Постанова

від 14.09.2006 по справі а37/112

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

А37/112

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.2006                                                                                                       м. Дніпропетровськ                                                                                

Справа № А37/112  

  Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Євстигнеєва О.С.- доповідача,

суддів:  Лотоцької Л.О., Бахмат Р.М..

при секретарі: Стуковенковій Н.В.

за участю представників:

позивача: Стольберг Р.Ф.- адвокат, дов.№19 від 19.05.2006 року.

відповідача: Шумячков І.А.- гол. інспектор, дов.№17457/10/039 від 04.05.2006 року

                      Жаворонков С.М.- нач. юр. відділу, дов.№14830/10/10-039 від 14.04.06

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2006 року у справі № А37/112

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю „Алеана” (м. Дніпропетровськ)  

                до: державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська

                 про: визнання недійсним податкового повідомлення-рішення   

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Алеана” (м. Дніпропетровськ) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 09.09.2005р. №000-1112306/0, яким до позивача застосовані фінансові санкції в сумі 3500 грн.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 15 червня 2006 року по справі №А37/112 (суддя Кеся Н.Б.) позовні вимоги були задоволені, оскільки перевірка була проведена без достатніх підстав та за фактом, який не є порушенням чинного законодавства з боку позивача.

Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач –державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Дніпропетровська –подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2006 року по справі №А37/112 і прийняти нове рішення, якою відмовити у задоволенні позову. Відповідач вважає, що постанова господарського суду була прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права та при неповному виясненні обставин, що мають значення для справи. Відповідач зазначає, що п.2 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»державній податковій інспекції надано право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги). Перевірки підприємства позивача проводилася згідно плану-графіку перевірок відділу оперативного контролю ДПІ у Жовтневому районі на серпень 2005 року, затвердженого начальником інспекції 29.07.2005 року. Для проведення перевірки були виписані посвідчення від 31.08.2005 року №1637/233 і №1638/233. Отже перевірка була плановою і проведена на підставі ст.111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні». В ході перевірки було встановлено, що під час здійснення замовлення банкету розрахункова операція на суму 700 грн. не була проведена через реєстратор розрахункових операцій Ера-201.01, тому до підприємства була застосована відповідна фінансова санкція. Скаржник вважає необґрунтованим посилання місцевого господарського суду на п.3.3 розділу 3 Правил роботи закладів (підприємств) громадського харчування, затверджених  наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24.07.2002 року №219, оскільки послугою у даному випадку було прийняття попереднього замовлення для проведення банкету. Скаржник також зазначає, що позивач не заперечує факт отримання грошових коштів у сумі 700 грн.  

              В запереченнях на апеляційну скаргу і у судовому засіданні позивач –товариство з обмеженою відповідальністю «Алеана» (м. Дніпропетровськ) –зазначило, що відповідно до ст.15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій»контроль за здійсненням порядку проведення розрахунків за товари (послуги) здійснюють органи державної податкової служби шляхом проведення планових або позапланових перевірок, які здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України. У порушення Закону України «Про державну податкову службу в Україні»(ст.ст.111, 112) працівники податкової служби не надали направлення на перевірку та копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової перевірки, що є порушенням порядку здійснення перевірок і тому всі рішення, які були прийняті на підставі акту перевірки, яка проведена із порушенням чинного законодавства, є неправомірними. Щодо фактичних обставин, позивач зазначив, що замовлення було виконано не на бланку встановленої форми, не містить будь-яких реквізитів підприємства і взагалі ніким не підписано, тобто відсутні докази проведення замовлення саме на 700 грн. Крім того, позивач зазначив, що між ним і відповідачем склалися відносини попереднього замовлення, а операція продажу товару була відсутня. В момент передачі грошей ні товари, ні послуги не передавалися, а кошти, передані покупцями, виступали в якості застави покупця на випадок «відмови замовника від обслуговування». Крім того, оскільки було тільки попереднє замовлення, то не було чітко визначено, скільки саме буде надано послуг та скільки буде продано товару, тому позивач не мав можливості проводити розрахункові операції на повну суму покупки.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.09.2006 року за клопотанням позивача розгляд справи був відкладений на 14.09.2006 року.

У судовому засіданні 14.09.2006 року була оголошена вступна та резолютивна частина постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Вислухав представників сторін, переглянувши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановив, що державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська було прийняте рішення від 09.09.2005р. №0001112306/0, яким на підставі п.11 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»та п.1 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»до ТОВ «Алеана»застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 3500 грн.

Підставою для прийняття спірного рішення був акт №002663 від 31.08.2005 року перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності. Перевірку було проведено представниками державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська на підставі посвідчень від 31.08.2005 року №1637/235 і №1638/235 та відповідно до плану-графіку проведення перевірок на серпень 2005 року. Зазначеною перевіркою було встановлено, що під час здійснення замовлення для банкету розрахункова операція на суму 700 грн. не була проведена адміністратором бару «Тересва»(м. Дніпропетровськ, вул. Глинки, 18) через реєстратор розрахункових операцій Ера-201.01, зареєстрований за ТОВ «Алеана», що є порушенням п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Відповідно до ст.11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право:

1) здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків);

2) здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку...

Таким чином, зазначений закон надає право податковим органам перевіряти достовірність, своєчасність, повноту нарахування і справи податків і зборів... шляхом проведення невиїзних, планових та позапланових виїзних перевірок. Крім цього, закон надав право податковим органам здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку. Дані обставини підтверджуються також ст.111 закону, якою визначене поняття і порядок проведення планових виїзних і позапланових виїзних перевірок.

Закон України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг” визначає, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України. Тобто, зазначений закон надає право податковим органам проводити направлені на виконання п.2 ч.1 ст.11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” як планові, так і позапланові перевірки контролю за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), які є відмінними від загальних планових та позапланових виїзних перевірок, які здійснюють податкові органи на підставі п.1 ч.1 ст.11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”.

Оскільки перевірка була проведена на підставі плану контролюючого органу, то зазначена перевірка є плановою та такою, що проведена у порядку, встановленому Законом України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг”.

Як вбачається із матеріалів справи і не спростовується позивачем співробітниками відповідача було здійснено замовлення банкету і працівнику підприємства позивача передані грошові кошти у сумі 700 грн., які не були проведені через реєстратор розрахункових операцій. Ці обставини в силу ч.3 ст.72 КАС України не доказуються, оскільки визнаються сторонами по справі. Позивач зазначає, що ці кошти „виступали у якості застави покупця на випадок відмови замовника від обслуговування і в момент передачі грошей ні товари, ані послуги покупцям не надавалися та не передавалися” (а.с.93). Крім того, не було здійснено повну суму покупки як це встановлено п.1 ст.3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг”.

Дніпропетровський апеляційний господарський суд не погоджується із даними доводами позивача в силу наступного:

Відповідно до ст.1 Закону реєстратори розрахункових операцій (надалі –РРО) застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти. Тобто, при продажу товарів або наданні послуг повинні використовуватися РРО. Оскільки відповідач здійснив відповідне замовлення і заплатив грошові кошти, то прийнявши це замовлення і кошти позивач надав відповідачу послугу по частковій оплаті, яка повинна бути проведена через РРО. При цьому, суд також керується тим, що ст.9 Закону встановлює виключний перелік випадків, коли РРО не застосовуються. Сума, яка сплачена у якості часткової оплати, не включена до зазначеного переліку, тобто повинна бути проведена через РРО.

За таких обставин прийняте судом рішення підлягає скасуванню, а у задоволенні позовних вимог повинно бути відмовлено.  

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 195, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська задовольнити.

Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 15 червня 2006 року у справі №А37/112 скасувати.

У позовних вимогах відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в місячний строк.

Головуючий                                                                                            О.С.Євстигнеєв

Судді:                                                                                                          Л.О.Лотоцька

                                                                                                                                     Р.М.Бахмат

(постанова виготовлена у повному обсязі 18.09.2006 року)

З оригіналом згідно.

Помічник судді                                                                                     М.В. Юрченко

18.09.2006р.