Ухвала від 02.07.2024 по справі 370/135/15-ц

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Д.Ростовського, 35, смт. Макарів, Київська область, 08001, тел/факс (04578)5-13-39, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua

У Х В А Л А

02 липня 2024 року Справа №370/135/15-ц

Макарівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Косенко А.В.,

із секретарем судового засідання Зозулею Я.А.,

за участі:

представника позивача за первісним позовом ОСОБА_1 ,

під час розгляду у підготовчому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження у залі суду в селищі Макарів цивільної справи

за первісним позовом Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі: Київської обласної державної адміністрації, філії «Макарівське лісове господарство» ДП «Ліси України» до Бучанської районної державної адміністрації, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 про визнання недійсними розпоряджень, державних актів на право власності на землю та витребування землі, та

за зустрічним позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до прокуратури Київської області, яка діє в інтересах держави в особі: Кабінету Міністрів України, державного підприємства «Макарівське лісове господарство», Макарівської районної державної адміністрації про визнання недійсними розпорядження Макарівської РДА від 01.03.2005 року №131 та державного акту на право постійного користування земельною ділянкою від 01.06.2005 року серії І-КВ №002964,

в с т а н о в и в :

Представник позивача за первісним позовом, прокурор Макарівського відділу Києво-Святошинської окружної прокуратури Ілюшенко К.В., яка прибула в судове засідання, не заперечувала проти проведення підготовчого засідання за відсутності інших учасників справи.

Інші учасники справи у підготовче засідання 02.07.2024 року не з`явилися, представників не направили, про день та час слухання справи повідомлялись належним чином, що відповідно до ст.ст. 198, 223 ЦПК України неявка належним чином повідомлених учасників справи не перешкоджає проведенню підготовчого засідання.

24.05.2024 року заступником керівника Київської обласної прокуратури І. Грабець подано до суду письмову заяву про зміну предмета позову, в якій просив задовольнити вказану заяву та вважати вірними позовні вимоги у наступній редакції: витребувати розташовані на території Фасівської сільської ради Бучанського району Київської області на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації з незаконного володіння:

ОСОБА_4 земельні ділянки з кадастровими номерами 3222788000:02:007:0005 площею 0,2510 га, 3222788000:02:007:0001 площею 0,2509 га, 3222788000:02:007:0002 площею 0,2509 га;

ОСОБА_3 земельну ділянку з кадастровим номером 3222788000:02:007:0009 площею 0,27 га;

ОСОБА_2 земельні ділянки з кадастровими номерами 3222788000:02:007:0004 площею 0,2510 га, 3222788000:02:007:0003 площею 0,2510 га;

ОСОБА_5 земельну ділянку з кадастровим номером 3222788000:02:007:0010 площею 0,7529 га.

Присутня в судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 , дану заяву підтримала та просила її задовольнити.

Вирішуючи вказану заяву, суд виходить з наступного.

Так, в обґрунтування заяви про зміну предмета позову, заступник керівника Київської обласної прокуратури І. Грабець зазначив, що підставою для пред?явлення даного позову слугувало те, що оскаржуваними розпорядженнями Макарівської районної державної адміністрації Київської області від 11.06.2007 №1725, від 28.07.2008 №2897 та від 30.07.2008 №2918 всупереч вимог ст.ст. 20, 22, 56, 57, 84, 116, 118, 122, 123, 141, 142, 149, 151, 156 Земельного кодексу України, ст.ст. 31, 33, 57 Лісового кодексу України, розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.04.2008 №610р, передано у власність ОСОБА_11 , ОСОБА_7 , ОСОБА_15 , ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 та ОСОБА_8 земельні ділянки загальною площею 2,2777 га для сільськогосподарського використання за рахунок земель лісогосподарського призначення, які перебувають у постійному користуванні ДП «Макарівське лісове господарство» та обмежені в цивільному обороті.

Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння (стаття 387 Цивільного кодексу України) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (стаття 391 Цивільного кодексу України, частина друга статті 152 Земельного кодексу України). Вказані способи захисту можна реалізувати шляхом подання віндикаційного та негаторного позовів відповідно.

Визначальним критерієм для розмежування віндикаційного та негаторного позовів є відсутність або наявність у позивача володіння майном; відсутність або наявність в особи володіння нерухомим майном визначається ваходячи з принципу реєстраційного підтвердження володіння; особа, до якої перейшло право власності на об?єкт нерухомості, набуває щодо нього всі правомочності власника, включаючи право володіння.

Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц.

Тобто, якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування у цієї особи нерухомого майна. Метою віндикаційного позову є саме забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно, а функцією державної реєстрації права власності є оголошення належності нерухомого майна певній особі (особам). Рішення суду про витребування з володіння відповідача нерухомого майна саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно; такий запис вноситься у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою.

Згідно правового висновку Великої палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 12.06.2019 у справі №487/10128/14-ц, у разі якщо перехід права володіння на земельну ділянку є неможливим в силу закону, в такому випадку зайняття спірних земельних ділянок слід розглядати як не пов?язане з позбавлення володіння порушення права власності держави, у зв?язку з цим таке право захищається не віндикаційним, а негаторним позовом.

Водночас, згідно частини першої та другої статті 84 Земельного кодексу України, у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об?єкти, які підлягають приватизації, відповідно до закону.

Статтею 56 Земельного кодексу України встановлено, що землі лісового фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Громадянам та юридичним особам за рішенням органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади можуть безоплатно або за плату передаватись у власність замкнені земельні ділянки лісового фонду загальною площею до 5 гектарів у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств. Громадяни і юридичні особи в установленому порядку можуть набувати у власність земельні ділянки деградованих і малопродуктивних угідь для залісення.

Володіння приватними особами лісовими ділянками цілком можливе, оскільки вони можуть мати такі ділянки на праві власності. В силу зовнішніх, об?єктивних, явних і видимих природних ознак таких земельних ділянок (якщо такі ознаки наявні) особа, проявивши розумну обачність, може і повинна знати про те, що земельна ділянка є лісовою земельною ділянкою. Це може свідчити про недобросовісність такої особи і впливати на вирішення спору, зокрема про витребування лісової земельної ділянки, але не може свідчити про неможливість володіння (законного чи незаконного) приватною особою такою земельною ділянкою.

Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц.

Так, власник з дотриманням вимог статті 388 Цивільного кодексу України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, тому в такому випадку має бути заявлена вимога саме про витребування майна з чужого незаконного володіння, інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 Цивільного кодексу України, є неефективними.

Також, для витребування нерухомого майна оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування не є ефективним способом захисту права власника (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №183/1617/16 (провадження №14-20818, пункт 86)). Вимога про визнання рішень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування недійсними (незаконними) та їх скасування не є ефективним способом захисту, адже задоволення такої вимоги не призвело б до відновлення володіння відповідною земельною ділянкою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі №911/3681/17 (провадження №12-97г19, пункт 39), від 11 лютого 2020 року у справі №922/614/19 (провадження №12-157гс19)).

Таким чином, у даному випадку належним способом захисту порушеного права власності держави є віндикаційний позов до кінцевих набувачів.

До вказаної вище заяви також додано докази направлення копії заяви іншим учасникам справи.

Разом з тим, представник позивача, з огляду на відсутність позовних вимог до Бучанської районної державної адміністрації, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , просив виключити їх зі складу відповідачів.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Правові підстави позову це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Отже зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд, зокрема, заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви; вирішує питання про вступ у справу інших осіб, залучення співвідповідача тощо.

Враховуючи наведене,заяву про зміну предмета позову заступника керівника Київської обласної прокуратури І. Грабець, яку в судовому засіданні підтримала прокурор Макарівського відділу Києво-Святошинської окружної прокуратури Ілюшенко К.В., суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Вирішуючи заяву заступника керівника Київської обласної прокуратури І. Грабець про виключення зіскладу відповідачів Бучанської районної державної адміністрації, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , суд вважає її обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно із ч. 2 ст. 258 ЦПК України процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з приписами пункту 4 частини 5 статті 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Статтею 42 ЦПК України передбачено, що у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

За приписами п. 3 ч. 1 ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право, зокрема, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Відповідно до вимог ч.ч. 2, 3 статті 51 ЦПК України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Згідно правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладена в постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, визначення відповідачів, предмета і підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

З аналізу наведених статей слідує, що законодавець поклав на позивача обов`язок визначати відповідача у справі і суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких визначив позивач. Оскільки, заява представника позивача не суперечить вимогам ЦПК України, а тому необхідно виключити зазначених осіб зі складу відповідачів, зважаючи, на те що будь-яких вимог в позові до вказаних сторін позивачем не заявлено.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 2 ст. 198 ЦПК України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках, визначених ч. 2 ст. 223 ЦПК України.

Керуючисьвимогами ст.ст.49, 51, 197, 198, 260-261, 353-355 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в :

Заяву заступника керівника Київської обласної прокуратури І. Грабець про зміну предмета позову у даній справі прийняти до провадження.

Виключити зі складу відповідачів у справі Бучанську районну державну адміністрацію, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 .

Встановити відповідачу 15-тиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи. Роз`яснити, що відповідно до ч. 3 ст. 83 ЦПК України відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву.

Підготовче засідання у даній справі відкласти на 09год.00хв. 16.10.2024року у приміщенні Макарівського районного суду Київської області за адресою: Київська область, Бучанський район, с-ще Макарів, вул. Димитрія Ростовського, 35, зал №2.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, а у судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, чи розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя А.В. Косенко