Рішення

від 13.09.2006 по справі 35/396-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

35/396-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" вересня 2006 р.                                                            Справа № 35/396-06

вх. № 10429/5-35

Суддя господарського суду Швед Е.Ю. 

при секретарі судового засідання Сергієнко О. Є.

за участю представників сторін:

позивача - Лавицька С.В., дов. б/н від 21.08.06 р.;  відповідача - Полтавський О.Д., дов. № 19-02 від 04.09.06 р., Мережко В.Ф., дов. № 09-06 від 11.09.06 р.

розглянувши справу за позовом ТОВ "Кривбас Бетон", м. Київ  

до  ТОВ "ІБК "Харківміськбуд", м. Харків  

про витребування майна

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить зобов'язати відповідача  повернути майно, що є предметом спору, а саме: металеві силоси – 2 (дві) одиниці; металеві бункери – 5 (п'ять) одиниць, а також віднести на відповідача свої витрати по сплаті держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Окрім того, позивач звернувся до суду з клопотанням в якому просить з метою вжиття заходів до забезпечення позову накласти арешт на майно, що є предметом спору, а саме: металеві силоси – 2 (дві) одиниці; металеві бункери – 5 (п'ять) одиниць; заборонити відповідачеві вчиняти будь-які дії, що стосуються предмета спору; заборонити іншим  (третім) особам вчиняти будь-які дії, що стосуються предмета спору.

Розглянувши дане клопотання суд визнав його необгрунтованим, оскільки позивач не надав документальних доказів того, що не вжиття таких заходів може утруднити або зробити неможливим виконання судового рішення, в зв*язку з чим воно не приймається судом та в його задоволенні треба відмовити.

Відповідач у відзиві на позов та в судовому засіданні проти позовних вимог заперечує повністю, посилаючись на те, що у представників позивача були відсутні довіреності на отримання майна, в зв*язку з чим воно не було видано, окрім того, вказує на те, що позивач звертався до відповідача лише один раз з проханням повернути обладнання, після чого ніяких звернень не було, як і не було відмов з боку відповідача у видачі обладнання з мотивів його притримання,  просить припинити провадження у справі за відсутністю предмету спору.

В судовому засіданні 11.09.06 р. оголошено перерву до 13.09.06 р. до 17:00 год.

В судовому засіданні 13.09.06 р. відповідач заявив клопотання про відкладення розгляду справи в зв*язку з подачею ним зустрічної позовної заяви, яка на його погляд повинна розглядатись разом з первісним позовом. Судом перевірено в канцелярії суду надходження даної зустрічної позовної заяви та встановлено, що на момент розгляду даної справи в канцелярії господарського суду Харківської області вищезазначеного зустрічного позову не зареєстровано, з урахуванням чого суд вважає за можливе в задоволенні такого клопотання відмовити.

Сторони до початку судового засідання звернулись до суду з клопотанням про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавтсву, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розлянувши матеріали справи, надані докази, вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що  30.06.2005 р. між сторонами укладено Договір транспортування та зберігання, відповідно до умов якого (п.1.1 ст.1) відповідач зобов'язався забезпечити (організувати) транспортування обладнання до місця зберігання за адресою м.Харків, вул.Біологічна,6, його вивантаження, монтаж, зберігання, а Позивач - оплатити вартість транспортування, вивантаження, монтажу обладнання. Як вбачається з матеріалів справи, дане обладнання, що передавалося на зберігання за вищевказаним Договором включає два металеві силоси та п*ять металевих бункерів, яке виготовлене відповідачем за замовленням позивача на підставі підрядного контракту № 12/1 від 10.12.2004 р..             Виготовлення обладнання оплачено позивачем повністю, про що свідчить картка рахунку 3711, наявна в матеріалах справи.

Відповідно до ст.4 спірного Договору сторони погодили  вартість робіт,  яка складає 39 418, 80 грн. та термін оплати до 30.04.2006 р.. Як витікає з матеріалів справи, позивач свої зобов*язання за спірним договором виконав належним чином, а саме перерахував на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти в сумі 39 418, 80 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 5602V0WR5 від 25.04.2006 р. з відміткою банку.

Як вбачається із змісту спірного Договором (п.1.2 ст.2), що позивач має право забрати, а відповідач, в свою чергу, зобов'язаний повернути обладнання за письмовою вимогою Позивача.

Згідно п.3 ст.938 ЦК України, якщо строк зберігання речі  визначений моментом пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення, поклажодавець має право забрати річ у розумний строк.

З метою організації транспортування великогабаритного обладнання з місця зберігання на спеціально підготований майданчик позивач уклав з ТОВ „Гефест-Транс” Договір транспортування, відповідно до якого останній зобов*язався забезпечити транспортування обладнання з місця зберігання (м.Харків, вул.Біологічна, 6) на будівельний майданчик за адресою м.Кривий ріг, вул.Акціонерна,1, для виробництва цементу та бетону, а також здійснив заходи щодо погодження маршруту перевезення обладнання ДАІ  та з комунальними службами міста.

Позивач на адресу відповідача направив лист з повідомленням про те, що з 12.05.2006 р. транспортна компанія – ТОВ „Гефест-Транс” буде здійснювати транспортування обладнання з місця зберігання до будівельного майданчику, який знаходиться за адресою м.Кривий Ріг вул.Акціонерна,1. ТОВ „Гефест-Транс” 12.05.2006 р. на виконання умов договору транспортування від 28.04.2006 р., з необхідним транспортом та спеціалістами прибув до місця зберігання обладнання за адресою м. Харків, вул. Біологічна, 6, для здійснення його демонтажу, навантаження та транспортування до м. Кривий Ріг, однак не було допущено на територію, де зберігалося обладнання, про що представники позивача та ТОВ „Гефест-Транс” на місці склали акт. Окрім того, відповідач відмовився повернути обладнання, посилаючись на те, що позивач не оплатив послуги по зберіганню обладнання.

Таке посилання відповідача вбачається судом необґрунтованим та безпідставним з наступних підстав. Як вбачається з умов Договору транспортування та зберігання (п.1.1) відповідач зобов'язався забезпечити (організувати) транспортування обладнання до місця зберігання за адресою м.Харків, вул.Біологічна, 6, його вивантаження, монтаж, зберігання, а позивач оплатити вартість транспортування, вивантаження та монтажу обладнання. Позивач здійснив всі платежі, передбачені Договором, а саме перерахував на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти в сумі 39418,80 грн., які складають вартість робіт за договором. Інших платежів договором не передбачено, в зв*язку з чим суд приходить до висновку що зберігання за спірним договором від 30.06.2005 р. є безоплатним. Такі дії відповідача свідчать про порушення взятих на себе зобов'язань за Договором, що є порушенням ст. 610 ЦК України.

Не можуть бути прийняті судом до уваги твердження відповідача стосовно того, що у представників позивача відсутні довіреності на отримання спірного обладнання, оскільки ТОВ „Гефест-Транс” виступав як представник позивача. Відповідно до ч.3 ст.237 ЦК України представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства. Такою підставою представництва ТОВ „Гефест-Транс” є договір транспортування від 28.04.06 р., укладений між ТОВ „Гефест-Транс” та позивачем, окрім того відповідач листом від 12.05.06 р. був повідомлений позивачем, що саме ТОВ „Гефест-Транс” буде проводити транспортування обладнання, що належить позивачеві.

Позивач направив відповідачеві лист з вимогою повернути обладнання, а також з проханням підготувати необхідні документи та вчинити інші необхідні дії. Відповідач у відповіді (вих. № 05-13 від 23.05.06 р.) на лист позивача зазначив, що змушений притримати обладнання, посилаючись на ст.594 ЦК України. Суд дійшов висновку, що у відповідача відсутні правові підстави для його притримання, оскільки право притримання речі виникає у кредитора в разі невиконання боржником своїх зобов'язань. Як вбачається з матеріалів справи, в даному випадку позивача не можна вважати боржником по відношенню до відповідача, оскільки в діях позивача відсутні факти порушення зобов'язань, в претензії не вказано жодного пункту договору транспортування та зберігання від 30.06.2005р, який на думку відповідача порушив позивач. Окрім того, Договором транспортування та зберігання (п.1.2 ст.1) прямо вказаний обов'язок відповідача повернути обладнання на письмову вимогу позивача, без зазначення будь-яких інших умов.

У своєму листі відповідач також вимагає від позивача погасити суми витрат та збитків, пов'язаних із зберіганням обладнання за період з 30.06.2005 р. по останній день зберігання та надав розрахунок зазначених збитків. З огляду на зазначений розрахунок, судом вбачається, що він складений на підставі договору б/н від          31.05.2005 р., позивач не є стороною даного Договору та не має за ним жодних зобов'язань.

Стаття 942 ЦК України (ч.1) встановлює обов'язок зберігача вживати усіх заходів для забезпечення схоронності речі. Даний обов'язок зберігача поширюється і на безоплатне зберігання.

Відповідно до ч.2 ст.942 ЦК України, якщо зберігання здійснюється безоплатно, зберігач зобов'язаний піклуватися про річ як про свою власну. Якщо зберігач відповідно до укладеного договору про безоплатне зберігання речі турбується про цю річ як про свою власну, то визнається, що він добросовісно виконує договірне зобов'язання.

Відповідач, уклавши Договір транспортування та зберігання зобов'язався повернути у схоронності обладнання за письмовою вимогою позивача. Договором не передбачено жодних обмежень права Замовника (позивача) вимагати повернення Обладнання.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими, доведеними документально матеріалами справи, в зв*язку з чим вони приймаються судом та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача.

Керуючись ст.ст.44, 49, 66, 67, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову – відмовити.

В задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи – відмовити.

Позов задовольнити повністю.

Зобов*язати Товариство з обмеженою відповідальністю „Інвестиційно-будівельна компанія „Харківміськбуд”, 61093, м.Харків, вул.Клапцова,52 (р/р 26001000056001 в філії Харківська дирекція „АТ „Індекс банк”, МФО 350619, код 32338727) повернути Товариство з обмеженою відповідальністю „Кривбас Бетон”, 04070, м.Київ, вул.Спаська 30-А, (р/р 26008200197003 в КБ „Сіті банк”, МФО 300584, код 32311380) обладнання, а саме металеві силоси – 2 (дві) одиниці; металеві бункери – 5 (п'ять) одиниць.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Інвестиційно-будівельна компанія „Харківміськбуд”, 61093, м.Харків, вул.Клапцова,52 (р/р 26001000056001 в філії Харківська дирекція „АТ „Індекс банк”, МФО 350619, код 32338727) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Кривбас Бетон”, 04070, м.Київ, вул.Спаська 30-А, (р/р 26008200197003 в КБ „Сіті банк”, МФО 300584, код 32311380) – 3257,00 грн. держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                            Швед Е.Ю.