Постанова від 16.10.2025 по справі 914/2380/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2025 року

м. Київ

cправа № 914/2380/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мамалуй О.О. - головуючий, Кібенко О.Р., Кролевець О.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України"

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 11.06.2025

у складі колегії суддів: Скрипчук О.С. - головуючий, Желік М.Б., Матущак О.І.

у справі № 914/2380/24

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України"

до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житловий комплекс на Липинського, 28"

про стягнення 614 672,50 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» звернулось до господарського суду з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Житловий комплекс на Липинського, 28» про стягнення 614 672,50 грн заборгованості.

Спір у справі виник внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань з оплати отриманого упродовж вересня 2022 року природного газу за умовами типового договору постачання природного газу постачальником «останньої надії», затвердженого постановою НКРЕКП №2501 від 30.09.2015. Факт включення відповідача до портфеля постачальника останньої надії підтверджується листом оператора ГТС з інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом тощо.

За неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань з оплати за поставлений газ у вересні 2022 року позивачем нараховано 111 337,52 грн. пені, 19 071,98 грн. 3% річних та 35 222,17 грн.

Короткий зміст рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх ухвалення

Рішенням господарського суду Львівської області від 18.03.2025 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Житловий комплекс на Липинського, 28» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» 449 040, 83 грн основного боргу, 111 337,52 грн пені, 19 071,98 грн 3% річних, 35 222,15 грн інфляційних втрат та 7 376,07 грн судового збору.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач в порушення умов типового договору розрахунків за отриманий природний газ у вересні 2022 року не провів, у зв`язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений природний газ становить 449 040,83 грн. Непідписання договору та акту не може бути підставою для звільнення від виконання умов договору, адже відповідач як користувач інформаційної платформи володів інформацією про обсяги спожитого газу, і його обов`язок оплати вартості отриманого газу виникає в силу закону (ст. ст. 655, 692, 712 ЦК України) та відповідно до умов типового договору не залежить від факту підписання акту та виставлення рахунку на оплату.

Місцевий господарський суд зазначив, що ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» як постачальник «останньої надії» не мало правових підстав для зміни у Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» статусу позивача на побутового, а твердження відповідача про те, що позивач не мав правових підстав для постачання природного газу ОСББ як для непобутового споживача і що договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» укладатися не міг не спростовує ту обставину, що постачання природного газу та споживання відбулося, і вчиняючи такі дії сторони керувалися умовами типового договору. Відповідачем не подано суду доказів того, що він як користувач інформаційної платформи звертався до оператора ГТС щодо внесення змін про його статус.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 11.06.2025 рішення господарського суду Львівської області від 18.03.2025 скасовано частково. Прийнято нове рішення. Позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Житловий комплекс на Липинського, 28» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» 31 660, 39 грн основного боргу. Стягнуто з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Житловий комплекс на Липинського, 28» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» 379, 92 грн судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Житловий комплекс на Липинського, 28» 10 494, 21 грн за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Апеляційний господарський суд виходив з того, що відповідач, як юридична особа, що створена шляхом об`єднання власників квартир, зокрема фізичних осіб, які у розумінні Закону України «Про ринок природного газу» є побутовими споживачами, споживаючи природний газ для вироблення теплової енергії виключно для забезпечення потреб таких осіб, є колективним побутовим споживачем. Відповідач задовольняючи потреби побутових споживачів самостійно шляхом самозабезпечення і у відносинах з Компанією (постачальником «останньої надії» за Типовим договором) фактично виступає колективним побутовим споживачем природного газу для потреб та в інтересах співвласників багатоквартирного будинку. Відтак, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що ОСББ є колективним побутовим споживачем.

Суд зазначив, що застосування позивачем для відповідача тарифів для непобутових споживачів у вересні 2022 є безпідставним та таким, що суперечить Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування». А отже стягнення судом першої інстанції з відповідача заборгованості в сумі 449040,83 грн. розрахованої як непобутовому споживачу є протиправним, суперечить чинному законодавству та висновкам Верховного Суду.

Посилаючись на постанову Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», якою встановлена заборона нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги, та яка поширюється на об`єднання співвласників багатоквартирного будинку як юридичну особу, що створена та діє виключно в інтересах фізичних осіб - власників квартир та приміщень у житловому будинку, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення 11 337,52 грн. пені, 19 071,98 грн. 3% річних та 35 222,17 грн. інфляційних втрат, є неправомірними, порушують права співвласників як побутових споживачів житлово-комунальних послуг, а тому задоволенню не підлягають.

Короткий зміст доводів та вимог касаційної скарги

Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" не погоджуючись з постановою Західного апеляційного господарського суду від 11.06.2025 у справі № 914/2380/24 в частині відмови у стягненні основної заборгованості, пені, 3% річних та інфляційних втрат, а також в частині розподілу судових витрат, звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 11.06.2025 у справі № 914/2380/24 якою рішення господарського суду Львівської області від 15.07.2024 скасовано частково та відмовлено у задоволенні позовних вимог щодо стягнення 583 012,09 грн, в тому числі: основного боргу у сумі 417 380,44 грн (частково від загальної суми основного боргу); пені у сумі 111 337,52 грн (повністю); трьох процентів річних у сумі 19 071,98 грн (повністю); інфляційних втрат у сумі 35 222,15 грн (повністю); рішення господарського суду Львівської області від 18.03.2025 про стягнення з об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Житловий комплекс на Липинського, 28» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» 449 040, 83 грн основного боргу, 111 337,52 грн пені, 19 071,98 грн 3% річних, 35 222,15 грн інфляційних втрат та 7 376,07 грн судового збору - залишити в силі.

Касаційна скарга подана з обґрунтуванням виключних випадків, визначених підпунктами "а" та "в" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, та на підставі пунктів 1 та 3 частини другої статті 287 ГПК України.

За твердженням скаржника судом апеляційної інстанції не враховано висновку, що викладений у постанові від 17.04.2025 у справі №904/2061/24 при застосуванні Закону України «Про ринок природного газу», розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 917-р «Про визначення Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" постачальником "останньої надії"», постанови Кабінету Міністрів України від 25.10.2021 № 1102 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 р. № 809 і від 9 грудня 2020 р. № 1236», Кодексу газотранспортної системи, Правил постачання природного газу, що затверджені Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2496, постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2501 «Про затвердження Типового договору постачання природного газу постачальником «останньої надії».

Також стверджує про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме частини 2 статті 1 Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування»; частини 1 статті 11 Закону України «Про ринок природного газу»; розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2496 (в редакції на момент виникнення спірних відносин) та пунктів 6 і 7 Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу щодо особливостей постачання природного газу виробникам теплової енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. № 222 (далі - Положення ПСО) у правовідносинах з постачання природного газу споживачам об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку.

На думку скаржника, неправильне тлумачення апеляційним господарським судом зазначених норм права призвело до необґрунтованої відмови в позові (в оскаржувані частині), оскільки на думку суду Позивач здійснив постачання природного газу Відповідачу у вересні 2022 в межах виконання спеціальних обов`язків, а не на умовах Типового договору постачання природного газу постачальником «останньої надії»

Також зазначає про відсутній висновок Верховного Суду щодо постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» у відносинах між ОСББ та постачальник «останньої надії» за Типовим договором постачання природного газу, як підстава для звільнення ОСББ від відповідальності у випадку несплати оплати за договором.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу відповідач вважає постанову Західного апеляційного господарського суду від 11.06.2025 у справі № 914/2380/24 законною та винесеною з повним дотриманням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права, а касаційну скаргу безпідставною, необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій

Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (постачальник, постачальник «останньої надії») відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 04.07.2017 № 880 здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.

Відповідно до пункту 26 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» постачальник «останньої надії» - визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу.

За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №917-р ТОВ «ГК «Нафтогаз України» визначено постачальником «останньої надії» на ринку природного газу.

26.10.2021 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 25.10.2021 №1102 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 № 809 і від 09.12.2020 № 1236». Пунктом 2 даної постанови визначено зобов`язання акціонерного товариства «Магістральні газопроводи України», товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», операторів газорозподільних систем забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника «останньої надії» обсягів природного газу, спожитих з 01.10.2021 бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником.

Відповідно до пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС оператори газорозподільних систем, оператор газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) протягом трьох діб зобов`язані надати постачальнику «останньої надії» через інформаційну платформу інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії", за формою оператора газотранспортної системи, погодженою Регулятором. Інформація скріплюється електронним підписом уповноваженої особи оператора газорозподільної системи/оператора газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) та повинна містити: ЕІС-код споживача або ЕІС-код точки комерційного обліку споживача; назву та ЄДРПОУ (для споживачів, що не є побутовими); поштову адресу об`єкта споживача. Зазначена інформація надається через інформаційну платформу, за допомогою відправки повідомлення на поштову скриньку постачальника останньої надії в інформаційній платформі дані скриньки G_MAIL_PLR.

У зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем об`єми природного газу, спожитого ОСББ з 01.09.2022 по 30.09.2022 автоматично включено до портфеля постачальника «останньої надії» ТОВ «ГК «Нафтогаз України», і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених позивачем.

Факт включення відповідача, зокрема у спірний період з 01.09.2022 по 30.09.2022 до реєстру споживачів постачальника «останньої надії» та віднесення газу, спожитого відповідачем, до портфеля постачальника «останньої надії» з наведених вище підстав підтверджується:

- типовим договором постачання природного газу постачальником «останньої надії» із споживачем з ЕІС-кодом НОМЕР_1;

- листом оператора ГТС від 07/03.2022 №ТОВВИХ-24-3558 та інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом НОМЕР_1;

- інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача;

- інформацією від оператора ГРМ/оператора ГТС щодо споживачів, які були зареєстровані в реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» (форма №10);

- інформацією щодо закріплення споживача в Реєстрі споживачів постачальників (надано у вигляді скріншоту з особистого кабінету позивача на інформаційній платформі Оператора ГТС);

- повідомленням про споживачів в зоні ліцензійної діяльності оператора ГРМ, які були у попередній газовій добі зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії».

Відповідно до пункту 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) № 2496 від 30.09.2015, договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» укладається у випадках, передбачених пунктом 3 цього розділу, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника «останньої надії» та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.

Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» не потребує двостороннього підписання. Договір постачання між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Типовий договір постачання природного газу постачальником «останньої надії», затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2501.

Так, за умовами Типового договору постачання природного газу постачальником «останньої надії» постачальник зобов`язується постачати природний газ споживачу в необхідних для нього об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язується своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором (п. 2.1 договору).

Відносини сторін, що є предметом цього договору, але не врегульовані ним, регулюються згідно із Цивільним кодексом України, Законом України «Про ринок природного газу», Правилами постачання, Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року №2493 (Кодекс газотранспортної системи), Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року №2494 (п. 2.3 договору).

Пунктом 4.1 договору визначено, що постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою постачальником на своєму сайті. Така ціна визначається постачальником відповідно до розділу VI Правил постачання. Нова ціна є обов`язковою для сторін з дня, наступного за днем її оприлюднення постачальником на власному сайті.

Згідно п. 4.2 договору об`єм (обсяг) постачання природного газу споживачу за розрахунковий період визначається за даними оператора ГРМ/оператора ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, що містяться в інформаційній платформі оператора газотранспортної системи та надані споживачу оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.

Відповідно до п.4.3 договору постачальник зобов`язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо, якщо сторонами це окремо обумовлено).

Споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий постачальником відповідно до пункту 4.3 цього договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу (пункт 4.4 договору).

За умовами п.4.5 договору у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором, він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Пунктом 5.2 договору на споживача покладено обов`язок, зокрема, забезпечувати своєчасну та повну оплату поставленого природного газу згідно з умовами цього договору.

Відповідно до пункту 2 глави 7 розділу XIІ Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП № 2493 від 30.09.2015, у точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М).

Таким чином, об`єм (обсяг) спожитого споживачем природного газу передається Оператором ГРМ в інформаційну платформу Оператора ГТС та використовується постачальником для розрахунку вартості спожитого природного газу.

Отже, позивач проводить нарахування вартості спожитого споживачем природного газу виключно на підставі даних Оператора ГРМ про об`єм (обсяг) розподіленого/спожитого споживачем природного газу, які отримує в процесі доступу до інформаційної платформи оператора ГТС.

Вартість природного газу визначається шляхом множення об`ємів природного газу, на ціну природного газу, визначену відповідно до встановленого тарифу.

З 01.12.2021 ціна природного газу (з урахуванням ПДВ) відповідно до умов договору опублікована/оприлюднена на сайті позивача за посиланням https://gas.ua/uk/business/news/pon-archive-price, відповідна роздруківка наявна в матеріалах справи. Ціна природного газу також підтверджується довідкою позивача.

На виконання пункту 4.3 договору позивачем виставлено відповідачу рахунок на оплату поставленого природного газу №25908 від 10.10.2022 на суму 449 040,83 грн (надіслано засобами поштового зв`язку 21.10.2022, про що свідчить список групованих поштовх відправлень).

Позивач стверджує, що відповідач в порушення умов п. 4.4 договору за отриманий природний газ у вересні 2022 року не розрахувався.

27.09.2022 відповідачу скеровувалась вимога про оплату заборгованості, однак така залишена без задоволення.

Позиція Верховного Суду

Оцінка аргументів учасників справи і висновків місцевого господарського суду та господарського суду апеляційної інстанції

Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог, викладених у касаційній скарзі, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Спірним у даній справі є наявність/відсутність підстав для стягнення з відповідача заборгованості за поставлений природний газ у період з 01.09.2022 до 30.09.2022 постачальником "останньої надії" та її розмір.

Предметом касаційного оскарження є постанова суду апеляційної інстанції, якою скасовано частково рішення господарського суду першої інстанції та прийнято нове рішення про часткове задоволення позову, а саме стягнуто з відповідача 31 660, 39 грн основного боргу.

Апеляційний господарський суд виходив із того, що згідно наявних у матеріалах справи доказів, обсяг природного газу, використаний споживачем з ЕІС-кодом 556ХQ000155YO300G становив 4,17469 тис.куб.м і такий обсяг газу правомірно віднесено до об`ємів, поставлених позивачем, адже сторони вчинили дії на виконання типового договору.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання співвласників багатоквартирного будинку це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Відповідно до частини сьомої статті 22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що об`єднання оплачує холодну та гарячу воду, теплову та електричну енергію, природний газ, комунальні послуги за цінами (тарифами), встановленими для населення, крім частини таких послуг, що оплачуються власниками нежитлових приміщень.

Таким чином суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідач, як юридична особа, що створена шляхом об`єднання власників квартир, зокрема фізичних осіб, які у розумінні Закону України «Про ринок природного газу» є побутовими споживачами, споживаючи природний газ для вироблення теплової енергії виключно для забезпечення потреб таких осіб, є колективним побутовим споживачем. Відповідач задовольняючи потреби побутових споживачів самостійно шляхом самозабезпечення і у відносинах з Компанією (постачальником «останньої надії» за Типовим договором) фактично виступає колективним побутовим споживачем природного газу для потреб та в інтересах співвласників багатоквартирного будинку.

Відтак, суд апеляційної інстанції виснував, що ОСББ є колективним побутовим споживачем.

Подібні за змістом висновки містять в постановах Верховного Суду від 27.05.2025 у справі №916/2778/24, від 06.08.2025 у справі №910/9749/24, а також у постанові від 05.06.2025 у справі №914/1568/24.

Відповідно до пункту 7-1 Розділу VII Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про ринок природного газу" тимчасово, до 31 березня 2022 року, Регулятор на підставі розрахунку постачальника "останньої надії" має право затверджувати граничні ціни, за якими постачальник "останньої надії" здійснює постачання природного газу у період з 1 жовтня 2021 року по 31 березня 2022 року побутовим споживачам, споживачам, що є бюджетними установами відповідно до Бюджетного кодексу України, закладами охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо), закладами охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), споживачам, що здійснюють виробництво теплової енергії.

Такі ціни можуть відрізнятися від цін постачальника "останньої надії", визначених умовами конкурсу на обрання постачальника "останньої надії", які має застосовувати переможець такого конкурсу як постачальник "останньої надії".

У відповідності до положень частини другої статті 1 Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, ціна на природний газ для побутових споживачів, а також для об`єднань співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельних кооперативів, іншої уповноваженої співвласниками відповідно до законодавства особи, яка шляхом самозабезпечення утримує системи автономного теплопостачання багатоквартирного будинку, що належать співвласникам на праві спільної сумісної власності у багатоквартирному будинку, в їхніх інтересах укладає договір про постачання природного газу для роботи газових котелень (дахових, прибудованих та/або таких, що розташовані на прибудинковій території) для забезпечення потреб співвласників багатоквартирного будинку (крім нежитлових приміщень), виробників теплової енергії - якщо вони використовують природний газ для виробництва теплової енергії для населення та уклали договір з суб`єктом ринку природного газу, на якого відповідно до частини першої статті 11 Закону України "Про ринок природного газу" покладено спеціальні обов`язки, не підлягає збільшенню від ціни, що застосовувалася у відносинах між постачальниками та відповідними споживачами станом на 24 лютого 2022 року.

У постанові Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 №809 (в редакції від 26.10.2021), зокрема, визначено, що переможець конкурсу погоджується, що він як постачальник "останньої надії" буде здійснювати постачання природного газу за ціною, що з 1 жовтня 2021 року визначається за визначеною формулою; переможець конкурсу погоджується, що для побутових споживачів постачання природного газу з 1 жовтня по 30 листопада 2021 року здійснюється постачальником "останньої надії" за ціною, що не може перевищувати 7,96 гривні за 1 куб. метр з урахуванням податку на додану вартість.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 (в редакції від 30.11.2021), зокрема, установлено з 1 жовтня по 30 листопада 2021 року граничну ціну на природний газ за договорами постачання: між побутовими споживачами та постачальником "останньої надії" - на рівні 7,96 гривні за 1 куб. метр (з урахуванням податку на додану вартість).

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 06.09.2022 №1092 передбачено, зокрема, що Товариству з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» здійснювати постачання природного газу побутовим споживачам, які на день прийняття цієї постанови були включені до Реєстру споживачів постачальника «останньої надії» на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи, на умовах Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2500, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за № 1386/27831, та базової річної пропозиції з 01 вересня 2022 року.

Відповідно до архіву тарифів, який міститься на сайті постачальника «останньої надії», в період 01.05.2022 - 30.04.2023 ціна природного газу для споживачів з ПДВ становить 7,95689 грн.

Аналіз зазначених нормативних актів надає можливість Суду дійти висновку, що законодавством виокремлено певну категорію (групу) споживачів, яким тимчасово затверджуються граничні ціни, за якими постачальник «останньої надії» здійснює постачання природного газу, зокрема, серед яких вказані побутові споживачі. У цьому випадку під категорію «побутові споживачі» підпадають як окремі фізичні особи, так і об`єднання фізичних осіб, головною метою яких у розумінні Закону України «Про ринок природного газу» є придбавання природного газу з метою використання для власних побутових потреб, зокрема, для опалення своїх квартир (будинків), у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх житлових приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність.

За змістом правового регулювання відносин держави з споживачами (для побутових споживачів), а також для об`єднань співвласників багатоквартирних будинків, для забезпечення потреб співвласників багатоквартирного будинку є надання державою у період воєнного стану пільгових умов таким виробникам теплової енергії, яким є відповідач. Такі пільгові умови, гарантовані державою, полягають у фіксованій ціні 7,96 грн за один кубометр газу та поширюються на обсяг природного газу, який споживається ОСББ, зокрема, і у спірному періоді, для забезпечення потреб співвласників.

Таким чином, Верховний Суд вважає обґрунтованими висновки апеляційного господарського суду про безпідставність застосування позивачем для відповідача тарифів для непобутових споживачів у вересні 2022 року.

При цьому апеляційний господарський суд, вірно посилаючись на норми ч. 2 ст. 1 Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування», помилково вважав що в даному випадку слід враховувати ціну природного газу, яка встановлена в Договорі постачання природного газу від 13.07.2021 №2541-НГТ-21, що укладений між ТОВ «Газопостачальнка Компанія "Нафтогаз Трейдинг» та ОСББ «Житловий комплекс на Липинського, 28».

В даному випадку для розрахунку вартості спожитого ОСББ «Житловий комплекс на Липинського, 28» з 01.09.2022 по 30.09.2022 природного газу, поставленого постачальником «останньої надії» ТОВ «ГК «Нафтогаз України», слід застосовувати граничні ціни, за якими постачальник "останньої надії" здійснював постачання природного газу для побутових споживачів.

Таким чином суд апеляційної інстанції безпідставно при здійсненні перерахунку взяв до уваги тариф у розмірі 7 583,89 грн. за 1 тис.куб.м., у зв?язку з чим постанова апеляційного господарського суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд для встановлення дійсного розміру заборгованості відповідача.

Доводи скаржника про застосування судом апеляційної інстанції невірного тарифу частково підтвердились при касаційному перегляді.

При цьому посилання скаржника на постанову Верховного Суду від 17.04.2025 у справі №904/2061/24 не беруться Судом до уваги, оскільки у вказаній справі Верховний Суд виходив із поданих сторонами доказів та встановлених фактичних обставин справи, що є відмінними від обставин цієї справи. У вказаній постанові Верховний Суд навів висновки насамперед у контексті висновків апеляційного суду з урахуванням встановлених судами обставин справи та доводів касаційної скарги, наведених скаржником на спростування цих висновків, зокрема стосовно того, що ціна природного газу, що постачається постачальником "останньої надії" щоденно розраховується за формулою, наведеною в пункті 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника "останньої надії", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №809 (в редакції постанови №1102), що скаржник доводив у межах заявленої ним підстави касаційного оскарження (пункт 3 частини другої статті 287 ГПК) із посиланням на відсутність висновку Верховного Суду з питання правомірності здійснення судом перерахунку вартості поставленого постачальником "останньої надії" природного газу для ОСББ за ціною 7,42 грн за 1 куб.м.

Щодо наявності підстав для стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат, та застосування постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» у відносинах між ОСББ та постачальник «останньої надії» за Типовим договором постачання природного газу, Верховний Суд зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 №206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану", в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні", до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.

Відповідач згідно з нормами чинного законодавства є юридичною особою, яка утворена шляхом об`єднання співвласників багатоквартирних будинків, з метою сприяння в отриманні співвласниками багатоквартирного будинку, зокрема, комунальних послуг, які включають в себе і постачання та розподіл природного газу (теплової енергії). При цьому така теплова енергія постачається у багатоквартирний будинок (будинки) виключно для задоволення побутових (спільно-побутових) потреб співвласників будинків.

Відповідач, як юридична особа, що створена шляхом об`єднання власників квартир, зокрема фізичних осіб, які у розумінні Закону України "Про ринок природного газу" є побутовими споживачами, споживаючи природний газ для вироблення теплової енергії виключно для забезпечення потреб таких осіб, є колективним побутовим споживачем.

Положення постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 №206 прямо не забороняють нарахування ОСББ, які є юридичними особами, неустойки, 3% річних та інфляційних втрат.

Проте Суд звертає увагу, що ОСББ є неприбутковою організацією, створеною мешканцями будинку (населенням) для забезпечення таких мешканців комунальними послугами та оплата таких комунальних платежів здійснюється за рахунок мешканців та за тарифами для населення.

Крім того відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" співвласники зобов`язані разом з іншим забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна. Згідно зі статтею 12 вказаного Закону, витрати на управління багатоквартирним будинком включають, зокрема: витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку, а також витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про застосування постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 №206 у даному випадку.

При цьому скаржник у касаційній скарзі посилається на редакцію постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 №206, яка почала діяти набагато пізніше, ніж виникли спірні правовідносини. А тому аргументи скаржника в цій частині не приймаються Судом.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат, є неправомірним, порушує права співвласників як побутових споживачів житлово-комунальних послуг, а тому рішення господарського суду в цій частині підлягало скасуванню.

Проте приймаючи нове рішення апеляційний господарський суд в резолютивній частині постанови помилково не зазначив про відмову в задоволенні відповідних вимог.

За змістом статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинне ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З огляду на викладене, та враховуючи, що апеляційний господарський суд при здійсненні перерахунку заборгованості відповідача врахував не правильний тариф, про що зазначено вище у цій постанові, а у Верховного Суду в силу приписів статті 300 ГПК України відсутня процесуальна можливість з`ясовувати та встановлювати фактичні обставини справи, що перешкоджає прийняттю нового рішення по суті справи, а тому постанова апеляційного господарського суд підлягає скасуванню з переданням справи на новий розгляд до господарського суду апеляційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з приписами пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

За змістом частини третьої та четвертої статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови та направлення справи на новий розгляд до апеляційного господарського суду.

Під час нового розгляду справи апеляційному господарському суду необхідно врахувати викладене в цій постанові, належним чином встановити розмір заборгованості, що підлягає стягненню, та вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об`єктивного розгляду даної справи.

Відповідно до статті 129 ГПК України у зв`язку із скасуванням постанови і передачею справи на новий розгляд розподіл судових витрат у справі, у тому числі й судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" задовольнити частково.

Постанову Західного апеляційного господарського суду від 11.06.2025 у справі №914/2380/24 скасувати.

Справу №914/2380/24 передати на новий розгляд до Західного апеляційного господарського суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. О. Мамалуй

Судді О. Р. Кібенко

О. А. Кролевець