Рішення

від 20.09.2006 по справі 12/257

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/257

Україна

Господарський суд    Чернігівської  області

Іменем України

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

14000,м.Чернігів,пр.Миру,20                                                                                                                                          тел.178-853

19 вересня 2006р.                                                                                                справа   № 12/257

За позовом: Державного управління екології та природних ресурсів в Чернігівській області, м.Чернігів вул.Малясова,12

До відповідача:  Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Колос”  вул..Кірова,21, с.Плиски, Борзнянський р-н., 16453

про стягнення   37грн.64коп.

                                                                                                                 Суддя  Л.М.Лавриненко

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача:   Степанець І.П. головний юрисконсульт дов.№01-60\996 від 15.11.04р.

Від відповідача:     не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача збитків в розмірі 37грн.64коп., завданих внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів за період з 23.12.2004р. по 26.12.2005р. згідно акту перевірки №66 від 26.12.2005р.

Представник позивача в судовому засіданні надав клопотання про нездійснення технічної фіксації судового процесу, яке задоволено судом.

Відповідач відзив на позов не надав, повноважного представника в судове засідання не направив. Заяв та клопотань від відповідача до суду не надходило.

Відповідач у справі вважається повідомленим про час і місце її розгляду судом, оскільки ухвалу про порушення провадження у справі надіслано відповідачу за адресою, зазначеною у позовній заяві, що підтверджується поштовим повідомленням №160674.

Рішення приймається за наявними у справі матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

Відповідно до п. 9 ст. 44, ст. 49 Водного кодексу України, водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

26.12.2005р. позивачем була проведена перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства при здійсненні спецводокористування відповідачем та за результатами перевірки складено акт №66.

При проведенні перевірки було встановлено, що  в порушення ст.49 Водного кодексу України за період з 23.12.2004р. по 26.12.2005р. відповідачем самовільно без дозволу на спецводокористування забрано 679,37 куб.м питної води, про що зазначено в акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №66.

Спеціальне водокористування, відповідно до діючого законодавства є платним. Відповідно до ст.ст. 95, 111 Водного кодексу України та ст.ст. 68, 69 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, підприємства, установи, організації зобов'язані відшкодувати збитки завдані ними внаслідок порушення водного законодавства.

Відповідно розрахунку,  здійсненого позивачем, згідно “Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів”, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України економіки України від 18.05.95р. №37 та зареєстрованої Мінюстом України №162/698 від 01.06.95р., відповідач за порушення  водного законодавства повинен відшкодувати збитки в сумі  37грн. 64коп.

08.02.2006р. позивачем було направлено відповідачу  претензію з вимогою  сплатити суму збитків в добровільному порядку.

Добровільно сума завданих збитків відповідачем не відшкодована.

Враховуючи вище викладене, та приймаючи до уваги, що відповідач вимоги позивача не оспорив і не  довів суду відсутність своєї вини у завданих збитках водному господарству, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повній сумі – 37,64грн.

Враховуючи, що спір виник з вини відповідача та відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню в доход державного бюджету 102грн.00коп. державного мита та на користь ДП “Судовий інформаційний центр” 118грн. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

Керуючись ст.44,48,49,110,111 Водного кодексу України, ст.ст. 68, 69 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, ст.33,49,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Колос”  16453, Борзнянський р-н., с.Плиски, вул..Кірова,21, (р/р 260031609 в ЧОД АППБ „Аваль” МФО 353348 код 03796092)  до місцевого бюджету Плисківської  сільради  Борзнянського  району на  р/р 31513903600074 в Управлінні державного казначейства в Чернігівській області,  МФО 853592, код платежу 24061600, код ЄДРПОУ 22813169) 37грн.64коп. збитків.

3. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Колос”  16453, Борзнянський р-н., с.Плиски, вул..Кірова,21, (р/р 260031609 в ЧОД АППБ „Аваль” МФО 353348 код 03796092) в доход держаного бюджету на рахунок №31114095600002, банк УДК у Чернігівській області, МФО 853592, код платежу 22090200, символ звітності 095, отримувач –Держбюджет м.Чернігів, код 22825965 –102грн.00коп. державного мита.

4. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Колос”  16453, Борзнянський р-н., с.Плиски, вул..Кірова,21, (р/р 260031609 в ЧОД АППБ „Аваль” МФО 353348 код 03796092) на користь Державного підприємства “Судовий інформаційний центр” (м.Київ, пр.Перемоги, 44, р\р 26002014180001 у ВАТ “Банк Універсальний” м.Львів МФО 325707 ідентифікаційний код 30045370) 118грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.  

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                              Л.М.Лавриненко