Ухвала від 24.10.2025 по справі 199/13842/25

Справа № 199/13842/25

(1-кп/199/1337/25)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(мотивувальна частина)

22 жовтня 2025 року місто Дніпро

Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра у складі (далі скорочено Суд):

головуючий суддя ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2

за участю:

прокурора ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції)

представника ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовомузасіданні в залі суду, в межах кримінального провадження № 62024000000000050 від 15.01.2024 за обвинуваченням

- ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. З ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. З ст. 311, ч. З ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. З ст. 307, ч. З ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. З ст. 305, ч. З ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 321 КК України;

- ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. З ст. 311, ч. 4 ст. 28, ч. З ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч. З ст. 305, ч. 4 ст. 28, ч. З ст. 321 КК України;

- ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. З ст. 311, ч. 4 ст. 28, ч. З ст. 305 КК України;

- ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , кожного з них, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. З ст. 311, ч. 4 ст. 28, ч. З ст. 307 КК України;

- ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. З ст. 311 КК України;

- ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. З ст. 305 КК України,

заяву представника заявника ТОВ «ЮНІКСІНВЕСТАГРО адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна,

В С Т А Н О В И В:

В межах кримінального провадження № 62024000000000050 від 15.01.2024 представник заявника ТОВ «ЮНІКСІНВЕСТАГРО адвокат ОСОБА_4 звернувся до Суду з заявою про скасування арешту майна.

В обґрунтування своєї заяви представник ОСОБА_4 посилається на те, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 18 жовтня 2024 року задоволено клопотання сторони кримінального провадження № 62024000000000050 від 16.01.2024 - прокурора другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора про арешт майна та накладено арешт на майно, яке було вилучене 15.10.2024 під час обшуку нежитлового приміщення за адресою: Дніпропетровська обл., м. Самар (попередня назва Новомосковськ), вул. Північна буд. 4Г, а саме:

1.Договір про надання цільової поворотної фінансової допомоги від 26.01.2024 укладений між ТОВ «ЮНІКСІНВЕСТАГРО» в особі директора ОСОБА_5 та ТОВ «ПРОМЕКОХІМ» в особі директора ОСОБА_13 на 1 арк.

2.Договір про надання цільової поворотної фінансової допомоги від 29.01.2024 укладений між ТОВ «ЮНІКСІНВЕСТАГРО» в особі директора ОСОБА_5 та ТОВ «ПРОМЕКОХІМ» в особі директора ОСОБА_13 на 1 арк.

3.Договір про надання цільової поворотної фінансової допомоги від 05.02.2024 укладений між ТОВ «ЮНІКСІНВЕСТАГРО» в особі директора ОСОБА_5 та ТОВ «ПРОМЕКОХІМ» в особі директора ОСОБА_13 на 1 арк.

4.Договір про надання цільової поворотної фінансової допомоги від 06.02.2024 укладений між ТОВ «ЮНІКСІНВЕСТАГРО» в особі директора ОСОБА_5 та ТОВ «ПРОМЕКОХІМ» в особі директора ОСОБА_13 на 1 арк.

5.Договір про надання цільової поворотної фінансової допомоги від 12.02.2024 укладений між ТОВ «ЮНІКСІНВЕСТАГРО» в особі директора ОСОБА_5 та ТОВ «ПРОМЕКОХІМ» в особі директора ОСОБА_13 на 1 арк.

6.Договір про надання цільової поворотної фінансової допомоги від 19.02.2024 укладений між ТОВ «ЮНІКСІНВЕСТАГРО» в особі директора ОСОБА_5 та ТОВ «ПРОМЕКОХІМ» в особі директора ОСОБА_13 на 1 арк.

7.Договір про надання цільової поворотної фінансової допомоги від 01.03.2024 укладений між ТОВ «ЮНІКСІНВЕСТАГРО» в особі директора ОСОБА_5 та ТОВ «ПРОМЕКОХІМ» в особі директора ОСОБА_13 на 1 арк.

8.Договір про надання цільової поворотної фінансової допомоги від 04.03.2024 укладений між ТОВ «ЮНІКСІНВЕСТАГРО» в особі директора ОСОБА_5 та ТОВ «ПРОМЕКОХІМ» в особі директора ОСОБА_13 на 1 арк.

9.Договір про надання цільової поворотної фінансової допомоги від 07.03.2024 укладений між ТОВ «ЮНІКСІНВЕСТАГРО» в особі директора ОСОБА_5 та ТОВ «ПРОМЕКОХІМ» в особі директора ОСОБА_13 на 1 арк.

10.Видаткова накладна № РН-0000061 від 24.06.2024, від ФОП ОСОБА_14 на адресу ТОВ «ПРОМЕКОХІМ» в особі директора ОСОБА_15 на суму 176 800 грн., на 1 арк.

11.Товарно-транспортна накладна №24/06/2024 від 24.06.2024, згідно якої ОСОБА_14 , як водій/експедитор ТОВ «ПРОМЕКОХІМ» отримав ТМЦ від ФОП ОСОБА_14 , на 1 арк.

12.Видаткова накладна № РН-0000067 від 03.07.2024, від ФОП ОСОБА_14 на адресу ТОВ «ПРОМЕКОХІМ» в особі директора ОСОБА_15 на суму 275 000 грн., на 1 арк.

13.Товарно-транспортна накладна №03/07/2024 від 03.07.2024, згідно якої ОСОБА_14 , як водій/експедитор ТОВ «ПРОМЕКОХІМ» отримав ТМЦ від ФОП ОСОБА_14 , на 1 арк.

14.Акт № 31/07 надання послуг від 31.07.2024 між ФОП ОСОБА_14 та ТОВ «ПРОМЕКОХІМ» в особі директора ОСОБА_15 - суборенди 1 приміщення за адресою: Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Північна, 4-Г, вартістю 100 000 грн., на 1 арк.

15. «ПРОМЕКОХІМ» в особі директора ОСОБА_15 - суборенди 1 приміщення за адресою: Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Північна, 4-Г, вартістю 100 000 грн., на 1 арк.

16. Аркуш паперу з рукописними записами на 1 арк.

17. Коробки з під стартових пакетів оператору стільникового зв`язку ТОВ «лайфселл» із скретч-картками на абонентські номери: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , із рукописними записами на них із зазначенням прізвищ підконтрольних СГД.

18. Скретч-картка оператору стільникового зв`язку ПрАТ «Київстар» на абонентський номер: НОМЕР_5 .

19. Аркуш паперу з рукописними записами із назвами банку, підконтрольного СГД, номеру відкритої на його ім`я банківської картки та ПІН-коду до неї, на 1 арк.

20. Банківські картки Радабанк: НОМЕР_6 , НОМЕР_7 ,

НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , НОМЕР_10 , НОМЕР_11 , НОМЕР_12 .

21. Банківські картки АТ «ПУМБ»: НОМЕР_13 , НОМЕР_14 .

22. Банківські картки АТ «КРЕДОБАНК»: НОМЕР_15 , НОМЕР_16 .

23. Банківські картки АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК»:

НОМЕР_17 .

24. Банківські картки АТ «ТАСКОМБАНК»: НОМЕР_18 , НОМЕР_19 .

25. Печатка ТОВ «МЕДІА ГРУП ЛТД» (код 39391902) в к-сті 1 шт.

26. Печатка ТОВ «ПРОМЕКОХІМ» (код 44309390) в к-сті 1 шт.

27. Печатка ТОВ «ЮНІКСІНВЕСТАГРО» (код 31708547) в к-сті 1 шт.

28. Печатка ФОП ОСОБА_5 (код РНОКПП НОМЕР_20 )

в к-сті 1 шт.

29. Кошти в національній валюті в сумі 352 200 грн. 00 коп. (70 банкнот номіналом

100 грн., 211 банкнот номіналом 200 грн., 596 банкнот номіналом 500 грн.).

30. Кошти в іноземній валюті в сумі 1600 доларів США 00 центів

(16 банкнот номіналом 100 доларів США).

На думку представника вилучення печаток, грошових коштів, банківських карток та договорів, первісних фінансово-бухгалтерських документів є втручання та перешкоджання законній господарській діяльності підприємства, оскільки в рамках проведеного обшуку в нежитлових приміщеннях, які належать на праві приватної власності ОСОБА_16 та на праві оренди ТОВ «Юніксінвестагро», власником якого є ОСОБА_16 , не було знайдено ніяких речових доказів в межах обвинувачення, висунутого онуку ОСОБА_16 - ОСОБА_5 .

З оглядуна викладенепредставник ОСОБА_4 просить Судскасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 18 жовтня 2024 року.

Прокурор заперечував щодо задоволення клопотання представника ОСОБА_4 про скасування арештумайна.

Обвинувачений ОСОБА_5 , який був належним чином повідомлений про дату, час місце розгляду клопотання, не прибув у судове засідання.

Вивчивши доводи, якими обґрунтовується необхідність скасування арешту майна, викладені у клопотанні та надані документи, заслухавши пояснення представника та думку прокурора, Суд вважає необхідним вказати учасникам судового проваждженя, які беруть участь у судовому розгляді клопотання про скасування арешту майна, наступне.

По перше, Суд здійснює судовий розгляд клопотання про скасування арешту майна виключно в межах вимоги, заявленої представником та доказів, які останній подав Суду на обґрунтування свого клопотання, що кореспондується з відповідним приписом Кримінального процесуального кодексу України.

По друге, розглядаючи клопотання Суд зауважує та застерігає, що Суд, здійснюючи розгляд клопотання про скасування арешту майна: не вирішує питання про визнання права власності будь-якої фізичної або юридичної особи на майно; не вирішує питання щодо правомірності у подальшому права користування будь-якої фізичної або юридичної особи майном; не вирішує питання про повернення або передачу будь-якій фізичний або юридичні особі майна, оскільки ці питання знаходяться поза межами повноважень Суду, визначених КПК України, тому, виключно вирішує питання, чи дійсно на теперішній час має бути скасований захід забезпечення кримінального провадження арешт майна.

Вислухавши думки учасників судового провадження, вивчивши зміст клопотання та перевіривши доводи, які викладені у клопотанні, Суд мотивує своє рішення наступним чином.

Відповідно до частин 1, 4, 6статті 41 Конституції Україникожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Статтею 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свободпередбачено,що кожнафізична абоюридична особамає правомирно володітисвоїм майном.Ніхто неможе бутипозбавлений своєївласності інакшеяк вінтересах суспільстваі наумовах,передбачених закономі загальнимипринципами міжнародногоправа.

Проте такі положення не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Згідно з вимогами ч. 1ст. 131 КПК Українизаходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч. 2ст. 131 КПК Україниарешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження, а отже за правиламист. 132 КПК Українийого застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Зміст та форма кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, яка передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України (ч. 1ст. 22 КПК України), диспозитивність, якою закріплено, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених КПК України (ч. 1 ст. 26 КПК України).

Разом з цим, Суд констатує, що представник до клопотання про скасування арешту майна не надав достатніх та належних доказів, які б дозволили Суду оцінити обґрунтованість його вимоги.

З цього приводу суд наголошує, що Суд не має права самостійно відшукувати докази на користь сторони судового провадження, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя та, виходячи з основоположних засад диспозитивності, не може встановлювати інші фактичні обставини, окрім тих, які зазначені у клопотанні представника.

Оцінюючи наявність потреби у збереженні арешту майна Суд зазначає, що згідно з п. 1 ч. 2ст. 170 КПКарешт намайно можебути накладеноз метоюзбереження речовихдоказів, а тому Суд відхиляє посилання представника, що зазначене ним у клопотанні не має значення для кримінального провадження, оскільки воно не ґрунтується на вимозі закону, зводиться до особистого тлумачення норм процесуального закону і хибній оцінці цих норм, так як відповідно до ч. 3ст. 170 КПК Україниу випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу.

Тобто, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч. 1ст. 98 КПК Україниречовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Нормативно визначеними властивостями доказів є їх належність, допустимість та достовірність.

Доктринально визнаними елементами кримінального процесуального доказування, що являють собою єдиний нерозривний процес є 1) отримання доказів (активна цілеспрямована пізнавально-практична й розумова діяльність суб`єктів доказування, яка складається з окремих взаємозалежних та взаємовпливових елементів - пошуку, виявлення (встановлення), а при необхідності, вилучення фактичних даних та їх джерел та перевірки, оцінки фактичних даних і їх джерел, їх процесуального оформлення (закріплення) й власне надання фактичним даним та їх джерелам уповноваженими суб`єктами кримінального процесу значення певного доказу у кримінальному провадженні); 2) використання доказів (практична процесуальна та розумова діяльність, що полягає в оперуванні доказами, у встановленні на їх підставі обставин, що мають значення для кримінального провадження, в обґрунтуванні доказами своєї правової позиції сторонами кримінального провадження, в обґрунтуванні відповідних процесуальних рішень уповноваженими суб`єктами, у тому числі й для перевірки вже отриманих доказів та для отримання нових доказів тощо).

Перелічене представником у клопотанні майно, грошові кошти, валюта, документи, печатки та інше майно є специфічним об`єктом цивільних прав. Власник переліченого у клопотанні майна, грошових коштів, валюти, документів, печаток та іншого майна, має право використовувати його на свій розсуд відповідно до його цільового призначення.

Таким чином, вказане можуть бути об`єктом кримінально-протиправних дій та можуть володіти доказовим значенням в силу свого існування та імовірного вчинення щодо них певних дій.

Вказане в клопотанні представник як об`єкти цивільних прав ідентифікується, зокрема, через певні реєстри, банківські установи, а також включення до них певної інформації. Відтак імовірне відчуження, використання такого майна, грошових коштів, валюти (які з певною ймовірністю можуть бути здійснені власником після скасування арешту) вплинуть на можливість подальшого використання його як доказу, оскільки після відчуження, використання тощо, або перетворення, пошук та встановлення відомостей про таке майно може буде істотно утруднений.

Суд звертає увагу, що для обґрунтування та постановлення законного, мотивованого рішення за клопотанням представника про скасування арешту майна, мають бути досліджені під час судового розгляду кримінального провадження (на стадії підготовчого провадження законом не передбачено) певні докази, які на теперішній час не подані сторонами кримінального провадження та Судом не досліджувалися, не можуть досліджуватися, в тому числі не допитувалися обвинувачені, свідки, як з приводу подій кримінального правопорушення, викладених в обвинувальному акті, так і з приводу арешту майна, накладеного в межах кримінального провадження.

Так, застаттею 7 КПКУ, однією з загальних засад кримінального провадження, зокрема, є безпосередність дослідження показань, речей і документів.

Застаттею 23 КПКУсуд досліджуєдокази безпосередньо.Неможуть бутивизнані доказамивідомості,що містятьсяв показаннях,речах ідокументах,які небули предметомбезпосереднього дослідженнясуду,крім випадків,передбачених цимКодексом.Суд можеприйняти якдоказ показанняосіб,які недають їхбезпосередньо всудовому засіданні,лише увипадках,передбачених цим Кодексом .

Безпосередність дослідження доказів означає вимогу закону про дослідження судом усіх зібраних у конкретному кримінальному провадженні доказів шляхом допиту обвинувачених, потерпілих, свідків, експерта, огляду письмових та речових доказів, оголошення документів, відтворення звукозапису й відеозапису тощо. Ця засада кримінального судочинства має значення для повного з`ясування обставин кримінального провадження та його об`єктивного вирішення. Безпосередність сприйняття доказів дає змогу суду належним чином дослідити й перевірити як кожний доказ окремо, так і у взаємозв`язку з іншими доказами, здійснити їх оцінку за критеріями, визначеними в частині 1статті 94 КПКУ, й сформувати повне та об`єктивне уявлення про фактичні обставини конкретного кримінального провадження.

Недотримання засади безпосередності призводить до порушення інших засад кримінального провадження: презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, змагальності сторін та свободи в поданні ними своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості (пункти 10, 13, 15статті 7 КПКУ). Тому засада безпосередності виступає необхідним елементом процесуальної форми судового розгляду, недотримання її судом, виходячи зі змісту статей23і86цьогокодексу, означає, що докази, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, не можуть бути визнані допустимими та враховані при постановленні рішення судом, крім окремих випадків.

Крім того,Судом враховується,що відповідно до припису частини 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Таким чином, КПК України визначено, що питання щодо скасування арешту розглядається суддею/судом під час судового провадження, з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд.

З огляду на викладене, Суд вважає за необхідне зазначити,що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтересивласника майна, оскільки невжиття даних заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту зазначеного майна може призвести до негативних наслідків, та не буде відповідати завданням кримінального провадження.

Одночасно, з огляду на викладене, Суд наголошує, що хоча з плином часу та ходом досудового розслідування, судового розгляду, арешт майна може втрачати свою актуальність, спеціальні положення про збереження речових доказів та вирішення питання про них одночасно з постановленням судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження, базується на засаді безпосередності дослідження показань, речей і документів (стаття 23 КПК України), відповідно до якої суд досліджує докази безпосередньо. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в речах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на те, що арештоване майно ймовірно має статус речових доказів у цьому кримінальному провадженні та наявна подальша необхідність його арешту в цілях кримінального провадження, Суд не вбачає підстав для скасування арешту майна, про яке йдеться в клопотанні представника.

Суд зазначає, що особою, яка подає клопотання про скасування арешту майна, має бути доведено або необґрунтованість рішення про накладення арешту, або те, що в арешті майна як заходу забезпечення кримінального провадження відпала потреба. Однак належних та допустимих доказів такого на теперішній час не надано, як й доказів негативних наслідків від застосування арешту.

Разом з цим, Суд роз`яснює, що відповідно до ч. 1 ст. 350 КПК України відмова в задоволенні клопотання не перешкоджає його повторному заявленню з інших підстав.

Керуючись ст.ст. 110, 174, 369, 371, 372 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити в задоволенні заяви заявника ТОВ «ЮНІКСІНВЕСТАГРО адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна, який накладений на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2024 року.

Ухвала суду в апеляційному порядку оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: ОСОБА_1

24.10.2025