Ухвала від 09.10.2025 по справі 214/2673/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2025року

м. Київ

справа № 214/2673/24

провадження № 61-11934ск25

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Гудими Д. А., Пархоменка П. І., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Лісовим Денисом Олександровичем, на ухвалу Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 червня 2025 року тапостанову Дніпровського апеляційного суду від 02 вересня 2025 року у справі за позовом Криворізької міської ради до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_4 , приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Виноградова Владислава Юріївна, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кононенко Світлана Анатоліївна про скасування державної реєстрації права власності, визнання недійсним договорів дарування, припинення права власності,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесений до Реєстру.

Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що Криворізька міська рада звернулась до суду із зазначеним позовом у березні 2024 року.

02 квітня 2024 року судом відкрито провадження у справі. Розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено підготовче судове засідання. Визначено відповідачам п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Роз`яснено, що відповідно до частини першої статті 193 ЦПК України у строк для подання відзиву відповідач має право пред`явити зустрічний позов.

У вересні 2024 року міська рада уточнила свої позовні вимоги.

Ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 травня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 23 травня 2025 року.

15 червня 2025 року ОСОБА_1 подала до суду зустрічну позовну заяву.

Ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 червня 2025 року, залишеною без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 02 вересня 2025 року, зустрічну позовну заяву повернуто заявниці.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що зустрічний позов пред`явила з порушенням встановленого судом процесуального строку, клопотання про його продовження або поновлення не ставить із обґрунтуванням поважності причин пропуску строку чи неможливості вчинення процесуальної дії в межах цього строку. Справа, що розглядається, знаходиться на стадії судового розгляду по суті та у ній закрито підготовче судове засідання. Крім того, прийняття зустрічного позову не сприятиме процесуальній економії часу та швидкому розгляду справи, виконанню завдання цивільного судочинства, тому таке об`єднання не є недоцільним. Тому зустрічна позовна заява підлягає поверненню.

Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції щодо повернення зустрічної позовної заяви у зв`язку з її пред`явленням з порушенням встановленого судом процесуального строку. Зазначив, що як убачається зі змісту зустрічної позовної заяви, в ній не зазначено поважних причин пропуску строку на її подачу, а посилання ОСОБА_1 на відсутність необхідності раніше подавати заяву до уточнення позивачем позову не може бути поважною причиною пропуску такого строку. Зазначене не позбавляє її права на звернення до суду з позовом в загальному порядку.

22 вересня 2025 року через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та повернути справу для вирішення питання про прийняття зустрічної позовної заяви.

Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржені судові рішення обмежують відповідачку у доступі до правосуддя. Сумісний розгляд основного позову із зустрічним є доцільним, неприйняття зустрічного позову може призвести до негативних наслідків. Порушено принципи рівності, змагальності та диспозитивності. Оскаржувані судові рішення не обґрунтовані, не містять мотивів відхилення аргументів щодо пропуску строку для подання зустрічного позову, які зазначала відповідачка у позові про те, що у неї не було необхідності для подання зустрічного позову. Зважаючи на прохання Криворізької міської ради про зобов`язання усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення будівель та споруд, відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі ухвалою від 14 травня 2025 року, це стало об`єктивною обставиною для подання зустрічного позову. Разом з тим зустрічний позов подано своєчасно, оскільки ще не було оголошено про початок розгляду справи по суті.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 49 ЦПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу, відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

У частинах першій, другій статті 193 ЦПК України передбачено, що відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику (частина третя статті 194 ЦПК України).

Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі (частина сьома статті 178 ЦПК України).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 191 ЦПК України у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати суду - відзив на позовну заяву.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 197 ЦПК України прийняття зустрічного позову належить до питань, які суд вирішує у підготовчому засіданні, якщо ці питання не були вирішені раніше.

Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом (частина перша статті 126 ЦПК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Правова позиція щодо подання зустрічної позовної заяви із пропуском строку, встановленого для подання відзиву, є достатньою підставою для її повернення, є послідовною та викладена у низці постанов Верховного Суду, зокрема у постановах Верховного Суду від 04 березня 2019 року у справі № 920/342/17, від 04 квітня 2019 року у справі № 918/361/18, від 29 липня 2019 року у справі № 925/872/18, від 07 листопада 2019 року у справі № 910/2892/19. Верховний Суд також наголошував, що повернення зустрічного позову не є перешкодою у доступі до правосуддя, адже учасник справи не позбавляється можливості подання такого позову як окремого на загальних підставах.

Відлік строку на подання відзиву на позовну заяву та, відповідно, подання зустрічної позовної заяви пов`язується з постановленням ухвали про відкриття провадження в справі, а не зі зміною підстав позову, збільшенням чи зменшенням позовних вимог. Такий висновок викладений, зокрема, у постановах Верховного Суду від 18 вересня 2019 року у справі № 910/16837/18, від 29 березня 2023 року у справі № 366/2863/20.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 липня 2022 року в справі № 237/3566/17 вказано, що «право на пред`явлення зустрічної позовної заяви не є абсолютним; подаючи зустрічну позовну заяву, заявник повинен дотримуватись вимог ЦПК України щодо її подання. Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи (стаття 194 ЦПК України). Отже, зустрічна позовна заява, подана до суду поза межами строку для подання відзиву, підлягає поверненню судом заявнику. За таких обставин, установивши, що ОСОБА_4 пропустив строк на звернення до суду з зустрічною позовною заявою та з клопотанням про продовження строку на подання зустрічного позову не звертався, суд першої інстанції зробив правильний висновок про наявність підстав для повернення зустрічної позовної заяви».

Встановивши, що ОСОБА_1 подала зустрічний позов з пропуском строку на подання зустрічного позову та без клопотання про продовження відповідного строку, суди зробили обґрунтований висновок про його повернення.

Аргумент касаційної скарги, що зустрічний позов подано своєчасно, оскільки ще не було оголошено про початок розгляду справи по суті, колегія суддів відхиляє, оскількизгідно з пунктом 1 частини першої статті 191 ЦПК України відповідний строк був встановлений судом в ухвалі від 02 квітня 2024 року про відкриття провадження у цій справі та роз`яснено, що відповідно до частини першої статті 193 ЦПК України у строк для подання відзиву відповідач має право пред`явити зустрічний позов. Цією ж ухвалою визначено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження. Ухвалою від 14 травня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 23 травня 2025 року. ОСОБА_1 подала до суду зустрічну позовну заяву 15 червня 2025 року.

Аналіз змісту касаційної скарги та оскаржених судових рішень свідчить, що правильне застосовування судом норм права є очевидним, а касаційна скарга - необґрунтованою.

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Керуючись статтями 260, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 червня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 02 вересня 2025 року у справі № 214/2673/24.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді Є. В. Краснощоков

Д. А. Гудима

П. І. Пархоменко