12/134-07
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.01.2008 Справа № 12/134-07
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сизько І.А.(доповідач)
суддів: Тищик І.В., Чоха Л.В.
при секретарі судового засідання: Савін В.Ю.
за участю представників сторін:
від позивача: Патика А.В. представник, довіреність №б/н від 27.09.07;
представник відповідача Москаленко Н.А. у судове засідання з'явилась без належним чином підтверджених документально повноважень;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю фірми “Комінцентр-сервіс ЛТД”, м. Дніпропетровськ
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.11.07р. у справі №12/134-07
за позовом відкритого акціонерного товариства “Проектно-вишукувальний інститут “Укркомундорпроект”, м. Дніпропетровськ
до товариства з обмеженою відповідальністю фірми “Комінцентр-сервіс ЛТД”,
м. Дніпропетровськ
про визнання акту недійним
ВСТАНОВИВ:
Відкрите акціонерне товариство “Проектно-вишукувальний інститут “Укркомундорпроект” (далі - ВАТ “ПВІ “Укркомундорпроект”) звернулося з позовом до господарського суду Дніпропетровської області і просило суд поновити пропущений строк для звернення до суду за захистом своїх порушених прав та визнати акт від 23.05.1994р., укладений між позивачем та відповідачем, недійсним.
27.08.2007р. Головою правління ВАТ “ПВІ “Укркомундорпроект” В.В.Брагінським була подана заява про відмову від позову та припинення провадження у справі. Докази відкликання поданої заяви та підтримки позовних вимог в матеріалах справи відсутні. На вимогу Дніпропетровського апеляційного господарського суду Голова правління В.В.Брагінський надав заяву від 14.01.2008р., де повідомив, що заява про відмову від позову була подана помилково.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 01.11.2007р. у справі №12/134-07 позивачу поновлено строк позовної давності. Визнано акт від 23.05.1994р., укладений між ВАТ “ПВІ “Укркомундорпроект” та товариством з обмеженою відповідальністю фірмою “Комінцентр-сервіс ЛТД” (далі –фірма “Комінцентр-сервіс ЛТД”) недійсним. Стягнуто з фірми “Комінцентр-сервіс ЛТД” на користь позивача витрати по сплаті державного мита в сумі 85грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області мотивовано тим, що позивач довідався про наявність спірного акту 28.04.2007р.; акт від 23.05.1994р. про передачу ВАТ “ПВІ “Укркомундорпроект” фірмі “Комінцентр-сервіс ЛТД” приміщень 5 і 6 поверхів будівлі по вул. Батумській, 11, в м.Дніпропетровську є самостійною угодою; акт від 23.05.1994р., підписаний Нечипорук В.В. як директором інституту з перевищенням повноважень, оскільки на момент його підписання Нечипорук В.В. виконував обов'язки голови правління ВАТ “ПВІ “Укркомундорпроект”; з положень Статуту позивача видно, що на момент складання спірного акту передачі майна позивачем та відповідачем, власником спірного майна був Державний комітет України по житлово-комунальному господарству, як засновник ВАТ “ПВІ “Укркомундорпроект”.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції у даній справі, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду, відмовити позивачу в позовних вимогах у зв'язку з перебігом строку позовної давності.
В апеляційній скарзі фірма “Комінцентр-сервіс ЛТД” зазначає, що позивач знав про існування спірного акту з моменту його підписання; повноважні особи позивача підписали акт та скріпили печаткою ВАТ “ПВІ “Укркомундорпроект”; суд не мав законних підстав для поновлення позовної давності позивачу; передаючи за актом 5 та 6 поверхи будівлі позивач виконував умови договору №Д-263 про взаємну співпрацю та сумісну господарчу діяльність від 30.12.92р.; передача приміщень була узгоджена з Держжитлокомунгоспом України.
Позивач вважає рішення господарського суду обґрунтованим та правомірним, просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, рішення господарського суду залишити без змін.
Розглянувши апеляційну скаргу, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню в силу наступного.
30 грудня 1992р. між Державним інститутом „Дніпрокомундорпроект” та Дніпропетровським товариством з обмеженою відповідальністю комерційною інжиніринговою фірмою “Комінцентр-сервіс Лтд” був укладений договір № Д-263 про співробітництво і спільну господарську діяльність, п.2.3 якого встановлена дольова участь фірми “Комінцентр-сервіс Лтд” в будівництві по вул.Батумська, 11, та наступна передача відповідачу 5 та 6 поверхів загальною площею 1059,2м2 (т.3 а.с. 8-11).
18.02.1994р. наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству № 16 “Про створення відкритого акціонерного товариства “Укркомундорпроект” створене відкрите акціонерне товариство “Проектно-вишукувальний інститут “Укркомундорпроект” шляхом перетворення Державного галузевого проектно-вишукувального інституту проектування будівництва, реконструкції та ремонту об'єктів міського дорожньо-мостового господарства “Укркомундорпроект”(т.3 а.с. 41-42).
Згідно зі Статутом відповідача товариство з обмеженою відповідальністю комерційна інжинірингова фірма “Комінцентр-сервіс Лтд” засновано 28.12.1990р. Повна назва товариства: Товариство з обмеженою відповідальністю фірма “Комінцентр-сервіс Лтд” (т.5 а.с. 1-2).
Після закінчення будівництва 11.05.1994р. був підписаний та затверджений 24.06.1994р. вищестоящою організацією позивача –Державним комітетом України по житлово-комунальному господарству акт вводу в експлуатацію будівлі по вул.Батумська, 11, в м. Дніпропетровську (т.3 а.с. 15-17).
16.05.1994р. позивачем було прийнято наказ №52/1 про затвердження складу комісії для передачі відповідачу в власність 5 і 6 поверхів будівлі та встановлені строки передачі до 25.05.1994р. Наказ має посилання на договір про спільну діяльність №Д-263 від 30.12.1992р.(т.1 а.с. 32). Вартість 5 і 6 поверхів, що передаються, за розрахунком позивача склала 1359027,74тис. крб.
23 травня 1994р. між ВАТ “ПВІ “Укркомундорпроект” та фірмою „Комінцентр-сервіс ЛТД” укладено спірний акт про передачу у власність фірми „Комінцентр-сервіс ЛТД” 5 і 6 поверхів інженерно-лабораторного корпусу загальною площею 1059,2кв.м. вартістю 1359027,74 тис. крб., побудованого в рахунок дольової участі по вул.Батумська, 11 (т.3 а.с. 5).
Акт про передачу у власність фірми “Комінцентр-сервіс ЛТД” 5 і 6 поверхів інженерно-лабораторного корпусу 24.06.1994р. затверджено начальником управління інвестицій ремонтно-будівельних та дорожніх робіт Держжитлокомунгоспу України Г.М. Семчуком.
За наказом Держжитлокомунгоспу України №16 від 18.02.1994р. у власність ВАТ “ПВІ “Укркомундорпроект” надійшли будівлі по вул. Батумській, 11, в переліку яких щодо літери Б-6 відсутні 5 і 6 поверхи (т.1 а.с. 77-78).
Згідно з платіжним дорученням №650 від 31.08.1994р. НВФ “Термо-сервіс” (засновник Відповідач т.4 а.с. 180) сплатило ТОВ “Холанд” тимчасову фінансову допомогу в сумі 1 500 000 000 крб. згідно з договором №Д-263 від 31.12.1992р. з ВАТ “ПВІ “Укркомундорпроект” (т. 4 а.с.198).
Листом №03333 від 23.12.1994р. фірма “Комінцентр-сервіс” повідомила позивача про зарахування суми 1 359 027 740крб. з суми 1 500 000 000крб. в рахунок кредиторської заборгованості перед інститутом за будівництво по вул.Батумська, 11 (т.4 а.с. 199).
При вирішенні господарського спору суд першої інстанції виходив з того, що позивач довідався про наявність акту від 23.05.1994р. лише 28.04.2007р., на підставі чого суд першої інстанції дійшов висновку, що строк позовної давності не пропущено.
Проте, такий висновок не ґрунтується на матеріалах справи та вимогах закону. Відповідно до ст. 76 Цивільного кодексу УРСР перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов, що виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Позивач стверджує, що до отримання 28.04.07р. листа від ПП “Укрекспорт” йому не було відомо про підписання 23.05.94р. акту прийому-передачі приміщень.
Проте, протягом 13 років між позивачем та відповідачем було підписано багато спільних документів за вищезгаданим приміщенням 5 і 6 поверхів, а саме: в 1998р. оформлена інвентарна справа в Міжміському бюро технічної інвентаризації (т.1 а.с. 36-47); складений трьохсторонній розподільчий акт будівлі між власниками (т.1 а.с. 48); проведені збори власників, складено і підписано протокол від 27.03.2001р. розділу земельної ділянки (т.1 а.с. 49); 19.06.2001р. підписано акт розділу земельної ділянки (т.1 а.с. 50); укладені договори оренди земельних ділянок (т.1 а.с. 51-62); заведена землевпорядна справа з узгодженими підписами власників (т.1 а.с. 63-73); позивач 11.09.2003р. надіслав лист на адресу Міжміського бюро технічної інвентаризації про те, що він не заперечує проти оформлення відповідачем правовстановлюючих документів на 5 і 6 поверхів (літ. Б-6) будівлі по вул. Батумська 11 (т.1 а.с. 76); 15.04.2004р. проведено збори власників щодо затвердження графіку участі власників в проведенні різних заходів (т.2 а.с. 141); у вересні 2005р. позивачем проводився ремонт м'якої покрівлі у спільній будівлі, частина суми витраченої позивачем на ремонт у розмірі 6000,20грн. була відшкодована відповідачем позивачеві за актом від 14.10.2005р. (т.1 а.с. 81); 29.03.2007р. позивач направив на адресу Міжміського бюро технічної інвентаризації лист, зазначивши що на балансі позивача відсутні приміщення 5 і 6 поверхів і претензії по ним до власника відсутні (т.1 а.с. 80).
За викладених обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачу про укладення спірного акту від 23.05.1994р. було відомо з моменту його підписання у травні 1994 року і саме з цього часу починається перебіг строку позовної давності, оскільки починаючи з моменту складання акту від 23.05.1994р. протягом досить тривалого часу позивачем підписувалася та скріплялася печаткою велика кількість документів, що стосуються переданих у власність відповідача за спірним актом прийому-передачі приміщень 5 і 6 поверхів (літ. Б-6) по вул. Батумській, 11.
Відповідно до пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, до позовів про визнання заперечуваного правочину недійсним, право на пред'явлення якого виникло до 1 січня 2004 року, застосовується позовна давність, встановлена для відповідних позовів законодавством, що діяло раніше.
За правилами статті 71 Цивільного кодексу УРСР до позовів про визнання угод недійсними застосовується загальний строк позовної давності - три роки.
Згідно зі статтею 80 Цивільного кодексу УРСР закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові.
Стосовно доводів позивача слід також зазначити, що: по-перше, спірний акт не може вважатися самостійною угодою, оскільки укладений на виконання п.2.3 договору №Д-263 про співробітництво між позивачем та відповідачем, та не є нормативно-правовим актом або актом індивідуальної дії;
по-друге, висновком Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. М.С.Бокаріуса підтверджено справжність підписів посадових осіб ВАТ “ПВІ “Укркомундорпроект”, на всіх документах та спірному акті стоять печатки ВАТ “ПВІ “Укркомундорпроект”, нотаріально завіреним поясненням колишнього (з січня 1989р. по травень 2007р.) заступника директора, в подальшому голови правління та заступника голови правління позивача - Кунаха В.Д. підтверджено дійсність подій, волевиявлення та підписів посадових осіб позивача (т.3 а.с. 21);
по-третє, з обставин справи, а саме, спільне будівництво, приймання в експлуатацію, передача приміщень V та VI поверхів відповідачу після будівництва, узгодження меж земельних ділянок та підписання договорів оренди землі сторонами, подальше спільне використання приміщень спільного користування власниками - позивачем та відповідачем, взаємні розрахунки, вбачається, що приміщення 5 та 6 поверхів будівлі по вул.Батумська, 11, не належали ВАТ “ПВІ “Укркомундорпроект”, та їх передача відповідачу в рахунок дольової участі в будівництві була узгоджена з власником - Держжитлокомунгоспом України.
На підставі вищевикладеного рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи та неправильним застосуванням судом норм матеріального права.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю фірми “Комінцентр - сервіс ЛТД”, м. Дніпропетровськ, задовольнити.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.11.07р. у справі №12/134-07 скасувати.
В позові відмовити.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя І.А. Сизько
Суддя І.В. Тищик
Суддя Л.В. Чоха
Суд | Дніпропетровський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 14.01.2008 |
Оприлюднено | 31.01.2008 |
Номер документу | 1310028 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Сизько І.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні