Рішення

від 14.09.2006 по справі 11/337-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/337-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" вересня 2006 р.                                                            Справа № 11/337-06

вх. № 9236/4-11

Суддя господарського суду Черленяк М.І. 

при секретарі судового засідання Хорунжа Є.В.

за участю представників сторін:

позивача - Литвиненко Л.В.

відповідача - Бондаренко В.В.   

розглянувши справу за позовом ТОВ "Восход -ЛТД", м. Харків  

до  ТОВ "Кремень", м. Х-в  

про розірвання договору оренди та повернення майна

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просить розірвати договір оренди автомашини №5/2 від 10.10.2005р., зобов'язати повернути об'єкт оренди та покласти судові витрати на відповідача.

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що відповідач не використовує орендований автомобіль, передав його третій особі, вартість транспортного засобу вказана в договорі неправильно, орендна плата не відповідає ринковій орендній платні, відповідач прострочив сплату орендного платежу, в договорі відсутні істотні умови, зокрема порядок використовування амортизаційних відрахувань і порядок відновлення автомобіля. На думку позивача підставою для розірвання договору оренди є ст. ст. 652, 782, 783 Цивільного кодексу України.

Позивач 11.09.2006 року через канцелярію господарського суду надав заяву про зміну позовних вимог, в якій замість раніш заявлених вимог просить визнати договір оренди № 5/2 від 10.10.2005 року фіктивним та недійсним, зобов'язати відповідача повернути об'єкт оренди та стягнути з відповідача заборгованість у сумі 1026, 67 грн., збитки у сумі 4125, 00 грн. Судові витрати покласти на відповідача.

Відповідно до статті 22 ГПК України позивач має право до прийняття судом рішення змінити предмет або підстави позову. Господарське процесуальне законодавство не надає права позивачеві під час розгляду справи змінити як предмет позову, так і підстави позову.

Разом з тим, позивач в порушення приписів статті 22 ГПК України надав заяву про зміну позовних вимог, якою змінив і підстави і предмет позову. В зв'язку з чим, заява позивача не приймається судом до провадження та повертається позивачеві.  Суд роз'яснює позивачеві право звернутися із окремим позовом в порядку, встановленому процесуальним законом.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі посилаючись також на те, що договір оренди є фіктивним.    

Представник відповідача позов не визнав з підстав вказаних у відзиві на позов. Зокрема відповідач зазначає, що договір оренди №5/2 від 10.10.2005р. містить всі істотні умови, які необхідні для такого виду договорів згідно закону, в суборенду транспортний засіб, що орендується, третім особам не передавався, використовується відповідачем для здійснення господарської діяльності. Окрім цього, відповідач на підтвердження своїх заперечень посилається на те, що орендна плата  сплачувалася своєчасно і в повному обсязі, не допускаються інші порушення умов договору.

12.09.2006р. для ознайомлення з матеріалами справи та надання додаткових доказів за клопотанням представника позивача була оголошена перерва до 14.09.2006р.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази по справі, суд встановив наступне.  

10.10.2005р. між позивачем і відповідачем був укладений договір оренди №5/2, а також додаткова угода №1 від 10.11.2005р. і №2 від 11.11.2005р., які є його невід'ємною частиною.

Згідно договору №5/2 позивач передав відповідачу транспортний засіб марки ЗАЗ ДЕУ Ланос Т 13110, 2002р. випуску, кузов №155921, державний номер 899-13 ХК в користування за плату на дев'ять років, а відповідач зобов'язався сплачувати позивачу орендну плату. Факт передачі транспортного засобу відповідачу підтверджується актом передачі від 11.10.2005р.

Відповідно  до п. 6 договору в редакції додаткових угод відповідач зобов'язаний сплачувати позивачу орендну плату за рік  рівними платежами двічі в рік, а саме до 15 липня кожного поточного року – 560 грн. і до 31 грудня кожного поточного року – 560 грн. На виконання вказаного обов'язку відповідач 11.06.2006р. перерахував орендну плату позивачу у розмірі 840грн., згідно платіжного доручення №184 від 11.06.2006р.

Таким чином, відповідач своєчасно виконав покладене на нього зобов'язання щодо оплати орендної плати, а тому твердження позивача, що відповідач допускає порушення умов договору та не сплачує орендну плату, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Суд дослідивши умови договору оренди №5/2 від 10.10.2005р. з урахуванням додаткових угод №1 від 10.11.2005р. і №2 від 11.11.2005р. дійшов висновку, що він  містить всі істотні умови, які необхідні для такого виду договорів відповідно до вимог Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України. В договорі оренди визначений предмет договору, що узгоджується із ст.ст. 759, 798 ЦК України. В договорі також сторони досягли згоди стосовно наступних істотних умов: об'єкт оренди (п.1 договору), термін договору (п.4 договору), орендної плати (п.6 договору), порядок використовування амортизаційних відрахувань (п.6 договору), відновлення орендованого майна (п.8 договору), порядок повернення майна (п.8 та п. 11 договору).

Такі обставини справи, дають підстави суду дійти висновку, що укладений між позивачем і відповідачем договір оренди №5/2 відповідає вимогам закону і містить всі істотні умови, як того вимагає ст.180 ГК України.

Твердження позивача про те, що об'єкт оренди відповідачем не використовується не знайшло свого підтвердження під час розгляду справи та спростовується доказами по справі. Відповідно до подорожніх листів № 13 від 16.01.2006р., № 85 від 11.08.2006р. і № 42 від 13.04.2006р., відповідач експлуатує автомобіль.

Позивач, як на підставу для розірвання договору оренди посилається на те, що термін оренди недоцільно великий, орендна плата не відповідає ринковій, договір для позивача є збитковим.

Проте, вказані обставини не можуть бути підставою для розірвання договору, оскільки згідно ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути розірваний за рішенням суду при істотному порушенні стороною взятих на себе зобов'язань, а також в інших випадках передбачених законом. Умови щодо терміну дії договору, розміру орендної плати узгоджуються між сторонами при його укладенні, та суд не має права втручатися у волевиявлення сторін щодо встановлення розміру орендної плати та строку дії договору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Позивач не надав суду доказів порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором, а також доказів використання відповідачем автомобіля в порушенні умов договору. В  зв'язку з чим, суд  вважає, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими, і не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 43, 47-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Відмовити позивачеві у прийнятті до провадження заяви від 11.09.2006 року про зміну підстави позову та повернути заяву позивачеві із оригіналом платіжного доручення від 11.09.2006 року.

В задоволені позову відмовити.

Повний текст рішення виготовлений 18.09.2006 року.

Суддя                                                                                            Черленяк М.І.

Справа 11/337-06