до висновків Верховного Суду у постанові від 10.09.2019 у справі №916/2403/18 та враховує, що до дій, які свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, з урахуванням конкретних обставин справи, можуть належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

Часткова оплата відповідачем є підтвердженням волевиявлення відповідача на добровільне виконання умов договору. Отже своєю поведінкою були вчинені конклюдентні дії, які свідчить про визнання відповідачем боргу.

Також судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що здійснення відповідачем дій щодо оплати рахунків №382 та №383 вже після того, як позивачем надані відповідні послуги відповідачу та відсутність при цьому жодних заперечень щодо наданих позивачем послуг та їх вартості, свідчить про доведеність позивачем обставин надання позивачем відповідачу відповідних послуг.

При цьому, надання позивачем відповідачу послуг, зазначених у рахунках №382 та №383 додатково підтверджується наявними у справі листом ТОВ Грано Солюшн від 13.09.2024 №13/09-24юр, із доданими до нього документами, який є відправником вантажу відповідно до CMR №1258774466 та №8899665511 (т.1, а.с.104-123).

Крім того, у разі невизнання стороною факту надання відповідних послуг, сторони не позбавлені можливості доводити цей факт доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення такої поставки, зокрема, доказами, які свідчать про відображення здійснення спірних господарських операцій з поставки та отримання товару в податковому обліку господарських товариств.

Зазначений висновок Південно-західного апеляційного господарського суду повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 03.02.2020 у справі №909/1073/17, від 04.11.2019 у справі №905/49/15 та від 04.07.2018 у справі №908/733/16.

Згідно зі статтею 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

В силу підпункту "а" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

За умовами пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг (підпункту "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України).

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

Встановлюючи правило щодо обов`язкового підтвердження сум податкового кредиту, врахованих платником ПДВ при визначенні податкових зобов`язань, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують, дійсно мали місце.

Такий висновок Великої Палати Верховного Суду викладено в постанові від 29.06.2021 у справі №910/23097/17.

Відповідно до проведених оплат та направлених актів здачі приймання робіт (надання послуг) позивачем було сформовано та подано на реєстрацію податкові накладні: № 207 від 28.03.24, № 204 від 29.03.24, № 205 від 29.03.24, № 206 від 29.03.24, № 108 від 02.04.24, № 109 від 02.04.24, № 243 від 10.04.24. Також, 25.03.2025 року подано на реєстрацію податкові накладні на решту суми по рахункам 382, 383, 428, згідно з актами здачі - приймання робіт (надання послуг) №№ 382, 383, 428: Податкова накладна № 256 від 12.04.24, № 257 від 16.04.24, № 258 від 23.04.24.

Отже, враховуючи те, що після отримання товару (проти чого заперечує відповідач) Покупець здійснював часткову оплату цього товару, посилаючись, при цьому, в якості підстави для здійснення платежів на рахунки, які були виставлені на підставі Договору та заявок, судова колегія виходить з того, що з боку відповідача своєю поведінкою були вчинені конклюдентні дії за відповідною поставкою, що відповідно, породжує юридичні наслідки.

Крім того, наведеним також спростовуються твердження відповідача про відсутність у матеріалах справи належних доказів на підтвердження вчиненої сторонами господарської операції, враховуючи, що відповідно до положень ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: «баланс імовірностей» (balanceofprobabilities) або «перевага доказів» (preponderanceoftheevidence); «наявність чітких та переконливих доказів» (clearandconvincingevidence); «поза розумним сумнівом» (beyondreasonabledoubt).

Стаття 79 Господарського процесуального кодексу України закріпила в господарському процесі стандарт доказування «вірогідності доказів».

Стандарт доказування «вірогідності доказів» підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Отже, доводи апелянта про відсутність у даному випадку належних доказів на підтвердження здійснення спірної господарської операції - поставки товару - відхиляються судом апеляційної інстанції як безпідставні.

Проаналізувавши обставини даної справи, надавши оцінку кожному доказу, який міститься в матеріалах справи, визначивши певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, судова колегія дійшла висновку, що позивачем доведено обставину надання відповідачу послуг за укладеним між сторонами договором перевезення вантажів автомобільним транспортом №15/03/24 від 15.03.2024 у заявленому розмірі 283 547,56 грн, враховуючи наявність підписаних заявок, здійснення відповідачем часткової оплати за ці послуги, з прямим посиланням на рахунки, реєстрації позивачем податкових накладних,

Враховуючи вищевикладене у сукупності, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно з статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Тому інші доводи скаржника, що викладені в апеляційні скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відтак, колегія суддів вважає, що наведені скаржником порушення допущені судом першої інстанції не знайшли свого підтвердження, а тому підстави для скасування оскаржуваного рішення відсутні, що зумовлює залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного рішення без змін.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 269, 270, п.1 ч.1 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Транс Фаворит на рішення Господарського суду Одеської області від 28.05.2025 у справі №916/4394/24 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Одеської області від 28.05.2025 у справі №916/4394/24 - залишити без змін.

Постанова в порядку статті 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її ухвалення. Постанова суду є остаточною і не підлягає оскарженню, крім випадків, передбачених у п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддяА.І. Ярош

суддіЯ.Ф. Савицький

Н.М. Принцевська