Постанова від 23.10.2025 по справі 920/999/23

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2025 року

м. Київ

cправа № 920/999/23(920/1157/23)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Васьковський О. В. - головуючий, Огороднік К. М., Погребняк В. Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АБМ Інвестор групп"

про ухвалення додаткового рішення

у справі № 920/999/23 (920/1157/23)

за позовом Тростянецької міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АБМ Інвестор групп"

за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1) ОСОБА_1

2) ОСОБА_2

3) Комунального некомерційного підприємства "Тростянецька міська лікарня" Тростянецької міської ради

4) ОСОБА_3

5) ОСОБА_4

про розірвання договору купівлі-продажу та повернення майна

в межах справи № 920/999/23

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "АБМ Інвестор групп"

ВСТАНОВИВ:

1. Тростянецька міська рада звернулась до Господарського суду Сумської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "АБМ Інвестор групп" про розірвання договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва на аукціоні від 03.11.2016 та зобов`язання відповідача повернути позивачеві об`єкт незавершеного будівництва, а саме: житловий багатоквартирний (на 90 квартир) будинок, розташований за адресою: Сумська обл., м. Тростянець, вул. Б. Хмельницького, 15а, на земельній ділянці площею 0,9163 га з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, кадастровий номер ділянки 5925010100:00:012:0188.

2. Рішенням Господарського суду Сумської області від 14.11.2024 в позові відмовлено повністю.

3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2025 скасовано рішення Господарського суду Сумської області від 14.11.2024 та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено у повному обсязі.

4. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, ТОВ "АБМ Інвестор групп" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2025 та залишити в силі рішення Господарського суду Сумської області від 14.11.2024.

5. Постановою Верховного Суду від 23.09.2025 вищезгадану касаційну скаргу задоволено, постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2025 скасовано, а рішення Господарського суду Сумської області від 14.11.2024 у цій справі залишено в силі.

6. 10.10.2025 до Верховного Суду надійшла заява ТОВ "АБМ Інвестор групп" про ухвалення додаткової постанови та стягнення з Тростянецької міської ради судових витрат заявника за розгляд справи в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій в загальній сумі 188588,80 грн, що складаються з 8588,80 грн судового збору та 180000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

7. В обґрунтування поданої заяви ТОВ "АБМ Інвестор Груп" зазначало, що про витрати на правничу допомогу (попередній розрахунок) заявником вказувалося в тексті касаційної скарги, а надання адвокатом послуг ТОВ "АБМ Інвестор Груп" підтверджується доданими до заяви копіями договору про надання правової допомоги № 18 від 17.03.2023, додаткової угоди до нього від 21.05.2024 та акту прийому-передачі виконаних робіт від 29.09.2025.

8. Ухвалою Верховного Суду від 15.10.2025 заяву ТОВ "АБМ Інвестор Груп" про ухвалення додаткового рішення та розподіл судових витрат у справі № 920/999/23 (920/1157/23) прийнято до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

9. Заперечень на вказану заяву до Верховного Суду не надійшло.

10. Дослідивши доводи поданої заяви з доданими до неї матеріалами, Верховний Суд дійшов наступних висновків.

11. За змістом пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

12. Відповідно до статті 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

13. Пункти 6, 9 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначають представництво, як вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушення, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

14. В пункті 12 частини 3 статті 2 ГПК України передбачено, що однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

15. Відповідно до положень статей 26, 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, до якого застосовуються загальні вимоги договірного права.

16. За змістом пункту 4 частини 1 статті 1 вищезгаданого Закону договором про надання правової допомоги є домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

17. Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

18. Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу (подібна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21).

19. Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу

20. У частинах 1, 2 статті 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

21. Для цілей розподілу судових витрат підлягає врахуванню наступне:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

22. Відповідно до частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

23. Згідно з частинами 3 - 5 статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

24. За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої' допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

25. При цьому Суд враховує, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18).

26. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 126 ГПК України).

27. У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України щодо співмірності господарському суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони.

28. За змістом частини 6 статті 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, постановах Верховного Суду від 09.04.2019 у справі №826/2689/15, від 03.10.2019 у справі №922/445/19).

29. У розумінні положень частин 5 та 6 статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

30. Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

31. Разом з тим у частині 5 статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

32. Зокрема, згідно з частиною 5 статті 129 ГПК під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

33. При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

34. Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 ГПК України, також визначені положеннями частин 6, 7 та 9 статті 129 цього Кодексу.

35. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7 та 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

36. У такому випадку суд, керуючись частинами 5- 7, 9 статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

37. Наведене узгоджується з правовими висновками, викладеними Верховним Судом у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

38. Крім того, колегія суддів враховує висновки, сформульовані Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 та від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, за змістом яких не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

39. Слід зазначити, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права (подібний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21).

40. Також при вирішенні питання витрат на правову допомогу Суд має враховувати: чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спірні правовідносини у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини (подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі №910/20852/20, додатковій постанові Верховного Суду від 16.03.2023 у справі №927/153/22).

41. Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

42. Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ:

- заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України");

- відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (рішення від 28.11.2002у справі "Лавентс проти Латвії");

- скаржник має право на відшкодування витрат у випадку, якщо такі витрати були дійсними, необхідними а також були розумними у своєму розмірі (рішення від 18.02.2022 у справі "Чоліч проти Хорватії").

43. У питанні про стягнення сплаченої ТОВ "АБМ Інвестр Групп" суми судового збору за подання касаційної скарги, колегія суддів враховує наступне.

44. Як вбачається з матеріалів справи та наданих заявником документів, за подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2025 ТОВ "АБМ Інвестор Групп" було сплачено судовий збір у сумі 8588,80 грн згідно з платіжною інструкцією №34 від 01.05.2025.

45. За результатами розгляду вказаної касаційної скарги Верховний Суд у постанові від 23.09.2025 у цій справі дійшов висновку про задоволення скарги, скасування постанови Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2025 та залишення в силі рішення Господарського суду Сумської області від 14.11.2024.

46. Водночас, у постанові від 23.09.2025 Верховним Судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат, зокрема судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги.

47. З огляду на задоволення касаційної скарги ТОВ "АБМ Інвестор Групп", витрати по сплаті судового збору за її подання підлягають стягненню з Тростянецької міської ради на користь ТОВ "АБМ Інвестор Групп", тому в цій частині вимоги заяви про ухвалення додаткового рішення є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

48. Відносно заявлених ТОВ "АБМ Інвестор Групп" до відшкодування витрат на правничу допомогу, колегія суддів зазначає наступне.

49. Як вбачається з матеріалів справи та наданих заявником документів, 17.03.2023 між Адвокатським бюро "Грицик" (далі - Бюро) та ТОВ "АБМ Інвестор Групп" (далі - Клієнт) було укладено договір про надання правової допомоги № 18, умовами якого передбачалося наступне:

- Бюро приймає доручення Клієнта та бере на себе зобов`язання надати Клієнту правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором, зокрема щодо: надання правової інформації, усних та/або письмових консультацій і роз`яснень з правових питань; складання звернень (заяв, скарг, пропозицій) та інших документів правового характеру; складання процесуальних документів (заперечень, клопотань, претензій, позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг, заяв про вжиття заходів забезпечення позову та інших документів відповідно до вимог процесуального законодавства); представництва та захисту інтересів Клієнта в будь-яких органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також в судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного, кримінального та конституційного судочинства (пункт 1.1);

- повноваження Бюро щодо представництва інтересів Клієнта визначені у розділі 2 договору;

- розмір гонорару, який Клієнт сплачує Бюро за надану в межах цього договору правову допомогу, встановлюється за результатом обсягу виконаних робіт, який додається до Акту прийманні-передачі виконаних робіт, але не менше авансового платежу гонорару адвоката, який складає 5 000 грн (пункти 4.1, 4.2);

- договір діє з дня його укладення до дня його розірвання (пункт 6.1).

50. Відповідно до додаткової угоди від 21.05.2024 сторони погодили внесення змін до договору про надання правової допомоги № 18 від 17.03.2023, зокрема за змістом пункту 2 цієї додаткової угоди збільшено розмір гонорару адвоката до 8000 грн за місяць відповідно до наданих актів приймання-передачі виконаних робіт з розрахунком.

51. Згідно з актом прийому-передачі виконаних робіт від 29.05.2025 у справі № 920/999/23(920/1157/23) на виконання договору про надання правової допомоги № 18 від 17.03.2023 та додаткової угоди до нього від 21.05.2024 Бюро надало, а Клієнт прийняв наступні послуги:

1) правнича допомога загального характеру до 21.05.2024:

- послуги надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань на суму 7000 грн;

- витрати на збір доказів (декларації ДАБІ, повідомлення ДАБІ, містобудівних умов та обмежень, договорів на постачання електроенергії, газопостачання, виконання проектних робіт, договору оренди землі, договору на будівництво, робочого проекту будівництва ЛЕП, договору на охорону, інформацію з ДРРП) на суму 6000 грн;

2) щомісячний гонорар на виконання представницьких інтересів арбітражного керуючого на фіксовану суму 8000 грн на місяць, зокрема:

- з червня 2024 року по вересень 2025 року, тобто протягом 16 місяців з розрахунку 8000 грн за місяць, що загалом складає 128000 грн;

3) в суді першої інстанції:

- гонорар адвоката за представництво в суді на суму 5000 грн;

- складення заяв по суті справи та процесуального характеру на суму 5000 грн;

- витрати на прибуття до суду та очікування судового засідання на суму 2000 грн;

4) в суді апеляційної інстанції:

- гонорар адвоката за представництво в суді на суму 10000 грн;

5) в суді касаційної інстанції:

- гонорар адвоката за представництво в суді на суму 10000 грн;

- складення заяв по суті справи та процесуального характеру на суму 5000 грн;

- вартість послуг помічника адвоката на суму 2000 грн.

52. Також у вищезгаданому акті зазначено про те, що загальна вартість наданих послуг (виконаних робіт), які прийняті Клієнтом, становить 180 000 грн. Сторони не мають жодних претензій одна до іншої. Кошти мають бути сплачені в строк відповідно до закону.

53. Дослідивши надані докази, якими підтверджуються заявлена до стягнення загальна сума витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій, колегія суддів дійшла висновку про часткову обґрунтованість розміру вищезгаданих витрат з огляду на наступне.

54. Відносно витрат заявника на правничу допомогу у суді першої інстанції колегією суддів з`ясовано, що у відзиві ТОВ "АБМ Інвестор Групп" на позов зазначено про те, що орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу складає 10 000 грн.

55. Представником відповідача до закінчення судових дебатів під час розгляду справи в Господарському суді Сумської області в порядку, визначеному частиною 8 статті 129 ГПК України, зазначено про компенсацію судових витрат на правову допомогу у розмірі 10000 грн.

56. За результатами розгляду заяви ТОВ "АБМ Інвестор Групп" щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу Господарським судом Сумської області постановлено додаткове рішення від 21.11.2024, яким у задоволенні вказаної заяви відмовлено.

57. Докази оскарження вказаного додаткового рішення місцевого господарського суду ТОВ "АБМ Інвестор Групп", як і докази його зміни чи скасування відсутні, тому це рішення набрало законної сили.

58. Виходячи з наведеного, питання розподілу витрат ТОВ "АБМ Інвестор Групп" на правничу допомогу в суді першої інстанції вже вирішено шляхом постановлення додаткового рішення від 21.11.2024, яке наразі є чинним і вимоги ТОВ "АБМ Інвестор Групп" в цій частині по суті зводяться до намагання здійснити перегляд вказаного судового рішення поза межами процедури його апеляційного та касаційного оскарження, що є неприпустимим.

59. Відтак, заява ТОВ "АБМ Інвестор Групп" в частині відшкодування витрат на правничу допомогу під час розгляду справи в суді першої інстанції, а також вартості наданих адвокатом послуг в період до 21.05.2024 (тобто під час розгляду справи в суді першої інстанції) не підлягає задоволенню.

60. Відносно витрат ТОВ "АБМ Інвестор Групп" на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції колегія суддів зазначає наступне.

61. За змістом поданої Верховному Суду заяви ТОВ "АБМ Інвестор Групп" про ухвалення додаткового рішення у цій справі, витрати заявника в суді апеляційної інстанції склали 12000 грн, з яких: 2000 грн - витрати на прибуття та очікування судового засідання, 10000 грн - гонорар адвоката за представництво в суді.

62. З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Тростянецької міської ради на рішення Господарського суду Сумської області від 14.11.2024 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 01.04.2025 об 11:00.

63. Постанову за результатами розгляду вищезгаданої апеляційної скарги ухвалено судом апеляційної інстанції в судовому засіданні 01.04.2025. При цьому сторони та треті особи не забезпечили явку своїх повноважних представників у судове засідання апеляційного господарського суду, призначене на 01.04.2025.

64. Крім того, у відзиві на апеляційну скаргу, який оформлено та підписано ліквідатором ТОВ "АБМ Інвестор Групп" арбітражним керуючим Удовенком Р. П., не міститься жодного посилання на орієнтовний (попередній) розмір витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції. Жодних заяв з цього питання в порядку, визначеному статтею 129 ГПК України, до апеляційного господарського суду від ТОВ "АБМ Інвестор Групп" не подавалося.

65. Згідно з частинами 1, 2 статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

66. Кожна судова інстанція має вирішувати питання про розподіл судових витрат, тому за наведеними положеннями статті 124 ГПК України особа має подати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, до суду тієї інстанції, де такі витрати були понесені (відповідний правовий висновок Верховного Суду викладений у постановах від 14.02.2019 у справі №916/24/18, від 21.06.2022 у справі № 908/574/20).

67. З урахуванням наведеного, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення заяви ТОВ "АБМ Інвестор Групп" в частині відшкодування витрат на правничу допомогу під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

68. Відносно заявлених ТОВ "АБМ Інвестор Групп" витрат на правничу допомогу в суді касаційної інстанції колегія суддів зазначає наступне.

69. Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "АБМ Інвестор Групп" в касаційній скарзі зазначило, що орієнтовний (попередній) розмір витрат на правничу допомогу в суді касаційної інстанції складає 10000 грн.

70. Відповідно до частини 3 статті 124 ГПК України попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

71. За змістом поданої ТОВ "АБМ Інвестор Груп" заяви, витрати останнього на правничу допомогу в суді касаційної інстанції становлять 17000 грн, з яких:

- гонорар адвоката за представництво в суді - 10000 грн;

- складення заяв по суті справи та процесуального характеру - 5000 грн;

- вартість послуг помічника адвоката - 2000 грн.

72. У контексті наведеного колегія суддів враховує участь адвоката Грицик Г. О. у судових засіданнях Верховного Суду 09.09.2025, 16.09.2025, 23.09.2025, а також складання і подання адвокатом Грицик Г. О. касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2025 у цій справі та заяв з процесуальних питань (заяви про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, додаткові письмові пояснення).

73. Відносно заявленої до стягнення вартості послуг помічника адвоката, необхідно зазначити, що за умовами договору про надання правової допомоги № 18 від 17.03.2023 (пункт 2.2) Бюро може залучати до виконання названого договору інших адвокатів, помічників адвокатів, інших фахівців в галузі права на договірних засадах та передавати персональні дані та інформацію, що містить адвокатську таємницю.

74. Водночас, відповідно до пункту 4.1 договору про надання правової допомоги № 18 від 17.03.2023 розмір гонорару, який Клієнт сплачує Бюро за надану в межах цього договору, встановлюється за результатом обсягу виконаних робіт, який додається до акту приймання-передачі виконаних робіт.

75. Натомість ані в заяві про розподіл судових витрат, ані в Акті прийому-передачі виконаних робіт від 29.05.2025 не вказано перелік наданих помічником адвоката послуг (виконаних робіт) та їх обсяг, що відповідно до вищенаведених умов договору про надання правничої допомоги є передумовою для їх оплати.

76. Оскільки за змістом статей 123, 126, 129 ГПК України факт понесення учасником справи витрат на професійну правничу допомогу та їх розмір встановлюється судом на підставі поданих учасниками справи доказів, зокрема на підставі договору про надання правничої допомоги та відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг (виконаних робіт) та їх вартості, а заявником не надано жодних доказів в частині заявленої до стягнення вартості послуг помічника адвоката, правові підстави для задоволення заяви ТОВ "АБМ Інвестор Групп" в цій частині вимог відсутні.

77. Відносно заявленого до стягнення гонорару адвоката, який за розрахунками заявника за період з червня 2024 року по вересень 2025 року складає 128000 грн, колегія суддів зазначає наступне.

78. Передусім, вищенаведений період нарахування гонорару охоплює час розгляду даної справи судами першої та апеляційної інстанцій. Висновки колегії суддів щодо вимог заяви ТОВ "АБМ Інвестор Групп" про стягнення витрат на правничу допомогу в цій частині, а відповідно і щодо гонорару адвоката як складової вказаних витрат, наведені вище.

79. Згідно з положеннями частини 6 статті 129 ГПК України у разі, якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

80. Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування витрат на професійну правничу допомогу, сума яких істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, який був наведений у касаційній скарзі, заявник серед іншого послався на тривалість розгляду даної справи судами попередніх інстанцій та неможливість передбачити на момент подання касаційної скарги результат розгляду справи Верховним Судом.

81. Однак, заявником не доведено, що на момент звернення з касаційною скаргою він не був обізнаний з розміром судових витрат за результатами розгляду даної справи судами першої та апеляційної інстанцій, зокрема витрат на правничу допомогу. До того ж, більшу частину заявленої до стягнення суми витрат становить гонорар адвоката, розмір якого є фіксованим, а не розраховується в порядку погодинної оплати.

82. З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що заявником не доведено неможливість передбачити вищезгадані витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат, тому в цій частині підлягають застосуванню положення частини 6 статті 129 ГПК України і у відшкодуванні судових витрат у вказаній частині має бути відмовлено.

83. Керуючись критеріями, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу, дослідивши заяву про ухвалення додаткового рішення та додані до неї документи, колегія суддів враховує, що під час розгляду даної справи в судах попередніх інстанцій позиція відповідача не змінювалася, як наслідок, адвокату відповідача під час касаційного розгляду даної справи не потрібно було вивчати додаткові джерела права та судову практику, оскільки останній не міг бути необізнаним про позицію Тростянецької міської ради, законодавство, яким регулюється спір у справі, документи та доводи, якими позивач обґрунтовував відзив на касаційну скаргу, тобто, підготовка до розгляду цієї справи в суді касаційної інстанції не вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи.

84. Доказів про додаткове комплексне та всебічне вивчення юридичної природи спірних правовідносин на стадії касаційного перегляду не надано та з матеріалів справи не вбачається.

85. Крім того, надані заявником докази на підтвердження заявлених ним до стягнення витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування цих витрат в зазначеному розмірі, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

86. Оцінивши наведені у заяві ТОВ "АБМ Інвестор групп" доводи щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та подані на їх підтвердження докази, з урахуванням усіх аспектів і складності цієї справи, обсягу наданих адвокатом послуг, колегія суддів дійшла висновку, що заявлені ТОВ "АБМ Інвестор групп" до стягнення з Тростянецької міської ради витрати на професійну правничу допомогу не відповідають вимогам щодо реальності, розумності їх розміру, співмірності, обґрунтованості та пропорційності до предмету спору (критерії, визначені статтею 126 та частиною п`ятою статті 129 ГПК України).

87. З урахуванням викладеного, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необґрунтованість та надмірність заявлених до стягнення ТОВ "АБМ Інвестор групп" витрат на правничу допомогу, у зв`язку з чим заява ТОВ "АБМ Інвестор групп" про розподіл судових витрат підлягає частковому задоволенню, а саме щодо стягнення з Тростянецької міської ради 8588,80 грн витрат по сплаті судового збору за подання касаційної скарги та 15000 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції. В іншій частині заява задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 123, 129, 244, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АБМ Інвестор групп" задовольнити частково.

2. Стягнути з Тростянецької міської ради (42600, Сумська область, Охтирський район, м. Тростянець, вул. Миру, 6, код ЄДРПОУ 24006361) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АБМ Інвестор групп" (40016, м. Суми, просп. Свободи, 27/1, кв. 52, код ЄДРПОУ 40277617) 8 588 (вісім тисяч п`ятсот вісімдесят вісім) грн 80 коп. судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги, та 15 000 (п`ятнадцять тисяч) грн витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції.

3. Видачу наказу доручити Господарському суду Сумської області.

Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. В. Васьковський

Судді К. М. Огороднік

В. Я. Погребняк