Ухвала від 27.10.2025 по справі 214/4884/24

Справа № 214/4884/24

2/214/800/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2025 року м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючої судді Чернової Н.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Нестеренко К.А.,

представника позивача Скляр Н.М.,

представника відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду, в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовною заявою представника позивача Криворізької міської ради Кудіна Максима Вікторовича до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно збережених коштів,

ВСТАНОВИВ:

29.05.2024 представник позивача Кудін М.В. звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_2 на користь Криворізької міської ради кошти за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:06:055:0105 по АДРЕСА_1 , за період з 29.04.2021 року до 31.12.2023 року у розмірі 719109, 31 грн.; стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 10786, 64 грн.

Ухвалою Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 вересня 2024 року про прийняття до розгляду та відкриття загального позовного провадження в справі (45-46).

До суду надійшло клопотання представника відповідача адвоката Лісового Д.О. про зупинення провадження у справі до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду господарської справи № 922/407/23 щодо застосування Порядку № 489 та Методики № 213 в частині можливості визначення локальних факторів не в автоматичному порядку, оскільки самостійний розрахунок позивачем на його розсуд локальних факторів та самостійне визначення судом на їх підставі сукупного коефіцієнту Км не відповідає положенням Порядку № 489.

У письмових запереченнях на клопотання представник позивача зазначено про відсутність у клопотанні мотивів, які стверджують про неможливість встановити та оцінити певні конкретні обставини, що мають суттєве значення для справи, оскільки представник відповідача не вказав, які саме обставини унеможливлюють самостійне дослідження судом наданих сторонами доказів, з огляду на підстави та предмет перегляду справи № 922/407/23.

Вислухавши думки учасників процесу, дослідивши письмові докази, суд дійшов таких висновків.

У статті 129Конституції України одними із основних засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 251 ЦПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі: об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Пунктом 33 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.06.2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справи в суді першої інстанції», роз`яснено, що визначаючи наявність підстав, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Зупинення провадження у справі це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення і допускається лише тоді, коли розглядати справу далі неможливо. Ця підстава зупинення застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. Ця неможливість полягає в тому, що обставини, які є підставою позову або заперечень проти нього, є предметом дослідження в іншій справі і рішення суду у цій справі безпосередньо впливає на вирішення спору.

Указані норми спрямовані, зокрема, на попередження ухвалення судових рішень, виходячи з доказів і встановлених на їх підставі обставин, які можуть бути спростованими рішенням у іншій справі, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.

Досліджуючи питаннядотримання судомпід часзупинення провадженнянорм процесуальногоправа,Верховний Суднеодноразово усвоїх постановахвиходив зсистемного аналізуцих нормчерез призмузавдань таосновних засадцивільного судочинства,а такожумов застосуванняцього пункту,якими є: об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи; тобто, неможливість для суду самостійно встановити обставини, які встановлюються судом у іншій справі; пов`язаність справи з іншою, в якій суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на докази у цій справі, зокрема, факти, що мають преюдиційне значення; обґрунтованість судового рішення, в якому має бути проаналізовано, чи дійсно від наведених обставин залежить вирішення спору в цій справі, та належно мотивовано, що зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи зумовлюється виявленням в ній саме обставин, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено і саме це і є першопричиною перешкоди у здійсненні правосуддя в справі, що зупиняється.

Так, обставинами, які підлягають встановленню у даній справі, є: стягнення безпідставно збережених коштів , а саме плати за користування відповідачем земельної ділянки, належної позивачу.

Суд погоджується з доводами сторони позивача щодо предмета розгляду справи № 922/407/23, де розрахунок здійснювався Харківською міською радою на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка в подальшому визнана нечинною і позивачем було здійснено розрахунок самостійно, а не органом Держгеокадастру.

Однак у цій справі рішення Криворізької міської пади від 26.05.2021 №523, яким затверджено нову технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу, в судовому порядку нечинним не визнане, а саме по собі судове оскарження певного нормативного акту не свідчить про його нечинність. Останнє є суб`єктивною обставиною, на яку впливає сам заявник, тому це не здатне зумовлювати юридичних наслідків для інших правовідносин.

Натомість, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 у справі №160/3848/24, залишеним без змін Третім апеляційним адміністративним судом в постанові від 06.11.2024, підтверджено законність рішення №523.

Судом не встановлено обставин, які перешкоджають розгляду цієї справи до розгляду справи №922/407/23, а також будь-яких обставин, що унеможливлюють самостійне дослідження судом наданих сторонами доказів під час розгляду цієї справи і встановлення відповідних фактів, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Верховний Суд у своїх постановах, зокрема у справах №910/5425/18,від 20.06.2019 у справі №910/12694/18 неодноразово зазначав, що необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що може призвести до порушення положень частини першоїстатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

При цьому зупинення провадження у справі, на відміну від відкладення розгляду справи, здійснюється без зазначення строку, до усунення обставин (до вирішення іншої справи; до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі), які зумовили зупинення провадження, тому провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього. Подібний правовий висновок викладений, зокрема, у постанові Верховного Суду від 15.05.2019 у справі №904/3935/18.

Відповідно до вимог статті 353 ЦПК України, ухвала суду першої інстанції про відмову у зупиненні провадження у справі апеляційному оскарженню окремо від рішення суду не підлягає (ухвали Верховного Суду від 20 січня 2022року у справі № 766/12169/16-ц, провадження № 61-467ск22, від 03 лютого 2022 року у справі № 641/3542/17, провадження №61-18542ск21, від 06 жовтня 2022 року у справі № 577/2464/21, провадження № 61-9639ск22).

Керуючись ст. 251 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання представника відповідача адвоката Лісового Дениса Олександровича про зупинення провадження у цивільній справі за представника позивача Криворізької міської ради Кудіна Максима Вікторовича до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно збережених коштів - повністю.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.В. Чернова