Окрема думка від 09.10.2025 по справі 911/640/24

ОКРЕМА ДУМКА

09 жовтня 2025 року

м. Київ

cправа № 911/640/24

судді Верховного Суду Студенця В.І.

за результатом розгляду у порядку письмового провадження заяви Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Проктер Енд Гембл Україна"

про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу

у справі № 911/640/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Діамант"

до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Проктер Енд Гембл Україна"

про стягнення 3 797 782,09 грн за договором факторингу від 21.12.2020 №1/12-Ф/2020.

І. ПІДСТАВИ ДЛЯ ВИСЛОВЛЕННЯ ОКРЕМОЇ ДУМКИ

1. Із додатковою постановою Верховного Суду від 09.10.2025 у справі №911/640/24, якою стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Діамант" (далі - ТОВ "ФК "Діамант") на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Проктер Енд Гембл Україна" (далі - ТОВ "Проктер Енд Гембл Україна") 79 040 (сімдесят дев`ять тисяч сорок) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з переглядом справи №911/640/24 у суді касаційної інстанції, не погоджуюся, вважаю, що розмір заявлених позивачем до розподілу витрат на професійну правничу допомогу в сумі 79 040, 00 грн не відповідає критеріям розумності їхнього розміру, реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), та не є співрозмірним зі складністю справи та виконаними адвокатом обсягом робіт (наданими послугами).

ІІ. ІСТОРІЯ СПРАВИ

(1) Короткий зміст вимог позовної заяви та ухвалених судових рішень за результатом розгляду справи по суті спору

2. ТОВ "ФК "Діамант" звернулося з позовом до ТОВ "Проктер Енд Гембл Україна" про стягнення заборгованості у розмірі 3 797 782,09 грн, з яких 3 654 939,42 грн - сума основної заборгованості за договором факторингу, 61 780,66 грн - інфляційні втрати, нараховані за період прострочення з 03.06.2023 по 27.02.2024, та 81 062,01 грн - 3% річних.

В обґрунтування позову позивач послався на договір факторингу, укладений між ним та ТОВ "Анкор Персонал Україна", за яким позивач набув право грошової вимоги до відповідача за Договором про надання послуг, укладеним між відповідачем та ТОВ "Анкор Персонал Україна".

3. Рішенням Господарського суду Київської області від 19.09.2024, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2025, у справі №911/640/24 у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Верховний Суд постановою від 10.09.2025 касаційну скаргу ТОВ "ФК "Діамант" залишив без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 19.09.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2025 у справі №911/640/24 - без змін.

(2) Короткий зміст заяви про ухвалення додаткового рішення в суді касаційної інстанції

4. ТОВ "Проктер Енд Гембл Україна" 15.09.2025 через систему «Електронний суд» подало заяву про ухвалення додаткової постанови щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, в якій просив стягнути з ТОВ "ФК "Діамант" 113 488,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді касаційної інстанції.

На підтвердження понесення судових витрат ТОВ "Проктер Енд Гембл Україна" надало копії:

- Договору про надання правової допомоги від 01.11.2021 №PGU-KM- 2021 (далі - Договір), укладеного між відповідачем та Адвокатським об`єднанням "КМП" (далі - АО "КМП"), відповідно до умов якого сторони передбачили представництво інтересів у справі №911/640/24 та погодили погодинні ставки адвокатів;

- додаткової угоди від 03.01.2023 №1 до Договору;

- додаткової угоди від 25.12.2023 №2 до Договору;

- акта про надання послуг від 12.09.2025 №79;

- рахунку-фактури від 12.09.2025 №79;

- свідоцтва та посвідчення адвоката Шворака О.М.;

- витягу з Єдиного реєстру адвокатів України щодо адвоката Шворака О.М.;

- довіреності ТОВ "Проктер Енд Гембл Україна" на ім`я Троян Ю.О.;

- квитанцій про надсилання заяви сторонам.

В обґрунтування поданої заяви відповідач вказав, що ТОВ "Проктер Енд Гембл Україна" у відзиві на касаційну скаргу зробило заяву про відшкодування судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом цієї справи у суді касаційної інстанції, зазначивши, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу становить 79 040,00 грн, та вказавши, що докази на підтвердження понесених судових витрат будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції.

(3) Позиція Верховного Суду за результатом розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення у справі

5. Верховний Суд додатковою постановою від 09.10.2025 заяву ТОВ "Проктер Енд Гембл Україна" про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з переглядом справи №911/640/24 у суді касаційної інстанції задовольнив частково. Стягнув з ТОВ "ФК "Діамант" на користь ТОВ "Проктер Енд Гембл Україна" 79 040, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з переглядом справи №911/640/24 у суді касаційної інстанції.

Ухвалюючи додаткову постанову, Верховний Суд виходив з такого:

- ТОВ "Проктер Енд Гембл Україна" дотрималося вимог, передбачених частиною першою статті 124 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України);

- ТОВ "ФК "Діамант" не скористалося своїм правом подати клопотання про безпідставність стягнення витрат на професійну правничу допомогу, їх необґрунтованість та зменшення їх розміру;

- звернення ТОВ "Діамант" до Верховного Суду із касаційною скаргою було визнано необґрунтованим; за наслідком розгляду такої скарги Верховний Суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій;

- заявлені витрати були безпосередньо пов`язані із розглядом справи, в матеріалах справи наявні докази вчинення представником ТОВ "Проктер Енд Гембл Україна" дій щодо представництва клієнта, вказаних в акті №79;

- розмір витрат, які ТОВ "Проктер Енд Гембл Україна" просить стягнути з ТОВ "ФК "Діамант" (113 488,00 грн), не відповідає розміру витрат, які ТОВ "Проктер Енд Гембл Україна" заявило у попередньому (орієнтовному) розрахунку (79 040,00 грн);

- ТОВ "Проктер Енд Гембл Україна" у заяві не вказує та не доводить, що саме зумовило збільшення розміру витрат на правничу допомогу, понесених у суді касаційної інстанції, на 34 448,00 грн (113 488,00 грн - 79 040,00 грн);

- ТОВ "Проктер Енд Гембл Україна" у відзиві на касаційну скаргу, поданому адвокатом Швораком О.М., зазначило, що попередній (орієнтовний) розрахунок вартості послуг адвоката складає 79 040,00 грн, що включає в себе: 1) подання відзиву на касаційну скаргу та 2) участь представника у двох судових засіданнях у суді касаційної інстанції. Водночас у акті про надання послуг від 12.09.2025 №79 вказано, що адвокат Шворак О.М. надав таку правничу допомогу: 1) підготовка відзиву на касаційну скаргу та 2) участь в одному судовому засіданні, на що сукупно витратив 17 год. 18 хв., що становить 113 488,00 грн.

- з акта №79 вбачається, що фактично правнича допомога була надана в меншому обсязі, ніж попередньо була зазначена у відзиві на касаційну скаргу, а саме, у суді касаційної інстанції відбулось одне засідання, а не два. Незважаючи на це, розмір витрат на правничу допомогу, понесених ТОВ "Проктер Енд Гембл Україна" збільшився на 34 448,00 грн;

- відзив на касаційну скаргу та заяву про стягнення витрат від імені ТОВ "Проктер Енд Гембл Україна" подав адвокат Шворак О.М., тому на момент подання відзиву йому вже було відомо про кількість витраченого часу на складання відзиву, а отже, і вартість цієї послуги;

- ТОВ "Проктер Енд Гембл Україна" не обґрунтувало понесення витрат на правничу допомогу в іншому (більшому) розмірі, ніж це було вказано у попередньому (орієнтовному) розрахунку судових витрат;

- обґрунтованим та розумним розміром компенсації за вказані послуги буде стягнення з позивача на користь відповідача 79 040, 00 грн витрат на правничу допомогу.

6. Відповідно до статті 34 ГПК України питання, що виникають під час колегіального розгляду справи судом, вирішуються більшістю голосів суддів, головуючий голосує останнім.

При ухваленні рішення з кожного питання жоден із суддів не має права утримуватися від голосування та підписання рішення чи ухвали. Судді не мають права розголошувати міркування, що були висловлені у нарадчій кімнаті.

Суддя, не згодний з рішенням, може письмово викласти свою окрему думку. Про наявність окремої думки повідомляються учасники справи без оголошення її змісту в судовому засіданні. Окрема думка приєднується до справи і є відкритою для ознайомлення.

У цьому випадку вважаю за необхідне викласти окрему думку, оскільки, на моє переконання, Верховний Суд, виснувавши про необґрунтованість збільшення розміру витрат на правничу допомогу, понесених у суді касаційної інстанції, на 34 448,00 грн, залишив поза увагою та не надав правової оцінки обґрунтованості заявленої у попередньому (орієнтовному) розрахунку та стягненої судом як безспірної суми витрат у розмірі 79 040,00 грн, тобто чи така сума відповідала критеріям реальності, розумності та співрозмірності зі складністю справи та виконаними адвокатом обсягом робіт (наданими послугами).

ІІІ. СУТЬ ОКРЕМОЇ ДУМКИ

(1) Щодо обов`язку суду оцінювати витрати на професійну правничу допомогу на відповідність їх вимогам частини четвертої статті 126 ГПК України та частини п`ятої статті 129 цього Кодексу

7. Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У частинах першій, другій статті 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (див. постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18).

8. Як встановлено судом касаційної інстанції ТОВ "Проктер Енд Гембл Україна" у відзиві на касаційну скаргу зробило заяву про відшкодування судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом цієї справи у суді касаційної інстанції, зазначивши, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу становить 79 040,00 грн.

У свою чергу, відповідно до акта про надання послуг від 12.09.2025 №79 АО "КМП" відповідно до Договору на замовлення ТОВ "Проктер Енд Гембл Україна" АО "КМП" в період з 20.06.2025 до 11.09.2025 надало таку професійну правову (правничу) допомогу у зв`язку із представництвом інтересів довірителя під час супроводу в Касаційному господарському суді справи №911/640/24:

1) підготовка відзиву на касаційну скаргу, включаючи: аналіз касаційної скарги, розробку аргументації, пошук та аналіз релевантної судової практики - адвокат О. Шворак - 15 год. 18 хв. - ставка 6 560,00 грн/год - загальна вартість 100 368,00 грн;

2) підготовка та участь у судовому засіданні Верховного Суду 10.09.2025, включаючи час судового засідання 0 год. 20 хв. та підготовки (в тому числі, час очікування в суді та на дорогу до суду) - 1 год. 40 хв.- 2 год. - ставка 6 560,00 грн/год - загальна вартість 13 120,00 грн;

3) всього 113 488,00 грн;

АО "КМП" 12.09.2025 виставило ТОВ "Проктер Енд Гембл Україна" рахунок-фактуру №79 на оплату послуг з надання професійної правничої допомоги за Договором (супровід справи №911/640/24) на суму 113 488,00 грн.

9. Верховий Суд у додатковій постанові від 09.10.2025 у даній справі дійшов висновку, що ТОВ "Проктер Енд Гембл Україна" не обґрунтувало понесення витрат на правничу допомогу в іншому (більшому) розмірі, ніж це було вказано у попередньому (орієнтовному) розрахунку судових витрат, з огляду на що Суд вважав обґрунтованим та розумним розміром компенсації за вказані послуги стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 79 040, 00 грн, тобто такої суми витрат, яка була зазначена у попередньому (орієнтовному) розрахунку, наведеному у відзиві на касаційну скаргу.

При цьому Суд відзначив, що з акта про надання послуг вбачається, що фактично правнича допомога була надана в меншому обсязі, ніж попередньо була зазначена у відзиві на касаційну скаргу, а саме, у суді касаційної інстанції відбулось одне засідання, а не два. Незважаючи на це, розмір витрат на правничу допомогу, понесених ТОВ "Проктер Енд Гембл Україна" збільшився на 34 448,00 грн.

З огляду на наведене Верховний Суд відмовив у задоволенні вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 34 448,00 грн.

10. З огляду на наведене у своїй сукупності відзначаю таке.

11. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 126 ГПК України).

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Такі критерії як обґрунтованість, пропорційність, співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката суд має враховувати як відповідно до частини четвертої статті 126 ГПК України, так і відповідно до частини п`ятої статті 129 цього Кодексу.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правничу допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 сформовано правовий висновок про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123 - 130 ГПК України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі №911/2737/17).

Підсумовуючи вищенаведене, відзначаю, що у розгляді питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд повинен враховувати, що:

- не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, а тому, вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та від 16.11.2022 у справі №922/1964/21);

- при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц);

- суд зобов`язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц);

- витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною / третьою особою, чи тільки має бути сплачена (пункти 138, 139 постанови Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 23 вересня 2021 року у справі № 904/1907/15).

Отже, з урахування наведеного вище у своїй сукупності доходжу висновку, що у будь-якому випадку суд зобов`язаний оцінити витрати на професійну правничу допомогу, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, на відповідність їх положенням частини четвертої статті 126 та частини п`ятої статті 129 ГПК України.

12. Так, зі змісту додаткової постанови вбачається, що Верховний Суд оцінив правомірність збільшення розміру понесених витрат на правничу допомогу на суму 34 448,00 грн. Разом з тим, додаткова постанова не містить доводів та мотивів обґрунтованості / необґрунтованості заявленої та стягненої Судом суми витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 79 040, 00 грн.

Вказуючи на те, що правнича допомога була надана в меншому обсязі, ніж попередньо була зазначена у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд у супереч положенням частини четвертої статті 126 та частини п`ятої статті 129 ГПК України задовольнив заявлену суму витрат на професійну правничу допомогу (у відзиві) у розмірі 79 040, 00 грн у повному обсязі.

Вважаю, що у даному випадку суд касаційної інстанції з огляду на встановлені обставини конкретної справи та у відповідності до вимог статей 126, 129 ГПК України мав надати правову оцінку не лише правомірності збільшення розміру понесених витрат на правничу допомогу на суму 34 448,00 грн, а й обґрунтованості попередньо заявленого до стягнення розміру судових витрат у сумі 79 040, 00 грн.

Адже, керуючись критеріями оцінки судових витрат на професійну правничу допомогу, ураховуючи характер спору та розумну необхідність судових витрат для розгляду конкретної справи в суді касаційної інстанції, вважаю, що розмір заявлених відповідачем до розподілу витрат на професійну правничу допомогу в сумі 79 040, 00 грн не відповідає критеріям реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності їхнього розміру, та не є співрозмірними зі складністю справи та виконаними адвокатом обсягом робіт (наданими послугами).

У контексті наведеного ураховую, що як під час розгляду справи у судах попередніх інстанцій, так і у Верховному Суді представництво інтересів позивачем здійснювалося одним і тим самим адвокатським об`єднанням (в особі адвоката Шворак О.М.), правова позиція сторін є сталою та не змінювалася. Зазначене дає підстави стверджувати, що необхідна підготовка до розгляду справи у касаційному провадженні у зв`язку з переглядом рішень судів попередніх інстанцій, якими було відмолено у позові, не потребувала значних знань та зусиль представника.

Заслуговують на увагу і ті обставини, що у відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Проктер Енд Гембл Україна" вказало суму попереднього (орієнтовного) розрахунку вартості послуг адвоката (яку суд касаційної інстанції задовольнив у повному розмірі) з урахуванням 2 судових засідань, у той час як у суді касаційної інстанції відбулось лише одне судове засідання тривалістю 20 хв. Тобто фактично правнича допомога була надана в меншому обсязі, ніж попередньо була зазначена у відзиві на касаційну скаргу.

Верховним Судом при ухваленні додаткової постанови у даній справі обґрунтовано було відзначено про вказані факти, проте помилково не враховано при визначенні суми, що підлягала стягненню.

Отже, ураховуючи критерії реальності, розумності та співмірності адвокатських витрат, з огляду на предмет та підстави спору, характер спірних правовідносин, ступінь складності справи (за результатом розгляду справи у трьох судових інстанціях у позові було відмовлено), конкретні обставини даної справи, вважаю, що загальний розмір витрат на професійну правничу допомогу у справі за перегляд справи у суді касаційної інстанції є завищеним та необґрунтованим, що підлягало обов`язковому врахуванню при визначенні судом суми витрат, що мала бути розподілена між сторонами справи.

Водночас наведеного Верховний Суд при ухваленні додаткової постанови не врахував.

(2) Висновки

13. Отже, виходячи із принципів справедливості, пропорційності та верховенства права, приписів статей 126, 129 ГПК України, вважаю, що витрати відповідача на професійну правничу допомогу, які пов`язані з касаційним переглядом судових рішень у справі №911/640/24, підлягали частковому задоволенню у розмірі 40 000,00 грн. В іншій частині заяви Суд мав не покладати такі витрати на позивача.

Суддя Верховного Суду В. Студенець