Рішення від 15.10.2025 по справі 381/2014/25

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 381/2014/25

Провадження № 2/362/2490/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2025 року

Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого - судді Мартинцової І.О.,

за участі секретаря судового засідання -

розглянувши заправилами загальногопозовного провадженняу відкритомусудовому засіданні уприміщенні судум.Василькові Київськоїобласті цивільнусправу запозовом ОСОБА_1 до Глевахівської селищної ради про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Фастівського міськрайонного суду міста Києва перебувала вказана цивільна справа.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду міста Києва від 21.04.2025 року дану справу передано за підсудністю для розгляду до Васильківського міськрайонного суду Київської області.

13.05.2025 року вказана цивільна справа надійшла до Васильківського міськрайонного суду Київської області та у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана судді Мартинцовій І.О.

Вимоги позову обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_2 , з яким на момент смерті вона перебувала в зареєстрованому шлюбі. Після його смерті залишилося спадкове майно, до складу якого входить земельна ділянка, кадастровий номер 3221455300:01:007:0965, площею 0,0543 га з цільовим призначенням: для ведення садівництва, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Позивачка своєчасно звернулася до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті померлого, однак отримала відмову, мотивовану тим, що позивачем не надано оригінал правовстановлюючого документу на спадкову земельну ділянку та має місце розбіжність в офіційних документах щодо зазначення цільового призначення спірної земельної ділянки.

Враховуючи вищевказані обставини, які перешкоджають їй належним чином оформити спадкове майно, позивачка просила суд визнати за нею право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3221455300:01:007:0965, площею 0, 0543 га з цільовим призначенням для ведення садівництва, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 16.05.2025 року відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

В судове засідання позивач не прибув, подавши заяву, в якій просить проводити розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача також в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи неодноразово повідомлений судом належним чином (поштові повідомлення містяться в матеріалах справи), про причини неявки суд не повідомив, заяв та клопотань до суду не надіслав.

Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з`явились, відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

За змістом вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, всебічно й повно з`ясувавши обставини, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Фактичні обставини встановлені судом.

Судом достовірно встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про його смерть (а.с.7).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, до складу якої входить спірна земельна ділянка.

За час свого життя ОСОБА_2 заповіт не склав, тому після його смерті спадкування здійснюється за законом.

Позивач є спадкоємицею першої черги, що підтверджується копією свідоцтва про її шлюб зі спадкодавцем (а.с.8).

У визначений ст. 1268 Цивільного кодексу України шестимісячний термін позивач звернулася із заявою про прийняття спадщини після смерті чоловіка, внаслідок чого Восьмою київською державною нотаріальною конторою було відкрито спадкову справу. № 72840843 ( а.с.9).

Судом витребувана спадкова справа до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 (а.с.64-119) з якої вбачається, що 14 серпня 2024 року позивачка звернулась до Восьмої київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після померлого чоловіка (а.с.65).

10 грудня 2024 року до Восьмої київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини звернулась також рідна сестра померлого ОСОБА_2 ОСОБА_3 (а.с.79), яка позивачем до розгляду справи не залучена.

Оцінка суду.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. (стаття 11 ЦПК України).

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).

Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку (стаття 51 ЦК України).

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Тобто, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в його задоволенні.

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього. Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Визнати відповідача неналежним суд може тільки в тому випадку, коли можливо вказати на особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Такі висновки зроблені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 4 грудня 2019 року в справі № 697/2052/17 вказано, що: «при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, відповідачами у справах про спадкування є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини».

Відповідно до змісту статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до частини першої статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержуютьправо на спадщину почергово.

У той же час кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття (частина друга статті 1258 ЦК України).

За правилами частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до статті 1269, частини першої статті 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Як вже встановлено судом, із матеріалів спадкової справи вбачається, що із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в межах встановленого законом шестимісячного строку звернулась, крім позивачки, також сестра померлого ОСОБА_3 (а.с.79), яка є спадкоємицею другої черги (стаття 1262 ЦК України).

Отже саме спадкоємець, який прийняв спадщину у встановлений законом строк, а саме рідна сестра померлого ОСОБА_3 є належним відповідачем у дані справі.

За таких обставин Глевахівська селищна рада, до якої пред`явлені вимоги у даній справі є неналежним відповідачем, що є підставою для відмови у позові.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 76, 77, 80, 81, 200,206, 223, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 доГлевахівської селищноїради провизнання прававласності наземельну ділянкув порядкуспадкування- відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 реєстраційний номер облікової картки платника НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Глевахівської селищної ради, код ЄДРПОУ 04359146, місцезнаходження,08631, Київська обл., Фастівський р-н, смт. Глеваха, вул. Вокзальна, 26.

Суддя І.О. Мартинцова