Постанова

від 20.12.2010 по справі 2-9131/10

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 2-9131/10

   П О С Т А Н О В А

    І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

 20 грудня 2010 року               Заводський районний суд м. Миколаєва

в складі головуючого судді -  Агєєвої Л.І., при секретарі – Юрчак Я.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та зобов’язання вчинити перерахунок та виплату державної соціальної допомоги,

В С Т А Н О В И В:

23.11.2010р. ОСОБА_1 звернувся з позовом до управління ПФУ в Заводському районі м. Миколаєва про поновлення його строку звернення до суду, оскільки його конституційні права обмежуються на всіх рівнях – від вищого органу законодавчої влади до управління ПФУ в Заводському районі та про їх порушення він дізнався після висвітлення цього питання у засобах масової інформації, а також просив зобов’язати відповідача здійснити йому перерахунок та виплату суми заборгованості щомісячної соціальної допомоги, передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з січня 2008р. по листопад 2010р. з розрахунку 30% мінімальної пенсії за віком.

В судове засідання позивач не з’явився, надав до суду заяву, в якій просить розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує, і просить їх задовольнити з 01 січня 2010р. по 23.11.2010р.

Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на відсутність законодавчого визначення мінімального розміру пенсії за віком для громадян, яким пенсію слід підвищувати відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, відсутність законодавчо визначеного механізму нарахування та виплати цієї соціальної допомоги та пропущення позивачем строку звернення до суду за захистом свого порушеного права, просив суд в задоволені позову відмовити повністю. Також   при розгляді справи застосувати наслідки пропуску позивачами шестимісячного строку звернення до суду з позовом.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного:

Судом встановлено, що   позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Заводському районі міста Миколаєва, отримує пенсію за віком та має правовий статус «дитини війни», що надає йому право на отримання пільг та державної соціальної підтримки, встановлені Законом України "Про соціальний захист дітей війни".

Відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” дітям війни пенсія або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

Згідно ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України №107-VІ «Про державний бюджет України на 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” викладено в новій редакції, відповідно до якої розмір підвищення пенсії склав 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Проте, рішенням Конституційного Суду України №10-рп від 22 травня 2008 р. визнано неконституційним положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» щодо викладення положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в новій редакції.

Таким чином, вимоги позивача щодо здійснення виплат підвищення до пенсії «дитини війни» у 2008 році підлягає задоволенню лише з 22 травня 2008 року по 31.12.2008 року.  

У 2009 році та у 2010 році дія ст.6 ЗУ “Про соціальний захист дітей війни” не призупинялася, а застосування відповідачем положень Постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року щодо визначення розміру підвищення пенсії є безпідставним, оскільки розмір підвищення пенсії визначений ЗУ “Про соціальний захист дітей війни”, має вищу юридичну силу, ніж постанова КМ України.

За положеннями чинного законодавства України, розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-ІV, іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Згідно ч. 1 ст. 28 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Законами України про Державний бюджет України на відповідний рік прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, був встановлений відповідно:  з 01 січня 2010 року – 695 грн., з 01 квітня 2010 року – 705 грн., з 1 липня – 709 грн.;

Доводи відповідача, викладені у запереченнях проти позову, не можуть бути прийняті до уваги та слугувати підставою для відмови в задоволенні у повному обсязі вимог позивача, оскільки особливий статус «дітей війни» та обумовлені цим Законом державні соціальні гарантії дітям війни, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами (ч.2 ст.3 Закону №2195-IV).  

Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення Про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за №121/2001 і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до ЗУ " Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.  

Таким чином, обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати  до пенсії позивачу, передбаченої ст. 6 Закону України " Про соціальний захист дітей війни" покладено на УПФУ в Заводському  районі м. Миколаєва за місцем проживання позивача.  

      Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів     

      Згідно  ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Позивач в позовній заяві просить поновити строки для звернення до суду.     Вирішуючи питання про поважність пропуску позивачем строку звернення з даним позовом суд виходить з того, що тривала і послідовна практика уряду та органів пенсійного фонду по нарахуванню та виплаті даного виду підвищення всупереч положенням Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на підставі законів про державний бюджет, створювала впевненість відповідної категорії осіб, в т.ч. у позивача, у відсутності перспектив і механізму захисту його порушеного права на отримання передбаченого законом підвищення пенсії. Крім того, при вирішення даного питання судом враховується похилий вік позивача.

Таким чином, на переконання суду причина пропуску строку звернення з даним позовом є поважною, а тому суд вважає можливим його поновити.

З цих підстав, суд вважає, що права позивача, як дитини війни, підлягають захисту з 01 січня 2010 року по 23.11.2010 р.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, на користь позивача підлягають поверненню з місцевого бюджету, а саме з управління Державного Казначейства у м. Миколаєві понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3,40грн.

      На підставі викладеного, керуючись ст. 22 Конституції України, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.ст.11, 69-71, 99, 100, 121, 160, 162, 186 КАС України, суд – 

П О С Т А Н О В И В :

    Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Заводському районі м. Миколаєва про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги по Закону України “Про соціальний захист дітей війни” - задовольнити.

Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Заводському районі м. Миколаєва перерахувати і виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії як дитині війни за період з 01 січня 2010 року по 23 листопада 2010 року у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, яка встановлена ч.1 ст.28 Закону України від 09 липня 2003 року «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

 Стягнути з Управління Державного казначейства у м. Миколаєві на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в сумі 3,40грн.

 Постанова набирає чинності через 10 днів з моменту її проголошення.

       Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Заводський районний суд м. Миколаєва в строк та порядок, передбачений ст.186 КАС України.                

       Суддя:                                                   Агєєва Л.І.