Ухвала від 22.10.2025 по справі 924/161/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

У Х В А Л А

"22" жовтня 2025 р.м. Хмельницький Справа № 924/161/16

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Крамар С.І., розглянувши матеріали справи

за заявою Приватного підприємства "АДЛЄР" м. Київ

про порушення справи про банкрутство Фермерського господарства "РОСА ПЛЮС" смт. Стара Синява Старосинявський район Хмельницької області

Представники сторін:

від кредиторів: Бонтлаб В.В. - представник ПП "Адлєр" згідно довіреності (поза межами суду (в режимі відеоконференції));

від боржника: не з`явились;

від ліквідатора: Бурчак Ю.І. - представник згідно довіреності (поза межами суду (в режимі відеоконференції)).

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Ухвалою господарського суду від 15.03.2016 порушено провадження у справі №924/161/16 про банкрутство Фермерського господарства "Роса Плюс" (вул.Філатова, 9, смт.Стара Синява, Старосинявський район Хмельницької області, код 34638965), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів Фермерського господарства "Роса Плюс" та процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Михайловського С.В.

Ухвалою суду від 08.06.2016 затверджено реєстр вимог кредиторів ФГ "Роса Плюс" на загальну суму 849 752,51грн.

Постановою від 23.06.2016 судом визнано банкрутом Фермерське господарство "Роса Плюс", відкрито ліквідаційну процедуру строком до 23.12.2016, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Михайловського Сергія Володимировича (вул.Ландау,1, м.Луцьк, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , свідоцтво №413 від 22.03.2013, E-mail ІНФОРМАЦІЯ_1 ). Ухвалами суду строк ліквідаційної процедури банкрута - ФГ "Роса Плюс" було продовжено.

04.09.2025 на адресу суду надійшла скарга ПП "Адлєр", м.Київ вих.№07-1/08 від 07.08.2025 на бездіяльність ліквідатора ФГ "Роса Плюс" - арбітражного керуючого Михайловського Сергія Володимировича під час здійснення ліквідаційної процедури, згідно якої кредитор просить суд:

- визнати неправомірною бездіяльність ліквідатора ФГ "Роса Плюс" - арбітражного керуючого Михайловського Сергія Володимировича під час здійснення ліквідаційної процедури у справі №924/161/16 про банкрутство ФГ "Роса Плюс", котра виразилась у неповному, неналежному та несвоєчасному здійснені заходів у справі про банкрутство із врахуванням норм та положень Кодексу України з процедур банкрутства;

- визнати роботу та діяльність ліквідатора ФГ "Роса Плюс" - арбітражного керуючого Михайловського Сергія Володимировича під час здійснення ліквідаційної процедури у справі №924/161/16 про банкрутство ФГ "Роса Плюс" неповною, незадовільною, протиправною, необ`єктивною, несвоєчасною та такою, що порушує майнові інтереси кредитора у даній справі;

- задовольнити заяву ПП "Адлєр" як голови комітету кредиторів про відсторонення ліквідатора ФГ "Роса Плюс" - арбітражного керуючого Михайловського Сергія Володимировича від участі у справі №924/161/16 про банкрутство ФГ "Роса Плюс";

- відсторонити ліквідатора ФГ "Роса Плюс" - арбітражного керуючого Михайловського Сергія Володимировича від участі у справі №924/161/16 про банкрутство ФГ "Роса Плюс";

- ліквідатором ФГ "Роса Плюс" призначити арбітражного керуючого - Косякевича Сергія Олексійовича (свідоцтво Міністерства юстиції про право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №40 від 31.01.2013.

Ухвалою суду від 04.09.2025 скаргу ПП "Адлєр", м.Київ вих.№07-1/08 від 07.08.2025 на дії (бездіяльність) ліквідатора ФГ "Роса Плюс" - арбітражного керуючого Михайловського Сергія Володимировича під час здійснення ліквідаційної процедури призначено до розгляду в судовому засіданні.

У судовому засіданні кредитор - ПП "Адлєр", м.Київ викладені у скарзі вимоги підтримав. Посилається на те, що відповідно до Постанови Господарського суду Хмельницької області від 23 червня 2016 у справі №924/161/16 визнано Фермерське господарство "Роса Плюс" (31400, Хмельницька область, Старосинявський район, смт.Стара Синява, вулиця Філатова,9: Код СДРГЮУ 34638965) банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором призначено арбітражного керуючого Михайловського Сергія Володимировича. З моменту оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом ліквідаційна процедура у даній справі триває більше дев`яти років.

Звертає увагу на відсутність жодних перешкод у належному, повному та своєчасному здійсненні ліквідаційних заходів проведення в межах даної справи, зокрема, починаючи від направлення відповідних листів, запитів, пропозицій, клопотань та заяв до вжиття заходів щодо погодження умов аукціону щодо продажу майна банкрута перед ліквідатором обумовлених дією обмежувальних карантинних заходів та наслідків дії запровадженого воєнного стану відповідно до Постанови КМУ №211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОУГО-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2" та Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 р. за №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022. №2102-ІХ, в період із 12 березня 2020 по сьогодні. Адже, саме відповідно до перехідних та прикінцевих положень Кодексу України з процедур банкрутства, на період дії карантину та військового стану, по-перше, збори (комітет) кредиторів можуть проводитися в режимі відеоконференції та/або шляхом опитування, по-друге, в більшості 90% всіх можливих запитів та вжиття ліквідаційних заходів можливе дистанційно, за допомогою власного цифрового підпису та його накладення на відповідні документи (заяви, запити, листи, тощо) ліквідатора під час звернення до відповідних третіх осіб, установ та організацій.

Наголошує на тому, що не існувало жодних перешкод у арбітражного керуючого Михайловського Сергія Володимировича, до виключної компетенції котрого належить скликання зборів кредиторів, до вжиття заходів щодо погодження умов аукціону щодо продажу майна банкрута в період із жовтня 2020 по січень 2024 на зборах кредиторів, окрім власного суб`єктивного бажання та відповідної особистої заінтересованості.

Матеріали справи не містять будь-яких доказів реального виконання ліквідатором боржника - арбітражним керуючим Михайловським Сергієм Володимировичем своїх повноважень та обов`язків, визначених Кодексом України з процедур банкрутства, або мотивованих пояснень щодо причин невчинення дій, передбачених статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства.

Так, на сьогодні ліквідатором як комітету кредиторів взагалі та заявнику зокрема, не надано, в тому числі, в підтвердження належного виконання ним своїх обов`язків, доказів здійснення всіх заходів, в межах наданих Кодексу України з процедур банкрутства повноважень, спрямованих на виявлення майнових активів, їх реалізацію та задоволення вимог кредиторів та ліквідацію банкрута, інформації про наявність грошових коштів на рахунках боржника, систематизованим переліком майна, що було реалізоване, майна, що входить до складу ліквідаційної маси і є нереалізованим станом на день судового розгляду справи, тощо.

У справі відсутні факти та обставини належного проведення ліквідатором всіх необхідних заходів ліквідаційної процедури, вчинення адекватних дій щодо виявлення кредиторів та активів боржника із врахуванням положень статей 61-63,65 Кодексу України з процедур банкрутства.

Подані щомісячні звіти про проведену роботу, котрі були скеровані на адресу кредитора в період по листопада 2018 включно в більшості (на 95%) є ідентичними та подібними одне одному, та такими, що не відображають повноту та об`єктивність здійсненних ліквідаційних заходів у даній справі. У тож же час просить врахувати суд, що відповідні звіти направлялись в одному конверті одразу за чотири місяці одночасно.

Існуючі звіти за період, котрий вони подавались як до суду, так і до кредитора, є підтвердженням раніше зробленої (до листопада 2018 і з грудня 2018 звіти ліквідатором не подавались) певної роботи, та підтверджують факт очікування ліквідатора Михайловського Сергія Володимировича на зміну матеріально-процесуальної роботи в бік навантаження на останнього, та при цьому безпідставне здійснення нарахування ліквідатором власне особисто собі заробітної плати за період або невиконання покладених обов`язків, так і бездіяльності.

Не дивлячись на значимість, процесуальну необхідність та обов`язковість прийняття участі у судових засіданнях, як в межах даної справи, так і судових справах, направлених на захист прав та інтересів боржника та кредиторів, котрі були призначені до слухання, ліквідатор фактично приймав участь лише 10-15% від всіх призначених судових справ в період із 23 червня 2016.

Ліквідатор не довів до відома кредиторів інформації про стан ліквідаційної процедури в межах справи №924/161/16 про банкрутство Фермерського господарства "Роса Плюс" (31400, Хмельницька область, Старосинявський район. смт.Стара Синява, вул.Філатова,9; Код ЄДРПОУ 34638965).

Звертає увагу на те, що ліквідатор в межах справи №924/161/16 про банкрутство Фермерського господарства "Роса Плюс" (31400, Хмельницька область, Старосинявський район, смт.Стара Синява, вулиця Філатова,9; Код ЄДРПОУ 34638965) не виконує своїх повноважень, не враховує зміст та сутність висновків суду та судових рішень в межах даної справи.

Будучи обізнаним із змістом ухвали Господарського суду Хмельницької області від 02 жовтня 2018 по справі №924/161/16, та положеннями чинного законодавства України, ліквідатор ФГ "Роса Плюс" - арбітражний керуючий Михайловський Сергій Володимирович під час здійснення ліквідаційної процедури у справі №924/161/16 про банкрутство Фермерського господарства "Роса Плюс" (31400, Хмельницька область, Старосинявський район, смт. Стара Синява, вулиця Філатова, 9; Код ЄДРПОУ 34638965) не скликав збори кредиторів ані щодо затвердження суми винагороди та витрат в межах даної справи за певний період, ані щодо звітування про проведення роботу під час судової процедури ліквідації, оскільки погодження розміру винагороди є процесуально-правовим наслідком розгляду та затвердження звіту про виконану роботу.

Вказує, що ліквідатор переслідує свідомий умисел збагатитись за рахунок кредиторів, у даній справі продовжує обраховувати собі грошову винагороду на нібито здійснення ліквідаційних заходів та перебування на посаді ліквідатора в межах даної справи.

ПП "Адлєр", на підтвердження неправомірності та безпідставності допущеної та триваючої на сьогодні бездіяльності Ліквідатора ФГ "Роса Плюс" - Арбітражного керуючого Михайловського Сергія Володимировича під час здійснення ліквідаційної процедури у справі 16924/161/16 про банкрутство Фермерського господарства "Роса Плюс" (31400, Хмельницька область, Старосинявський район, смт.Стара Синява, вулиця Філатова,9; Код ЄДРПОУ 34638965), зазначає та просить врахувати, зокрема, наступне.

В межах даної справи було встановлено той факт, що 01 березня 2016 року між Агрофірмою "Голованівськ" у формі ТОВ (первісний боржник), ФГ "Кібела" (новий боржник) та ФГ "Роса Плюс" (кредитор) укладено договір про перевід боргу №2, за умовами якого первісний боржник передає новому боржнику грошовий борг у розмірі 2 629 489,96 грн, а новий боржник приймає на себе зобов`язання первісного боржника і стає боржником перед кредитором.

03 травня 2017 ПП "АДЛЄР" було подано позов до ФГ "Роса Плюс", Агрофірми "Голованівськ" у формі ТОВ та ФГ "Кібела"про визнання недійсним договору про перевід боргу №2 від 01 березня 2016, укладеного між агрофірмою "Голованівськ" у формі ТОВ (первісний боржник), ФГ "Кібела" (новий боржник) та ФГ "Роса Плюс" (банкрутом), а також про включення права вимоги ФГ "Роса Плюс" до Агрофірми "Голованівськ" у формі ТОВ про сплату 2 629 489,96грн до складу ліквідаційної маси боржника, яка подана в межах справи про банкрутство №924/161/16. В цей же час, із врахуванням статті 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", відповідний обов`язок існував перед безпосередньо ліквідатором в межах даної справи, будучи наділеним при цьому певними владними можливостями.

Втім, як за період із 31 січня 2017 (дата початку листування ліквідатора із АФ "Голованівськ" у формі ТОВ та ФГ "Кібела" по 28 квітня 2017 (формальна дата повторного направлення визначеного змісту ліквідатором вимог до АФ "Голованівськ" у формі ТОВ та ФГ "Кібела"), так і в подальшому ліквідатором не було подано до суду позову (скористатись своїм правом був змушений безпосередньо кредитор) відповідно до його предмету та підстав, що був окреслений згідно ухвали Господарського суду Хмельницької області від 18 липня 2017 у справі №924/161/16.

Відповідно до Ухвали Господарського суду Хмельницької області від 18 липня 2017 року у справі №924/161/16 відмовлено ПП "Адлєр" у задоволені відповідного позову. Натомість, згідно Постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 30 серпня 2017 по справі №924/161/16, частково задоволено апеляційну скаргу ПП "Адлєр" на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 18 липня 2017 у справі №924/161/16 та прийнято судове рішення відповідно до її резолютивної частини.

Зазначає, що ініціатором захисту прав боржника та пошуком заходів/можливостей поповнення ліквідаційної маси, шляхом апеляційного оскарження ухвали Господарського суду Хмельницької області від 18 липня 2017 у справі №924/161/16 виступав не ліквідатор, а кредитор - ПП "Адлєр".

За рахунок активних процесуальних дій ПП "Адлєр", котрі мали свій позитивний результат у формі здобуття та/або виникнення матеріально-правової вимоги про стягнення заборгованості із АФ "Голованівськ" у формі ТОВ на користь ФГ "Роса Плюс" у зв`язку із визнанням недійсним договору про перевід боргу №2 від 01 березня 2016 року, станом на З0 серпня 2017 у ліквідатора виникло право на подання відповідного позову та обов`язок на вжиття дій щодо повернення майна (коштів), належних боржнику, та формування (наповнення) ліквідаційної маси. Натомість, ліквідатор ФГ "Роса Плюс" - арбітражний керуючий Михайловський Сергій Володимирович лише 03 вересня 2020, тобто майже більше ніж через три роки, після набуття такого права (30.08.2017), подав до Господарського суду Хмельницької області позов про стягнення відповідної заборгованості.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 09 лютого 2021 по справі №924/161/16 (924/994/20) позовні вимог про стягнення коштів із АФ "Голованівськ" у формі ТОВ були задоволені судом. Поряд із цим, порушуючи принцип своєчасності та належності, лише наприкінці квітня 2021 року ліквідатором боржника було ініційоване питання відкриття виконавчого провадження №65305285 згідно поданої ліквідатором від імені боржника певної заяви до Приватного виконавця Мехед О.В.

Із врахуванням вказаного вище, зауважує, що на підставі Ухвали Господарського суду Кіровоградської області від 31 жовтня 2017 по справі №924/995/17 та Ухвали Господарського суду Кіровоградської області від 21 листопада 2017 по справі №912/5429/17 позовну заяву Ліквідатора ФГ "Роса Плюс" про стягнення коштів із АФ "Голованівськ" у формі ТОВ було повернуто із тих самих підстав, котрі було усунуто ліквідатором лише вересні 2020, що підтверджується Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 21 вересня 2020 року по справі №924/161/16 (924/994/20).

Наголошує на тому, що у період із січня 2017 (дата початку вжиття удаваних тривалих без результативних дій) по вересень 2020 (дата завершення бездіяльності щодо не вжиття дій, результати котрих на сьогодні не змогли дати жодного-позитивного результату), АФ "Голованівськ" у формі ТОВ стала неплатоспроможною, було змінено не лише засновників, а й керівника, обороти та активи АФ "Голованівськ" у формі ТОВ зменшились та взагалі виявились відсутніми, що призвело до неможливості стягнути кошти згідно рішення суду по справі №924/161/16 (924/994/20).

Звертає увагу на те, що ліквідатором ФГ "Роса Плюс" - Арбітражним керуючим Михайловським Сергієм Володимировичем, за період із 21 квітня 2021 (дата відкриття виконавчого провадження №65305285) по сьогодні жодного разу, в порядку клопотання перед судом про здійснення судового контролю за виконання прийнятого судом рішення по справі №924/161/16 (924/994/20), не подано скаргу на бездіяльність особи, що здійснює примусове виконання рішення суду, на підставі етапі 339, 340 ГПК України.

Вказує, що рішенням Господарського суд Хмельницької області по справі №924/161/16 (924/443/24) від 01 квітня 2025, частково задоволено позов Приватного підприємства "Адлєр" до Ліквідатора ФГ "Роса Плюс" - арбітражного керуючого Михайловського Сергія Володимировича, ФГ "Роса Плюс", ТОВ "Волиньпродторг", ТОВ "Ю.БІ3" про визнання незаконними дій ліквідатора з підготовки до продажу майна, визнання недійсними результатів другого повторного аукціону з продажу майна, визнання недійсним акту від 31 січня 2024 про придбання майна на аукціоні (в межах справи за заявою ПП "Адлєр" до ФГ "Роса Плюс" про порушення справи про банкрутство). Визнано недійсними результати другого повторного аукціону з продажу майна Фермерського господарства "Роса Плюс", оформлені Протоколом про проведення аукціону №ВКО001-ІІА-20240119-62766, який сформовано 29.01.2024 та підписано 30.01.2024; визнано недійсним акт від 31.01.2024 про придбання майна (корпоративних прав та прав вимоги) на аукціоні згідно Протоколу про проведення електронного аукціону №ВКО001-ГА-20240119-62766, підписаний ліквідатором ФГ "Роса Плюс" Михайловським С.В. та представником ТОВ "Волиньпродторг" за результатами другого повторного аукціону з продаж) майна ФГ "Роса Плюс", оформленими Протоколом про проведення аукціону №ВКО001-Г А-20240119-62766, який сформовано 29.01.2024 та підписано 30.01.2024.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області по справі №924/161/16 (924/443/24) від 01.04.2025 обґрунтовано та мотивовано наявність порушень норм чинного законодавства України зі сторони ліквідатора ФГ "Роса Плюс" - арбітражного керуючого Михайловського Сергія Володимировича під час підготовки до продажу майна боржника, порушенням майнових та процесуальних інтересів кредитора та боржника в межах справи М924/161/16, а також: невідповідність результатів аукціону положенням Кодексу України з процедур банкрутства.

Вважає за доцільне наголосити на тому, що Постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 25 червня 2025 року по справі №924/161/16 (924/443/24), залишено без задоволення апеляційну скаргу ліквідатора Фермерського господарства "Роса Плюс" - арбітражного керуючого Михайловського Сергія Володимировича на рішення Господарського суду Хмельницької області по справі №924/161/16 (924/443/24) від 01 квітня 2025, а рішення Господарського суду Хмельницької області по справі №924/161/16 (924/443/24) від 01 квітня 2025 року залишено без змін як законне, правомірне та обґрунтоване.

Наведене вище є наслідком та проявом неналежною виконання ліквідатором ФГ "Роса Плюс" - Арбітражним керуючим Михайловським Сергієм Володимировичем своїх обов`язків та неналежного використання наданих прав в межах даної справи.

У додаткових поясненнях вказує на свідомі факти заінтересованості ліквідатора ФГ "Роса Плюс" - Арбітражного керуючого Михайловського Сергія Володимировича до ТОВ "Волиньпродторг", оскільки засновником та/або власником ТОВ "Волиньпродторг" (43000, місто Луцьк, вулиця Глушець, будинок 49; Код ЄДРПОУ 42087246) є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , котрий є рідним батьком Михайловського Сергія Володимировича , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Із урахуванням законодавчих змін, пов`язаних із наданням законодавцем права користувачу земельної ділянки відчужувати право оренди без погодження з власником земельної ділянки та можливості включення до ліквідаційної маси боржника майнових прав, ліквідатор ФГ "Роса Плюс" - арбітражний керуючий Михайловський Сергій Володимирович під час здійснення ліквідаційної процедури у справі №924/161/16 про банкрутство Фермерського господарства "Роса Плюс" (31400, Хмельницька область, Старосинявський район, смт.Стара Синява, вулиця Філатова,9; Код ЄДРПОУ 34638965) зобов`язаний був включити право оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення "для ведення товарного сільськогосподарського виробництва", кадастровий номер 6824487500:02:001:0092 загальною площею 20га, яка розташована на території Старосинявської селищної ради Старосинявського району Хмельницької області, до ліквідаційної маси та здійснити його реалізацію на торгах/аукціоні, відповідно до умов та порядку згідно чинного законодавства України.

Зазначає, що у боржника на праві речового права (права оренди) в період січня 2016 року - грудня 2024 року перебували земельні ділянки сільськогосподарського призначення "для ведення товарного сільськогосподарського виробництва", котрі або достроково було розірвано або із ініціативи боржника, або надано із погодженням боржника в суборенду іншим третім особам. Втім, ліквідатором ФГ "Роса Плюс" - арбітражним керуючим Михайловським Сергієм Володимировичем під час здійснення ліквідаційної процедури у справі №924/161/16 про банкрутство Фермерського господарства "Роса Плюс" (31400, Хмельницька область, Старосинявський район, смт.Стара Синява, вулиця Філатова, 9; Код ЄДРПОУ 34638965) не було встановлено наявність здійснення відчуження належного боржнику майна. Жодних заходів направлених на встановлення третіх осіб на чию користь було здійснено відчуження майна боржника та переведення його активів, осіб котрі здійснювали від імені боржника таке відчуження, в період виникнення та існування вимог кредиторів у даній справі, а також підстав (документів), виходячи із котрих мало місце таке відчуження, не вжито й по сьогодні.

Подав суду рішення комітету кредиторів від 19.09.2025 про відсторонення ліквідатора ФГ "Роса Плюс" - арбітражного керуючого Михайловського Сергія Володимировича від участі у справі №924/161/16 про банкрутство ФГ "Роса Плюс" та призначення ліквідатором ФГ "Роса Плюс" арбітражного керуючого - Косякевича Сергія Олексійовича.

З огляду на викладене, відповідно до рішення комітету кредиторів від 19.09.2025, просить задовольнити заяву ПП "Адлєр", як голови комітету кредиторів, про відсторонення ліквідатора ФГ "Роса Плюс" - арбітражного керуючого Михайловського Сергія Володимировича від участі у справі №924/161/16 про банкрутство ФГ "Роса Плюс та призначити ліквідатором ФГ "Роса Плюс" арбітражного керуючого - Косякевича Сергія Олексійовича (свідоцтво Міністерства юстиції про право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №40 від 31.01.2013.

Ліквідатор - арбітражний керуючий Михайловський С.В. та його представник у письмових поясненнях вказали, що з тексту скарги не вбачається, які конкретні порушення та яких саме норм було допущено ліквідатором, а також у чому ж саме полягає неповність, незадовільність, протиправність, необ`єктивність та несвоєчасність тих чи інших дій ліквідатора, та яким чином такі дії чи бездіяльність вплинули на формування ліквідаційної маси та подальший продаж виявлених активів боржника.

Сам по собі тривалий перебіг ліквідаційної процедури не є ознакою будь яких порушень з боку ліквідатора, за умови, що ним вчинялися залежні від нього дії, визначені законодавством. Серед обставин, які зумовили тривалість процедури, крім інших, є наступні:

- відмова керівника боржника передати ліквідатору документи підприємства, що зумовило необхідність неодноразових спроб самостійного їх отримання, подання до суду клопотання про зобов`язання керівника вчинити дії, подальше примусове виконання ухвали суду, відмова органу виконавчої служби у відкритті виконавчого провадження;

- передача в подальшому керівником документів не у повному обсязі зумовила подання додаткових запитів до органу податкової служби та банківських установ для з`ясування майнового стану та проведення аналізу діяльності підприємства;

- звернення до органів прокуратури у жовтні 2016 про невиконання керівником банкрута судового рішення (ст. 382 К)К, що перешкоджає здійсненню ліквідаційної процедури. В подальшому слідчим поліції відмовлено в реєстрації кримінального провадження у зв`язку із відсутністю складу правопорушення;

- з метою покладення додаткової (субсидіарної) відповідальності на керівника банкрута та встановлення майнових та немайнових активів, ліквідатор звернувся до суду з клопотанням про витребування в банків, ОСОБА_3 , та третіх осіб інформації, виписок, інших необхідних документів.

Саме в результаті цих дій ліквідатора та проведеного аналізу отриманих податкових накладних та банківських виписок було встановлено наявність дебіторської заборгованості, яка в подальшому була проінвентаризована та включена до ліквідаційної маси.

Після встановлення наявності дебіторської заборгованості, в січні 2017 року, та в подальшому у квітні 2017 повторно направлялися вимоги дебіторам, з`ясовувалася можливість та персперктиви її стягнення, надсилалися запити до банків про розкриття банківської таємниці.

Про всі обставини, які ставали відомими ліквідатору, останній повідомляв ПП "АДЛЄР", як єдиного кредитора. Зокрема, подано банківські виписки, дані проведеного аналізу, інформацію про майновий стан, у т.ч. про відсутність коштів на рахунках протягом усього строку ліквідаційної процедури, про стан дебіторської заборгованості, відсутність майна, було кредитору відомо.

В результаті цього, ліквідатором було підготовлено документальне підґрунтя для подання ПП "АЛДЄР", як кредитором, заяви до суду про визнання недійним договору про відступлення права вимоги між ФГ "РОСА ПЛЮС", Агрофірмою "Голованівське" ТОВ та ФГ "КІБЕЛА" і в подальшому включення боргу АФ "Голованівське" до складу ліквідаційної маси.

Зауваження ПП "АДЛЄР" про те, що саме він скористався правом оскаржити правочини боржника - не означає, що ліквідатор припустився якогось порушення, чи мав зробити це попередньо сам, оскільки законодавством передбачено, що правочини боржника може оскаржити як ліквідатор, так і будь хто з кредиторів. Крім того, подання позову саме від ПП "АДЛЄР" було погоджено між ліквідатором і кредитором, адже на рахунку боржника були відсутні кошти для оплати судового збору.

У жовтні 2017, з метою стягнення з АФ "Голованівське" дебіторської заборгованості, ліквідатор подав до Господарського суду Кіровоградської області відповідну позовну заяву, одночасно з клопотання про звільнення або відстрочення у сплаті судового збору. Проте, суд відмовив у звільненні від сплати судового збору, після чого в листопаді 2017 ліквідатор повторно подав клопотання про відстрочку з додатковим обґрунтуванням. В подальшому отримано знову ж таки відмову, яку ліквідатором було оскаржено у січні 2018 в апеляційному порядку, проте у березні 2018 апеляційну скаргу судом залишено без задоволення.

Таким чином, спроби судового стягнення залишилися безрезультативними, у зв`язку із об`єктивною неможливістю оплатити судовий збір та відмови судами від звільнення у його сплати. В звітах, які стосовно цього позову ліквідатор подавав ПП "АДЛЄР", повідомлялося про всі вказані обставини.

З метою отримання можливості стягнути грошові кошти та наповнити ліквідаційну масу, а також мати змогу подати позов до АФ "Голованівське", у травні 2018 року ліквідатор звернувся до суду із заявою про покладення субсидіарної відповідальності на керівника банкрута.

У жовтні 2018 судом видано наказ про стягнення з керівника банкрута заборгованості як субсидіарної відповідальності, який було спрямовано органу виконавчої служби з метою примусового виконання. У зв`язку із тим, що законодавство, яке діяло на той час, передбачало здійснення авансування за подання виконавчого документу для примусового виконання, ліквідатор звернувся до ПП "АДЛЄР" про здійснення такого авансування.

Протягом 2018-2019 років ліквідатор звертався до суду про продовження строку ліквідаційної процедури і повноважень ліквідатора, одночасно намагався стягнути кошти за субсидіарною відповідальністю керівника, щоб можна було сплатити судовий збір за позовом до АФ "Голованівське". Паралельно пропонував кредитору проавансувати сплату судового збору. Інших активів, які можна було б продати, у банкрута не було. Судовий збір для звернення до суду становив близько 40 тис. грн.

Щодо твердження скаржника, про те, що ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 02.10.2018 не затверджено звіт ліквідатора в частині виплати винагороди і витрат, і відповідно не включено ці суми до обсягу субсидіарної відповідальності керівника банкрута, зазначив, що підставою для незатвердження звіту стало не те, що ліквідатор не здійснював покладені на нього обов`язки, а те, що такий звіт затверджується за результатами ліквідаційної процедури, а також повинен бути схвалений комітетом кредиторів. У свою чергу, лист ліквідатора до ПП "АДЛЄР" про затвердження цього звіту був кредитором проігнорований.

У 2020 ліквідатором оскаржувалися дії приватного виконавця по виконавчому провадженню по субсидіарній відповідальності.

Звертає увагу на те, що законодавство не передбачає, що перебіг виконавчого провадження, стороною якого є банкрут, зупиняє строки ліквідаційної процедури або унеможливлює здійснити продаж прав вимоги по заборгованості, яка перебуває на такому примусовому на виконанні.

У зв`язку із чим, у серпні 2020 ліквідатор погодив з ПП "АДЛЄР" згідно відповідного Протоколу ліквідаційну масу та умови продажу майна банкрута. При цьому умови продажу погоджено лише для першого і повторного аукціону, з ініціативи кредитора погодження умов другого повторного аукціону було відкладено на невизначений час. Тобто, ще до того, як ліквідатор звернувся в суд про стягнення з АФ "Голованівське" заборгованості, ПП "АДЛЄР" погодив ліквідаційну масу, знаючи, що ліквідатор не може звернутися в суд, бо немає коштів на судовий збір. Тобто, погодив здійснення продажу права вимоги без підтвердження дебіторської заборгованості рішенням суду.

Лише зараз ПП "АДЛЄР" тлумачить ці обставини, як бездіяльність ліквідатора, замовчуючи свою обізнаність з реальними об`єктивними причинами неможливості подати позов. А на той час, кредитор не вбачав у діях ліквідатора жодних порушень.

В подальшому кредитор у серпні 2020 на повторний лист ліквідатора з пропозицією проавансувати оплату судового збору, погодився це зробити, і позов про стягнення з АФ "Голованівське" на користь ФГ "РОСА ПЛЮС" заборгованості врешті було прийнято судом у вересні 2020. А у квітні 2021 ліквідатором отримано наказ суду про примусове виконання рішення про таке стягнення.

Таким чином, фактично ліквідатором паралельно вчинялися дії щодо продажу майна банкрута, а також стягнення заборгованості в судовому і примусовому порядку.

В ході виконавчого провадження було з`ясовано, що у АФ "Голованівське" відсутнє майно та грошові кошти на рахунках, крім одного транспортного засобу марки УАЗ 1980 р.в., який було подано виконавцем в розшук. Станом на даний час провадження відкрите, згідно інформації, отриманої від виконавця перспективи стягнення мінімальні.

Звертає увагу суду на те, що кредитор був повністю обізнаний зі станом ліквідаційної процедури та про всі вчинені ліквідатором дії, і не мав зауважень до його роботи, у т.ч. щодо обставин звернення до судів із заявами про субсидіарну відповідальність, про стягнення дебіторської заборгованості, тощо. Це підтверджується тим, що ліквідатор надсилав кредитору письмові звіти (не лише по листопад 2018, як це вказує скаржник, а і надалі - до квітня 2021), і не отримував будь яких зауважень, пропозицій, не надсилав жодних скарг тощо. По-друге, це також підтверджується і тим, що неодноразово під час розгляду судом клопотань ліквідатора про продовження ліквідаційної процедури і повноважень ліквідатора, ПП "АДЛЄР" надавав суду власну позицію, якою підтримував клопотання ліквідатора. Так, це можна встановити з ухвал від 13.10.2020, 04.02.2020, 03.09.2019 та інших попередніх ухвал.

Щодо обставин організації та проведення аукціонів з продажу майна банкрута, який на думку скаржника був проведений із зволіканням в часі, вказує, що саме з ініціативи ПП "АДЛЄР" погодження умов проведення другого повторного аукціону було відкладене, що і зумовило затягування продажу майна боржника.

Зборами кредиторів ФГ "РОСА ПЛЮС" 21.06.2016 обрано комітет кредиторів ФГ "РОСА ПЛЮС" у складі одного члена - ПП "АДЛЄР". Ліквідатором на розгляд комітету кредиторів було запропоновано одночасно умови продажу майна боржника на першому, першому повторному та другому повторному аукціоні.

На засіданні комітету кредиторів ФГ "РОСА ПЛЮС" 20.08.2020 було погоджено умови продажу на першому та першому повторному аукціоні; умови другого повторного аукціону вирішено визначити на окремому засіданні комітету кредиторів. Перший та повторний аукціон, призначені відповідно на 22.09.2020 та 15.10.2020 не відбулися у зв`язку із відсутністю учасників аукціону.

З метою своєчасного проведення другого повторного аукціону, ліквідатором було скликано комітет кредиторів для погодження умов цього аукціону. На засіданні комітету кредиторів 12.11.2020 ліквідатором запропоновано погодити умови продажу майна ФГ "РОСА ПЛЮС" на другому повторному аукціоні, надіслані на адресу ПП "АДЛЄР" листом №02-39/425 від 06.11.2020. Також було заслухано представника ПП "АДЛЄР", який повідомив, що лист №02-39/425 від 06.11.2020 про погодження умов продажу майна ФГ "РОСА ПЛЮС" отримано, розглянуто, проте комітетом кредиторів з об`єктивних причин рішення не прийнято. При цьому кредитором зазначено, що зважаючи на те, що карантин суттєво вплинув на фінансовий стан як потенційних покупців, так і боржників, призвів до скорочення доходів та вимушеної економії витрат, існує високий ризик того, що другий повторний аукціон в таких умовах не відбудеться, або відбудеться за мінімальною ціною. Враховуючи викладене, комітетом кредиторів вирішено відкласти питання погодження умов продажу майна ФГ "РОСА ПЛЮС" на другому повторному аукціоні, надавши комітету кредиторів додатковий час обдумати та визначити найбільш вигідні умови продажу майна банкрута в ситуації, що склалася.

Згідно ч.7 ст. 75 КУзПБ, у разі якщо комітет кредиторів або забезпечений кредитор прийняв рішення про відмову в наданні згоди на продаж майна або не прийняв жодного рішення на засіданні комітету кредиторів, або якщо арбітражний керуючий не згоден з прийнятим комітетом кредиторів або забезпеченим кредитором рішенням, арбітражний керуючий зобов`язаний звернутися до суду. У такому разі умови аукціону визначаються судом. Клопотанням №02-39/432 від 13.11.2020 ліквідатор звернувся до суду про визначення умов продажу майна банкрута - ФГ "РОСА ПЛЮС" на другому повторному аукціоні.

Рішенням комітету кредиторів Фермерського господарства "Роса Плюс" від 12.11.2020 (оформленим протоколом від 12.11.2020) запропоновано відкласти питання погодження умов продажу майна боржника на другому повторному аукціоні, надавши комітету кредиторів додатковий час для визначення найбільш вигідних умов продажу майна банкрута в ситуації, що склалася у зв`язку з карантинними заходами.

Комітет кредиторів не прийняв рішення про відмову в наданні згоди на продаж майна боржника, а запропонував ліквідатору відкласти питання погодження умов продажу майна боржника на другому повторному аукціоні.

У зв`язку із чим, ухвалою від 09.02.2021 Господарський суд Хмельницької області відмовив ліквідатору у визначенні умов продажу майна банкрута - ФГ "РОСА ПЛЮС" на другому повторному аукціоні.

Судом звернуто увагу, що у відповідності до ч. 12 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ визначено, що тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби COVID-19, зокрема, продовжуються строки проведення попереднього засідання суду у справі про банкрутство (неплатоспроможність), звернення у межах провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) про визнання недійсними правочинів, вчинених боржником, дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, оголошення про проведення першого, повторного та/ або другого повторного аукціону, виконання плану санації чи реструктуризації боргів боржника, процедури розпорядження майном, ліквідації, реструктуризації боргів боржника та погашення боргів боржника.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України №1236 від 09.12.2020р. "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", дію карантину продовжено до 28 лютого 2021 року.

Враховуючи усе вищевикладене, суд дійшов висновку, що станом на дату розгляду справи відсутні підстави для задоволення вимог ліквідатора Фермерського господарства "РОСА ПЛЮС", а тому у задоволенні його клопотання про визначення умов продажу майна банкрута слід відмовити.

В подальшому, з огляду на те, що карантин в Україні неодноразово продовжувався до кінця 2021 року, а також протягом 2022 року та враховуючи подальшу невизначеність у часі його завершення, також враховуючи введення в Україні воєнного стану, з метою недопущення подальшого затягування ліквідаційної процедури, ліквідатор листом №02-39/123 від 20.07.2022 звернувся до ПП "АДЛЄР" про погодження умов продажу майна ФГ "РОСА-ПЛЮС" на другому повторному аукціоні.

Листом №03-1/08 від 03.08.2022 ПП "АДЛЄР" надало ліквідатору письмове погодження умов продажу майна ФГ "РОСА-ПЛЮС" на другому повторному аукціоні, зазначивши, що не має заперечень та погоджується з умовами та порядком проведення продажу майна, котрі визначено відповідно до листа ліквідатора №02-39/123 від 20.07.2022.

Звертає увагу, що ПП "АДЛЄР", надаючи вказану згоду, не вбачав будь яких зволікань ліквідатором щодо проведення другого повторного аукціону, оскільки на момент отримання цієї згоди вже минуло майже два роки з часу проведення попереднього аукціону. Як до, так і після надання згоди, будь які зауваження, заперечення щодо ціни майна, умов продажу тощо, від ПП "АДЛЄР" на адресу ліквідатора не надходили.

Вказує, що ліквідатором було своєчасно здійснено усі залежні від нього дії для організації проведення аукціону, зокрема: надіслано на погодження комітету кредиторів умови продажу, скликано комітет кредиторів, подано клопотання до суду. Пропуск встановленого ч.1 ст.79 КУзПБ місячного строку відбувся з незалежних від ліквідатора обставин: ненадання згоди комітетом кредиторів, відмова погодити умови продажу судом, продовження карантину.

Таким чином, твердження позивача про те, що ліквідатором було несвоєчасно вжито заходів щодо отримання згоди комітету кредиторів лише через 2 роки з моменту проведення попереднього аукціону, спростовуються вищевказаними обставинами, та відповідними доказами. Фактично, саме з ініціативи ПП "АДЛЄР" умови проведення другого повторного аукціону не були погоджені ним відразу, а відклалися на невизначений строк.

Сукупність усіх вищевказаних дій ліквідатора спростовує необґрунтоване твердження скаржника про бездіяльність ліквідатора. Усі описані вище обставини та дії ліквідатора підтверджуються документами, які на даний час нараховують вже більше 9 томів, у т.ч. документи щодо суміжних судових та виконавчих проваджень. Багато з цих документів наявні як в матеріалах судової справи №924/161/16, так і в розпорядженні ПП "АДЛЄР".

Акцентує, що скарга не містить конкретних порушень, яких на думку скаржника припустився ліквідатор.

Звертає увагу на те, що протягом усіх 9 років роботи ліквідатора не отримував відшкодування витрат ліквідаційної процедури, а кредитор відмовляється затверджувати розмір оплати праці (винагороди) ліквідатора. Протягом всієї процедури ліквідатор несе усі витрати власним коштом. Здебільшого, це поштові, канцелярські, транспортні витрати, які без перебільшення становлять досить значну сум, яка вимірюється тисячами гривень. Накопичення невідшкодованих витрат, унеможливило нести такі витрати ліквідатором в подальшому.

Саме тому, паперові щомісячні звіти надсилалися кредитору по декілька звітів одним конвертом. Законодавство не передбачає форми щомісячного звітування ліквідатора, зокрема письмової, електронної чи усної. Визначальним є факт ознайомленості комітету кредиторів з необхідною інформацією щодо стану ліквідаційної процедури і вчинених дій.

До квітня 2021 року ліквідатор звітувався перед ПП "АДЛЄР" шляхом подання саме письмових звітів, проте у зв`язку із подальшою неможливістю нести витрати, у т.ч. поштові, власним коштом, звітування відбувалося в усній формі, або шляхом направлення інших повідомлень, у т.ч. щодо погодження умов продажу, щодо стадій проведення аукціонів тощо. При цьому, після продажу майна боржника, інших нових обставин, крім оскарження аукціону кредитором, не виникало. Відсутність письмових звітів само по собі не є підтвердженням невиконання тих чи інших обов`язків ліквідатором, або його бездіяльності.

Просить взяти до уваги процесуальну поведінку скаржника як єдиного кредитора у справі, а саме те, що до серпня 2025 ним не було заявлено ліквідатору жодного запиту про надання інформації, не спрямовано жодної скарги на його дії чи бездіяльність, не надано жодних пропозицій щодо дій, які на його думку слід було вчинити ліквідатору додатково до вже вчинених. Фактично на момент переходу ліквідатором до етапу продажу майна, скаржнику було відомо про всі обставини перебігу справи, а після продажу - нових обставин не виникло, справа триває у часі через оспорювання кредитором другого повторного аукціону.

Звертає увагу на те, що факт визнання судом недійсними результатів другого повторного аукціону з продажу майна Фермерського господарства "РОСА ПЛЮС", оформлені Протоколом про проведення аукціону №BRD001-UA-20240119-62766, який сформовано 29.01.2024 та підписано 30.01.2024, сам по собі не свідчить про бездіяльність ліквідатора. Адже, ліквідатор у своїх діях керувався імперативними приписами ч.4 ст.79 КУзПБ, а саме: початковою ціною другого повторного аукціону є зменшена на 25 відсотків початкова ціна першого повторного аукціону.

У рішеннях суду у цьому провадженні відсутнє посилання на статтю, яка була порушена ліквідатором, а лише вказано, що "умови продажу майна боржника потребували актуалізації щодо визначення вартості майна банкрута, уточнення та отримання згоди позивача, як кредитора, відносно умов другого повторного аукціону та встановлення об`єктивних обставин щодо зволікання в часі з проведенням другого повторного аукціону, що могло перешкодити у продажу майна боржника за найвищою ціною".

Просить відмовити у задоволенні скарги Приватного підприємства "АДЛЄР".

У судовому засіданні 22.10.2025 представник ліквідатора зазначив, що не заперечує проти відсторонення ліквідатора ФГ "Роса Плюс" - арбітражного керуючого Михайловського Сергія Володимировича від участі у справі №924/161/16 про банкрутство ФГ "Роса Плюс".

Арбітражний керуючий Косякевич Сергій Олексійович (свідоцтво Міністерства юстиції про право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №40 від 31.01.2013 подав до господарського суду заяву від 09.09.2025 про участь у справі про банкрутство ФГ "Роса Плюс".

Розглянувши скаргу у цій справі, заслухавши представників скаржника та ліквідатора, проаналізувавши і дослідивши подані учасниками справи докази і матеріали справи, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 6 статті 12 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.

Частина 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною третьою статті 12 Кодексу під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо та з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено).

Відповідно до абз.12 ч.1 ст.1 Кодексу України з процедур банкрутства, ліквідатор - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення ліквідаційної процедури.

У частинах 1,3 ст.60 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що у постанові про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури господарський суд призначає ліквідатора банкрута з урахуванням вимог, установлених цим Кодексом, з числа арбітражних керуючих, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України. У ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії (бездіяльність) ліквідатора та здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

У статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства визначено повноваження ліквідатора. Так, відповідно до ст.61 Кодексу України з процедур банкрутства, ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута; аналізує фінансовий стан банкрута, складає висновок про наявність або відсутність ознак доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій під час провадження у справі про банкрутство за результатом його проведення; формує ліквідаційну масу; заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, які звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Кодексом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту; заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов`язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових актів підлягають обов`язковому зберіганню; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Кодексом; подає відомості (інформацію), необхідні для ведення Єдиного реєстру боржників, відносно яких відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства; у разі провадження банкрутом діяльності, пов`язаної з державною таємницею, вживає заходів з ліквідації режимно-секретного органу; веде реєстр вимог кредиторів; подає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", інформацію до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення; здійснює дії щодо скасування реєстрації випуску акцій, передбачені законодавством, якщо організаційно-правовою формою юридичної особи - банкрута є акціонерне товариство; здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до ч.4 ст.61 Кодексу України з процедур банкрутства ліквідатор не менш як один раз на місяць подає комітету кредиторів звіт про свою діяльність, інформацію про фінансовий стан і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та під час проведення ліквідаційної процедури, про використання коштів боржника, а також іншу інформацію на вимогу комітету кредиторів.

Арбітражний керуючий має здійснювати неупереджене правозастосування, діючи з додержанням принципів незалежності і самостійності. Передумовою набуття незалежності і збереження самостійності є виключення, або зведення до мінімуму суб`єктивного фактору при призначенні та відстороненні арбітражного керуючого.

Відповідно до ч.6 ст.61 Кодексу України з процедур банкрутства дії (бездіяльність) ліквідатора можуть бути оскаржені до господарського суду учасниками справи про банкрутство, права яких порушено такими діями (бездіяльністю).

Механізм захисту права кредитора, інших учасників справи про банкрутство від помилки або незаконних дій ліквідатора законодавець реалізував, визначивши в розділі І книги другої КУзПБ обсяг і підстави відповідальності арбітражного керуючого за невиконання або неналежне виконання обов`язків.

Зокрема, невиконання або неналежне виконання арбітражним керуючим своїх обов`язків законодавець відносить до дисциплінарного проступку, що є підставою для притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності (частина перша, пункт 3 частини другої статті 19 КУзПБ).

За положеннями частини четвертої статті 28 КУзПБ арбітражний керуючий може бути відсторонений господарським судом від виконання повноважень розпорядника майна, керуючого реструктуризацією, керуючого санацією, ліквідатора, керуючого реалізацією за його заявою.

Відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень здійснюється господарським судом за клопотанням учасника провадження у справі або за власною ініціативою у разі: невиконання або неналежного виконання обов`язків, покладених на арбітражного керуючого; зловживання правами арбітражного керуючого; подання до суду неправдивих відомостей; відмови арбітражному керуючому в наданні допуску до державної таємниці або скасування раніше наданого допуску, якщо такий допуск є необхідним для виконання обов`язків, визначених цим Кодексом; припинення діяльності арбітражного керуючого;) тимчасового зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого на строк понад 30 днів; наявності реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Комітет кредиторів має право в будь-який час звернутися до господарського суду з клопотанням про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень незалежно від наявності таких підстав.

Клопотання про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень має містити кандидатуру арбітражного керуючого для його призначення для виконання повноважень у справі про банкрутство (неплатоспроможність).

За наявності підстав для відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень або за клопотанням комітету кредиторів господарський суд протягом 14 днів постановляє ухвалу про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень та призначення іншого арбітражного керуючого.

Що ж до виконання повноважень та обов`язків арбітражного керуючого у ліквідаційній процедурі - ліквідатора (керуючого реалізацією майна боржника - у процедурі погашення боргів для справ про неплатоспроможність фізичної особи), то законодавець в положеннях КУзПБ окремо врегулював порядок та умови захисту від помилки або незаконних дій арбітражного керуючого на цій стадії провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність).

Згідно із частиною третьою статті 60 КУзПБ у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії (бездіяльність) ліквідатора та здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

Наведеній нормі кореспондують положення частини шостої статті 61 цього Кодексу, згідно з якими дії (бездіяльність) ліквідатора можуть бути оскаржені до господарського суду учасниками справи про банкрутство, права яких порушено такими діями (бездіяльністю).

Щодо правил вирішення справ про оскарження дій (бездіяльності) арбітражного керуючого суд звертається до висновків, викладених в постанові Верховного Суду від 06.02.2024 у справі №910/21840/14.

Так у справі № 910/21840/14 Верховний Суд дійшов висновків, що за змістом положень КУзПБ (зокрема, ст.60, 61, 65), заперечень та незгоди з діями (бездіяльністю) арбітражного керуючого, зокрема ліквідатора, під час здійснення процедури банкрутства (неплатоспроможності), а також враховуючи мету, яку намагається досягнути заявник, не погоджуючись та оскаржуючи дії (бездіяльність) арбітражного керуючого, звернення заявника умовно можна поділити на три типи, згідно з якими заявник домагається:

- усунення та виправлення арбітражним керуючим відповідних помилок, недоліків при виконанні своїх обов`язків у справі про банкрутство (неплатоспроможність) задля приведення до належного виконання цих обов`язків, і, відповідно, до належного здійснення процедури банкрутства (неплатоспроможності);

- відсторонення арбітражного керуючого від виконання ним обов`язків у відповідній справі з призначенням іншого арбітражного керуючого для виконання відповідних функцій (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора);

- відшкодування арбітражним керуючим шкоди, заподіяної ним при виконанні відповідних повноважень та обов`язків у справі про банкрутство (неплатоспроможність).

Принцип диспозитивності господарського судочинства, закріплений в статті 14 ГПК України, виражається і в частині визначення заявником форми звернення до суду, і в частині предмету такого звернення. Предмет процесуального звернення має кореспондуватися з фактичними і юридичними підставами.

Отримавши процесуальне звернення, суд, керуючись завданнями господарського судочинства та з метою визначення порядку здійснення провадження у справі, повинен відповідно кваліфікувати таке звернення, відповідальність за що покладається на суд.

Як вбачається із матеріалів справи, подане ПП "Адлєр", м.Київ до суду звернення вих.№07-1/08 від 07.08.2025 (яке назване ним скаргою) не містить вимог до ліквідатора задля приведення до належного виконання його обов`язків і, відповідно, до належного здійснення процедури банкрутства. Отже, його подано не з метою усунення та виправлення арбітражним керуючим відповідних конкретних помилок, недоліків при виконанні ним обов`язків у справі про банкрутство (неплатоспроможність).

Посилаючись на бездіяльність та дії ліквідатора - арбітражного керуючого Михайловського Сергія Володимировича заявник просить відсторонити його від виконання ним обов`язків у відповідній справі з призначенням іншого арбітражного керуючого для виконання відповідних функцій (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Одночасно з цим, ПП "Адлєр", м.Київ, як голова комітету кредиторів, у своєму зверненні просить відсторонити арбітражного керуючого за рішенням комітету кредиторів (рішення комітету кредиторів, оформлене протоколом від 19.09.2025).

У зв`язку з наведеним, назване заявником скаргою, звернення слід кваліфікувати як:

1. Клопотання про відсторонення арбітражного керуючого від виконання ним обов`язків у відповідній справі з призначенням іншого арбітражного керуючого для виконання відповідних функцій (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням обов`язків, покладених на арбітражного керуючого;

2. Клопотання про відсторонення арбітражного керуючого від виконання ним обов`язків у відповідній справі з призначенням іншого арбітражного керуючого для виконання відповідних функцій (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за клопотанням комітету кредиторів.

Звертаючись до суду ПП "АДЛЕР", як кредитор у даній справі, посилається на:

- відсутність жодних перешкод у належному, повному та своєчасному здійсненні ліквідаційних заходів проведення в межах даної справи, зокрема, починаючи від направлення відповідних листів, запитів, пропозицій, клопотань та заяв до вжиття заходів щодо погодження умов аукціону щодо продажу майна Банкрута;

- не існувало жодних перешкод у арбітражного керуючого Михайловського Сергія Володимировича, до виключної компетенції котрого належить скликання зборів кредиторів, до вжиття заходів щодо погодження умов аукціону щодо продажу майна Банкрута;

- не існувало жодних перешкод у арбітражного керуючого Михайловського Сергія Володимировича, до виключної компетенції котрого належить скликання зборів кредиторів, до вжиття заходів щодо погодження умов аукціону щодо продажу майна Банкрута;

- матеріали справи не містять будь-яких доказів реального виконання ліквідатором боржника - арбітражним керуючим Михайловським Сергієм Володимировичем своїх повноважень та обов`язків, визначених Кодексом України з процедур банкрутства, або мотивованих пояснень щодо причин невчинення дій, передбачених статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства;

- ліквідатором як комітету кредиторів взагалі та заявнику зокрема, не надано, в тому числі, в підтвердження належного виконання ним своїх обов`язків, доказів здійснення всіх заходів, в межах наданих Кодексу України з процедур банкрутства повноважень, спрямованих на виявлення майнових активів, їх реалізацію та задоволення вимог кредиторів та ліквідацію банкрута, інформації про наявність грошових коштів на рахунках боржника, систематизованим переліком майна, що було реалізоване, майна, що входить до складу ліквідаційної маси і є нереалізованим станом на день судового розгляду справи, тощо;

- у справі відсутні факти та обставини належного проведення ліквідатором всіх необхідних заходів ліквідаційної процедури, вчинення адекватних дій щодо виявлення кредиторів та активів боржника із врахуванням положень статей 61-63,65 Кодексу України з процедур банкрутства. При цьому, ліквідатор, переслідуючи свідомий умисел збагатитись за рахунок кредиторів у даній справі, продовжує згідно статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства обраховувати собі грошову винагороду на нібито здійснення ліквідаційних заходів та перебування на посаді ліквідатора в межах даної справи;

- подані щомісячні звіти про проведену роботу, котрі були скеровані на адресу кредитора в період по листопада 2018 року включно в більшості (на 95%) є ідентичними та подібними одне одному, та такими, що не відображають повноту та об`єктивність здійсненних ліквідаційних заходів у даній справі;

- існуючі звіти за період, котрий вони подавались як до суду, так і до кредитора, є підтвердженням раніше зробленої (до листопада 2018 року; із грудня 2018 року звіти ліквідатором не подавались) певної роботи;

- ліквідатор фактично приймав участь лише 10-15% від всіх призначених судових справ в період із 23 червня 2016 року;

- належних, повних, своєчасних та об`єктивних ліквідаційних дій (заходів) у справі №924/161/16 про банкрутство Фермерського господарства "РОСА ПЛЮС" (31400, Хмельницька область, Старосинявський район, смт. Стара Синява, вулиця Філатова, 9; Код СДРПОУ 34638965) ліквідатор Михайловський Сергій Володимирович не вчинив;

- ліквідатор не довів до відома кредиторів інформації про стан ліквідаційної процедури в межах справи №924/161/16 про банкрутство Фермерського господарства "РОСА ПЛЮС" (31400, Хмельницька область, Старосинявський район, смт. Стара Синява, вулиця Філатова, 9; Код ЄДРПОУ 34638965);

- ліквідатор в межах справи №924/161/16 про банкрутство Фермерського господарства "РОСА ПЛЮС" (31400, Хмельницька область, Старосинявський район, смт. Стара Синява, вулиця Філатова, 9; Код ЄДРПОУ 34638965) не виконує своїх повноважень, не враховує зміст та сутність висновків суду та судових рішень в межах даної справи. (Не скликав збори кредиторів ані щодо затвердження суми винагороди та витрат в межах даної справи за певний період, ані щодо звітування про проведення роботу під час судової процедури ліквідації, оскільки погодження розміру винагороди с процесуально-правовим наслідком розгляду та затвердження звіту про виконану роботу);

- ПП "АДЛЄР" було подано позов до ФГ "Роса Плюс", Агрофірми "Голованівськ" у формі ТОВ та ФГ "Кібела" про визнання недійсним договору про перевід боргу №2 від 01 березня 2016, укладеного між агрофірмою "Голованівськ" у формі ТОВ (первісний боржник), ФГ "Кібела" (новий боржник) та ФГ "Роса Плюс" (банкрутом), а також про включення права вимоги ФГ "Роса Плюс" до Агрофірми "Голованівськ" у формі ТОВ про сплату 2 629 489,96грн до складу ліквідаційної маси боржника, яка подана в межах справи про банкрутство №924/161/16. В цей же час, із врахуванням статті 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", відповідний обов`язок існував перед безпосередньо ліквідатором в межах даної справи, будучи наділеним при цьому певними владними можливостями. Втім ліквідатором не було подано до суду позову (скористатись своїм правом був змушений безпосередньо кредитор);

- ініціатором захисту прав боржника та пошуком заходів/можливостей поповнення ліквідаційної маси, шляхом апеляційного оскарження ухвали Господарського суду Хмельницької області від 18 липня 2017 у справі №924/161/16 виступав не ліквідатор, а кредитор - ПП "Адлєр";

- за рахунок активних процесуальних дій кредитора - ПП "Адлєр", котрі мали свій позитивний результат у формі здобуття та/або виникнення матеріально-правової вимоги про стягнення заборгованості із АФ "Голованівськ" у формі ТОВ на користь ФГ "Роса Плюс" у зв`язку із визнанням недійсним договору про перевід боргу №2 від 01 березня 2016 року, станом на 30 серпня 2017 у ліквідатора виникло право на подання відповідного позову та обов`язок на вжиття дій щодо повернення майна (коштів), належних боржнику, та формування (наповнення) ліквідаційної маси. Натомість, ліквідатор ФГ "Роса Плюс" - арбітражний керуючий Михайловський Сергій Володимирович лише 03 вересня 2020, тобто майже більше ніж через три роки, після набуття такого права (30.08.2017), подав до Господарського суду Хмельницької області позов про стягнення відповідної заборгованості. Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 09 лютого 2021 по справі №924/161/16 (924/994/20) позовні вимог про стягнення коштів із АФ "Голованівськ" у формі ТОВ були задоволені судом. Поряд із цим, порушуючи принцип своєчасності та належності, лише наприкінці квітня 2021 року ліквідатором боржника було ініційоване питання відкриття виконавчого провадження №65305285 згідно поданої ліквідатором від імені боржника певної заяви до Приватного виконавця Мехед О.В.;

- на підставі Ухвали Господарського суду Кіровоградської області від 31 жовтня 2017 по справі №924/995/17 та Ухвали Господарського суду Кіровоградської області від 21 листопада 2017 по справі №912/5429/17 позовну заяву Ліквідатора ФГ "Роса Плюс" про стягнення коштів із АФ "Голованівськ" у формі ТОВ було повернуто із тих самих підстав, котрі було усунуто ліквідатором лише вересні 2020, що підтверджується Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 21 вересня 2020 року по справі №924/161/16 (924/994/20);

- ліквідатором ФГ "Роса Плюс" - Арбітражним керуючим Михайловським Сергієм Володимировичем, за період із 21 квітня 2021 (дата відкриття виконавчого провадження №65305285) по сьогодні жодного разу, в порядку клопотання перед судом про здійснення судового контролю за виконання прийнятого судом рішення по справі №924/161/16 (924/994/20), не подано скаргу на бездіяльність особи, що здійснює примусове виконання рішення суду, на підставі статей 339, 340 ГПК України;

- рішенням Господарського суду Хмельницької області по справі №924/161/16 (924/443/24) від 01.04.2025 обґрунтовано та мотивовано наявність порушень норм чинного законодавства України зі сторони ліквідатора ФГ "Роса Плюс" - арбітражного керуючого Михайловського Сергія Володимировича під час підготовки до продажу майна боржника, порушенням майнових та процесуальних інтересів кредитора та боржника в межах справи М924/161/16, а також: невідповідність результатів аукціону положенням Кодексу України з процедур банкрутства;

- факти заінтересованості ліквідатора ФГ "Роса Плюс" - Арбітражного керуючого Михайловського Сергія Володимировича стосовно ТОВ "Волиньпродторг", оскільки засновником та/або власником ТОВ "Волиньпродторг" (43000, місто Луцьк, вулиця Глушець, будинок 49; Код ЄДРПОУ 42087246) є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , котрий є рідним батьком Михайловського Сергія Володимировича , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

- арбітражний керуючий Михайловський Сергій Володимирович під час здійснення ліквідаційної процедури у справі №924/161/16 про банкрутство Фермерського господарства "Роса Плюс" (31400, Хмельницька область, Старосинявський район, смт.Стара Синява, вулиця Філатова,9; Код ЄДРПОУ 34638965) зобов`язаний був включити право оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення "для ведення товарного сільськогосподарського виробництва", кадастровий номер 6824487500:02:001:0092 загальною площею 20га, яка розташована на території Старосинявської селищної ради Старосинявського району Хмельницької області, до ліквідаційної маси та здійснити його реалізацію на торгах/аукціоні;

- ліквідатором ФГ "Роса Плюс" - арбітражним керуючим Михайловським Сергієм Володимировичем не було встановлено наявність здійснення відчуження належного боржнику майна, а саме на праві речового права - право оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення. Жодних заходів направлених на встановлення третіх осіб на чию користь було здійснено відчуження майна (права оренди земельних ділянок) боржника та переведення його активів, осіб котрі здійснювали від імені боржника таке відчуження, в період виникнення та існування вимог кредиторів у даній справі, а також підстав (документів), виходячи із котрих мало місце таке відчуження, не вжито й по сьогодні.

Статтею 73 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

У відповідності до ч.ч.1,3 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно частини 1 етапі 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно частини 1 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом враховується, що принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора встановлює, зокрема, критерій обґрунтованості сумнівів щодо повноти дій ліквідатора, таким чином покладає на особу, яка має обов`язок обґрунтовувати, що саме не вчинив ліквідатор і як це вплинуло на результат формування ліквідаційної маси (висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 06.06.2018 у справі №904/4863/13, від 28.11.2019 у справі № 904/6144/16, від 10.12.2020 у справі № 916/95/18).

Суд вважає, що зазначені у скарзі доводи щодо "відсутності жодних перешкод у належному, повному та своєчасному здійсненні арбітражним керуючим ліквідаційних заходів проведення в межах даної справи; будь-яких доказів реального виконання ліквідатором боржника - арбітражним керуючим Михайловським Сергієм Володимировичем своїх повноважень та обов`язків, визначених Кодексом України з процедур банкрутства; ненадання доказів здійснення всіх заходів, в межах наданих Кодексом України з процедур банкрутства повноважень, спрямованих на виявлення майнових активів, їх реалізацію та задоволення вимог кредиторів та ліквідацію банкрута, інформації про наявність грошових коштів на рахунках боржника, систематизованим переліком майна, що було реалізоване, майна, що входить до складу ліквідаційної маси і є нереалізованим станом на день судового розгляду справи, тощо; відсутності фактів та обставин належного проведення ліквідатором всіх необхідних заходів ліквідаційної процедури, вчинення адекватних дій щодо виявлення кредиторів та активів боржника із врахуванням положень статей 61-63,65 Кодексу України з процедур банкрутства" і ін. є загальними формулюваннями порушень, на думку скаржника, законодавства, з яких не вбачається, які конкретні порушення та яких саме норм було допущено ліквідатором, а також у чому саме полягає неповність, незадовільність, протиправність, необ`єктивність та несвоєчасність тих чи інших дій ліквідатора, та яким чином такі дії чи бездіяльність вплинули на формування ліквідаційної маси та подальший продаж виявлених активів боржника.

При таких обставинах, відсутності посилань скаржника на конкретні фактичні обставини, суд позбавлений можливості оцінити обґрунтованість дій чи бездіяльності ліквідатора у справі і надати їм об`єктивну оцінку на предмет відповідності законодавству.

Не підтверджені також відповідними доказами доводи про те, що ліквідатор не довів до відома кредиторів інформації про стан ліквідаційної процедури в межах справи №924/161/16 про банкрутство Фермерського господарства "РОСА ПЛЮС" (31400, Хмельницька область, Старосинявський район, смт Стара Синява, вулиця Філатова, 9; Код ЄДРПОУ 34638965); що ліквідатор в межах справи №924/161/16 про банкрутство Фермерського господарства "РОСА ПЛЮС" (31400, Хмельницька область, Старосинявський район, смт.Стара Синява, вулиця Філатова, 9; Код ЄДРПОУ 34638965) не виконує своїх повноважень, не враховує зміст та сутність висновків суду та судових рішень в межах даної справи; що ліквідатор не скликав збори кредиторів ані щодо затвердження суми винагороди та витрат в межах даної справи за певний період, ані щодо звітування про проведення роботу під час судової процедури ліквідації, оскільки погодження розміру винагороди є процесуально-правовим наслідком розгляду та затвердження звіту про виконану роботу. Крім того судом враховується, що підставою для не затвердження звіту ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 02.10.2018 стало не те, що ліквідатор не здійснював покладені на нього обов`язки, а те, що такий звіт затверджується за результатами ліквідаційної процедури, а також повинен бути схвалений комітетом кредиторів. У свою чергу, лист ліквідатора до ПП "АДЛЄР", як вказує ліквідатор, про затвердження цього звіту не був кредитором розглянутий.

Стосовно доводів скарги про те, що подані щомісячні звіти про проведену роботу, котрі були скеровані на адресу кредитора в період по листопада 2018 року включно в більшості (на 95%) є ідентичними та подібними одне одному, та такими, що не відображають повноту та об`єктивність здійсненних ліквідаційних заходів у даній справі; та що існуючі звіти за період, котрий вони подавались як до суду, так і до кредитора, є підтвердженням раніше зробленої (до листопада 2018 року; із грудня 2018 року звіти Ліквідатором не подавались) певної роботи, а ліквідатор фактично приймав участь лише 10-15% від всіх призначених судових справ в період із 23 червня 2016 року, то судом враховується, що форма звітності арбітражного керуючого перед кредиторами не встановлена законодавством, а ліквідатор наділений повноваженнями приймати участь у судовому засіданні через свого повноважного представника. Відсутність письмових звітів само по собі не може бути підтвердженням невиконання тих чи інших обов`язків ліквідатором, або доказом його бездіяльності.

Стосовно доводів скарги про те, що обов`язок подання позовної заяви про визнання недійсним договору про перевід боргу №2 від 01 березня 2016 законодавством покладено на ліквідатора, а ініціатором захисту прав боржника та пошуком заходів/можливостей поповнення ліквідаційної маси, шляхом апеляційного оскарження ухвали Господарського суду Хмельницької області від 18 липня 2017 у справі №924/161/16 виступав не ліквідатор, а кредитор - ПП "Адлєр", судом враховується, що право оскарження правочину є правом кредитора. І ці обставини не свідчать про те, що ліквідатор припустився порушень законодавства. Крім того, подання позову саме від ПП "АДЛЄР", згідно пояснень ліквідатора, було погоджено між ліквідатором і кредитором, адже на рахунку боржника були відсутні кошти для оплати судового збору.

Стосовно доводів скарги про те, що у зв`язку із визнанням недійсним договору про перевід боргу №2 від 01 березня 2016, станом на 30 серпня 2017 у ліквідатора виникло право на подання відповідного позову та обов`язок на вжиття дій щодо повернення майна (коштів), належних боржнику, та формування (наповнення) ліквідаційної маси, а ліквідатор лише 03 вересня 2020, тобто майже більше ніж через три роки, після набуття такого права (30.08.2017), подав до Господарського суду Хмельницької області позов про стягнення відповідної заборгованості, то на підставі Ухвали Господарського суду Кіровоградської області від 31 жовтня 2017 по справі №924/995/17 та Ухвали Господарського суду Кіровоградської області від 21 листопада 2017 по справі №912/5429/17, згідно якої позовну заяву Ліквідатора ФГ "Роса Плюс" про стягнення коштів із АФ "Голованівськ" у формі ТОВ було повернуто із тих самих підстав, котрі було усунуто ліквідатором лише вересні 2020, що підтверджується Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 21 вересня 2020 року по справі №924/161/16 (924/994/20), судом враховується, що ліквідатор несе усі витрати, у тому числі і на оплату судового збору, власним коштом.

Стосовно доводів скарги про те, що рішенням Господарського суду Хмельницької області по справі №924/161/16 (924/443/24) від 01.04.2025 обґрунтовано та мотивовано наявність порушень норм чинного законодавства України зі сторони ліквідатора ФГ "Роса Плюс" - арбітражного керуючого Михайлівського С.В. під час підготовки до продажу майна боржника, порушенням майнових та процесуальних інтересів кредитора та боржника в межах справи М924/161/16, а також: невідповідність результатів аукціону положенням Кодексу України з процедур банкрутства, судом звертається увага на те, що факт визнання судом недійсними результатів другого повторного аукціону з продажу майна Фермерського господарства "РОСА ПЛЮС", які оформлені Протоколом про проведення аукціону №BRD001-UA-20240119-62766, який сформовано 29.01.2024 та підписано 30.01.2024, сам по собі не свідчить про бездіяльність ліквідатора. У рішеннях суду у цьому провадженні зазначено, що "умови продажу майна боржника потребували актуалізації щодо визначення вартості майна банкрута, уточнення та отримання згоди позивача, як кредитора, відносно умов другого повторного аукціону та встановлення об`єктивних обставин щодо зволікання в часі з проведенням другого повторного аукціону, що могло перешкодити у продажу майна боржника за найвищою ціною". Суд вважає, що нездійснення ліквідатором актуалізації вартості майна банкрута не слід кваліфікувати як підставу для відсторонення арбітражного керуючого від виконання своїх повноважень.

Факт визнання судом у справі №924/161/16(924/443/24) недійсними результатів другого повторного аукціону з продажу майна Фермерського господарства "РОСА ПЛЮС", сам по собі не свідчить про бездіяльність ліквідатора, адже останній у своїх діях керувався імперативними приписами ч.4 ст.79 КУзПБ, а саме: початковою ціною другого повторного аукціону є зменшена на 25 відсотків початкова ціна першого повторного аукціону.

Стосовно доводів скарги про те, що факти заінтересованості ліквідатора ФГ "Роса Плюс" - Арбітражного керуючого Михайловського Сергія Володимировича стосовно ТОВ "Волиньпродторг", оскільки засновником та/або власником ТОВ "Волиньпродторг" (43000, місто Луцьк, вулиця Глушець, будинок 49; Код ЄДРПОУ 42087246) є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , котрий є рідним батьком Михайловського Сергія Володимировича , ІНФОРМАЦІЯ_3 , судом приймається до уваги, що як вбачається із матеріалів справи, станом на час проведення аукціону (2024 рік) - засновником та кінцевим бенефіціарним власником ТОВ "Волиньпродторг" була інша фізична особа, а саме - гр. ОСОБА_4 (станом на 29.01.2024). При цьому судом також звернуто увагу, що при досліджені поданих ПП „АДЛЄР" матеріалів документи, які підтверджують їх родинні зв`язки, відсутні.

Крім того, судом звернуто увагу, що відчуження майна відбувалось шляхом проведення електронного аукціону в електронній торговій системі. Тобто, за таких умов, усім бажаючим, учасникам, а також спостерігачам гарантується рівний доступ до будь-якої інформації про майно, виставлене для продажу, а також про хід підготовки та проведення аукціону. Судом звернуто увагу, що електронна торгова система - це дворівнева інформаційно-телекомунікаційна система, що складається з центральної бази даних та авторизованих електронних майданчиків, які взаємодіють із центральною базою даних через інтерфейс програмування додатків такої центральної бази даних. Електронна торгова система повинна бути загальнодоступною, недискримінаційною та гарантувати рівні права та доступ до інформації всім бажаючим, а при обміні і збереженні інформації та документів має забезпечуватися непорушність даних про учасників під час проведення аукціону та їх конфіденційність до моменту завершення аукціону.

Таким чином, усім бажаючим надається можливість участі в аукціоні. При цьому, як вбачається з матеріалів справи №924/161/16(924/443/24) аукціон з продажу майна боржника проводився третьою особою - Товариством з обмеженою відповідальністю "Ю. БІЗ".

Стосовно доводів скарги про те, що арбітражний керуючий Михайловський Сергій Володимирович під час здійснення ліквідаційної процедури у справі №924/161/16 про банкрутство Фермерського господарства "Роса Плюс" (31400, Хмельницька область, Старосинявський район, смт.Стара Синява, вулиця Філатова,9; Код ЄДРПОУ 34638965) зобов`язаний був включити право оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення "для ведення товарного сільськогосподарського виробництва", кадастровий номер 6824487500:02:001:0092 загальною площею 20га, яка розташована на території Старосинявської селищної ради Старосинявського району Хмельницької області, до ліквідаційної маси та здійснити його реалізацію на торгах/аукціоні, а також, що ліквідатором ФГ "Роса Плюс" - арбітражним керуючим Михайловським Сергієм Володимировичем не було встановлено наявність здійснення відчуження належного боржнику майна, а саме на праві речового права - права оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, та не вжито жодних заходів направлених на встановлення третіх осіб на чию користь було здійснено відчуження майна (права оренди земельних ділянок) боржника, переведення його активів, осіб котрі здійснювали від імені боржника таке відчуження, в період виникнення та існування вимог кредиторів у даній справі, а також підстав (документів), виходячи із котрих мало місце таке відчуження, судом враховується таке.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 8 березня 2020 року по справі №904/968/18, Велика Палата сформувала висновки наступного змісту:

„6.20. За змістом статей 177, 178 ЦК України майнові права є об`єктами цивільних прав, можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід`ємними від фізичної чи юридичної особи.

6.21. Спеціальні норми, що регулюють відносини з обігу земельних ділянок, містяться у ЗК України, за статтею 2 якого об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

6.22. Згідно із частиною першою статті 93 цього Кодексу право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Аналогічне визначення містить і стаття 1 Закону України „Про оренду землі".

6.23. З огляду на перелічені вище положення законодавства, а також приписи абзацу сьомого пункту 2 статті 4 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та статті 317 ЦК України, право оренди є речовим правом на нерухоме майно, похідним від права власності та притаманним саме власнику такого майна.

6.24. Тому частиною п`ятою статті 93 ЗК України право оренди земельної ділянки визнано оборотоздатним об`єктом для власника такої ділянки, що слідує з положення цієї частини про те, що „право оренди земельної ділянки може відчужуватися, у тому числі продаватися на земельних торгах, а також передаватися у заставу, спадщину, вноситися до статутного капіталу власником земельної ділянки - на строк до 50 років, крім випадків, визначених законом".

6.25. Також за абзацом третім частини другої статті 135 ЗК України „продаж земельних ділянок, що перебувають у приватній власності, або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) може здійснюватися на земельних торгах виключно з ініціативи власників земельної ділянки. У такому разі земельні торги регулюються положеннями цього Кодексу, якщо інше не передбачено законом чи договором з виконавцем земельних торгів". Тож спеціальним законодавством право ініціювати та продавати серед іншого і право на оренду земельної ділянки надано саме власнику земельної ділянки.

6.28. За статтею 5 цього Закону орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою. Орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених ЗК України, ЦК України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

6.29. Повноваження щодо використання орендованої земельної ділянки чи права на неї як і виключення стосовно окремих повноважень (суборенда земельної ділянки, якщо передбачено договором або за згодою орендодавця; перехід права на оренду земельної ділянки після смерті фізичної особи-орендаря, якщо інше не передбачено договором оренди; відчуження орендарем права на оренду земельної ділянки державної або комунальної власності лише за певних умов; право на обмін права оренди на земельні ділянки, розташовані у масиві земель сільськогосподарського призначення за певних умов) врегульовано статтями 8, 8-1, 8-2, 25 Закону України „Про оренду землі".

6.30. За частиною шостою статті 93 ЗК України орендована земельна ділянка або її частина може за згодою орендодавця, крім випадків, визначених законом, передаватися орендарем у володіння та користування іншій особі (суборенда). Однак така передача земельної ділянки у володіння та користування іншій особі не породжує самостійних договірних відносин між власником земельної ділянки та суборендарем, не змінює та не припиняє існуючий договір оренди, не породжує відчуження цього права та, відтак, не припиняє право оренди орендаря.

6.31. Наділення орендаря окремими повноваженнями щодо права на оренду земельної ділянки не дає підстав для прирівнювання цього майнового права до емфітевзису і суперфіцію, щодо яких законодавством чітко визначено самостійний правовий режим.

6.32. Умови і підстави укладення договору оренди землі, зміна умов такого договору врегульовані положеннями статей 16 та 30 Закону України „Про оренду землі", які передбачають згоду орендодавця та орендаря на укладення чи зміну умов договору, незалежно від форми власності на земельну ділянку, без будь-яких застережень. Серед підстав укладення договору оренди земельної ділянки названі цивільно-правові договори або спадкування (частина третя статті 16 цього Закону).

6.37. З аналізу статей 93 і 135 ЗК України, положень Закону України „Про оренду землі", статті 4 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" слідує, що право на оренду (право оренди) земельної ділянки, яке набуте орендарем на підставі договору оренди, є похідним від права власності майновим правом у розумінні статей 177 і 178 ЦК України, щодо якого законодавством установлено певні обмеження, які визначають рівень його оборотоздатності.

6.38. Рівень оборотоздатності права на оренду (права оренди) земельної ділянки залежно від визначеного суб`єкта права на оренду земельної ділянки, який має право його відчужувати (власник (орендодавець) земельної ділянки, заставодержатель), виду права на користування земельною ділянкою (емфітевзіс і суперфіцій, оренда у спеціально визначених випадках), форми права власності на земельну ділянку."

Таким чином, право оренди земельної ділянки банкрута-орендаря, яке як майнове право є за змістом наведених вище законодавчих норм відмінним від майна (коштів) об`єктом цивільних прав та має обмежену оборотоздатність для банкрута-орендаря, тобто реалізація права оренди земельної ділянки, можлива стосовно власника земельної ділянки (орендодавця), а також у тих випадках, коли право на таке відчуження щодо іншої, крім власника, особи, передбачено законом або договором (емфітевзіс, суперфіцій, заставодержатель права оренди земельної ділянки тощо). Відтак, реалізованими можуть бути лише ті майнові права, що належать боржнику та які міг відчужити сам боржник, а кошти, виручені від їх продажу, спрямувати на погашення вимог кредиторів до боржника.

За викладених обставин, господарський суд зазначає, що ФГ „РОСА ПЛЮС" не належить до кола осіб з правом ініціювання продажу права на оренду земельної ділянки, а право на оренду (право оренди) земельної ділянки, яке набуте ФГ „РОСА ПЛЮС" на підставі договорів оренди земельної ділянки, в тому числі земельної ділянки (паю), є похідним від права власності майновим правом у розумінні статей 177 і 178 ЦК України, щодо якого законодавством установлено певні обмеження, які визначають рівень його оборотоздатності, що виключає наявність підстав вважати обґрунтованими твердження ПП „АДЛЄР" про необхідність реалізації права оренди земельної ділянки, набутого ФГ „РОСА ПЛЮС" на підставі договорів оренди земельних ділянок, в тому числі земельних ділянок (паїв), в межах ліквідаційної процедури ФГ „РОСА ПЛЮС", тому відповідні твердження скаржника відхиляються судом.

Судом також зауважено, що згідно ст.93 ЗК України, право оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення може відчужуватися, крім земельних ділянок державної, комунальної власності у випадках, визначених законом. Водночас, земельна ділянка сільськогосподарського призначення кадастровий номер 6824487500:02:001:0092 загальною площею 20га, яка розташована на території Старосинявської селищної ради Старосинявського району Хмельницької області, належить до комунальної власності.

Крім того, згідно зі статтею 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Абзацом 5 частини 1 статті 24 Закону України "Про оренду землі" визначено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку.

Однак, з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури господарська діяльність банкрута завершується, строк виконання всіх грошових зобов`язань банкрута вважається таким, що настав, та у банкрута не виникає жодних додаткових зобов`язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Відповідно до матеріалів справи, постановою від 23.06.2016 судом визнано банкрутом Фермерське господарство "Роса Плюс" та відкрито ліквідаційну процедуру, а отже даною постановою було завершено його господарську діяльність.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Таким чином, на думку суду інші, зазначені заявником дії чи бездіяльність ліквідатора - арбітражного керуючого Михайловського С.В. не свідчать про невиконання або неналежне виконання ним обов`язків покладених на нього, зловживання ним процесуальними правами, наявності реального чи потенційного конфлікту інтересів і не є підставою відсторонення його від повноважень ліквідатора.

Судом враховується, що протягом усіх років роботи ліквідатора не отримував відшкодування витрат ліквідаційної процедури, а кредитор відмовляється затверджувати розмір оплати праці (винагороди) ліквідатора. Протягом всієї процедури ліквідатор несе усі витрати власним коштом (поштові, канцелярські, транспортні витрати). Невідшкодування витрат, унеможливлює понесення таких витрат ліквідатором в подальшому.

До серпня 2025 кредитором - ПП "АДЛЄР", не було заявлено ліквідатору запитів про надання інформації, не спрямовано жодної скарги на його дії чи бездіяльність, не надано жодних пропозицій щодо дій, які на його думку слід було вчинити ліквідатору додатково до вже вчинених. Фактично справа триває у часі через оспорювання кредитором другого повторного аукціону.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання кредитора - ПП "Адлєр" про відсторонення арбітражного керуючого від виконання ним обов`язків у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням обов`язків, покладених на арбітражного керуючого (скарга ПП "Адлєр", м. Київ вих.№07-1/08 від 07.08.2025 року на бездіяльність ліквідатора ФГ "Роса Плюс" - арбітражного керуючого Михайловського Сергія Володимировича під час здійснення ліквідаційної процедури) належить відмовити.

Щодо клопотання голови комітету кредиторів - ПП "Адлєр" про відсторонення ліквідатора ФГ "Роса Плюс" - арбітражного керуючого Михайловського Сергія Володимировича (за рішенням комітету кредиторів) від участі у справі №924/161/16 про банкрутство ФГ "Роса Плюс, судом враховано таке.

Пунктами 3-1, 4 частини 8 статті 48 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про визначення кандидатури арбітражного керуючого для призначення у справі про банкрутство; звернення до господарського суду з клопотанням про призначення арбітражного керуючого, припинення повноважень арбітражного керуючого та про призначення іншого арбітражного керуючого.

19.09.2025 відбулося засідання комітету кредиторів Фермерського господарства „Роса Плюс".

Згідно з Протоколом від 19.09.2025 комітетом кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю „Роса Плюс" прийнято наступні рішення, а саме:

- визнати роботу та діяльність ліквідатора ФГ „Роса Плюс" - арбітражного керуючого Михайловського С.В. під час здійснення повноважень у справі №924/161/16 неповною, незадовільною, протиправною, необ`єктивною, несвоєчасною та такою, що порушує майнові інтереси кредитора;

- відсторонити арбітражного керуючого Михайловського С.В. від виконання обов`язків ліквідатора боржника - ФГ „Роса Плюс" у справі №924/161/16;

- клопотати перед судом про призначення ліквідатором ФГ „Роса Плюс" арбітражного керуючого Косякевича Сергія Олексійовича (свідоцтво Міністерства юстиції про право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №40 від 31.01.2013року, адреса для листування: 0421 І, м. Київ, а/с №5).

Згідно абз.11 ч.4 ст. 28 КУзПБ, комітет кредиторів має право в будь-який час звернутися до господарського суду з клопотанням про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень незалежно від наявності підстав.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне клопотання голови комітету кредиторів - ПП "Адлєр" про відсторонення ліквідатора ФГ "Роса Плюс" - арбітражного керуючого Михайловського Сергія Володимировича (за рішенням комітету кредиторів) від участі у справі №924/161/16 про банкрутство ФГ "Роса Плюс" задовольнити та відсторонити арбітражного керуючого Михайловського Сергія Володимировича від виконання повноважень ліквідатора у справі №924/161/16 про банкрутство ФГ "Роса Плюс".

Щодо призначення ліквідатором ФГ "Роса Плюс" у справі №924/161/16 арбітражного керуючого - Косякевича Сергія Олексійовича, судом враховано таке.

Частиною 3 ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що розпорядником майна, керуючим реструктуризацією, керуючим санацією, ліквідатором, керуючим реалізацією не можуть бути призначені арбітражні керуючі, а призначені арбітражні керуючі підлягають відстороненню: 1) які є заінтересованими особами у цій справі; 2) які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, крім випадків, коли з дня відсторонення від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років; 3) яким відмовлено в допуску до державної таємниці, якщо такий допуск є необхідним для виконання обов`язків, визначених цим Кодексом; 4) які мають реальний чи потенційний конфлікт інтересів; 5) виключено; 6) які є близькими особами боржника - фізичної особи; 7) щодо яких відкрито провадження у справі про неплатоспроможність або з дня закриття провадження у справі про неплатоспроможність минуло менше трьох років; 8) за наявності підстав, визначених статтею 26 цього Кодексу.

Відомостей про те, що арбітражний керуючий Косякевич Сергій Олексійович є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів, судом не встановлено, не встановлено також обмежень, визначених ч.3 ст.28 Кодексу України з процедур банкрута, кандидатура арбітражного керуючого не належить до жодної з категорій осіб, зазначених у вказаній статті.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе з урахуванням прийнятого комітетом кредиторів боржника рішення призначити арбітражного керуючого Косякевича Сергія Олексійовича (свідоцтво Міністерства юстиції про право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №40 від 31.01.2013року, адреса для листування: 0421 І, м. Київ, а/с №5) ліквідатором ФГ "Роса Плюс" у справі №924/161/16.

Крім того, суд звертає увагу на обов`язок ліквідатора банкрута - арбітражного керуючого Косякевича Сергія Олексійовича вчинити всю повноту дій, спрямованих на виявлення та повернення активів банкрута у ліквідаційній процедурі (вичерпний перелік заходів), завершити ліквідаційну процедуру та подати на затвердження суду звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, складений у відповідності до норм Кодексу України з процедур банкрутства.

Керуючись ст.ст. 28, 48, 58, 60, п. 4 "Прикінцевих та перехідних положень" Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 234, 320, 323, 325 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання кредитора - ПП "Адлєр" про відсторонення арбітражного керуючого від виконання ним обов`язків у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням обов`язків, покладених на арбітражного керуючого (скарга ПП "Адлєр", м. Київ вих.№07-1/08 від 07.08.2025 року на бездіяльність ліквідатора ФГ "Роса Плюс" - арбітражного керуючого Михайловського Сергія Володимировича під час здійснення ліквідаційної процедури) відмовити.

Клопотання голови комітету кредиторів - ПП "Адлєр" про відсторонення ліквідатора ФГ "Роса Плюс" - арбітражного керуючого Михайловського Сергія Володимировича (за рішенням комітету кредиторів) від участі у справі №924/161/16 про банкрутство ФГ "Роса Плюс" задовольнити.

Відсторонити арбітражного керуючого Михайловського Сергія Володимировича (вул. Ландау, 1, м. Луцьк; РНОКПП НОМЕР_1 , свідоцтво №413 від 22.03.2013, е-mail ІНФОРМАЦІЯ_1 ) від виконання повноважень ліквідатора у справі №924/161/16 про банкрутство ФГ "Роса Плюс".

Призначити ліквідатором ФГ "Роса Плюс" у справі №924/161/16 арбітражного керуючого - Косякевича Сергія Олексійовича (свідоцтво Міністерства юстиції про право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №40 від 31.01.2013року, адреса для листування: 0421 І, м. Київ, а/с №5).

Ухвала оголошена та набрала законної сили 22.10.2025 та підлягає оскарженню.

Строк та порядок оскарження ухвали встановлені ст.9 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 255, 256, 257 ГПК України, з урахуванням пп. 17.5 розділу XI Перехідні положення ГПК України.

Повний текст ухвали складено 27.10.2025.

Суддя Крамар С.І.