Постанова від 22.10.2025 по справі 611/688/21

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2025 року

м. Харків

справа № 611/688/21

провадження № 22-ц/818/3873/25

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Пилипчук Н.П.,

суддів Маміної О.В., Тичкової О.Ю.,

за участю секретаря Львової С.А.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 ,

стягувач Акціонерне товариство «Державний Ощадний банк України» в особі філії - Донецького обласного управління АТ «Ощадбанк»,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в особі ОСОБА_2 , на ухвалу Барвінківського районного суду Харківської області від 07травня2025року в складі судді Коптєва Ю.А.

в с т а н о в и в:

У березні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у справі за позовом Акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України» в особі філії - Донецького обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Заява мотивована тим, що рішенням Барвінківського районного суду Харківської області від 08 грудня 2021 року, яке залишено без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 01 грудня 2022 року, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ощадбанк» заборгованості за кредитним договором від 13 червня 2019 року в розмірі 38848,20 грн та понесених судових витрат у розмірі 1984,59 грн, а всього - 40832,79 грн.

На виконання вказаного судового рішення 10 січня 2022 року видано виконавчий лист та постановою державного виконавця Ізюмського відділу державної виконавчої служби в Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 25 березня 2024 року відкрито виконавче провадження № 74540092.

Ухвалою Господарського суду Харківської області у справі №922/4558/21 від 21 грудня 2021 року було відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 . Однак, кредиторські вимоги банк на підставі вказаного виконавчого листа у встановлений законом строк не заявив.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16 квітня 2024 року у справі №922/4558/21 про неплатоспроможність ОСОБА_1 - звільнено боржника від боргів, окрім боргів за вимогами передбаченими ч. 2 ст. 134 Кодексу України процедур банкрутства, а провадження у справі закрито.

Вважав, що його зобов`язання, що виникало на підставі виконавчого листа №611/688/21 від 10 січня 2022 року Барвінківського районного суду Харківської області перед Акціонерним товариством «Державний Ощадний банк України» в особі філії Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» не належить до групи зобов`язань вказаних у ч. 2 ст. 134 Кодексу України з процедур банкрутства, а отже є таким, від якого боржник звільнений на підставі ухвали суду. Таким, чином зобов`язання, що виникло на підставі вказаного виконавчого листа перестало існувати з моменту набрання ухвалою Господарського суду Харківської області від 16 квітня 2024 року у справі №922/4558/21 законної сили, оскільки даною ухвалою він звільнений від боргів.

Просив виконавчий лист Барвінківського районного суду Харківської області №611/688/21 від 10 січня 2022 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України» в особі філії Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» заборгованості за кредитним договором від 13 червня 2019 року в розмірі 38848,20 грн та понесених судових витрат у розмірі 1984,59 грн, а всього 40832,79 грн - визнати таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Барвінківського районного суду Харківської області від 07травня2025року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню відмовити.

Не погоджуючись з ухвалою суду ОСОБА_1 через свого представника подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що 21 листопада 2024 року виконавче провадження № 74540092 було закрито у зв`язку з повним виконанням. Однак він був звільнений від боргів, на підставі ухвали Господарського суду Харківської області від 16 квітня 2024 року у справі №922/4558/21.

18 липня 2025 року за допомогою системи «Електронний суд» Акціонерне товариство «Державний Ощадний банк України» в особі філії Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» до суду апеляційної інстанції подало відзив на апеляційну скаргу, в якому вважало ухвалу суду законною, а апеляційну скаргу необґрунтованою. При цьому посилалося на те, що апелянтом неодноразово порушувалося питання щодо визнання виконавчого листа № 611/688/21 від 10.01.2022 про стягнення з останнього на користь банку заборгованості таким, що не підлягає виконанню, у тому числі в порядку ст. 432 ЦПК України, з посиланням на ухвалу Господарського суду Харківської області від 16.04.2024 у справі № 922/4558/21, відповідно до якої кредиторські вимоги банку до останнього визнанні погашеними, що свідчить про порушення принципу процесуальної економії та, відповідно, недобросовісну поведінку і зловживання процесуальними правами. Тобто, станом на 18.07.2025 є рішення суду, що набрало законної сили та є обов`язковим для виконання у справах між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Також, за доцільне наголосити на тому, що в рамках відкритого виконавчого провадження № 74540092 про стягнення з боржника заборгованості згідно рішення суду від 08.12.2021 (про наявність якого останній був обізнаний), яке в подальшому було закінчено на підставі п. 9 ч .1 ст. 39 Закону України «Про виконавче впровадження» - фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, останнім не вчинялося достатніх та належних дії щодо зупинення примусового виконання рішення суду, дії державного виконавця в частині відкриття виконавчого провадження, примусового стягнення відповідної заборгованості та винесення постанови про закінчення ВП на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», також, останнім не оскаржувалися. Тобто, боржником визнано наявність заборгованості за рішенням суду від 08.12.2021 у справі № 611/688/21 та не заперечувалося примусове стягнення відповідної заборгованості в рамках виконавчого провадження № 74540092. Станом на 18.07.2025 виконавчі дії за виконавчим листом № 611/688/21 від 10.01.2022 не проводяться, виконавче провадження № 74540092 перебуває у стані «Завершено», виконавчий лист «Виконаний».

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 необхідно задовольнити частково, ухвалу суду змінити.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що заявником не надано доказів припинення обов`язку боржника, встановленого судовим рішенням, шляхом повного погашення боргу, а тому відсутні підстави для визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню. Посилання заявника на те, що він є неплатоспроможним та звільнений від сплати боргів, що підтверджується ухвалою господарського суду, суд першої інстанції відхилив, оскільки дана обставина не віднесена законом до підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що у жовтні 2021 року Акціонерне товариство «Державний Ощадний банк України» в особі філії Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

13 червня 2019 року банк та ОСОБА_1 підписали заяву приєднання № 2564158/101116 до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) (а.с.7-8 том 1).

Відповідно до висновку-рішення погодження (становлення) кредиту АТ «Ощадбанк» № 372365136/150619 від 15 червня 2019 року, ОСОБА_1 погоджено суму ліміту (відновлювальної кредитної лінії)/ кредиту в розмірі 38850,00 грн, процентна ставка 38% річних, цільове призначення кредиту кредитування на споживчі цілі (а.с.9 том 1).

Рішенням Барвінківського районного суду Харківської області від 08 грудня 2021 року у справі № 611/688/21 стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ощадбанк» заборгованість за кредитним договором від 13 червня 2019 року в розмірі 38848,20 грн та понесені судові витрати у розмірі 1984,59 грн, а всього - 40832,79 грн (а.с.68-73 том 1).

Постановою Полтавського апеляційного суду від 01 грудня 2022 року апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Ощадбанк» - залишено без задоволення, рішення Барвінківського районного суду Харківської області від 08 грудня 2021 року залишено без змін (а.с.111-115 том 1).

На виконання вказаних судових рішень 10 січня 2022 року Барвінківським районним судом Харківської області видано виконавчий лист № 611/688/21 (а.с.126 том 1, а.с.10,52-53 том 2).

Постановою старшого державного виконавця Ізюмського відділу державної виконавчої служби в Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 25 березня 2024 року відкрито виконавче провадження № 74540092 з примусового виконання виконавчого листа № 611/688/21 виданого 10 січня 2022 року Барвінківським районним судом Харківської області (а.с.127 том 1, а.с.10 зворот,54-55 том 2).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16 квітня 2024 року у справі № 922/4558/21 затверджено звіт боржника ОСОБА_1 про виконання плану реструктуризації боргів; звільнено боржника ОСОБА_1 від боргів, окрім боргів за вимогами, передбачених ч. 2 ст. 134 Кодексу України з процедур банкрутства; фізична особа не звільняється від подальшого виконання вимог кредиторів після завершення судових процедур у справі про неплатоспроможність та обов`язку повернення непогашених боргів, а саме: відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи; сплати аліментів; виконання інших вимог, які нерозривно пов`язані з особистістю фізичної особи. Такі вимоги, що не були повністю погашені у справі про неплатоспроможність, можуть бути заявлені після закінчення провадження у справі про неплатоспроможність у непогашеній частині; закрито провадження у справі (а.с.128-130 том 1, а.с.18,56-60 том 2).

Ухвалою Барвінківського районного суду Харківської області від 20 травня 2024 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню відмовлено (а.с.158-164 том 1).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27 лютого 2025 року у справі № 922/4558/21 закрито провадження з розгляду заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого документа таким, що підлягає виконанню та повернення безпідставно набутих коштів (а.с.18 зворот -20 том 2).

Постановою старшого державного виконавця Ізюмського відділу державної виконавчої служби в Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 21 листопада 2024 року ВП № 74540092 виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 611/688/21 виданого 10 січня 2022 року Барвінківським районним судом Харківської області закінчено на підставі п.9 ч.1 ст.39, ст.40 Закону України «Про виконавче провадження», фактично повне виконання рішення.

Аналогічна інформація міститься в інформації про виконавче провадження № 74540092 від 09 квітня 2025 року (а.с.30-32 том 2).

Відповідно до пункту 9 частини другої статті 129 Конституції України, статті 14 ЦПК України однією з основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду.

Виконання рішення суду будь-якої інстанції необхідно розглядати як важливу частину «судового провадження» відповідно до статті 6 Конвенції про захистправ людини та основоположних свобод, а отже принцип справедливого правосуддя розповсюджується і на цю стадію судового провадження.

За положеннями статей першої та другої Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження здійснюється з дотриманням серед інших таких засад як верховенства права, диспозитивності,справедливості, неупередженості та об`єктивності.

Частиною першою статті 432 ЦПК України встановлено, що суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Згідно з частиною другою статті 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником або іншою особою абоз інших причин.

Підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.

До матеріально-правових підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна віднести ті обставини, що свідчать про припинення обов`язку боржника з передбачених законом підстав.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

До матеріально-правових підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна віднести ті обставини, що свідчать про припинення обов`язку боржника з передбачених законом підстав.

Загальні підстави припинення цивільно-правових зобов`язань містяться у главі50 розділу І книги п`ятої ЦК України. Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Отже, перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом статті 432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального права.

Вказане узгоджується із висновком Верховного Суду у постановах від 19 вересня 2018 року у справі № 755/7805/13-ц (провадження № 61-16585св18), від 20 лютого 2019 року у справі № 2-4671/11 (провадження № 61-45337св18), від 13 березня 2019 року у справі № 755/388/15-ц (провадження № 61-15980св18), від 09 вересня 2021 року у справі № 824/67/20, від 19 січня 2023 року у справі № 824/2/22 (провадження № 61-9190ав22).

У постанові Верховного Суду від 19 січня 2023 року у справі № 824/2/22 вказано, що законодавець не дав чіткого визначення «інших причин» для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, у частині другій статті 432 ЦПК України. При цьому словосполучення «або з інших причин» не стосується припинення обов`язку боржника, який підлягає виконанню, а є іншими причинами, наприклад: в апеляційному чи касаційному порядку скасовано або змінено рішення суду, або ж у зв`язку з нововиявленими обставинами, а виконавчий лист ще не виконаний.

У зазначеній категорії справ саме на суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.

Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.

Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 21 грудня 2023 року у справі № 824/2/22 (провадження № 61-11769ав23), від 09 лютого 2023 року у справі № 824/85/21 (провадження № 61-12579ав22), від 24 червня 2020 рокуу справі № 520/1466/14-ц (провадження № 61-43447св18), від 09 вересня 2021 року у справі № 824/67/20 (провадження № 61-10482ав21), від 09 червня 2022 рокуу справі № 2-118/2001, провадження № 61-1762ав22.

Визнання виконавчоголиста таким,що непідлягає виконанню,безпосередньо пов`язанеіз питаннямнабрання судовимрішення законноїсили,одним із проявів якого є реалізованість й виконуваність судового рішення.

Загальні підстави припинення цивільно-правових зобов`язань містяться у главі 50 розділу І книги п`ятої ЦК України. Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Найпоширенішою підставою припинення зобов`язання є його припинення унаслідок виконання, проведеного належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи на виконання Барвінківського районного суду Харківської області від 08 грудня 2021 року, яке залишено без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 01 грудня 2022 року, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ощадбанк» заборгованості за кредитним договором від 13 червня 2019 року в розмірі 38848,20 грн та понесених судових витрат у розмірі 1984,59 грн, а всього - 40832,79 грн, 10 січня 2022 року Барвінківським районним судом Харківської області видано виконавчий лист.

Ухвалою Господарського суду Харківської області у справі №922/4558/21 від 21 грудня 2021 року було відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16 квітня 2024 року у справі №922/4558/21 про неплатоспроможність ОСОБА_1 - звільнено боржника від боргів, окрім боргів за вимогами передбаченими ч. 2 ст. 134 Кодексу України процедур банкрутства, а провадження у справі закрито.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 вже звертався до суду з заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню та підставою для цього зазначав, що оскільки ухвалою Господарського суду Харківської області від 16 квітня 2024 року у справі №922/4558/21 про неплатоспроможність ОСОБА_1 - звільнено боржника від боргів, окрім боргів за вимогами передбаченими ч. 2 ст. 134 Кодексу України процедур банкрутства, а провадження у справі закрито, то його зобов`язання, що виникало на підставі виконавчого листа №611/688/21 від 10 січня 2022 року Барвінківського районного суду Харківської області перед Акціонерним товариством «Державний Ощадний банк України» в особі філії Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» є таким, від якого боржник звільнений на підставі ухвали суду.

Ухвалою Барвінківського районного суду Харківської області від 20 травня 2024 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню відмовлено.

ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на вказану ухвалу суду, однак ухвалою Харківського апеляційного суду від 02 жовтня 2024 року апеляційну скаргу визнано неподаною та повернуто апелянту.

Колегія суддів вважає, що відсутні підстави для повторного надання оцінки тим самим доводами заявника, оцінка яким була надана ухвалою Барвінківського районного суду Харківської області від 20 травня 2024 року, яка набрала законної сили.

Окрім зазначеного ОСОБА_1 посилається на ухвалу Господарського суду Харківської області від 27.02.2025, яка на думку апелянта має преюдиціальне значення для вирішення цієї справи та якою встановлено, що він звільнений від зобов`язань перед АТ «Ощадбанк».

Дійсно у мотивувальній частині ухвали Господарського суду Харківської області від 27.02.2025, якою закрито провадження у справі міститься посилання на ухвалу Господарського суду Харківської області від 16.04.2024, зокрема зазначено: «з огляду на зазначене, ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.04.2024 ОСОБА_1 було звільнено, зокрема, від боргу в розмірі 40832,79 грн перед Акціонерним товариством «Державний Ощадний банк України» в особі філії Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк», визнаного рішенням Барвінківського районного суду Харківської області від 08.12.2021, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 01.12.2022 у справі № 611/688/21».

Отже, із змісту цього судового рішення вбачається, що звільнення ОСОБА_1 від зобов`язань пов`язано саме з ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.04.2024.

Між тим, ця підстава для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню була предметом судового розгляду (ухвала Барвінківського районного суду Харківської області від 20.05.2024).

За таких обставин ухвала Господарського суду Харківської області від 27.02.2025, навіть із урахуванням наведених в ній відомостей, не є самостійною підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Не змінює висновків апеляційного суду також і посилання ОСОБА_1 на постанову старшого державного виконавця Ізюмського відділу державної виконавчої служби в Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 21 листопада 2024 року ВП № 74540092, якою виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 611/688/21 виданого 10 січня 2022 року Барвінківським районним судом Харківської області закінчено на підставі п.9 ч.1 ст.39, ст.40 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки саме по собі закінчення виконавчого провадження у зв`язку із виконанням судового рішення не є підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

ОСОБА_1 не був позбавлений можливості оскаржити ухвалу Барвінківського районного суду Харківської області від 20 травня 2024 року, однак такою можливістю фактично не скористався.

Виходячи з наведеного колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції зробив правильний висновок про відмову у задоволенні заяви, проте помилився щодо мотивів такої відмови, тому апеляційну скаргу слід задовольнити частково, ухвалу суду першої інстанції слід змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування , що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року).

Відповідно достатті 141 ЦПК України, а також згідно із пунктом 35 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17 жовтня 2014 року із змінами зазначено, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положеннястатті 141 ЦПК Українита керуватися тим, що судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки по суті вимог апеляційну скаргу залишено без задоволення, підстав для перерозподілу судових витрат за перегляд справи у апеляційному порядку не вбачається.

Керуючись ст.ст.367, 368, п.2 ч.1 ст.374, ст.376, ст.ст.381-384, 389 ЦПК України

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в особі ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Барвінківського районного суду Харківської області від 07травня2025року змінити, мотивувальну частину викласти в редакції цієї постанови.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку тільки в випадках передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Н.П. Пилипчук

Судді О.В. Маміна

О.Ю. Тичкова