Постанова

від 09.01.2008 по справі 20/6610-а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/6610-А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"09" січня 2008 р.                                                            Справа № 20/6610-А

за позовом Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Хмельницький   

до Летичівської центральної районної аптеки №14, м. Летичів

про стягнення 3601,64 грн. адміністративно-господарських санкцій

                                                                      Суддя  Гладій С.В.  

                                                                      Секретар судового засідання Микитюк О. А.

Представники:                        

позивача - Мороз Т. М. за дорученням № 01-02/8 від 12.01.2007 р.,

відповідача - не з'явився.

Суть спору:

Позивач - Хмельницьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Хмельницький, звернувся до суду з адміністративним позовом про стягнення з відповідача -  Летичівської центральної районної аптеки №14, м. Летичів, 3601,64 грн. заборгованості, з яких 3455,00 грн. адміністративно-господарські санкції, 146,64 грн. - пеня за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій.

Повноважний представник позивача у засіданнях суду позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні, обґрунтовуючи останні обставинами викладеними у позовній заяві та доданих до неї документах.

Представник відповідача у засіданнях суду та письмовому поясненні № 56 від 03.10.2007 р. проти задоволення позовних вимог заперечив, відсутність фактично працюючого інваліда пояснив відсутністю спеціаліста-інваліда з фармацевтичною освітою.

Заслухавши осіб, які з'явились у судове засідання, та дослідивши матеріали справи, суд встановив.

У 2007 році відповідачем подано до позивача Звіт форми №10-ПІ про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2006 рік, в якому відповідачем зазначена середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу - 10 осіб, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність –0 осіб; кількість інвалідів–штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів Україні" - 0 осіб; фонд оплати праці штатних працівників –69,10 тис. грн., середньорічна заробітна плата штатного працівника –6,91 тис. грн.; сума коштів штрафних санкцій, за нестворені робочі місця для інвалідів –3455,00 грн.   

На підставі даних звіту позивачем проведено розрахунок адміністративно-господарських санкцій в розмірі 3455,00 грн. з розрахунку за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інвалідів і не зайняте  інвалідами.

Крім того, за порушення строків сплати штрафних санкцій (до 15.04.2007 р.) позивачем нараховано пеню в розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного Банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк, яка становить 146,64 грн.

У зв'язку із несплатою відповідачем адміністративно-господарських санкцій та пені позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення останніх.

Позивачем подано довідки Управління праці та соціального захисту населення Летичівської райдержадміністрації від 21.05.2007 р. № 1227 та відповідно до якого відповідач не повідомляв про створення (пристосування) у 2006 р. робочих місць для працевлаштування інвалідів та про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів.

Аналізуючи надані по справі докази та пояснення представників сторін, оцінюючи їх в сукупності, до уваги приймається наступне.

Статтею 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" в редакції, чинній у 2005р. встановлено для підприємств (об'єднань), установ і організацій нормативи робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, зокрема, для підприємств з кількістю працюючих від 8 до 25 чоловік - у кількості одного  робочого  місця.

Робоче місце інваліда, згідно з п. 1 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995 року № 314, зі змінами та доповненнями, - це окреме робоче місце або ділянка виробничої площі на підприємстві (об'єднанні), в установі та організації, незалежно від форм власності та господарювання, де створено необхідні умови для праці інваліда.

Робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда (п. 3). Підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів і включають їх до колективного договору (п. 5).

Відповідно створеним робочим місцем є те, яке введено в дію шляхом працевлаштування інваліда. Закон зобов'язує відповідача, відповідно до нормативу, створити робочі місця для праці інвалідів, зазначити їх у колективному договорі і інформувати центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів, а органи  працевлаштування - підібрати робоче місце і працевлаштувати інваліда.

Як вбачається з наданих в матеріали справи доказів, відповідач вимоги закону не виконав. У поданому до позивача звіті про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2006 рік відповідач зазначив кількість інвалідів-штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях згідно вимог ст.19 Закону - 0 особи, а фактично працює 0 осіб.

Крім того, відповідач не проінформував місцеві органи соціального захисту населення та центр зайнятості про створені ним робочі місця та вакантні посади для інвалідів, про що свідчать відповідні довідки.

Згідно ст. 20 Закону „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” підприємства (об'єднання), установи і організації, крім тих, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, незалежно від форми власності і господарювання, де   кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою статті 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності та господарювання, на яких працює більше 15 осіб в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (об'єднанні), у відповідній установі, організації за робоче місце, не зайняте інвалідом

У Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями адміністративно-господарських санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.01 №1767 передбачено, що адміністративно-господарські санкції сплачуються підприємствами самостійно не пізніше 15 квітня року, що настає за звітним.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій згідно ст. 20 Закону тягне за собою нарахування пені на суму заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій  в розмірі 120 % річних облікової ставки Національного банку України за кожний календарний день її прострочення, включаючи день сплати.

З огляду на викладене, позивачем правомірно нараховані адміністративно-господарські санкції в розмірі 3455,00 грн. за недодержання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів та 146,64 грн. пені.  

За таких обставин позовні вимоги (з врахуванням зменшення позовних вимог) визнаються обґрунтованими, відповідають чинному законодавству та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 6, 14, 71, 86, 94, 104, 158-163, 167, 254-255, п.п. 3, 6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України , суд

П О СТ А Н О В И В :

Позов Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів м. Хмельницький до  Летичівської центральної районної аптеки № 14, м. Летичів про стягнення 3601,64 грн. адміністративно-господарських санкцій задовольнити.

Стягнути з Летичівської центральної районної аптеки № 14, м. Летичів, вул. Белавіна, 8/1, код 01980199 на користь Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів м. Хмельницький, вул. Грушевського, 87, код 14149591, 3455,00 грн. (три тисячі чотириста п'ятдесят п'ять гривень 00 копійок) адміністративно-господарських санкцій та 146,64 грн. (сто сорок шість гривень 64 копійки) пені.

Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України  набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                      С.В. Гладій

Віддруковано 3 примірники:

1 –по справі,

2 -  позивачу,

3 –відповідачу.