Постанова

від 19.12.2007 по справі а8/477-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

А8/477-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

03.12.07р.

Справа № А8/477-07

За позовом    Товариства з обмеженою відповідальністю "Акцепт" (м. Кривий Ріг)

3-тя особа:     Державне підприємство "Придніпровська залізниця" (м. Дніпропетровськ)

до               Управління містобудування і архітектури Виконавчого комітету Криворізької міської ради (м. Кривий Ріг)

про                    скасування акту та зобов'язання вчинити певні дії

                                                                                                    Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

від позивача:          Стригунова Г.І. –представник (дов. № 01 від 03.04.07 р.)

від відповідача:          Сеїна О.О. –спеціаліст 1-ї кат. (дов. № 3/12-09 від 12.01.07 р.)

                              Гетман С.С. –представник (дов. № 146 від 31.10.07 р.)

від 3-ї особи:                    Пащук В.В. –юрисконсульт (дов. № 838 від 17.09.07 р.)

Суть спору:

Позивач звернувся до відповідача з позовом про визнання протиправним та скасування наказу відповідача від 19.03.07 р. № 19-6 "Про проведення демонтажу рекламних засобів", а також зобов'язання відповідача повернути рекламні конструкції (інвентарні №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 8, 9, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18) позивачу, встановивши їх за адресами, де вони знаходились до їх протиправного демонтажу, а саме:

Ш          рекламну конструкцію (інв. № 4) –по вул. Ленінського комсомолу, 1, привокзальна площа ст. Кривий Ріг - Головний;

Ш          рекламну конструкцію (інв. № 18) –на лінії Верховцево-Долінське, 99 км, ПК 6-7, напрямок з боку вул. Косіора та Довгинцево;

Ш          рекламну конструкцію (інв. № 2) –по вул. Волгоградській, залізничний міст, р-н ст. Мудрьона, з боку пл. Артема;

Ш          рекламну конструкцію (інв. № 13) - в р-ні автовокзалу, 78 км, ПК 9-50, лінія П'ятихатки - Кривий Ріг;

Ш          рекламну конструкцію (інв. № 11) –в р-ні автовокзалу, 78 км, ПК 9-50, лінія П'ятихатки - Кривий Ріг;

Ш          рекламну конструкцію (інв. № 9) –на залізничному шляхопроводі, 106 км, ПУ (ПдГЗК), проїзд в бік трампарку;

Ш          рекламну конструкцію (інв. № 15) –на залізничному шляхопроводі, 106 км, ПУ (ПдГЗК) проїзд в бік трампарку;

Ш          рекламну конструкцію (інв. № 17) –по вул. 23 Лютого, 3А, перед будівлею ст. Роковата;

Ш          рекламну конструкцію (інв. № 16) –по вул. Ленінського комсомолу, 1, привокзальна площа ст. Кривий Ріг - Головний;

Ш          рекламну конструкцію (інв. № 1) –по вул. Орджонікідзе, 11, на привокзальній площі ст. Кривий Ріг - Головний;

Ш          рекламну конструкцію (інв. № 3) –по вул. Орджонікідзе, 11, на привокзальній площі ст. Кривий Ріг - Головний;

Ш          рекламну конструкцію (інв. № 12) –по вул. Орджонікідзе, 11, на привокзальній площі ст. Кривий Ріг - Головний;

Ш          рекламну конструкцію (інв. № 6) - по вул. Волгоградська, р-н ст. Мудрьона, залізничний міст, з боку 95 кварталу;

Ш          рекламну конструкцію (інв. № 5) –по вул. 23 Лютого, 3А, на привокзальній площі ст. Роковата;

Ш          рекламну конструкцію (інв. № 8) –по вул. 23 Лютого, 3А, на привокзальній площі ст. Роковата;

Ш          рекламну конструкцію (інв. № 14) –по вул.23 Лютого, 3А, на привокзальній площі ст. Роковата.

Крім того, позивач також просить стягнути з відповідача витрати на оплату правової допомоги по справі в сумі 3 000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оспорюваним наказом відповідача КП "Криворіжспецтранс" було доручено здійснити демонтаж вищевказаних рекламних конструкцій позивача, як самовільно розташованих на території, відведеній у постійне користування Криворізької дирекції залізничних перевезень ДП "Придніпровська залізниця". що і було зроблено. Зазначені рекламні конструкції були встановлені на території підприємств залізничного транспорту ДП "Придніпровська залізниця" на виконання договорів про надання рекламних послуг, які укладалися позивачем з ДП "Придніпровська залізниця" та за погодженням з останнім.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про рекламу", розміщення реклами на транспорті погоджується лише з власниками об'єктів транспорту або уповноваженими ними органами. За умови розміщення реклами на транспорті з дотриманням вимог безпеки і правил дорожнього руху забороняється вимагати від власників транспортних засобів отримання дозволів, погоджень, інших документів щодо розміщення реклами. Згідно ст. 1 вказаного Закону, реклама на транспорті - це реклама, що розміщується на території підприємств транспорту загального користування, метрополітену, зовнішній та внутрішній поверхнях транспортних засобів та споруд підприємств транспорту загального користування і метрополітену. За таких обставин спірний наказ є протиправним.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що спірний наказ не є нормативно-правовим актом, в розумінні вимог закону, а є документальною формою роботи, проведеною управлінням, що є підставою для закриття провадження у справі. Крім того, згідно п. З Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою КМ України від 29.12.03 р. №2067, зовнішня реклама розмішується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил. У відповідності до вимог зазначених Правил, Криворізькою міською радою було прийнято рішення від 23.06.04 р. № 2003 "Про Порядок розміщення зовнішньої реклами в місті", яке, згідно ст. 73 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні", є обоє 'язковим для виконання всіма суб'єктами на території міста. З огляду на той факт, що позивачем були самовільно, при відсутності відповідних дозволів з боку робочого органу, встановлені відповідні рекламні засоби на території, яка віднесена до земель транспорту та не відведена, у встановленому порядку для такого використання, відповідач правомірно скористатися своїми повноваженнями та видав оспорюваний наказ. Відповідна земельна ділянка знаходиться в користуванні ДП "Придніпровська залізниця" на підставі Державного акту від 17.03.07 р. № 393 і надана вона йому виключно для розміщення споруд залізниці та їх обслуговування. Ця земельна ділянка підприємства віднесена до категорії земель транспорту. Стаття 19 ЗК України передбачає поділ землі в межах України за цільовим призначенням, визначає вичерпний перелік категорій земель за цільовим призначенням. Таким чином земельна ділянка, яка виходить за межі тієї категорії, відповідно до якої її було надано, носить ознаки порушення земельного законодавства в частині нецільового використання.

Третя особа також проти позову заперечує, зазначаючи, що нею з позивачем бу укладений договір про виконання робіт від 30.03.05 р. № 3/03, згідно якому ДП "Придніпровська залізниця" (підрядник) взяло на себе зобов'язання по виконанню робіт з виготовлення та встановлення біг-бордів (спеціальних конструкцій), відповідно до додаткових угод, які є невід'ємними частинами вказаного договору. Згідно додатковим угодам №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12 та відповідним актамв приймання виконаних робіт, підрядником було здійснено виготовлення, монтаж та встановлення біг-бордів за вказаними позивачем адресами. Крім цього, між ДП "Придніпровська залізниця" та позивачем було укладено також і договори про надання рекламних послуг, відповідно до яких розповсюджувач реклами (ДП "Придніпровська залізниця") за дорученням рекламодавця (позивача) проводила рекламні кампанії в інтересах рекламодавця на рекламних місцях, які визначалися додатковими угодами. Зазначені позивачем положення ст. 18 ЗУ "Про рекламу", не підлягають застосуванню в даному випадку, оскільки регулюють порядок розміщення реклами лише на транспортних засобах, а не на всіх об'єктах транспортної інфраструктури. Застосуванню підлягають Типові правила розміщення зовнішньої реклами, затверджені постановою КМУ від 29.12.03 р. № 2067, які стосуються розміщення зовнішньої реклами в населених пунктах. Зовнішня реклама в населених пунктах розміщується тільки на підставі дозволів та в порядку, установленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил. Оскільки позивач не мав вказаного дозволу, підстави для визнання протиправним та скасування спірного наказу відповідача відсутні.

По справі оголошувалась перерва з 01.11.07 р. по 03.12.07 р.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін та 3-ї особи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

Засади рекламної діяльності в Україні, регулювання відносин, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами визначає Закон України "Про рекламу".

Згідно ст.ст. 1, 16 вказаного Закону, зовнішня реклама –це реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг. Розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, та в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Зовнішня реклама на територіях, будинках та спорудах розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб).

Типові правила розміщення зовнішньої реклами затверджені постановою КМ України від 29.12.03 р. № 2067 і регулюють відносини, що виникають у зв'язку з розміщенням зовнішньої реклами у населених пунктах, та визначають порядок надання дозволів на розміщення такої реклами.

Згідно п.п. 3, 2 вказаних Правил, зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил. Дозвіл –це документ установленої форми, виданий розповсюджувачу зовнішньої реклами на підставі рішення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, який дає право на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці.

Відповідно до п. 5 Правил, для регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами сільською, селищною, міською радою може утворюватися відділ, управління або уповноважуватися установа, організація (далі - робочий орган).

Порядок розміщення зовнішної реклами в м. Кривому Розі затверджений рішенням Криворізької міської ради від 23.06.04 р. № 2003 (з урахуванням змін, внесених рішенням Криворізької міської ради від 28.02.07 р. № 909).

Згідно п. 3 вказаного рішення, робочим органом щодо регулювання діяльності у сфері розміщення зовнішньої реклами призначено Управління містобудування і архітектури Виконавчого комітету Криворізької міської ради (далі-відповідач).

Вищевказаний Порядок регулює особливості правовідносин між виконавчим органом міської ради та розповсюджувачами зовнішньої реклами в процесі оформлення дозволів на її розміщення в м. Кривому Розі.

Регулювання діяльності у сфері розміщення зовнішньої реклами в місті здійснюється робочим органом у межах його компетенції та повноважень (без втручання у форму та зміст реклами) на підставі цього Порядку (п. 2.1. Порядку).

До повноважень робочого органу належать: розгляд заяв розповсюджувачів зовнішньої реклами (на надання дозволу, внесення змін у дозвіл, переоформлення дозволу та продовження строку його дії); підготовка проекту рішення виконавчого органу ради щодо надання дозволу чи про відмову у його наданні, видача дозволу на підставі рішення виконавчого органу ради (п. 2.2.).

Контроль за додержанням цього Порядку здійснюється виконкомами районних у місті рад, робочим органом у межах їх компетенції (п. 6.1.).

У разі порушення порядку розповсюдження та розміщення реклами уповноважена особа робочого органу, який здійснює контроль за додержанням цього Порядку, звертається до розповсюджувача зовнішньої реклами з вимогою усунення порушень у визначений строк. У разі невиконання цієї вимоги робочий орган подає інформацію спеціально уповноваженому органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (п. 6.2.).

Згідно п.п. 10.1., 10.6., 10.8., 10.9. Порядку, демонтажу підлягають самовільно розташовані рекламні засоби. На підставі наказу начальника робочого органу КП "Криворіжспецтранс" виконує демонтаж рекламного засобу. Виконання демонтажу рекламного засобу фіксується актом проведення демонтажу, який складається у двох примірниках.

При викладених обставинах господарський суд не знаходить достатніх підстав для задоволення позову, виходячи також з наступного:

З наданих позивачем паспортів спеціальних рекламних конструкцій інв. №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 8, 9, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18 вбачається, що вони являють собою стаціонарні спеціальні конструкції–біг-борди, розташовані на земельних ділянках, на відкритій місцевості, просто неба.

Таким чином, вищевказана реклама позивача фактично є зовнішньою рекламою, яка розміщується на спеціальних стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, як це визначеною ст. 1 Закону України "Про рекламу".

За таких обставин позивач самовільно, без отримання у встановленому вищенаведеними нормами законодавства відповідного дозволу на розміщення, встановив зовнішню рекламу.

Враховуючи наведене дії відповідача щодо видання спірного наказу від 19.03.07 р. № 19-6 "Про проведення демонтажу рекламних засобів", а також подальшого їх демонтажу є правомірними та такими, що відповідають вимогам законодавства України.

Приймаючи рішення господарський суд виходив також з наступного:

За ст. 19 Конституцiї України, правовий порядок в Українi грунтується на засадах, вiдповiдно до яких нiхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи мiсцевого самоврядування, їх посадовi особи зобов'язанi дiяти лише на пiдставi, в межах повноважень та у спосiб, що передбаченi Конституцiєю та законами України.

Акт державного чи iншого органу - це юридична форма рiшень цих органiв, тобто офiцiйний письмовий документ, який породжує певнi правовi наслiдки, спрямований на регулювання тих чи iнших суспiльних вiдносин i має обов'язковий характер для суб'єктiв цих вiдносин.

Залежно вiд компетенцiї органу, який прийняв такий документ, i характеру та обсягу вiдносин, що врегульовано ним, акти подiляються на нормативнi i такi, що не мають нормативного характеру, тобто iндивiдуальнi.

Нормативний акт - це прийнятий уповноваженим державним чи iншим органом у межах його компетенцiї офiцiйний письмовий документ, який встановлює, змiнює чи скасовує норми права,  носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Акти ненормативного характеру (iндивiдуальні акти) породжують права i обов'язки тiльки у того суб'єкта, якому вони адресованi.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем заявлено позов про скасування ненормативного (індивідуального) акту відповідача.

Підставами для скасування акта є прийняття його з порушенням вимог чинного законодавства та/або визначеної законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою скасування такого акту є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акту прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Об'єктивними обставинами і матеріалами справи підтверджується, що оспорюваний акт виданий відповідачем правомірно і не порушує вимог чинного законодавства України, прав та охоронюваних законом інтересів позивача, що є підставою для відмови в задоволенні позову.

Ствердження позивача спростовуються вищенаведеним, а також наступним:

Статтею 1 Закону України "Про рекламу", визначено, що реклама на транспорті –це реклама, що розміщується на території підприємств транспорту загального користування, метрополітену, зовнішній та внутрішній поверхнях транспортних засобів та споруд підприємств транспорту загального користування і метрополітену.

Матеріалами справи підтверджується, що реклама позивача не була розміщена на зовнішній та внутрішній поверхнях транспортних засобів та споруд підприємств транспорту загального користування і метрополітену.

Вказана реклама лише знаходилась на території підприємства транспорту загального користування, тобто –на земельних ділянках наданих в користування ДП "Придніпровська залізниця".

Як зазначено в листі - роз'ясненні Криворізького міського управління земельних ресурсів від 06.09.07 р. № 2367/5, згідно з пунктом 3 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою КМ України від 29.12.03 № 2067, реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.

Місце розташування рекламного засобу відповідно до пункту 2 Правил - це, зокрема, площа відведеної території на відкритій місцевості у межах населеного пункту, що надається розповсюджувачу зовнішньої реклами в тимчасове користування власником або уповноваженим ним органом (особою).

Зважаючи на те, що розміщення рекламного засобу на земельній ділянці передбачає її використання (встановлення, поточні монтажні роботи тощо), то слід звернути увагу, що земельна ділянка, зазначена у зверненні, знаходиться у постійному користуванні ДП "Придніпровська залізниця" (державний акт від 17.03.2007 р. № 393) та надана підприємству для розміщення споруд залізниці та їх обслуговування. Тому земельна ділянка підприємства віднесена до категорії земель транспорту.

Стаття 19 ЗК України передбачає поділ земель в межах країни на відповідні категорії за основним цільовим призначенням та визначає перелік категорій земель за цільовим призначенням.

Таким чином, використання земельної ділянки, що виходить за межі тієї категорії, відповідно до якої її було надано, носить ознаки порушення земельного законодавства в частині нецільового використання.

Отже, розміщення позивачем рекламних засобів на земельних ділянках, які не були надані для такого використання, є також порушенням земельного законодавства в частині нецільового використання землі.

Викладене є підставою для відмови в позові. Витрати по справі слід покласти на позивача.

Керуючись Законом України "Про рекламу", ст.ст. 17, 21, 87, 89, 94, 98, 157, 158, 160-163, 186, 264 КАС України, господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в порядку та в строки, передбачені ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Суддя                                                                                                    І.Ю. Дубінін