Постанова

від 22.01.2008 по справі 6/286-07-7384

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

6/286-07-7384

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"22" січня 2008 р. Справа № 6/286-07-7384

      Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:  Шевченко В.В.

суддів: Бєляновського В.В., Мирошниченко М.А.

при секретарі судового засідання: Волощук О. О.

за участю прокурора: Жигун І.В. –помічник прокурора Приморського району м. Одеси

та представників сторін:

від Одеської міської ради: не з'явився    

від Одеського міського управління земельних ресурсів: Голоцван Є.О. –за дорученням

від МПП „Івушка”: Джига В.І. –за дорученням

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі

-          апеляційне подання Першого заступника прокурора Приморського району м. Одеси  та   

-          апеляційну скаргу Одеського міського управління земельних ресурсів, м. Одеса

на рішення господарського суду  Одеської області

від  5 грудня 2007 року                    

у справі № 6/286-07-7384                                                                                                                                                                                                                                                                                       

за позовом Першого заступника прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради, в особі Одеського міського управління земельних ресурсів, м. Одеса

до Малого приватного підприємства „Івушка”, м. Одеса

про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки

   Відповідно до вимог ст. 77 ГПК України у справі оголошувалася перерва з 15 по 22 січня 2008 року.

   Після оголошеної перерви прокурор та представник Одеської міської ради, будучи належним чином повідомленими про день, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

В С Т А Н О В И Л А:

   07.09.2007 р. перший заступник прокурора Приморського району м. Одеси (далі  Прокурор) звернувся до господарського суду Одеської області з позовом в інтересах держави в особі Одеської міської ради (далі Рада) та Одеського міського управління земельних ресурсів (далі Управління) до Малого приватного підприємства „Івушка” (далі Підприємство) про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її у первісний стан.

   Позовні вимоги мотивовані тим, що в ході проведеної перевірки виявлено, що Підприємство займає земельну ділянку площею 0,0583 га, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Посмітного, 14 самовільно, тобто без встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації, що є порушенням вимог ст. ст. 125, 126 ЗК України, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

   Рада та Управління позовні вимоги прокурора підтримали.

   У відзиві Підприємство позовні вимоги прокурора вважає необґрунтованим та безпідставним.

   Рішенням господарського суду Одеської області від 05.12.2007 р. (суддя Демешин О. А.)  у задоволені позову відмовлено.

   Рішення суду мотивовано тим, що у даному випадку має місце використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів, а не самовільне її зайняття, оскільки Радою приймалося відповідне рішення № 1196-XXIV від 26.03.2003 р. про надання спірної ділянки в довгострокове користування, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

   В апеляційному поданні прокурор та в апеляційній скарзі Управління просять рішення місцевого суду скасувати, оскільки воно прийнято без достатніх на це підстав, не відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, ухвалено з  порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги прокурора у повному обсязі. В судовому засіданні прокурор та представник Управління доводи апеляційного подання і апеляційної скарги підтримали у повному обсязі.

   У відзиві на апеляційну скаргу Підприємство просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. В судовому засіданні представник Підприємства доводи відзиву на апеляційну скаргу підтримав.

   Рада була належним чином повідомлена про день, час і місце розгляду справи, але її представник в судове засідання не з'явився та не скористався своїм правом на участь в розгляді справи апеляційним судом.  

   Обговоривши доводи апеляційного подання та апеляційної скарги та заперечення Підприємства на них, заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційне подання та апеляційна скарга підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

   Згідно свідоцтва про право власності № 1385-р від 25.01.1999 р. виданого Приморською районною державною адміністрацією виконкому Одеської міської Ради –Підприємство є власником нежитлової будівлі, що розташована в м. Одесі, вул. Посмітного, 14 та складається з офісу, виставочного залу-магазину і складських приміщень загальною площею 244,5 кв. м., що вбачається з акту державної технічної комісії про готовність завершеного будівництвом об'єкту до експлуатації від 12.10.1998 р., розпорядження голови Приморської райдержадміністрації № 1385 від 28.10.1998 р. „Про затвердження акту державної технічної комісії про прийом об'єкта в експлуатацію” та технічного паспорту на цей об'єкт, що виготовлений органами МБТІ.

   26.03.2003 р. Радою прийнято рішення № 1196-XXIV „Про затвердження проекту відведення та надання малому приватному підприємству „Івушка” в оренду земельної ділянки площею 0,0583 га за адресою: м. Одеса, вул. Посмітного, 14 для експлуатації та обслуговування адміністративно-складської будівлі з магазином і літнім майданчиком” строком на 15 років.

   Незважаючи на те, що межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) не встановлені, відповідний договір оренди земельної ділянки до сьогоднішнього часу між Радою та Підприємством не укладений, державна реєстрація договору не здійснена, Підприємство огородило земельну ділянку площею 0,0583 га парканом та користується нею, що не спростовується останнім та повністю підтверджується матеріалами справи.

   Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що у даному випадку має місце використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів, а не самовільне її зайняття, оскільки Радою приймалося відповідне рішення № 1196-XXIV від 26.03.2003 р. про надання спірної ділянки в довгострокове користування, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

   З такими висновками місцевого суду колегія суддів погодитися не може оскільки, відповідно до вимог ст. ст. 125, 126 ЗК України –право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації –забороняється.

   Крім того, згідно ст. 193 ЗК України державний земельний кадастр –це єдина державна система земельно-кадастрових робіт, яка встановлює процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності і права користування земельними ділянками та містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів.

   Так як, Підприємство користується земельною ділянкою, межі якої не визначено у натурі (на місцевості), без отримання правовстановлюючого документа і відповідно, без його державної реєстрації, то вважати його належним землекористувачем –неможливо.

   Частина 3 статті 125 ЗК України містить загальне правило щодо заборони використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації.

   Порушення даної норми права тягне за собою відповідальність, визначену ст. 212 ЗК України, а саме: повернення самовільно зайнятих земельних ділянок, яке провадиться за рішенням суду, тому колегія суддів вважає, що Підприємство повинно повернути Раді спірну земельну ділянку та привести її у первинний стан, тобто знести, за власний рахунок, збудований паркан.

   Разом з тим, Підприємство є власником об'єкту нерухомості загальною площею 244,5 кв. м., що розташований на частині спірної земельної ділянки.

   Згідно ч. 1 ст. 120 ЗК України, якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначено, то до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування, у зв'язку з чим колегія суддів вважає, що Підприємство має право на ту частину спірної земельної ділянки, яка зайнята об'єктом нерухомості, що належить останньому на праві власності, а також на частину земельної ділянки, яка необхідна для його обслуговування.

   Питання щодо права Підприємства користування чужою земельною ділянкою, тобто у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв'язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо, відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 ЦК України, не є предметом цієї господарської справи та не позбавляє Підприємство право вирішити це питання, як в не судовому, так і в судовому порядку, але в окремому провадженні.

   Оскільки при ухваленні судового рішення місцевий суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та його висновки не відповідають обставинам справи, то колегія суддів вважає за необхідне це рішення скасувати і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги прокурора задовольнити частково та зобов'язати Підприємство повернути Раді частину спірної земельної ділянки, що знаходиться поза межами об'єкту нерухомості, що належить на праві власності Підприємству, а також необхідної для його обслуговування.

   Так як, позовні вимоги прокурора, а також апеляційне подання та апеляційна скарга Управління підлягають задоволенню на 50 %, то, відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України, з Підприємства на користь Державного бюджету України підлягає стягненню 42 грн. 50 коп. судових витрат на держмито та 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. З цих же підстав Підприємство повинно відшкодувати Управлінню 21 грн. 25 коп. понесених судових витрат на сплату держмита за подану апеляційну скаргу.  

                                Керуючись ст. ст. 99, 101–105 ГПК України, колегія суддів, –

                                                         П О С Т А Н О В И Л А:

   Апеляційне подання першого заступника прокурора Приморського району м. Одеси та апеляційну скаргу Одеського міського управління земельних ресурсів, м. Одеса –задовольнити частково.    

   Рішення господарського суду Одеської області від 05.12.2007 року у справі № 6/286-07-7384 –скасувати.

   Позов першого заступника прокурора Приморського району м. Одеси задовольнити частково.

   Зобов'язати Мале приватне підприємство „ Івушка”, м. Одеса звільнити та повернути Одеській міській раді, м. Одеса земельну ділянку площею 0,0583 га, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Посмітного, 14, за винятком частини цієї земельної ділянки, яка зайнята об'єктом нерухомості, що належить останньому на праві власності, а також частини земельної ділянки, необхідної для його обслуговування.

   Зобов'язати Мале приватне підприємство „ Івушка”, м. Одеса знести, за власний рахунок, збудований по периметру названої земельної ділянки паркан.

   В решті частині заявленого позову –відмовити.

   Стягнути з Малого приватного підприємства „ Івушка”, м. Одеса:

-          до Державного бюджету України:

    -           (рахунок № 31217259700008, банк ГУДКУ  в  Одеській  області, отримувач:  ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, ЄДРПОУ 23213460, код платежу: 22050000, символ звiтностi банку 259) - 42 грн. 50 коп. –судових витрат на держмито;

    -          (рахунок № 31217259700008, банк ГУДКУ  в  Одеській  області, отримувач:  ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, ЄДРПОУ 23213460, код платежу: 22050000, символ звiтностi банку 259) -  59 грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу;

-          на користь Управління земельних ресурсів (65009, м. Одеса, вул. Черняховського, 6, р/р 10026800500001, у від. № 6. Банк „Надра”, МФО 328975, ОКПО 20986167) 21 грн. 25 коп. –понесених судових витрат на сплату держмита за подану апеляційну скаргу.   

   Доручити господарському суду Одеської області видати відповідні накази.

   Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.   

           Головуючий суддя                                                         В. В. Шевченко

            Судді                                                                               В. В. Бєляновський

                                                                                                     М. А. Мирошниченко

            Постанову підписано 23.01.2008 р.