Ухвала від 17.10.2025 по справі 910/4863/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"17" жовтня 2025 р. Справа№ 910/4863/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Тищенко А.І.

Мальченко А.О.

перевіривши матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Товкачівський гірничо-збагачувальний комбінат» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.01.2023 (повний текст складено 02.02.2023)

у справі №910/4863/22 (суддя Бондарчук В.В.)

за позовом Акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів»

до Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк»

про визнання зобов`язань припиненими

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Запорізький завод феросплавів» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» про визнання зобов`язань припиненими.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 25.07.2022 клопотання Акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» про об`єднання в одне провадження справ №910/4863/22, №910/4948/22, №910/4950/22, №910/4941/22, №910/4864/22, №910/4862/22, №910/4946/22, №910/4861/22 та №910/4865/22 задовольнив. Присвоїв об`єднаній справі №910/4863/22.

Господарський суд міста Києва рішенням від 23.01.2023 у справі №910/4863/22 позов задовольнив. Визнав припиненими усі зобов`язання Акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» перед Акціонерним товариством Комерційним банком «ПриватБанк» за кредитними договорами №№4З10282Д від 01.10.2010; 4З1075Д від 04.01.2007; 4З10304Д від 01.11.2010; 4З10303Д від 01.11.2010; 4З10283Д від 01.11.2010; 4З10284Д від 01.11.2010; 4З1074Д від 04.01.2007; 4З10145Д від 01.07.2010 та 4З1194Д від 02.07.2007, укладеними між Акціонерним товариством Комерційним банком «ПриватБанк» та Акціонерним товариством «Запорізький завод феросплавів», у зв`язку з їх повним виконанням, проведеним належним чином. Присудив до стягнення з Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» на користь Акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» судовий збір у розмірі 22 329, 00 грн.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, Приватне акціонерне товариство «Товкачівський гірничо-збагачувальний комбінат» звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 23.01.2023 у справі №910/4863/22; прийняти до розгляду та задовольнити апеляційну скаргу; відстрочити Приватному акціонерному товариству «Товкачівський гірничо-збагачувальний комбінат» сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 23.01.2023 у справі №910/4863/22; змінити рішення Господарського суду міста Києва від 23.01.2023 у справі №910/4863/22 шляхом доповнення його мотивувальної частини.

Згідно витягу з протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 16.10.2025 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Товкачівський гірничо-збагачувальний комбінат» передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді: Скрипки І.М., суддів: Мальченко А.О., Тищенко А.І.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що подана апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України з огляду на наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Згідно із ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено ставку судового збору за подання позовної заяви майнового характеру 1,5 відсотка ціна позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання апеляційної скарги на рішення суду - 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно Закону України «Про державний бюджет України на 2022 рік», розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складав 2481, 00 грн.

Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Враховуючи положення ст. 4 Закону України "Про судовий збір", апелянт мав сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 26 794, 80 грн = (2 481, 00 грн *9)*150% *0,8.

Судом встановлено, що до скарги не додано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Як зазначено вище, в апеляційній скарзі скаржник просить відстрочити Приватному акціонерному товариству «Товкачівський гірничо-збагачувальний комбінат» сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 23.01.2023 у справі №910/4863/22 враховуючи те, що апелянт через військову агресію втратив можливість функціонувати належним чином та це суттєво вплинуло на рівень надходження грошових коштів.

Розглянувши подану заяву про відстрочення від сплати судового збору, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати урегульоване статтею 8 Закону України «Про судовий збір», норма якої є спеціальною.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Положення вказаної норми містять виключний перелік умов, за наявності яких суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати судового збору.

Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення підпунктів 1, 2 частини першої статті 8 Закону «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення підпункту 3 частини першої статті 8 Закону «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18).

Суд звертає увагу скаржника на пункти (37, 39, 41), які містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18, в яких викладено правові позиції щодо застосування статті 8 Закону України "Про судовий збір", зокрема: у пункті 37 "З аналізу статті 8 Закону України "Про судовий збір" чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення; у пункті 39 "Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8, можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена"; у пункті 41 "Окремо слід зазначити, що встановлений статтею 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов, за яких особа може бути звільнена від сплати судового збору, також є вичерпним";

Також, суд апеляційної інстанції звертає увагу на пункти 61, 70 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.11.2023 у справі № 906/308/20 в яких вказано, що положення пункту 1 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані до відповідача - фізичної особи за наявності відповідної підстави, визначеної зазначеною нормою.

Предметом справи, що розглядається, не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, та статтею 7 ГПК України, відповідно до якої правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин.

Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі "Креуз проти Польщі" ("Kreuz v. Poland") від 19 червня 2001 року, пункт 59). Акціонерне товариство «Нікопольський завод феросплавів» не відноситься до переліку осіб, зазначених у статті 8 Закону України «Про судовий збір», а зазначені ним у заяві підстави не передбачені наведеною нормою.

Враховуючи те, що вказану заяву заявлено, передбачені статтею 8 Закону України «Про судовий збір» умови відсутні, тому заява про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги задоволенню не підлягає.

Згідно ч. 2 ст. 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена із порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу. Частиною 2 ст.174 ГПК України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Вказані недоліки апеляційної скарги скаржник має право усунути протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Керуючись статтями 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити Приватному акціонерному товариству «Товкачівський гірничо-збагачувальний комбінат» у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 23.01.2023 у справі №910/4863/22.

2. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Товкачівський гірничо-збагачувальний комбінат» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.01.2023 у справі №910/4863/22 залишити без руху.

3. Скаржник має право усунути недоліки апеляційної скарги, а саме: протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху надати суду: докази сплати судового збору в розмірі 26 794, 80 грн за подання апеляційної скарги.

4. Роз`яснити скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається скаржнику.

5. Всі документи та письмові докази в паперовому вигляді подаються через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду (канцелярію суду) за адресою: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1 А (І поверх), в електронній формі особа, яка зареєструвала електронний кабінет в ЄСІТС або яка повинна бути зареєстрована в обов`язковому порядку, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії виключно за допомогою ЄСІТС, з використанням власного електронного підпису, якщо інше не передбачено ГПК України, тобто через систему "Електронний суд".

6. Копію даної ухвали надіслати учасникам по справі.

7. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді А.І. Тищенко

А.О. Мальченко