Постанова

від 15.12.2010 по справі 53/325-09

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2010 р. № 53/325-09

Вищий господарський суд України у складі колегії:

головуючого - судді Коз ир Т.П.,

суддів: Мог ил С.К.,

Ма летича М.М.,

розглянувши у відкритом у судовому засіданні касацій ну скаргу Товариства з обмеж еною відповідальністю “Тіме кс” на постанову Харківськог о апеляційного господарсько го суду від 09.08.2010р. у справі №53/325-09 з а позовом Товариства з обмеж еною відповідальністю “Тіме кс” до Публічного акціонерно го товариства “Державний екс портно-імпортний банк Україн и” в особі Харківської філії , треті особи: Приватна фірма “ Яна”, фізична особа - ОСОБА _2, фізична особа - ОСОБА_3 , про розірвання договору,

за участю представників:

Позивача: Петросян А.Г. , дов. б/н від 15.12.2009р.,

Відповідача: Сизова Л.В. , дов. № 010-00/6259 від 17.09.2010р.,

Третіх осіб: ОСОБА_4, дов. б/н від 15.01.2010р.,

ОСОБА_4, дов. № 723 від 24.03.2010р.

В с т а н о в и в :

Товариство з обмежено ю відповідальністю “Тімекс” (далі - ТОВ “Тімекс”, Позивач ) звернулось до господарсько го суду Харківської області з позовом до Відкритого акці онерного товариства “Держав ний експортно-імпортний банк України”, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство “Державний експо ртно-імпортний банк України” (далі - ПАТ “Державний експо ртно-імпортний банк України” , Відповідач), в особі його Хар ківської філії, треті особи: П риватна фірма “Яна” (далі - П Ф “Яна”, Третя особа 1), Фізична особа - ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2, Третя особа 2), Фізичн а особа - ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3, Третя особа 3), з ураху ванням уточнень до позовних вимог, про розірвання Генера льної угоди №6807N4 від 27.03.2007р. та кре дитних договорів: №6807К17 від 27.03.200 7р. і №68608К21 від 06.10.2008р., укладених мі ж сторонами, визнавши наслід ками розірвання зазначених у год виплату Позивачем Відпов ідачу залишку заборгованост і за кредитними договорами в гривні, за офіційним курсом Н БУ, встановленим на момент ук ладення цих договорів, відпо відно, 5,05 грн. та 4,86 грн. за 1 долар США, щомісячними рівними час тинами протягом 10 років з відс трочкою першого платежу до б ерезня 2010 року.

Рішенням господарського с уду Харківської області від 24.12.2009р., позов ТОВ “Тімекс” задо волено частково: розірвано Г енеральну угоду №6807N4 від 27.03.2007р., К редитний договір №6807К17 від 27.03.2007 р. і Кредитний договір №68608К21 ві д 06.10.2008р., та визначено наслідка ми розірвання договорів, вих одячи з необхідності справед ливого розподілу між сторона ми витрат, понесених ними у зв ' язку з виконанням цих дого ворів, виплату ТОВ “Тімекс” н а користь ПАТ “Державний екс портно-імпортний банк Україн и” заборгованості у сумі 1375512,79 д ол. США за кредитною угодою №68 07К17 від 27.03.2007р., що складається з к редиту, відсотків, комісії за управління та пені, а також за боргованості у сумі 302110,23 дол. СШ А за кредитною угодою №68608К21 ві д 06.10.2008р., що складається з креди ту, простроченого боргу по кр едиту, відсотків, комісії за у правління та пені. В іншій час тині позовних вимог, відмовл ено.

Постановою Харківського а пеляційного господарського суду від 09.08.2010р., рішення господ арського суду Харківської об ласті від 24.12.2009р. було скасовано частково - в частині задово лення позовних вимог ТОВ “Ті мекс”, та прийнято у цій части ні нове рішення про відмову в позові. В решті, рішення місце вого господарського суду зал ишено без змін.

Позивач, у поданій ним кас аційній скарзі, посилаючись на порушення судом апеляційн ої інстанції норм матеріальн ого права і, зокрема, ст. 20 Госпо дарського кодексу України (д алі - ГК України) та ст. 652 Цивіл ьного кодексу України (далі - ЦК України), просить скасуват и постанову апеляційної інст анції та залишити в силі ріше ння суду першої інстанції.

Представник Відповідача , у своїх усних поясненнях на к асаційну скаргу, посилаючись на безпідставність доводів та вимог Позивача, просив зал ишити таку скаргу без задово лення, а постанову апеляційн ого господарського суду у да ній справі - без змін.

При цьому, представником Ві дповідача було також заявлен о клопотання про відкладення розгляду касаційної скарги, яке колегією суддів було роз глянуто та відхилено, як безп ідставне.

Заслухавши пояснення пред ставників сторін, вивчивши м атеріали справи та обговорив ши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи з астосування норм матеріальн ого та процесуального права, колегія суддів вважає, що кас аційна скарга підлягає задов оленню, з наступних підстав.

Як видно з матеріалів справ и та встановлено судами попе редніх інстанцій, 27.03.2007р. між ВА Т “Державний експортно-імпор тний банк” (правонаступником якого є ПАТ “Державний експо ртно-імпортний банк України” ), в особі його Харківської філ ії (Банк), та ТОВ “Тімекс” (Пози чальник) було укладено Генер альну угоду №6807N4 (далі - Генера льна угода), метою якої (п. 1.2.) бул о визначення загальних умов фінансування інвестиційної , торгово-закупівельної, виро бничої та іншої діяльності П озичальника, яке здійснюєтьс я відповідно до цієї Генерал ьної угоди шляхом укладення кредитних договорів.

Також, відповідно до положе нь та умов Генеральної угоди , Банк зобов' язався проводи ти кредитні операції (в тому ч ислі - надання кредитів, бан ківських гарантій, авалюванн я, продаж цінних паперів з від строчкою платежу, врахування векселів тощо) в межах ліміті в, визначених цією угодою.

В рамках вказаної Генераль ної угоди, 27.03.2007р. між ВАТ “Держа вний експортно-імпортний бан к” (Банк) і ТОВ “Тімекс” (Позич альник) було укладено Кредит ний договір №6807К17 (далі - Креди тний договір 1), відповідно до умов якого (пункти 3.1., 3.2.) Позива чу було відкрито відновлюван у мультивалютну кредитну лін ію на умовах забезпеченості, повернення, відкличності, ст роковості, платності та ціль ового характеру використанн я, з встановленим лімітом кре дитування 1500000 дол. США. При цьом у, Додатковою угодою №6807К17-1 від 04.07.2007р. до Кредитного договору 1 було збільшено суму кредитн их коштів, наданих Банком Поз ичальнику до 2100000,00 дол. США.

Крім того, в рамках Генераль ної угоди між сторонами, 06.10.2008р. між ВАТ “Державний експортн о-імпортний банк” (Банк) і ТОВ “Тімекс” (Позичальник) було у кладено Кредитний договір №6 8608К21 (далі - Кредитний договір 2), відповідно до умов якого (пу нкти 3.1., 3.2.) Позивачу було відкри то невідновлювану кредитну л інію на умовах забезпеченост і, повернення, відкличності, с троковості, платності та ціл ьового характеру використан ня, з встановленим лімітом кр едитування 300000 дол. США.

Як було встановлено судом п ершої інстанції на підставі представлених доказів, та не спростовано і самим Відпові дачем, впродовж 2007-2008р.р. Позивач ем належним чином виконували сь умови договорів кредитув ання.

Так, протягом дії Кредитног о договору 1 Позивачем було сп лачено Відповідачу 501087,46 дол. СШ А кредитних коштів і станом н а 23.12.2009р. його заборгованість по цьому кредиту склала 15989,12,54 дол . США, що за офіційним курсом Н БУ на той час становило 12727343,82 гр н., а протягом дії Кредитного д оговору 2 було сплачено 11400,00 дол . США кредитних коштів і стано м на 23.12.2009р. заборгованість по ц ьому кредиту склала 288600,00 дол. СШ А, що за офіційним курсом НБУ н а той час становило 2297256,00 грн.

Предметом спору у даній спр аві є вимоги Позивача, з ураху ванням уточнень до позовних вимог, про розірвання Генера льної угоди №6807N4 від 27.03.2007р. та кре дитних договорів: №6807К17 від 27.03.200 7р. і №68608К21 від 06.10.2008р., укладених мі ж сторонами, визнавши наслід ками розірвання зазначених у год виплату Позивачем Відпов ідачу залишку заборгованост і за кредитними договорами в гривні, за офіційним курсом Н БУ, встановленим на момент ук ладення цих договорів, відпо відно, 5,05 грн. та 4,86 грн. за 1 долар США, щомісячними рівними час тинами протягом 10 років з відс трочкою першого платежу до б ерезня 2010 року, з посиланням на наявність для цього підстав , передбачених ст. 652 ЦК України і, зокрема, про те, що протягом дії вказаних договорів сутт єво змінились обставини, яки ми сторони керувалися при їх укладенні, обумовлені еконо мічною кризою та зміною курс у валют (долара США по відноше нню до гривні), що не могли пер едбачити сторони та їх усуну ти, а в іншому випадку такі дог овори, були б укладені на інши х умовах або не укладались, і в иконання умов таких договорі в, які не передбачають ризику зміни обставин, призведе до п орушення співвідношення май нових інтересів сторін та по збавить Позивача того, на що в ін розраховував при їх уклад енні, тоді як врегулювати це с пірне питання в досудовому п орядку, Відповідач відмовивс я.

Суд першої інстанції, посил аючись на те, що Позивач, який дотримався встановленого ст аттею 188 ГК України порядку зм іни та розірвання господарсь ких договорів, довів в суді пр о те, що відбулась істотна змі на обставин, якими сторони ке рувалися під час укладення с пірних угод, з урахуванням по ложень статті 652 ЦК України, ді йшов висновку про наявність достатніх підстав для розірв ання Генеральної угоди та кр едитних договорів і, водноча с, визначивши наслідками роз ірвання цих договорів, з урах уванням необхідності справе дливого розподілу між сторон ами витрат, понесених ними у з в' язку з їх виконанням, випл ату Позивачем на користь Від повідача за Кредитним догово ром 1 - заборгованості у сумі 1375512,79 дол. США, що складається з к редиту, відсотків, комісії за управління та пені, а за Креди тним договором 2 - заборгова ності у сумі 302110,23 дол. США, що скл адається з кредиту, простроч еного боргу по кредиту, відсо тків, комісії за управління т а пені.

При цьому, суд першої інстан ції, посилаючись на те, що Пози вачем не було надано належни х доказів щодо необхідності визнання наслідком розірван ня спірних угод, виплату зали шків заборгованості за цими угодами по офіційному курсу НБУ на момент їх укладення, ві дповідно, 5,05 грн. та 4,86 грн. за 1 до л. США, щомісячно, рівними част инами протягом 10 років, з відс трочкою першого платежу, поч инаючи з березня 2010 року, у зв' язку з чим, відмовив у цій част ині позову.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішен ня суду першої інстанції в ча стині розірвання Генерально ї угоди та кредитних договор ів, та приймаючи у цій частині нове рішення про відмову в по зові, посилався на те, що під ч ас розгляду даної справи Поз ивачем не було доведено суку пності всіх обставин, передб ачених ч. 2 ст. 652 ЦК України і, зок рема, щодо наявності порушен ня співвідношення інтересів сторін та порушення майнови х інтересів Позивача, а тому, в исновки суду першої інстанці ї ґрунтуються на неповному з ' ясуванні обставин, що мают ь значення для справи, які суд визнав встановленими, не від повідають в повній мірі обст авинам справи та ґрунтуються на неправильному застосуван ні норм матеріального права, яке призвело до неправильно го вирішення цієї частини по зову.

Разом з тим, на думку колегі ї суддів касаційної інстанці ї, в порушення приписів ст. 43 ГП К України, висновки суду апел яційної інстанцій, не відпов ідають в повній мірі обстави нам справи та були зроблені з порушенням норм матеріально го і процесуального права, з о гляду на наступне.

Як вказувалось вище, вимог и Позивача про розірвання Ге неральної угоди № 6807N4 від 27.03.2007р. т а кредитних договорів № 6807К17 ві д 27.03.2007р. і № 68608К21 від 06.10.2008р., укладен их між сторонами, визнання на слідками такого розірвання у год виплату Позивачем Відпов ідачу залишку боргу по креди там згідно відповідного курс у НБУ на момент їх укладення, щ омісячно, рівними частинами протягом 10 років з відстрочко ю першого платежу з березня 201 0 року, обґрунтовані положенн ями ст. 652 ЦК України, яка передб ачає можливість розірвання д оговорів у зв' язку з істотн ою зміною для цього обставин , які на думку Позивача, в дано му випадку мають місце.

Відповідно до приписів ст .ст. 6, 627 ЦК України сторони є ві льними в укладенні договору, виборі контрагента та визна ченні умов договору з урахув анням вимог цього Кодексу, ін ших актів цивільного законод авства, звичаїв ділового обо роту, вимог розумності та спр аведливості.

Частиною 1 статті 628 ЦК Україн и також встановлено, що зміст договору становлять умови (п ункти), визначені на розсуд ст орін і погоджені ними, та умов и, які є обов' язковими відпо відно до актів цивільного за конодавства.

Так, зокрема, згідно ст. 1054 ЦК У країни, за кредитним договор ом банк або інша фінансова ус танова (кредитодавець) зобов ' язується надати грошові ко шти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встанов лених договором, а позичальн ик зобов' язується повернут и кредит та сплатити процент и.

Крім того, відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зоб ов' язаний повернути позико давцеві позику (грошові кошт и у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками , у такій самій кількості, тако го самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в пор ядку, що встановлені договор ом. Якщо договором не встанов лений строк повернення позик и або цей строк визначений мо ментом пред' явлення вимоги , позика має бути повернена по зичальником протягом тридця ти днів від дня пред' явленн я позикодавцем вимоги про це , якщо інше не встановлено дог овором. Позика вважається по вернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначе них родовими ознаками, або за рахування грошової суми, що п озичалася на його банківськи й рахунок.

Згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК Укр аїни та ст.ст. 188, 193 ГК України, од ностороння відмова від зобов ' язання або одностороння зм іна його умов не допускаєтьс я, якщо інше не встановлено до говором або законом. Зобов' язання має виконуватися нале жним чином відповідно до умо в договору та вимог законода вства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно д о звичаїв ділового обороту а бо інших вимог, що звичайно ст авляться.

Так, відповідно до ст. 188 ГК Ук раїни зміна та розірвання го сподарських договорів в одно сторонньому порядку не допус каються, якщо інше не передба чено законом або договором. С торона договору, яка вважає з а необхідне змінити або розі рвати договір, повинна надіс лати пропозиції про це другі й стороні за договором. Сторо на договору, яка одержала про позицію про зміну чи розірва ння договору, у двадцятиденн ий строк після одержання про позиції повідомляє другу сто рону про результати її розгл яду. У разі якщо сторони не дос ягли згоди щодо зміни (розірв ання) договору або у разі неод ержання відповіді у встановл ений строк з урахуванням час у поштового обігу, заінтерес ована сторона має право пере дати спір на вирішення суду. Я кщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, догов ір вважається зміненим або р озірваним з дня набрання чин ності даним рішенням, якщо ін шого строку набрання чинност і не встановлено за рішенням суду.

Частинами 1, 2 ст. 651 ЦК України також передбачено, що зміна а бо розірвання договору допус кається лише за згодою сторі н, якщо інше не встановлено до говором або законом. Договір може бути змінено або розірв ано за рішенням суду на вимог у однієї із сторін у разі істо тного порушення договору дру гою стороною та в інших випад ках, встановлених договором або законом. Істотним є таке п орушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при ук ладенні договору.

При цьому, частинами 1, 2 ст. 652 Ц К України передбачено, що у ра зі істотної зміни обставин, я кими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розір ваний за згодою сторін, якщо і нше не встановлено договором або не випливає із суті зобов 'язання. Зміна обставин є іст отною, якщо вони змінилися на стільки, що, якби сторони могл и це передбачити, вони не укла ли б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо привед ення договору у відповідніст ь з обставинами, які істотно з мінились, або щодо його розір вання, договір може бути розі рваний, а з підстав, встановле них частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенн ям суду на вимогу заінтересо ваної сторони за наявності о дночасно таких умов: в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; зміна об ставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона н е могла усунути після їх вини кнення при всій турботливост і та обачності, які від неї вим агалися; виконання договору порушило б співвідношення ма йнових інтересів сторін і по збавило б заінтересовану сто рону того, на що вона розрахов увала при укладенні договору ; із суті договору або звичаїв ділового обороту не виплива є, що ризик зміни обставин нес е заінтересована сторона.

Як зазначалось вище, суд апе ляційної інстанції, приймаюч и рішення про відмову у задов оленні позову про розірвання Генеральної угоди та кредит них договорів, укладених між сторонами, посилався на недо веденість Позивачем наявнос ті всіх обставин для розірва ння укладених угод, передбач ених ч. 2 ст. 652 ЦК України і, зокре ма, щодо наявності порушення співвідношення інтересів ст орін та порушення майнових і нтересів Позивача.

При цьому судом апеляційно ї інстанції, в порушення вимо г ст.ст. 38, 43 ГПК України не було в раховано те, що впродовж 2007-2008р., тобто - протягом дії Генера льної угоди та кредитних дог оворів, Позивачем належним ч ином виконувались їх умови, п ро що свідчить те, що протягом дії Кредитного договору 1 Поз ивачем було сплачено Відпові дачу 501087,46 дол. США кредитних кош тів і станом на 23.12.2009р. його забо ргованість по цьому кредиту склала 15989,12,54 дол. США, що за офіці йним курсом НБУ на той час ста новило 12727343,82 грн., а протягом дії Кредитного договору 2 було сп лачено 11400,00 дол. США кредитних к оштів і станом на 23.12.2009р. заборг ованість по цьому кредиту ск лала 288600,00 дол. США, що за офіційн им курсом НБУ на той час стано вило 2297256,00 грн.

Проте, як правильно зазначи в суд першої інстанції у своє му рішенні, з грудня 2008 року вна слідок економічної кризи в к раїні та підвищення курсу ва лют, тобто - за наявності так их обставин, які заінтересов ана сторона - Позивач, не міг передбачити та не мав можлив ість усунути після їх виникн ення, при всій турботливості та обачності, які від нього ви магалися, не може належним чи ном виконувати взяті на себе зобов' язання стосовно своє часного і повного повернення суми заборгованості за вказ аними кредитними договорами , у зв' язку з чим, своїми лист ами від: 04.12.2008р., 30.12.2008р. та 26.01.2009р., неод норазово звертався до Відпов ідача з пропозиціями про роз ірвання цих договорів.

В той же час, суд апеляційно ї інстанції не врахував зазн ачене, яке свідчить про істот ну зміну обставин, як і не врах ував того, що за наявності вка заних вище обставин, при вико нанні укладених між сторонам и кредитних договорів, це мож е призвести до порушення спі ввідношення майнових інтере сів сторін та позбавить Пози вача того, на що він розрахову вав при укладенні цих угод, в т ой час, як з умов останніх не в ипливає, що ризик зміни обста вин несе саме Позивач.

Тому, як правильно зазнач ив суд першої інстанції у сво єму рішенні, матеріалами спр ави підтверджена наявність д остатніх підстав, передбачен их ч. 2 ст. 652 ЦК України, які слід вважати в їх сукупності, істо тною зміною обставин, для зад оволення вимог Позивача про розірвання Генеральної угод и та кредитних договорів, із з астосуванням наслідків тако го розірвання, передбаченого ч. 3 ст. 652 ЦК України.

На дані обставини справи та норми матеріального права с уд апеляційної інстанції не звернув належної уваги, безп ідставно скасувавши правомі рне рішення суду першої інст анції.

За таких обставин, постанов а апеляційного господарсько го суду, висновки якої у даній справі не відповідають в пов ній мірі обставинам справи і були зроблені з порушенням н орм матеріального та процесу ального права, підлягає скас уванню, а рішення суду першої інстанції у даній справі - з алишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117 - 11111 Г осподарського процесуально го кодексу України, Вищий гос подарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Тов ариства з обмеженою відповід альністю “Тімекс” задовольн ити.

2. Постанову Харківського ап еляційного господарського с уду від 09.08.2010р. у справі № 53/325-09 скас увати, а рішення господарськ ого суду Харківської області від 24.12.2010р. залишити без змін.

Головуючий - суддя Ко зир Т.П.

Судді Мо гил С.К.

Малетич М.М.