Ухвала

від 24.01.2008 по справі 35/568-07

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

35/568-07

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

УХВАЛА

про відмову у прийнятті апеляційної скарги

"24" січня 2008 р.

Колегія суддів у складі:

головуючого судді Афанасьєва В.В. судді Бухана А.І. судді Шевель О.В.

розглянувши апеляційну скаргу позивача вх. №162Х/3-9 на ухвалу господарського суду Харківської області від 20.12.07 у справі № 35/568-07

за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Атон", м. Харків

до 1. Відкритого акціонерного товариства "Турбоатом", м. Харків

    2. Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг

про визнання договору недійсним

встановила:

24 січня 2008 року до Харківського апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Атон".

Перевіривши матеріали справи та апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що у прийнятті даної скарги має бути відмовлено зважаючи на таке.

Частина 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що господарський суд вирішує господарські спори, зокрема, на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України.

Статтею 129 Конституції України встановлені основні засади судочинства, до яких  віднесено, зокрема, законність та забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем в статті 12 Закону України "Про судоустрій України", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, передбачених процесуальним законом мають право на апеляційне оскарження судового рішення.

Таким чином, реалізація конституційного права на апеляційне оскарження судового рішення названим законом ставиться у залежність від положень процесуального закону.

Статтею 106 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом.

Приписами статті 67 Господарського процесуального кодексу України передбачені заходи до забезпечення позову шляхом: накладання арешту на майно або  грошові  суми,  що  належать відповідачеві; заборони відповідачеві вчиняти певні дії; заборони  іншим   особам  вчиняти   дії,   що  стосуються предмета спору;   зупиненням стягнення на підставі  виконавчого  документа  або іншого документа, за яким  стягнення  здійснюється  у  безспірному порядку, з приводу цих процесуальних дій виноситься ухвала і, як чітко вказує ця норма закону - саме, що  ухвалу про забезпечення позову в вищевизначений спосіб може бути оскаржено.

Отже системний аналіз вищезазначених конституційних норм, а також норм чинного законодавства, у контексті статей 67, 68  Господарського процесуального кодексу України, дозволяє зробити суду висновок про те, що статтею 67 Господарського процесуального кодексу України не передбачена можливість оскарження ухвал господарського суду щодо відмови у задоволенні клопотання про забезпечення позову. Більше того, навіть скасування заходів щодо забезпечення позову, визначене статтею 68  Господарського процесуального кодексу України, про яке виноситься ухвала, не передбачає можливості оскарження цієї ухвали.

Таким чином, судова колегія вважає, що в цілому, за змістом норм розділу Х Господарського процесуального кодексу України передбачене оскарження тільки забезпечення позову, а не відмова у забезпеченні.

Також пунктом 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 13.06.2007р. № 8 визначено, що оскарження   судових   рішень  допускається  у  випадках, порядку та з підстав, визначених законом. Оскарження ухвал або інших процесуальних актів суду, якими не завершується провадження у справі (про прийняття заяв і  скарг  до розгляду,  про призначення судових засідань,  про виклик осіб, про витребування документів та інших  доказів  тощо),  крім  випадків, прямо передбачених процесуальним законом, не допускається.

Крім того, вищезазначені висновки колегії суддів апеляційного суду підтверджуються і практикою Вищого господарського суду України, яка викладена у постанові у справі №07/196-06, де суд зазначає, що в тексті самої норми щодо винесення місцевим господарським судом ухвали має бути чітко зазначено, що вона підлягає оскарженню, отже такого чіткого визначення щодо оскарження ухвали про відмову у задоволенні клопотання про забезпечення позову змістом статті 67 Господарського процесуального кодексу України не визначено.

Отже посилання Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Атон" в апеляційній скарзі на статтю 67 Господарського процесуального кодексу України є юридично неспроможним та зробленим при довільному трактуванні норм чинного законодавства.

Разом з цим, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що верховенство права, передбачене конституційною нормою щодо апеляційного оскарження судового рішення, не позбавляє сторону у справі  права на апеляційне оскарження судового рішення місцевого господарського суду після розгляду цієї справи по суті, як то передбачає чинне законодавство.

При таких обставинах, колегія суддів дійшла висновку, що  відповідних правових підстав для прийняття до провадження апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Атон" не існує.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 67, 86,  91, 93,  ст. 106  Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ухвалила:

1. Відмовити у прийнятті апеляційної скарги ТОВ фірма "Атон".

2.Повернути заявнику матеріали скарги разом з доданими до неї документами на 8 аркушах, в тому числі: апеляційна скарга  на 3 арк., довіреність б/н від 21.12.2007р. на 1 арк., поштовий опис від 18.01.2008р. на 2 арк., поштові  квитанції №№7867611, 7867603 від 10.01.2008р. на 2 арк.

         Головуючий суддя                                                                    Афанасьєв В.В.  

                                 суддя                                                                    Бухан А.І.  

                                  суддя                                                                   Шевель О.В.