Ухвала від 21.10.2025 по справі 523/8377/16-к

Номер провадження: 11-кп/813/620/25

Справа № 523/8377/16-к

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.10.2025 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю:

секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,

прокурора - ОСОБА_6

обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_10

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 на вирок Суворовського районного суду м. Одеси від 01 квітня 2024 року у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №2014160000000506 від 16.10.2014 року, відносно

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Суворове, Ізмаїльського району, Одеської області, громадянина України, працюючого головним лікарем Комунальної установи «Одеської обласної дитячої клінічної лікарні», який мешкає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Городенко, Івано-Франківської області, громадянки України, працюючої головним бухгалтером Комунальної установи «Одеської обласної дитячої клінічної лікарні», яка мешкає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.367 КК України,-

установив

Вироком Суворовського районного суду м. Одеси від 01.04.2024 року ОСОБА_8 у пред`явленому їй обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, визнана невинуватою на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України у зв`язку із недоведеністю, що в діянні обвинуваченої є склад кримінального правопорушення та виправдана.

Цим же вироком ОСОБА_7 у пред`явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, визнаний невинуватим на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України у зв`язку із недоведеністю, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення та виправданий.

Процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерта, в сумі 8746 (вісім тисяч сімсот сорок шість) гривень 08 копійок вирішено віднести на рахунок держави.

Не погодившись із зазначеним вироком суду, прокурор відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив вирок скасувати і ухвалити новий, яким ОСОБА_7 та ОСОБА_8 визнати винними у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, та призначити їм відповідне покарання.

Водночас, до суду апеляційної інстанції від обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 надійшли клопотання про закриття кримінального провадження та звільнення їх від кримінальної відповідальності за ч.2 ст.367 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, яке в с.

В судовому засіданні апеляційного суду обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , кожен окремо підтримали заявлені клопотання, у зв`язку з чим колегією суддів роз`яснено їм наслідки поданого клопотання, а також те, що кримінальне провадження буде закрито з нереабілітуючих підстав, на що обвинувачені погодились.

Захисники ОСОБА_9 , ОСОБА_10 підтримали клопотання своїх підзахисних.

Прокурор ОСОБА_6 не заперечував проти задоволення клопотань, у зв`язку з чим просив апеляційну скаргу задовольнити частково, кримінальне провадження закрити.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали провадження, апеляційний суд приходить до таких висновків.

Мотиви суду апеляційної інстанції

Відповідно до вимог ч. 1 ст.404КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до положень ст.1КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною РадоюУкраїни,цього Кодексу та інших законів України.

У відповідності до положень ст. 2 КПК одним із завдань кримінального провадження є застосування до кожного учасника кримінального провадження належної правової процедури.

Відповідно до ст.ст. 8, 9 КПК кримінальне провадження здійснюється з додержанням засад законності та верховенства права, згідно з якими людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями і визначають зміст та спрямованість діяльності держави.

Законність, як загальна засада кримінального провадження, полягає в забезпеченні єдиного порядку кримінального провадження в усіх кримінальних провадженнях, неухильному дотриманні процесуальної форми та передбаченої процедури, однаковості застосування закону і поширюється на всі стадії та інститути кримінального процесу, всіх його суб`єктів, усі дії і процесуальні рішення.

При розгляді поданих клопотань, апеляційний суд враховує позицію Верховного Суду, викладену в постанові ККС ВС від 18 лютого 2025 року у справі № 712/8174/23 (провадження № 51-2807км24) про те, що кримінальний процесуальний закон зобов`язує суд розглянути клопотання сторони захисту про звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності невідкладно.

При цьому, КПК України не встановлює обмежень для розгляду клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності під час апеляційного розгляду.

Положення ч. 13 ст. 49 КК України, якими передбачено підстави та умови звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, не наділяють суд дискрецією, оскільки законодавець чітко визначив, що суд звільняє від кримінальної відповідальності особу в разі існування підстав для застосування положень ст. 49 КК України. Ця підстава звільнення від кримінальної відповідальності є безумовною.

Як зазначив ККС ВС, у результаті закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України за ініціативою та згодою особи, яка притягується до кримінальної відповідальності, суд не може і не повинен констатувати факт вчинення цією особою кримінально караного діяння. Адже, у разі розгляду такого клопотання без проведення повного судового розгляду суд не може констатувати винуватість або навпаки невинуватість особи у вчиненні інкримінованого діяння.

Відповідно до роз`яснень, викладених в Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» № 12 від 23.12.2005, звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов`язковим, тобто суд, встановивши наявність всіх передбачених законом обставин, зобов`язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності на цій підставі незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження (справа), - досудове розслідування, попередній розгляд справи суддею (за КПК України 1960 року), підготовче судове засідання, судовий розгляд справи судом першої інстанції, на стадії провадження в суді апеляційної інстанції, але важливо, - до набрання вироком суду законної сили (ст.532 КПК).

Так, згідно вироку суду, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 інкримінується вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України, а саме службова недбалість, яка спричинила тяжкі наслідки державним інтересам, що виразилась у безпідставному перерахуванні бюджетних коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Провентусмед» в розмірі 168 304,51 грн. на підставі підписаного 27.02.2013 р. платіжного доручення.

Дії ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , кваліфіковані за ч. 2 ст. 367 КК України як службова недбалість, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки.

На час вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.367КК України воно передбачало покарання у виді позбавлення волі на строк від двох до п`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двохсот п`ятдесяти до семисот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або без такого.

01 липня 2020 року в Україні набув чинності Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 року № 2617-VIII.

Відповідно до ст.12КК України (в редакції Закону № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року) кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини. У свою чергу, злочини поділяються на нетяжкі, тяжкі та особливо тяжкі.

Згідно з ч. 5 ст.12КК України (в редакції Закону України № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року) тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років.

Вчинене ОСОБА_7 та ОСОБА_8 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 367 КК України, відповідно до ст. 12 КК України (в ред. Закону України № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року) віднесено до нетяжкого злочину.

Нова редакція цієї норми закону про кримінальну відповідальність є більш м`якою, ніж попередня, тому має місце зворотна дія закону в часі, передбачена ст. 5 КК України.

Частиною 1 ст.49КК України (в редакції Закону №2617-VIII від 22 листопада 2018 року) передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: 2 роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі; 3 роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше 2 років; 5 років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у п. 2 цієї частини; 10 років - у разі вчинення тяжкого злочину; 15 років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 06 грудня 2021 року (справа № 521/8873/18, провадження № 51-413 кмо 21), за змістом п. 1 ч. 2 ст. 284, ч. 3 ст. 285, частинами 1, 4 ст. 286, ч. 3 ст. 288КПК України суди першої та апеляційної інстанцій мають обов`язок відповідно роз`яснити особі, яка притягується до кримінальної відповідальності, що на момент судового розгляду чи апеляційного перегляду закінчились строки давності притягнення цієї особи до кримінальної відповідальності, що є правовою підставою, передбаченою ст. 49 КК України, для звільнення особи від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому КПК України, і таке звільнення є підставою для закриття кримінального провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, а також право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави та наслідки такого заперечення.

Таким чином, обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підлягають звільненню від кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 367 КК України, у зв`язку з закінченням строків давності, так як інкриміновані їм дії були вчинені не пізніше 27.02.2013 року та на час апеляційного розгляду минуло більше 12 років.

Згідно п.1ч.2ст.284КПК Україникримінальне провадженнязакривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Разом з тим, апеляційним судом роз`яснено обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , що закриття кримінального провадження у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КПК України не відноситься до числа реабілітуючих обставин передбачених п.п. 1-3 ч.1 ст.284 КПК України (встановлена відсутність події кримінального правопорушення; встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення; не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді та вичерпані можливості їх отримати).

Як прямо передбачено ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно доположень ч. 1 ст.49КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки, зокрема: п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.

Оскільки з дня вчинення інкримінованого ОСОБА_7 та ОСОБА_8 кримінального правопорушення і до цього часу, враховуючи ту обставину, що вирок Суворовського районного суду м. Одеси від 01.04.2024 року не набрав законної сили, минули строки притягнення до кримінальної відповідальності, передбачені п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, у зв`язку з чим обвинувачені підлягають звільненню від кримінальної відповідальності, оскільки останні не тільки надали свою згоду на звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, а й заявили про це відповідне клопотання, яке, відповідно до вимог ч. 4 ст. 286 КПК України, має бути розглянуто невідкладно.

Будь-якихобставин,які бсвідчили пронаявність підставдля зупиненняперебігу строкудавності,зокрема данихпро вчинення ОСОБА_7 та ОСОБА_8 нового кримінального правопорушення чи вчинення умисних дій, направлених на ухилення від досудового розслідування або суду, колегією суддів не встановлено.

У контексті можливості прийняття апеляційним судом рішення про скасування виправдувального вироку місцевого суду та закриття кримінального провадження на підставі ст.49 КК України, колегія суддів приймає до уваги правовий висновок, викладений у постанові ККС у складі ВС від 15.10.2024 року (справа №752/19960/16, провадження №51-7615км23), якою було залишено без задоволення касаційну скаргу прокурора на ухвалу Київського апеляційного суду від 11.10.2023 року.

Зокрема, вироком Голосіївського райсуду м. Києва від 15.05.2023 року особу було визнано невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.185 КК України та виправдано через недоведеність, що кримінальне правопорушення вчинене нею.

У подальшому, апеляційний суд залишив без задоволення апеляційну скаргу сторони обвинувачення, задовольнив клопотання обвинуваченої та її захисника, скасував вирок місцевого суду та закрив кримінальне провадження на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК, у зв`язку з її звільненням від кримінальної відповідальності через сплив строку давності притягнення до кримінальної відповідальності, передбаченого п.2 ч.1 ст.49 КК України.

У вказаній постанові суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що, з огляду на позицію обвинуваченої та її захисника, суд апеляційної інстанції не був зобов`язаний розглядати апеляційну скаргу прокурора по суті, зокрема надавати оцінку висловленим стороною обвинувачення доводів з приводу необхідності визнання обвинуваченої винною у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення та призначення їй відповідного покарання, та, встановивши підстави, передбачені ст.49 КК України, з урахуванням положень ч.ч. 7, 8 ст. 284 КПК України, ухвалив обґрунтоване рішення про закриття кримінального провадження.

З урахуванням вказаної правової позиції суду касаційної інстанції та з огляду на позицію обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які наполягає на задоволенні клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповідної правової оцінки доводам сторони обвинувачення з приводу неповноти судового розгляду кримінального провадження, невідповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження та залишення судом поза увагою певних доказів при ухваленні стосовно обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 виправдувального вироку в даному провадженні.

Таким чином, клопотання обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності та закриття з цих підстав кримінального провадження підлягає задоволенню, оскільки воно ґрунтується на вимогах закону та не суперечить даним, які наявні у матеріалах кримінального провадження.

Також, апеляційний суд вважає, що при постановленні рішення про звільнення особивід кримінальноївідповідальності тазакриття кримінальногопровадження,процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів, повинні бути віднесені на рахунок держави

Так, положеннями ч. 2 ст. 124 КПК України встановлено, що суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта у разі ухвалення обвинувального вироку. При цьому, кримінальним процесуальним законом прямо не передбачено стягнення процесуальних витрат з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Колегія суддів враховує висновок об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, викладеному у постанові від 12.09.2022 року №203/241/17, якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, то процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов`язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту.

Таким чином, апеляційний суд під час постановлення ухвали про звільнення ОСОБА_7 та ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, вважає необхідним прийняти рішення про покладення процесуальних витрат, пов`язаних із залученням експертів, на державу.

Згідно п.4ч.1ст.409КПК України,підставою дляскасування абозміни судовогорішення прирозгляді справив судіапеляційної інстанціїє: неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ст. 413 КПК України неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, є , зокрема, незастосування судом закону, який підлягає застосуванню.

Отже, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, натомість клопотання сторони захисту про звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження підлягає задоволенню, а вирок суду 1-ої інстанції скасуванню, з підстав, викладених вище.

Керуючись статтями 24, 49, 370, 376, 403, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд, -

ухвалив

Клопотання обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 - задовольнити.

Апеляційну скаргу прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 задовольнити частково.

Вирок Суворовського районного суду м. Одеси від 01 квітня 2024 року, яким ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнані невинуватими у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.367 КК України, та виправдані, на підставі п.3 ч.1 ст.373 КПК України, у зв`язку з недоведеністю, що в їх діяннях є склад кримінального правопорушення скасувати.

Звільнити ОСОБА_7 та ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України на підставі п.3 ч.1 ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження, внесене в ЄРДР за №2014160000000506 від 16.10.2014 року відносно ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України - закрити на підставі п.1 ч.2 ст. 284 КПК України у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерта, в сумі 8746 (вісім тисяч сімсот сорок шість) гривень 08 копійок віднести на рахунок держави.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня набрання законної сили.

Судді Одеського апеляційного суду

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4